Рішення № 33515168, 02.09.2013, Добропільський міськрайонний суд Донецької області

02.09.2013

227/3779/13-ц

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

(заочне)

02 вересня 2013 року Добропільський міськрайонний суд Донецької області

у складі:

головуючого судді Любчик В.М.

при секретарі Сафроновій К.В.

за участю: позивача ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Добропілля цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до товариства з додатковою відповідальністю «Шахта «Білозерська» про відшкодування моральної шкоди,-

В С Т А Н О В И В:

22 липня 2013 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до товариства з додатковою відповідальністю «Шахта «Білозерська» та просить стягнути з відповідача на його користь моральну шкоду у розмірі 25 000 гривень.

В обгрунтування позовних вимог ОСОБА_1 у своєму позові зазначив, що знаходився у трудових відносинах з відповідачем. Працював з серпня 1978 року, з невеликими перервами, по жовтень 2012 року гірноробітником очисного забою з повним робочим днем у шахті у шкідливих та небезпечних умовах праці - всього 30 років. В результаті дії шкідливих факторів позивач отримав професійне захворювання «вегетативно-сенсорну поліневропатію верхніх кінцівок зі стійкими нейродістрофіческими порушеннями в кістках рук». Крім того, в шкідливих і небезпечних умовах праці останній отримав ще одне професійне захворювання: «хронічну попереково-крижову радикулопатію в стадії неповної ремісії з помірними статико-динамічними порушеннями і больовим компонентом». В результаті отриманих профзахворювань, позивачеві встановлена ступінь втрати працездатності 40 % безстроково за сукупністю двох професійних захворювань, що підтверджується довідкою МСЕК від 25 червня 2013 року.

Внаслідок професійних захворювань ОСОБА_1 було причинено фізичний біль та душевні страждання. Ушкодження здоров'я призвели до порушення його особистих немайнових прав, таких як право на охорону здоров'я, на безпечну працю. У зв'язку з отриманими профзахворюваннями, цілком порушена його нормальна життєдіяльність, він тривалий час знаходився на лікуванні, у нього постійно виникає біль у попереку. Йому приходиться фізично і морально пристосовуватися до життя з урахуванням фізичних обмежень, що випливають з профзахворювання.

Таким чином, професійними захворюваннями на виробництві, позивачу заподіяна істотна для нього моральна шкода, яку він оцінює в сумі 25 000 (двадцять п'ять тисяч) гривень. Визначаючи розмір моральної шкоди, позивач виходить з того, що це мінімальна сума коштів, необхідна для усунення страждань і позбавлень, які він переніс внаслідок професійного захворювання та які негативно позначаються на ньому на теперішній час.

Просить суд ухвалити рішення, яким стягнути саме з товариства з додатковою відповідальністю «Шахта «Білозерська» моральну шкоду на його користь, тому що факт причинення моральної шкоди саме відповідачем підтверджується актом № 24 розслідування причин виникнення хронічного професійного захворювання від 24 грудня 2012 року та актом № 9 розслідування причин виникнення хронічного професійного захворювання від 14 червня 2013 року.

Позивач ОСОБА_1 в відкритому судовому засіданні позовні вимоги підтримав в повному обсязі.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, хоча своєчасно та належним чином були повідомлені про дату, час та місце розгляду справи, про що свідчить повідомлення про вручення поштового направлення.

Керуючись положеннями ст. 224 ЦПК України, суд вважає можливим розглянути справу за відсутності відповідача по матеріалам, які є в наявності у справі, направивши за місцем знаходження відповідача копію рішення суду для відома.

Вислухавши пояснення позивача, вивчивши матеріали справи, суд вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню. Свій висновок суд обґрунтовує наступним.

В судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_1 з серпня 1978 року, з невеликими переривами, по жовтень 2012 року працював гірноробітником очисного забою з повним робочим днем у шахті у шкідливих та небезпечних умовах праці - всього 30 років. 04 жовтня 2012 року ОСОБА_1 звільнено за станом здоров'я. Даний факт підтверджується копією трудової книжки (а.с.25-26).

Відповідач не забезпечив здорові і безпечні умови праці, внаслідок чого позивач захворів на: «вегетативно-сенсорну поліневропатію верхніх кінцівок зі стійкими нейродістрофіческими порушеннями в кістках рук» та «хронічну попереково-крижову радикулопатію в стадії неповної ремісії з помірними статико-динамічними порушеннями і больовим компонентом», що відповідно до медичного висновку лікарсько-експертної комісії спеціалізованого лікувально профілактичного закладу про наявність (відсутність) професійного характеру захворювання № 2637/2472 від 11 грудня 2012 року є професійними захворюваннями (а.с.16), встановлено 40 % безстроково втрати професійної працездатності за сукупністю двох професійних захворювань (а.с.8-9).

До професійного захворювання належить захворювання, що виникло внаслідок професійної діяльності застрахованого та зумовлюється виключно або переважно впливом шкідливих речовин і певних видів робіт та інших факторів, пов'язаних з роботою (ст. 14 Закону України «Про загальнообов'язкове соціальне страхування від нещасних випадків на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності»).

