Постанова № 33516176, 11.09.2013, Полтавський окружний адміністративний суд

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 вересня 2013 року м. ПолтаваСправа № 816/1101/13-а

Полтавський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Бойка С.С.,

при секретарі - Пехоті М.О.,

за участю:

представника позивача - Смольського Ю.С.,

представника відповідача - Прокопчука О.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Відкритого акціонерного товариства "Полтавський гірничо-збагачувальний комбінат" до Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Полтавської області Державної податкової служби про визнання протиправними та скасувння податкових повідомлень - рішень, -

В С Т А Н О В И В:

12 березня 2013 року Відкрите акціонерне товариство "Полтавський гірничо-збагачувальний комбінат" звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Полтавської області Державної податкової служби про визнання протиправними та скасувння податкових повідомлень - рішень.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилався на те, що відповідачем протиправно зроблено висновок про завищення суми заявленої до бюджетного відшкодування за грудень 2012 року на 459 246,00 грн. та про завищення від'ємного значення яке після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду за грудень 2012 року в сумі 30 637,00 грн., оскільки вони ґрунтуються на висновках попереднього акту камеральної перевірки. Крім того, стверджував, що податкові накладні виписані ПрАТ "Газенергокомплект", ТОВ "Техніколь-центр" та ТОВ "Ейч - Ар Технологія" на час проведення перевірки були зареєстровані в ЄДРПН.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав та просив позов задовольнити.

Представник відповідача в судовому засіданні позовні вимоги не визнав. У наданих до суду письмових запереченнях просив в задоволенні позовних вимог відмовити посилаючись на те, що під час проведення перевірки було встановлено порушення позивачем п. 198.6 ст. 198, п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України. Крім того, проведеною перевіркою встановлено включення до складу податкового кредиту за грудень 2012 року податкових накладних незареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних, внаслідок чого порушено п. 198.6 ст. 198, п. 201.10 ст. 201 ПК України.

Заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, вивчивши та дослідивши матеріали справи, повно та всебічно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що Відкрите акціонерне товариство "Полтавській гірнично-збагачувальний комбінат" (код ЄДРПОУ 00191282) зареєстровано рішенням виконавчого комітету Комсомольської міської ради Полтавської області від 05.01.1995.

08.02.2013 посадовою особою Комсомольського відділення Кременчуцької ОДПІ проведено камеральну перевірку даних, задекларованих у податковій звітності з податку на додану вартість поданій Відкритим акціонерним товариством "Полтавській гірнично-збагачувальний комбінат" за грудень 2012 року.

За результатами передвіки складено акт № 12/15-321/00191282 від 08.02.2013, яким зафіксовано порушення п. 198.56 ст. 198, п. 201.10 ст. 201, п. 200.4, п. 200.14 ст. 200 Податкового кодексу України, п. 10, п. 11 Порядку ведення реєстру виданих та отриманих податкових накладних, затвердженого наказом ДПА України від 24.12.2010 № 1002, п. 4.6 Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, затвердженого наказом Міністерства фінансів Країни від 25.11.2011 № 1492 внаслідок чого: завищено суму заявлену до бюджетного відшкодування за грудень 2012 року в сумі 459 246 грн. завищено залишок від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду за грудень 2012 року в сумі 30 637 грн. та завищено податковий кредит за грудень 2012 року в сумі 40 314 грн.

За результатами розгляду вказаного акту Кременчуцькою ОДПІ винесено податкові повідомлення-рішення від 27.02.2013 № 0000031500/25 яким позивачу зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість в розмірі 30 637 грн. та 40 314 грн. за 12 місяців 2012 року та № 0000021500/26 яким позивачу зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість в розмірі 688 869 грн. (в тому числі за основним платежем на 459 246 грн. та за штрафними санкціями на 229 623 грн.).

З вимогою про визнання протиправними та скасування вищезазначених податкових повідомлень-рішень позивач звернувся до суду.

Відповідно до частини 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Надаючи оцінку оскаржуваним податковим повідомленням-рішенням суд виходить із наступного.

