Постанова № 33514899, 12.09.2013, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"12" вересня 2013 р. Справа№ 910/6078/13

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Скрипки І.М.

суддів: Мальченко А.О.

Остапенка О.М.

за участю представників сторін:

від позивача: не з'явились

від відповідача: не з'явились

розглянувши апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Житло-Буд» на рішення господарського суду міста Києва від 20.05.2013р. (повний текст підписано 24.05.2013р.)

у справі № 910/6078/13 (суддя Ониськів О.М.)

за позовом Приватного акціонерного товариства «ОТІС»

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Житло-Буд»

про стягнення боргу

В судовому засіданні 12.09.2013р. відповідно до ст. ст. 85, 99 Господарського процесуального кодексу України оголошено вступну та резолютивну частину постанови.

ВСТАНОВИВ:

В квітні 2013р. Приватне акціонерне товариство «ОТІС» звернулось до господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Житло-Буд» про стягнення боргу.

В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач посилався на порушення відповідачем своїх зобов'язань за договором D2 N11561 на заміну ліфтового обладнання від 09.09.2011р., а саме щодо повної та своєчасної оплати виконаних робіт, а тому просив суд стягнути з відповідача 108 000, 00 грн. основного боргу, 2 876, 05 грн. 3% річних, а також 2 217, 52 грн. судового збору.

16.04.2013р. до господарського суду міста Києва від представника позивача надійшла заява № 47-юр від 15.04.2013р. (вх. 06-37.2/5600) про зменшення позовних вимог шляхом відмови від стягнення з відповідача 3% річних в сумі 2 876, 05 грн.

Рішенням господарського суду міста Києва від 20.05.2013р. у справі № 910/6078/13 позов задоволено частково.

Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «Житло-Буд» на користь Приватного акціонерного товариства «ОТІС» суму основного боргу в розмірі 108 000, 00 грн. та 2 160, 00 грн. судового збору.

В частині стягнення 3% річних у сумі 2 876, 05 грн. провадження у справі припинено.

Не погоджуючись із вказаним рішенням суду, відповідач звернувся до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить оскаржуване рішення скасувати в частині стягнення боргу.

Апеляційна скарга обґрунтована порушенням судом норм матеріального та процесуального права, рішення прийнято з неправильним з'ясуванням фактичних обставин справи, оскільки, на думку апелянта, судом першої інстанції не з'ясовано обставини справи, які мають істотне значення для правильного та повного розгляду справи.

Розпорядженням Заступника Голови Київського апеляційного господарського суду від 05.07.2013р. для розгляду справи № 910/6078/13 сформовано колегію суддів у складі: головуючий-суддя Скрипка І.М., судді - Мальченко А.О., Остапенко О.М.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 05.07.2013р. колегією суддів в зазначеному складі прийнято апеляційну скаргу до провадження та призначено до розгляду на 25.07.2013р.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 25.07.2013р. розгляд справи у відповідності до ст. 77 ГПК України відкладено на 12.09.2013р., продовжено строк розгляду справи на 15 днів.

29.08.2013р. через відділ документального забезпечення Київського апеляційного господарського суду від представника відповідача надійшло клопотання б/н від 26.08.2013р. (вх. № 09-11/13357) про припинення провадження у справі у зв'язку з виконанням рішення суду.

Представники сторін в судове засідання апеляційної інстанції 12.09.2013р. не з'явились, про день, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином (а. с. 106, 111), про причини неявки суд не повідомили, явка представників сторін в судове засідання обов'язковою не визнавалась, у зв'язку з чим колегія суддів вважає за можливе розглянути справу у їх відсутність за наявними у справі матеріалами.

Відповідно до частини 1 статті 101 Господарського процесуального кодексу України у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу.

Частиною 2 статті 101 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги та перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Згідно статті 99 Господарського процесуального кодексу України в апеляційній інстанції справи переглядаються за правилами розгляду цих справ у першій інстанції з урахуванням особливостей, передбачених у розділі ХІІ ГПК України.

Колегія суддів, обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, перевіривши правильність застосування господарським судом при прийнятті оскарженого рішення норм матеріального та процесуального права, дійшла висновку про те, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, а рішення підлягає залишенню без змін виходячи з наступного.

З матеріалів справи вбачається, що 09.09.2011р. між Приватним акціонерним товариством «ОТІС» (позивач, підрядник за договором) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Житло-Буд» (відповідач, замовник за договором) укладено договір D2 N11561 на заміну ліфтового обладнання, відповідно до п. 1 якого підрядник зобов'язується виконати проектні роботи, здійснити демонтаж існуючого обладнання, виготовити і провести монтажно-налагоджувальні роботи нового ліфтового обладнання для адміністративної будівлі за адресою: вул. Щорса, 36а, м. Київ - ліфт № 1, № 2 в/п 400 кг на 9 зупинок, кількістю дві одиниці (в подальшому - «обладнання») на умовах, викладених у цьому договорі, а замовник зобов'язується провести прийомку поставленого від підрядника обладнання у відповідності до умов розділу 4 та сплатити підряднику вартість обладнання та робіт за ціною, визначеною цим договором у розділі 2.