У встановленому законом Порядку проведення розслідування та ведення обліку нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на виробництві, затвердженого постановою КМУ від 30 листопада 2011 року № 1232 з подальшими змінами, професійні захворювання позивача були розслідувані за участю представників підприємства - відповідача, про що складено 24 грудня 2012 року акт № 24, та 14 червня 2013 року акт № 9, які не оспорені відповідачем. Актом № 24 встановлено, що причиною виникнення професійного захворювання у ОСОБА_1 стала робота на шахті в умовах недосконалості технологічних процесів. Низький рівень механізації трудомістких процесів, переміщення важких речей вручну в межах робочого місця. Актом № 9 встановлено, що причиною виникнення професійного захворювання у позивача стало відступ від технологічного регламенту. Рівень механізації та автоматизації виробничого процесу становить 50%, переміщення важких речей вручну в межах робочого місця (а.с.4-7).

В актах зазначено, яким саме нормам охорони праці не відповідали дії посадових осіб відповідача, серед інших ст. 22 Закону України «Про забезпечення санітарного та епідеміологічного благополуччя населення».

Таким чином дії відповідача не відповідали нормам охорони праці, тобто наявна протиправність дій останнього.

Виходячи з вимог ст. 153 КЗпП України, яка покладає на власника обов'язок створювати на підприємстві безпечні умови праці, вина власника полягає у невиконанні такого обов'язку.

Відповідно до ст. 237-1 КЗпП України відшкодування власником або уповноваженим ним органом моральної шкоди працівнику провадиться у разі, якщо порушення його законних прав призвели до моральних страждань, страти нормальних життєвих зв'язків та вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя.

Згідно до роз'яснень, які містяться в п. 13 Постанови Пленуму Верховного суду України «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» відповідно до ст. 237-1 КЗпП України за наявності порушення прав працівника у сфері трудових відносин, зокрема виконання робіт у небезпечних для життя і здоров'я умовах, яке призвело до його моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв'язків чи вимагає від нього додаткових зусиль для організації свого життя і здоров'я, умовах, яке призвело до його моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв'язків чи вимагає від нього додаткових зусиль для організації свого життя, обов'язок по відшкодуванню моральної (немайнової) шкоди покладається на власника або уповноважений ним орган незалежно від форми власності, виду діяльності чи галузевої належності.

Аналогічна правова позиція також зазначена в Рішенні Конституційного Суду України № 20-пр/2008 від 8 жовтня 2008 року, з якого вбачається, що обов'язок по відшкодуванню моральної шкоди громадянам, які постраждали на підприємствах внаслідок виробничої травми чи професійного захворювання, було покладено на підприємства, з чиєї вини відбулися відповідні події.

Щодо визначення розміру моральної шкоди, суд виходить з фактичних обставин справи, характеру та обсягу спричинених позивачу моральних страждань, принципів справедливості та розумності, а також з того, що позивач має порушення здоров'я з стійким розладом функцій організму, обумовленими професійним захворюванням, які призводять до обмеження життєдіяльності, моральним стражданням, втраті нормальних життєвих зв'язків. У зв'язку з цим, стягненню на користь позивача підлягає сума в розмірі 16000 (шістнадцять тисяч) гривень.

Відповідно до вимог ст. 88 ЦПК України з відповідача на користь держави слід стягнути витрати по сплаті судового збору у розмірі 114,70 грн.

На підставі ст. 237-1 КЗпП України та керуючись ст. ст. 5, 10, 60, 88, 224-226 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 до товариства з додатковою відповідальністю «Шахта «Білозерська» про відшкодування моральної шкоди,- задовольнити частково.

Стягнути з товариства з додатковою відповідальністю «Шахта «Білозерська», юридична адреса: 85013, Україна, Донецька область, м. Добропілля, м. Білозерське, вул. Строїтельна, буд. 17, р/р 26005962489491 в ПАТ ПУМБ м Донецька, МФО 334851, ЄДРПОУ 36028628, на користь ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця міста Білозерське Донецької області, який зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1, паспорт серії НОМЕР_2 виданий 20 жовтня 2000 року Добропільським МРВ УМВС України в Донецькій області, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, в рахунок відшкодування моральної шкоди 16000 (шістнадцять тисяч) гривень.

В іншій частині позовних вимог ОСОБА_1 про відшкодування моральної шкоди, - відмовити.

Стягнути з товариства з додатковою відповідальністю «Шахта «Білозерська», юридична адреса: 85013, Україна, Донецька область, м. Добропілля, м. Білозерське, вул. Строїтельна, буд. 17, р/р 26005962489491 в ПАТ ПУМБ м Донецька, МФО 334851, ЄДРПОУ 36028628, на користь держави судовий збір в розмірі 114,70 грн. (сто чотирнадцять гривень 70 копійок) на р/рахунок 31216206700035, код платежу 22030001, ЄДРПОУ 37755456 МФО 834016, банк отримувач - ДУ ДКУ Донецької області.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача поданою протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Рішення може бути оскаржено позивачем в апеляційному порядку до апеляційного суду Донецької області через Добропільський міськрайонний суд Донецької області шляхом подання в 10-денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене відповідачем в апеляційному порядку.

Копію заочного рішення направити за місцем знаходження відповідача для відома.

Рішення надруковано власноручно у нарадчій кімнаті в одному примірнику 02 вересня 2013 року.

Головуючий суддя В.М. Любчик

02.09.2013