Відповідно до пункту 1.1 статті 1 Податкового кодексу України Податковий кодекс України регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Відповідно до підпункту 14.1.181 пункту 14.1 статті 14 Податкового Кодексу України, податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Згідно з пунктом 198.3 статті 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Відповідно до пункту 198.1 статті 198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з:

а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України ) та послуг;

б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);

в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;

г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Пунктом 198.2 статті 198 цього Кодексу визначено, що датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше:

дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;

дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Згідно з пунктом 198.4 статті 198 Податкового кодексу України, якщо платник податку придбає (виготовляє) товари/послуги та необоротні активи, які призначаються для їх використання в операціях, що не є об'єктом оподаткування або звільняються від оподаткування, то суми податку, сплачені (нараховані) у зв'язку з таким придбанням (виготовленням), не відносяться до податкового кредиту зазначеного платника.

Відповідно до пункту 198.6 статті 198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу).

У разі якщо на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, які попередньо віднесені до податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до закону.

Згідно п. 201.1 ст. 201 Податкового кодексу України платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою (за наявності) податкову накладну, складену за вибором покупця (отримувача) в один з таких способів: а) у паперовому вигляді; б) в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та умови реєстрації податкової накладної у Єдиному реєстрі податкових накладних. У такому разі складання податкової накладної у паперовому вигляді не є обов'язковим.

Відповідно до п. 201.4 ст. 201 Податкового кодексу України податкова накладна складається у двох примірниках у день виникнення податкових зобов'язань продавця. Один примірник видається покупцю, а другий залишається у продавця. У разі складання податкової накладної у паперовому вигляді покупцю видається оригінал, а копія залишається у продавця.

Податкова накладна складається на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс) /пункт 201.7 статті 201 Податкового кодексу України/.

Згідно пункту 201.6 статті 201 Податкового кодексу України податкова накладна є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця.

Пунктом 200.1, 200.3 статті 200 Податкового кодексу України передбачено, що сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу), а в разі відсутності податкового боргу - зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

З огляду на викладені положення Кодексу, для отримання права сформувати податковий кредит із сум податку на додану вартість платник податку на додану вартість повинен мати оформлені належним чином податкові накладні, видані на реально отриманий товар (роботи, послуги), призначений для використання у власній господарській діяльності.

Матеріалами справи підтверджено, що Відкритим акціонерним товариством "Полтавський гірничо-збагачувальний комбінат" включено до складу податкового кредиту грудня 2013 року суму податку на додану вартість:

- 31 грн. 10 коп. згідно податкової накладної від 20.11.2012 № 160, виписаної ПрАТ "Газенергокомплект", на поставку товарів.

Зазначена вище податкова накладна підлягала реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних, однак, не була зареєстрована контрагентом позивача в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Матеріалами справи підтверджено, що у зв'язку з відсутністю реєстрації вказаної податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних ВАТ "Полтавський гірничо-збагачувальний комбінат" до податкової декларації з податку на додану вартість за грудень 2012 року було додано додаток 8 "Заяву про відмову постачальника надати податкову накладну (порушення ним порядку заповнення та/або порядку реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних) (Д8)", у якій зазначена вище податкова накладна містяться за порядковим № 623 із зазначенням опису порушення, допущеного продавцем - відсутність реєстрації в ЄРПН, не заповнення обов'язкових реквізитів "№ та дати ВМД". До заяви позивачем були додані копії первинних документів по операціям із зазначеними контрагентами, що підтверджують факт отримання таких товарів та платіжних доручень, копії яких наявні у матеріалах справи.

Позивачем до матеріалів справи надано копії наступних документів по взаємовідносинам з ПрАТ "Газенергокомплект": договір № 4037 від 20.12.2011; специфікації до договору № 1 від 20.12.2011, № 2 від 01.02.2012, № 3 від 26.09.2012, № 4 від 03.07.2012, № 4 від 02.04.2013; додаткову угоду № 1 до договору № 4037 від 20.12.2011; специфікацію до додаткової угоди № 3 від 16.11.2012; специфікації № 3, № 4, № 5; податкові накладні № 160 від 20.11.2012, № 198 від 26.11.2012, № 23 від 05.12.2012; видаткову накладну № ГЕ-0002305 від 05.12.2012, які відповідають вимогам Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", при цьому протилежне податковим органом не доводилось.

