Рішення № 33519537, 10.09.2013, Господарський суд Миколаївської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

=====

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"10" вересня 2013 р. Справа № 915/1143/13

Господарський суд Миколаївської області у складі судді Гриньової-Новицької Т.В.,

за участю представника позивача - Гайдаржий А.В., дов. № 01/33-389 від 26.12.2012,

представник відповідача у судове засідання не з'явився,

розглянувши у судовому засіданні матеріали справи

за позовом Публічного акціонерного товариства "Миколаївобленерго",

54017, м. Миколаїв, вул. Громадянська, 40,

до відповідача Приватного підприємства виробничо-комерційної фірми "Центр-95",

54001, м. Миколаїв, пр. Леніна, 92,

про стягнення коштів у сумі 1183 грн. 38 коп., -

встановив:

Публічне акціонерне товариство "Миколаївобленерго" (далі - позивач) звернулося до суду з позовом про стягнення з Приватного підприємства виробничо-комерційної фірми "Центр-95" (далі - відповідач) коштів у сумі 1183 грн. 38 коп., з яких: 1157 грн. 75 коп. - борг за поставлену активну електроенергію; 21 грн. 36 коп. - пеня; 4 грн. 27 коп. - три проценти річних, на підставі Договору № 38/444 про постачання електричної енергії від 01.10.2006, а також про стягнення коштів на погашення судових витрат по справі, які складаються з судового збору у розмірі 1720 грн. 50 коп.

Ухвалою від 16.07.2013 суд продовжив строк вирішення спору на п'ятнадцять днів.

Про дату, час і місце розгляду справи відповідач повідомлений у встановленому Господарським процесуальним кодексом України (далі - ГПК України) порядку, шляхом надсилання на його адресу ухвали від 16.07.2013 про продовження строку вирішення спору та відкладення розгляду справи. Вказана ухвала, що направлена відповідачу за повідомленою позивачем адресою - 54001, м. Миколаїв, проспект Леніна, 92, повернута підприємством зв'язку до суду, з посиланням на закінчення строку зберігання поштового відправлення.

Відповідно до ч. 1 ст. 64 ГПК України ухвала про порушення провадження у справі надсилається сторонам за повідомленою ними господарському суду поштовою адресою. У разі ненадання сторонами інформації щодо їх поштової адреси, ухвала про відкриття провадження у справі надсилається за адресою місцезнаходження (місця проживання) сторін, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. У разі відсутності сторін за такою адресою, вважається, що ухвала про порушення провадження у справі вручена їм належним чином.

За змістом зазначеної статті 64 ГПК, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом. (підпункт 3.9.1 підпункту 3.9 пункту 3 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 № 18 із подальшими змінами).

Отже, суд вважає, що ухвала про дату, час і місце розгляду справи вручена відповідачу належним чином.

У судовому засіданні позивач позовні вимоги підтримав і просив їх задовольнити.

Відповідач правом участі у судовому засіданні та надання відзиву на позовну заяву не скористався.

За таких обставин, відповідно до ст. 75 ГПК України, спір розглядається за наявними у справі матеріалами.

Вивчивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача господарський суд дійшов висновку про задоволення позову. Висновок суду ґрунтується на такому:

01.10.2006 між Відкритим акціонерним товариством Енергопостачальна компанія "Миколаївобленерго", правонаступником якого є позивач, та відповідачем укладено договір № 38/444 про постачання електричної енергії (далі - Договір), відповідно до умов якого позивач зобов'язався продавати електричну енергію відповідачу для забезпечення потреб електроустановок останнього, а відповідач - оплачувати позивачу вартість використаної (купленої) електричної енергії та здійснювати інші платежі згідно з умовами цього Договору.

Згідно з п. 2.1 Договору під час виконання його умов, а також вирішення всіх питань, що не обумовлені цим Договором, сторони зобов'язались керуватися чинним законодавством України та Правилами користування електричною енергією, затвердженими постановою НКРЕ від 31.07.1996 № 28 з наступними змінами і доповненнями (далі - ПКЕЕ).

