Ухвала суду № 33518943, 11.09.2013, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

11 вересня 2013 р.Справа № 2а-1894/12/2170

Категорія: 10.1 Головуючий в 1 інстанції: Анісімов О.В.

Одеський апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

Головуючого - судді Скрипченка В.О.,

суддів Домусчі С.Д., Шеметенко Л.П.,

розглянувши в порядку письмового провадження у місті Одеса апеляційну скаргу фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 на постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 11 червня 2012 року у справі за адміністративним позовом Управління Пенсійного фонду України в Генічеському районі Херсонської області до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення недоїмки зі сплати єдиного соціального внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування,

В С Т А Н О В И В:

22 травня 2012 року Управління Пенсійного фонду України в Генічеському районі Херсонської області до суду з позовом про стягнення недоїмки зі сплати єдиного соціального внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування у розмірі 979,59 грн.

В обґрунтування своїх вимог позивач зазначив, що згідно із Законом України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» від 08 липня 2010 року №2464-VI (далі - Закон №2464) ФОП ОСОБА_1 є платником єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (далі - єдиний внесок). Відповідно до ч.8, ст.9 Закону №2464 платник єдиного внеску зобов'язаний сплачувати єдиний внесок, нарахований за відповідний базовий звітний період не пізніше 20 числа місяця, що настає за базовим звітним періодом. З 01 січня 2011 року по 31 березня 2011 року відповідач здійснював діяльність на спрощеній системі оподаткування, і відповідно до картки особового рахунку повинен був сплатити єдиний внесок у сумі 979,59 грн. У зв'язку з несплатою єдиного внеску 06 квітня 2012 року відповідачу було виставлено вимогу №Ф-098 про сплату боргу в сумі 979,59 грн., яка відправлена на його адресу 06 квітня 2012 року. Однак, зазначені заходи не призвели до сплати боргу по єдиному внеску. Крім цього, позивач зазначив, що ФОП ОСОБА_1 не подав звіт щодо сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.

Постановою Херсонського окружного адміністративного суду від 11 червня 2012 року адміністративний позов задоволено. Стягнуто з ФОП ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) заборгованість по єдиному внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування в сумі 979 (дев'ятсот сімдесят дев'ять) грн. 59 коп. на р/р 37199076002107 в ГУДК служби України у Херсонській області, МФО 852010, код за ЄДРПОУ 21295011.

Не погоджуючись із постановленим у справі судовим рішенням, ФОП ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального права, просив скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову, яким у задоволенні позовних вимог відмовити.

Справа розглянута апеляційним судом в порядку письмового провадження в зв'язку з неприбуттям жодної з осіб, які беруть участь у справі, у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання, згідно п. 2 ч. 1 ст. 197 КАС України.

Заслухавши суддю-доповідача, доводи апеляційної скарги, вивчивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість постанови суду в межах апеляційної скарги, колегія суддів дійшла таких висновків.

Судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_1 зареєстрований як фізична особа-підприємець та як платник страхових внесків і перебуває на обліку в УПФ України в Генічеському районі Херсонської області.

Відповідач перебуває на спрощеній системі оподаткування та є платником єдиного податку з 17 січня 2003 року.

Як вбачається з картки особового рахунку особового рахунку громадянина-підприємця (фізична особа) ФОП ОСОБА_1 є платником фіксованого податку. Відповідно до зазначеної картки його заборгованість по сплаті єдиного внеску складає 979,59 грн.(а.с. 4).

Управлінням Пенсійного фонду України в Генічеському районі Херсонської області було прийнято та направлено на адресу відповідача вимогу №Ф-098 від 06 квітня 2012 року про сплату боргу в сумі 979,59 грн.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що зазначена вимога прийнята відповідно до норм чинного законодавства.

Колегія суддів погоджується зі вказаним висновком суду першої інстанції з огляду на таке.

Відповідно до підпункту 4 пункту 8 розділу ХV Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09 липня 2003 року №1058-IV (зі змінами та доповненнями у редакції Закону № 2462-VI від 08 липня 2010 року) до набрання чинності законом про спрямування частини страхових внесків до Накопичувального фонду (крім підпункту 5, який діє протягом строку, визначеного Законом України «Про внесення змін до деяких законів України щодо оподаткування сільськогосподарських підприємств та підтримки соціальних стандартів їх працівників» від 24 червня 2004 року) фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності, які обрали особливий спосіб оподаткування (фіксований податок, єдиний податок), та члени сімей зазначених осіб, які беруть участь у провадженні ними підприємницької діяльності, на період дії законодавчих актів з питань особливого способу оподаткування сплачують страхові внески в порядку, визначеному цим Законом.

Сума страхового внеску встановлюється зазначеними особами самостійно для себе та членів їх сімей, які беруть участь у провадженні такими особами підприємницької діяльності та не перебувають з ними у трудових відносинах. При цьому сума страхового внеску з урахуванням частини фіксованого або єдиного податку, що перерахована до Пенсійного фонду України, повинна становити не менше мінімального розміру страхового внеску за кожну особу та не більше розміру страхового внеску, обчисленого від максимальної величини фактичних витрат на оплату праці найманих працівників, грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу, оподатковуваного доходу (прибутку), загального оподатковуваного доходу, з якої сплачуються страхові внески.