Кременчуцькою ОДПІ не встановлено фактів, які б ставили під сумнів наявність господарських операцій між позивачем та ПрАТ "Газенергокомплект"; не виявлено обставин, які б спростовували фактичне здійснення, чи товарність таких господарських операцій. Кременчуцькою ОДПІ не надано доказів, які би спростовували правильність документального оформлення операцій, за проведення яких позивачем сформований податковий кредит, не доведено відсутність товарів (робіт, послуг) чи відсутність об'єктивних можливостей поставки товарів (робіт, послуг) постачальниками на користь позивача.

В акті перевірки відсутні посилання на обставини, які б свідчили про протиправний характер діяльності позивача та його контрагента. В ході судового розгляду представник відповідача також не повідомив факти, які б вказували на проведення господарських операцій ВАТ "Полтавський гірничо-збагачувальний комбінат" з метою незаконного заволодіння державним майном у вигляді безпідставного відшкодування податку на додану вартість.

У відповідності до пункту 201.8 Податкового кодексу України право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в порядку, передбаченому статтею 183 цього Кодексу.

Пунктом 184.1 статті 184 Податкового кодексу України визначено, що реєстрація діє до дати анулювання реєстрації платника податку, яка проводиться шляхом виключення з реєстру платників податку.

Факту визнання недійсним або анулювання свідоцтва про державну реєстрацію та реєстрацію платника податку на додану вартість ПрАТ "Газенергокомплект" на момент здійснення господарських операцій судом не встановлено; вказаний контрагент позивача зареєстрований платником податку на додану вартість.

До матеріалів справи позивачем додано документальне підтвердження оплати за придбаний товар (роботи, послуги) у вигляді платіжних доручень № 45816 від 20.11.2012 та № 46543 від 26.11.2012.

Вказані платіжні доручення засвідчують факт сплати позивачем податок на додану вартість у складі ціні товару (робіт, послуг) у зв'язку з придбанням таких товарів/послуг.

Висновок про неправомірність включення Відкритим акціонерним товариством "Полтавський гірничо-збагачувальний комбінат" до складу податкового кредиту грудня 2012 року суми ПДВ в розмірі 31 грн. 10 коп., Кременчуцька ОДПІ обґрунтовує тим, що до податкового кредиту позивачем включено суму ПДВ по не зареєстрованій податковій накладній, по якій період, за який подано заяву із скаргою, не відповідає періоду виписки податкової накладної.

Згідно з положеннями п. 201.10 статті 201 Податкового кодексу України податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

При здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний надати покупцю податкову накладну та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних здійснюється не пізніше п'ятнадцяти календарних днів, наступних за датою їх складання.

Порядок ведення Єдиного реєстру податкових накладних встановлюється Кабінетом Міністрів України. Покупець має право звіряти дані отриманої податкової накладної на відповідність із даними Єдиного реєстру податкових накладних.

Відсутність факту реєстрації платником податку - продавцем товарів/послуг податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних та/або порушення порядку заповнення податкової накладної не дає права покупцю на включення сум податку на додану вартість до податкового кредиту та не звільняє продавця від обов'язку включення суми податку на додану вартість, вказаної в податковій накладній, до суми податкових зобов'язань за відповідний звітний період.

Виявлення розбіжностей даних податкової накладної та Єдиного реєстру податкових накладних є підставою для проведення органами державної податкової служби документальної позапланової виїзної перевірки продавця та у відповідних випадках покупця товарів/послуг.