Відповідно до умов п. 2.2.2 Договору позивач зобов'язався постачати відповідачу електроенергію, як різновид товару в обсягах, відзначених відповідно до розділу 5, та з урахуванням умов розділу 6 цього Договору (додаток № 1 "Обсяги постачання електричної енергії споживачу та субспоживачу").

Згідно з п. 2 Додатку № 1 "Обсяги постачання електричної енергії споживачу та субспоживачу" до Договору відповідач самостійно контролює власне електроспоживання, прогнозує обсяги споживання електричної енергії та самостійно сплачує їх з урахуванням попередньої оплати (планових платежів) і роздрібних тарифів, що діють у розрахунковому періоді.

Згідно з п. п. 2.3.3 Договору відповідач зобов'язався оплачувати позивачу вартість електричної енергії, а також здійснювати інші платежі згідно з умовами Договору та додатків № 10 "Порядок розрахунків" та № 4 "Графік зняття показів засобів обліку електричної енергії".

Відповідно до п. 1 Додатку № 4 "Графік зняття показів засобів обліку електричної енергії" до Договору відповідач знімає показання розрахункових засобів обліку щомісячно 31 числа (або в інший останній день місяця) і в цей же день повідомляє про них позивачу по встановленій формі, згідно зразку, підписаного "Акту про використану електричну енергію" (в оригіналі).

Відповідно до п. п. 1, 2, 3, 5 Додатку № 10 "Порядок розрахунків" до Договору розрахунковим вважається період з 31 числа місяця до такого ж числа наступного місяця. Закінченням розрахункового періоду вважається місяць, у якому відповідач зобов'язаний надати позивачу дані про спожиту електричну енергію. Назва розрахункового періоду співпадає з назвою місяця, у якому цей період закінчується.

Покази розрахункових засобів обліку відповідно до переліку об'єктів відповідача і точок комерційного обліку фіксуються відповідачем на звітну дату кожного місяця та оформлюються "Актом про використану електричну енергію" у 2-х примірниках по одному для кожної сторони.

Розрахунки за електричну енергію проводяться відповідачем виключно грошовими коштами на поточний рахунок із спеціальним режимом використання позивача.

За дату оплати приймається дата зарахування коштів на поточний рахунок із спеціальним режимом використання позивача або дата внесення відповідачем готівки в касу позивача.

Обсяг фактично спожитої за розрахунковий період електричної енергії з урахуванням розрахункової величини втрат на дільниці мережі від місця встановлення засобів обліку до межі балансової належності електромереж визначається відповідно до "Акту про використану електричну енергію".

Якщо позивач не отримав у зазначений термін даних про обсяги спожитої електричної енергії, визначення обсягу спожитої електричної енергії здійснюється відповідно до ПКЕЕ.

Рахунок на оплату за фактично спожиту за розрахунковий період електричну енергію та за перетікання реактивної електроенергії (за наявності додатку № 5) має бути оплачений відповідачем протягом 5 операційних днів з дня отримання.

Сума коштів, які має оплатити відповідач за спожиту в розрахунковому періоді електричну енергію визначається наступним чином: обсяг спожитої (переданої) електричної енергії між датами зняття показів засобів обліку розкладається пропорційно до тривалості дії протягом розрахункового періоду кожного з тарифів, після чого величина коштів, які має сплатити відповідач, визначається як сума добутків тарифів на відповідний їм обсяг електричної енергії.

Виконуючи умови Договору, позивач у березні 2013 року поставив відповідачу електроенергію в обсязі 213 кВт год., у квітні 2013 року - 634 кВт год., у травні 2013 року - 127 кВт год., що підтверджується наданими відповідачем актами про використану електроенергію за березень, квітень та травень 2013 року.

Загальна вартість поставленої електроенергії за період з березня по травень 2013 року складає 1157 грн. 75 коп.