Відповідно до пункту 1 статті 18 Закону №1058 розмір страхових внесків, у тому числі розмір частини внесків, що спрямовуються до Накопичувального фонду, встановлює Верховна Рада України відповідно для страхувальників і застрахованих осіб за результатами актуальних розрахунків, виходячи з того, що вони повинні забезпечувати надання особам пенсійних виплат і соціальних послуг, передбачених цим Законом, а також покриття адміністративних витрат для забезпечення функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування.

Згідно з пунктом 2 статті 4 Закону України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування» від 26.06.1997 № 400/97-ВР (зі змінами та доповненнями станом на період розрахування відповідачем страхових внесків) на обов'язкове державне пенсійне страхування встановлюються ставки збору для фізичних осіб - суб'єктів підприємницької діяльності, визначених пунктом 1 статті 1 цього Закону, - 33,2 відсотка від об'єкта оподаткування, визначеного пунктом 2 статті 2 цього Закону.

Частиною шостою статті 20 Закону №1058 передбачено, що страхувальники зобов'язані сплачувати страхові внески, нараховані за відповідний базовий звітний період, не пізніше ніж через 20 календарних днів із дня закінчення цього періоду, базовим звітним періодом у даному випадку є квартал.

Згідно з частиною першою статті 106 Закону №1058 у разі виявлення своєчасно не сплачених сум страхових внесків страхувальники зобов'язані самостійно обчислити ці внески і сплатити їх з нарахуванням пені в порядку і розмірах, визначених цією статтею.

Частиною другою статті 106 Закону №1058 передбачено, що суми страхових внесків своєчасно не нараховані та/або не сплачені страхувальниками у строки, визначені статтею 20 цього Закону, в тому числі обчислені територіальними органами Пенсійного фонду у випадках, передбачених частиною третьою статті 20 цього Закону, вважаються простроченою заборгованістю із сплати страхових внесків (далі - недоїмка) і стягуються з нарахуванням пені та застосуванням фінансових санкцій.

Відповідно до частини третьої статті 106 Закону №1058 територіальні органи Пенсійного фонду за формою і у строки, визначені правлінням Пенсійного фонду, надсилають страхувальникам, які мають недоїмку, вимогу про її сплату. Вимога про сплату недоїмки є виконавчим документом. Протягом десяти робочих днів із дня одержання вимоги про сплату недоїмки страхувальник зобов'язаний сплатити суми недоїмки та суми фінансових санкцій. Страхувальник у разі незгоди з розрахунком суми недоїмки, зазначеної у вимозі про сплату недоїмки, узгоджує її з органами Пенсійного фонду в порядку, встановленому правлінням Пенсійного фонду, а в разі неузгодження вимоги із органами Пенсійного фонду має право на оскарження вимоги в судовому порядку.

Ураховуючи вищенаведене, колегія суддів апеляційної інстанції дійшла висновку, що у зв'язку з порушенням відповідачем платіжної дисципліни, позивач правомірно виставив вимогу про сплату боргу на несплачену суму страхових внесків №Ф-098 від 06 квітня 2012 року про сплату боргу в сумі 979,59 грн. на підставі частини третьої статті 106 Закону України №1058.

Крім того, посилання скаржника на підтвердження вимог апеляційної скарги, що він з УПФ України в Генічеському районі Херсонської області повідомлень не отримував, інформації про те, що він взятий на облік в УПФ України у нього не має, до теперішнього часу він необізнаний, що таким є, а тому вимога про стягнення з нього недоїмки по сплаті єдиного внеску на загальнообов'язкове соціальне страхування є безпідставною, повністю спростовується обґрунтованим висновком суду першої інстанції про те, що у матеріалах справи наявна картка страхувальника ФОП ОСОБА_1, яка підтверджує внесення УПФУ відомостей відносно нього до реєстру застрахованих осіб, тобто він взятий на облік. При цьому колегія суддів вважає, що відсутність у відповідача повідомлення про взяття його на облік, не звільняє останнього від сплати єдиного внеску.

Доводи апелянта про те, що позивачем пропущено строк звернення з адміністративним позовом до суду, який, на її думку, становить один місяць, є необґрунтованими. Оскільки частиною другою статті 99 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що для звернення до адміністративного суду встановлюється шестимісячний строк.

Таким чином, доводи апеляційної скарги не відповідають фактичним обставинам справи і спростовуються положеннями чинного законодавства, у зв'язку з чим відсутні підстави для її задоволення та скасування чи зміни оскаржуваного судового рішення.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

З урахуванням викладеного, колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та не допустив порушень норм матеріального і процесуального права при вирішенні справи, а наведені в апеляційній скарзі доводи правильність висновків суду не спростовують. Таким чином апеляційна скарга ФОП ОСОБА_1 задоволенню не підлягає.

Керуючись ст. ст. 195, 197, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України, апеляційний суд

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 - залишити без задоволення.

Постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 11 червня 2012 року - залишити без змін.

Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 53 грн. 65 коп. на рахунок № 31212206781008, отримувач: ГУДКСУ в Одеській області, код ЄДРПОУ 37607526, банк отримувача: ГУДКСУ в Одеській області, МФО 828011.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, але може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили рішенням суду апеляційної інстанції.

Головуючий В.О.Скрипченко

Суддя С.Д.Домусчі

Суддя Л.П.Шеметенко