У разі відмови продавця товарів/послуг надати податкову накладну або в разі порушення ним порядку її заповнення та/або порядку реєстрації в Єдиному реєстрі покупець таких товарів/послуг має право додати до податкової декларації за звітний податковий період заяву із скаргою на такого постачальника, яка є підставою для включення сум податку до складу податкового кредиту. До заяви додаються копії товарних чеків або інших розрахункових документів, що засвідчують факт сплати податку у зв'язку з придбанням таких товарів/послуг або копії первинних документів, складених відповідно до Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", що підтверджують факт отримання таких товарів/послуг.

Надходження такої заяви із скаргою є підставою для проведення документальної позапланової виїзної перевірки зазначеного продавця для з'ясування достовірності та повноти нарахування ним зобов'язань з податку за такою операцією.

Наказом Міністерства фінансів України 25.11.2011 року № 1492 затверджено Порядок заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість. Згідно з пунктом 21 розділу ІІІ вказаного Порядку у разі відмови постачальника надати податкову накладну (порушення ним порядку заповнення та/або порядку реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних) до декларації додаються Заява про відмову постачальника надати податкову накладну (порушення ним порядку заповнення та/або порядку реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних) за формою згідно з (Д8) (додаток 8) та копії документів, передбачених пунктом 201.10 статті 201 розділу V Кодексу.

Платники, які подають податкову звітність в електронному вигляді, подають копії таких документів окремо у порядку, визначеному для подання податкової звітності у паперовому вигляді.

Таким чином, підставою для формування податкового кредиту ПДВ покупця товару є податкова накладна, виписана продавцем. У разі ж, зокрема, порушення порядку реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних покупець таких товарів має право додати до податкової декларації за звітний податковий період заяву на такого постачальника за формою Д8, яка є підставою для включення сум податку до складу податкового кредиту.

При цьому, заява на постачальника подається лише з податковою декларацією за той звітний період, у якому платник включив суму податку на додану вартість до складу податкового кредиту.

Матеріалами справи підтверджено, що позивач за датою отримання податкових накладних, вказаних у акті перевірки, вніс відомості щодо дати отримання податкових накладних до реєстру виданих та отриманих податкових накладних за грудень 2012 року, а також вніс відомості про постачальника, період виписки податкових накладних, інших документів, що дають право на податковий кредит, обсяг постачання та суму ПДВ до розділу ІІ Податковий кредит Додатку № 5 до податкової декларації з ПДВ за грудень 2012 року.

Оскільки контрагент позивача не зареєстрував виписану ним на користь позивача податкову накладну у Єдиному реєстрі податкових накладних, Відкритим акціонерним товариством "Полтавський гірничо-збагачувальний комбінат" до податкової декларації з ПДВ за грудень 2012 року було додано додаток 8 "Заяву про відмову постачальника надати податкову накладну (порушення ним порядку заповнення та/або порядку реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних) (Д8)", у якій вказана податкова накладна містяться за порядковим № 623 із описом порушення, допущеного продавцем - відсутність їх реєстрації в ЄРПН та не заповнення обов'язкових реквізитів "№ та дати ВМД".

До додатку 8 податкової декларації з ПДВ за грудень 2012 року позивачем були додані копії розрахункових документів, що засвідчують факт сплати податку у зв'язку з придбанням таких товарів/послуг та копії первинних документів, складених відповідно до Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", що підтверджують факт отримання таких товарів/послуг, копії яких наявні у матеріалах справи.

Матеріалами справи підтверджено та не заперечується Кременчуцькою ОДПІ, що позивачем подано заяву із скаргами на постачальників до декларації за звітний період, в якому сформований податковий кредит.

Таким чином, при поданні податкової декларації за грудень 2012 року позивачем дотримано вимоги пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України, що є підставою для включення певних сум податку на додану вартість до складу податкового кредиту позивача.

Загальні ж правила щодо дати виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту містяться у пункті 198.2 статті 198 Податкового кодексу України, згідно із яким такою датою вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

За змістом вказаної норми з датами списання коштів або отримання товарів/послуг пов'язується право платника податку на податковий кредит, проте, це право не обмежується звітним податковим періодом, в якому виписані податкові накладні, та платник податку приймає самостійне рішення про реалізацію свого права на отримання податкового кредиту після настання дати виникнення такого права на податковий кредит.