Позивач виставив відповідачу рахунки на оплату № 38/444/3/1 від 01.04.2013, № 38/444/4/1 від 30.04.2013 та № 38/444/5/1 від 01.06.2013, які до цього часу залишаються несплаченими відповідачем.

Несплатою боргу за спожиту в період з березня по травень 2013 року активну електричну енергію, відповідач порушує права позивача, умови договору та вимоги ст. 193 Господарського кодексу України (далі - ГК України), ст. 526 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України). За вказаними законами зобов'язання має виконуватися належним чином, відповідно до умов договору і кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених ГК України, іншими законами або договором.

Відповідно до приписів ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Статтею 611 ЦК України передбачені правові наслідки порушення зобов'язання. Так, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: 1) припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; 2) зміна умов зобов'язання; 3) сплата неустойки; 4) відшкодування збитків та моральної шкоди.

Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання (ч. 1 ст. 549 ЦК України).

Згідно з приписами ч. 1 ст. 230 ГК України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

За внесення платежів, передбачених пунктами 2.3.3-2.3.4 цього Договору, з порушенням термінів, визначених додатком № 10 "Порядок розрахунків" до Договору, сторони в п. 4.2.1 Договору встановили відповідальність споживача (відповідач у справі) у вигляді пені у розмірі подвійної облікової ставки Національного Банку України за кожен день прострочення платежу.

У зв'язку із неналежним виконанням відповідачем своїх зобов'язань за Договором в частині проведення оплати за спожиту в період з квітня по травень 2013 року активну електричну енергію, позивачем на підставі п. 4.2.1 Договору, ст. ст. 549, 611 ЦК України, а також ст. ст. 193, 230 ГК України, нараховано пеню, розмір якої складає 21 грн. 36 коп. (розгорнутий, обґрунтований розрахунок пені наведений позивачем на а. с. 4).

Згідно зі ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми.

На підставі наведеної норми Закону, стягненню з відповідача на користь позивача підлягають 4 грн. 27 коп. - три проценти річних (розрахунок вказаної суми наведений позивачем на а.с. 5).

Таким чином, загальна сума заборгованості відповідача за Договором складає 1183 грн. 38 коп. (1157 грн. 75 коп. + 21 грн. 36 коп. + 4 грн. 27 коп.).

Відповідно до приписів ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

З огляду на викладене, суд вважає, що вимоги позивача ґрунтуються на Договорі сторін, чинному законодавстві України, матеріалами справи підтверджені, відповідачем не заперечені і не спростовані, тому підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до ст. 49 ГПК України господарські витрати покладаються на відповідача.

На підставі ст.ст. 193, 230 ГК України, ст. ст. 526, 549, 610, 611, 625 ЦК України, керуючись ст. ст. 44, 49, 75, 82, 821, 84, 85 ГПК України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з Приватного підприємства виробничо-комерційна фірма "Центр-95" (54001, м. Миколаїв, пр. Леніна, 92; ідентифікаційний код 23407840) на користь Публічного акціонерного товариства "Миколаївобленерго" (54017, м. Миколаїв, вул. Громадянська, 40; ідентифікаційний код 23399393):

- 1157 (одна тисяча сто п'ятдесят сім) грн. 75 коп. - борг за активну електроенергію за березень, квітень та травень 2013 року - на р/р 260383011001 в МОУ АТ "Ощадбанк", МФО 326461; код 23399393;

- 21 (двадцять одна) грн. 36 коп. - пеня; 4 (чотири) грн. 27 коп. - три проценти річних; 1720 (одна тисяча сімсот двадцять) грн. 50 коп. - судовий збір - на р/р 260003001362 в МОУ АТ "Ощадбанк", МФО 326461, код 23399393.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили в порядку, встановленому статтею 85 Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складено відповідно до ст. 84 ГПК України і підписано "16" вересня 2013 року

Суддя Т.В.Гриньова-Новицька