Такий висновок можна зробити на підставі аналізу положень абзаців 1-3 пункту 198.6 статті 198 Податкового кодексу України, згідно із якими не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу).

У разі якщо на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, які попередньо віднесені до податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до закону.

Отже, чинним законодавством не встановлено зв'язок між датою складення податкової накладної та датою її отримання, натомість, передбачено, що право на податковий кредит виникає з дати отримання податкової накладної.

Крім того, абзацом 3 пункту 198.6 статті 198 Податкового кодексу України передбачено, що у разі якщо платник податку не включив у відповідному звітному періоді до податкового кредиту суму податку на додану вартість на підставі отриманих податкових накладних, таке право зберігається за ним протягом 365 календарних днів з дати складання податкової накладної.

В ході розгляду справи судом встановлено, що зазначений строк (365 календарних днів) позивачем не порушено та позивач має право на податковий кредит.

Податковим органом не виявлено будь-яких порушень у формуванні позивачем податкового кредиту або податкових зобов'язань з ПДВ, не наведено жодних доводів та не подано будь-яких доказів, які б могли свідчити про наявність обставин, що виключають обґрунтованість заявленої позивачем податкової вигоди, як-то безтоварний та/або фіктивний характер здійснених операцій.

Оскільки в порушення вимог Податкового кодексу України контрагент позивача не зареєстрував, виписану ним на користь позивача податкову накладну у Єдиному реєстрі податкових накладних, позивачем разом з декларацією з податку на додану вартість за грудень 2012 року було подано додаток № 8 "Заява про відмову постачальника надати податкову накладну (порушення ним порядку заповнення та/або порядку реєстрації в Єдиному державному реєстрі податкових накладних) (Д8)" з відповідними документами та платіжними дорученнями.

Крім того, судом оцінюються критично твердження відповідача щодо неправомірності включення до додатку 8 невірно оформлених податкових накладних виписаних ТОВ "Техніколь-центр" та ТОВ "Ейч-Ар Технологія" у зв'язку з наступним.

Позивачем до матеріалів справи надано копії наступних документів по взаємовідносинам з ТОВ "Техніколь-центр" та ТОВ "Ейч-Ар Технологія": договір поставки № 2479 від 31.07.2012 укладений з ТОВ "Техніколь-центр" та договір № HR-58 від 27.11.2012 укладений з ТОВ "Ейч-Ар Технологія"; специфікації до договору № 1 від 31.07.2012, № 2 від 01.11.2012, № 3 від 13.11.2012; додаткову угоду № 1 до договору № HR-58 від 27.11.2012; податкову накладну № 7 від 21.12.2012; акт здачі-прийняття робіт; ОУ-0000075; рахунки-фактури № СФ-0000073 від 21.12.2012, № ПО00006545 від 14.11.2012; видаткову накладну № ПО00004766 від 16.11.2012 та товарно-транспортну накладну № ПО00004766 від 16.11.2012, які відповідають вимогам Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", при цьому протилежне податковим органом не доводилось.

В акті перевірки відсутні посилання на обставини, які б свідчили про протиправний характер діяльності позивача та його контрагента. В ході судового розгляду представник відповідача також не повідомив факти, які б вказували на проведення господарських операцій ВАТ "Полтавський гірничо-збагачувальний комбінат" з метою незаконного заволодіння державним майном у вигляді безпідставного відшкодування податку на додану вартість.

У відповідності до пункту 201.8 Податкового кодексу України право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в порядку, передбаченому статтею 183 цього Кодексу.

Пунктом 184.1 статті 184 Податкового кодексу України визначено, що реєстрація діє до дати анулювання реєстрації платника податку, яка проводиться шляхом виключення з реєстру платників податку.

Факту визнання недійсним або анулювання свідоцтва про державну реєстрацію та реєстрацію платників податків на додану вартість ТОВ "Техніколь-центр" та ТОВ "Ейч-Ар Технологія" на момент здійснення господарських операцій судом не встановлено; вказані контрагенти позивача зареєстровані платниками податку на додану вартість.

До матеріалів справи позивачем додано документальне підтвердження оплати за придбаний товар (роботи, послуги) у вигляді платіжних доручень № 832 від 09.01.2013 та № 45810 від 20.11.2012.

Вказані платіжні доручення засвідчують факт сплати позивачем податок на додану вартість у складі ціні товару (робіт, послуг) у зв'язку з придбанням таких товарів/послуг.

Висновок про неправомірність включення Відкритим акціонерним товариством "Полтавський гірничо-збагачувальний комбінат" до складу податкового кредиту грудня 2012 року суми ПДВ в розмірі 40282 грн. 76 коп., Кременчуцька ОДПІ обґрунтовує тим, що до податкового кредиту позивачем включено суму ПДВ по не зареєстрованим податковим накладним.

Судом встановлено, що на час проведення перевірки податкові накладні ТОВ "Техніколь-центр" № 1123102/15 від 23.11.2012 та ТОВ "Ейч-Ар Технологія" № 6 від 21.12.2012 були зареєстровані в ЄДРПН, про що свідчить витяг з єдиного реєстру податкових накладних № 34.

Висновки акту перевірки щодо завищення заявленої до бюджетного відшкодування за грудень 2012 року суми 459 246 грн. та про завищення залишку від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду за грудень 2012 року в сумі 30 637 грн. ґрунтується на висновках попереднього акту камеральної перевірки ВАТ "Полтавський ГЗК" від 04.01.2013 № 1/15-321/00191282.

Суд не погоджується з вказаними висновками відповідача, оскільки постановою Полтавського окружного адміністративного суду від 13.03.2013 залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 03.07.2013 підтверджено правомірність задекларованої ВАТ "Полтавський ГЗК" суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за листопад 2012 року в розмірі 12 622 грн. та розміру від'ємного значення суми на додану вартість за листопад 2012 року в сумі 5550 грн. та 484 333 грн., отже посилання відповідача на акт перевірки ВАТ "Полтавський ГЗК" від 04.01.2013 № 1/15-321/00191282 є безпідставними.

Відповідно до ч. 1 ст. 72 КАС України обставини, встановлені рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Таким чином, висновки камеральної перевірки про завищення позивачем суми заявленої до бюджетного відшкодування за ргудень 2012 року в розмірі 459 246 грн., завищення податкового кредиту за грудень 2012 року в сумі 40 314 грн. та завищення залишку від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду за грудень 2012 року в сумі 30 637 грн. не ґрунтуються на вимогах законодавства України.

З огляду на частину 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України, відповідно до якої в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову, суд приходить до висновку, що відповідачем не доведено факт порушення позивачем пункту 198.6 статті 198, пунктів 200.4, 20014 статті 200, пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України, пунктів 10, 11 Порядку ведення реєстру виданих та отриманих податкових накладних та пункту 4.6 Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість.

Беручи до уваги наведене, суд приходить до висновку, що оскаржувані податкові повідомлення - рішення є необґрунтованими, тобто винесені без врахуванням усіх обставин, що мали значення для прийняття рішення, а тому є протиправними та підлягають скасуванню, а позовні вимоги обґрунтовані та підлягають задоволенню.

Відповідно до частини 1 статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

На підставі викладеного, керуючись статтями 7, 8, 9, 10, 11, 71, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України,-

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов задовольнити.

Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Кременчуцької ОДПІ від 27.02.2013 № 0000031500/25 та № 0000021500/26.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Відкритого акціонерного товариства "Полтавський гірничо-збагачувальний комбінат" витрати зі сплати судового збору в сумі 2294,00 грн.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Полтавський окружний адміністративний суд шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення постанови з одночасним поданням її копії до суду апеляційної інстанції. У разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Повний текст постанови виготовлено 16 вересня 2013 року.

Суддя С.С. Бойко