Згідно п. 2.1. договору вартість проектних робіт за ліфт № 1 - 12 750, 00 грн., за ліфт № 2 - 10 200, 00 грн.; вартість обладнання за ліфт № 1 - 232 700, 00 грн., за ліфт № 2 - 232 700, 00 грн.; вартість демонтажних, монтажно-налагоджувальних робіт за ліфт № 1 - 79 800, 00 грн., за ліфт № 2 - 79 800, 00 грн., разом за ліфт № 1 - 325 250, 00 грн., за ліфт № 2 - 322 700, 00 грн. Вартість договору за ліфти № 1, № 2 без урахування ПДВ - 647 950, 00 грн., ПДВ 20% - 129 590, 00 грн.. Загальна вартість договору за два ліфта з урахуванням ПДВ - 777 540, 00 грн.

Пунктом 2.2. договору сторони погодили, що розрахунки за договором здійснюються шляхом поетапної оплати:

1-й етап - 100% вартості проектних робіт за ліфт № 1 протягом 5 банківських днів після підписання договору.

2-й етап - 50% вартості обладнання протягом 5 банківських днів після підписання договору.

3-й етап - 50% вартості обладнання за два тижні до відвантаження обладнання. Подальші розрахунки - 100% вартості проектних робіт за ліфт № 2 здійснюються замовником на підставі акту здачі-приймання виконаних робіт, підписаного уповноваженими представниками сторін.

4-й етап - 50% вартості робіт протягом 5 банківських днів після прибуття обладнання на об'єкт монтажу, на підставі рахунку від підрядника.

Подальші розрахунки - 50 % вартості робіт здійснюються замовником на підставі акту (форми КБ-2в, КБ-3), підписаного уповноваженими представниками сторін.

Акт виконаних робіт готує підрядник і передає для підписання уповноваженому представнику замовника в термін не пізніше 27 числа звітного місяця. Уповноважений представник замовника на протязі трьох робочих днів перевіряє обґрунтованість акту та підписує його в частині фактично виконаних об'ємів робіт.

Оплата за виконані роботи здійснюється на протязі п'яти банківських днів після підписання акту.

Підрядник зобов'язується, зокрема, виконати проектні роботи та виготовити все необхідне обладнання згідно зі специфікацією, зазначеною у додатку № 1 для адміністративної будівлі за адресою: вул. Щорса, 36а, м. Київ (п. 5.1.1. договору).

Відповідно до п. 5.2.1. договору замовник зобов'язується сплатити вартість договору згідно п. п. 2.1., 2.2. цього договору.

Пунктом 8.1. договору сторони передбачили, що обладнання, яке постачається підрядником замовнику, залишається власністю підрядника до моменту передачі його замовнику згідно з актом прийомки-передачі обладнання, підписаним обома сторонами (4-й етап п. 3.1. договору). Акт прийомки-передачі обладнання складається сторонами під час введення ліфтового обладнання в експлуатацію в порядку, визначеному ПББЕЛ, чинним законодавством України.

Цей договір, згідно п. 12.1., набуває сили з дати його підписання повноважними представниками сторін та припиняється після виконання прийнятих зобов'язань сторонами.

Позивач посилається на виконання ним умов договору, а саме виконання проектних робіт на суму 27 540,00 грн., робіт з виготовлення обладнання, здійснення поставки виготовленого обладнання, вартість якого склала 558 480,00 грн., а також робіт з демонтажу існуючого обладнання та монтажно-налагоджувальних робіт нового ліфтового обладнання на суму 191 520,00 грн., а всього на суму 777 540,00 грн.

Місцевим господарським судом вірно встановлено, що на виконання умов договору позивачем було виконано проектні роботи на суму 27 540, 00 грн., що підтверджується актом приймання виконаних проектних робіт за грудень 2011 року (форми КБ-2в) на суму 27 540, 00 грн. та довідкою про вартість виконаних проектних робіт за грудень 2011р.(форми КБ-3) на суму 27 500, 00 грн., які підписані 29.12.2011р. уповноваженими представниками сторін та скріплені печатками підприємств, належним чином завірені копії яких наявні в матеріалах справи.

З матеріалів справи вбачається, що позивачем були також виконані роботи з демонтажу існуючого обладнання та монтажно-налагоджувальні роботи нового ліфтового обладнання на суму 191 519, 36 грн., про що складено акт № 1 (форми КБ-2в) приймання виконаних будівельних робіт за квітень 2012р. на суму 65 205, 20 грн., акт № 2 (форми КБ-2в) приймання виконаних будівельних робіт за квітень 2012р. на суму 30 554, 80 грн., акт № 3 (форми КБ-2в) приймання виконаних будівельних робіт за квітень 2012р. на суму 65 205, 20 грн., акт № 4 (форми КБ-2в) приймання виконаних будівельних робіт за квітень 2012р. на суму 30 554, 16 грн. та довідку про вартість виконаних будівельних робіт /та витрати/ за квітень 2012р. (форми КБ-3) на суму 558 480, 00 грн., які, за твердженням позивача, було передано відповідачу, однак останній вказані акти не підписав, мотивованої відмови не підписання позивачу не надіслав, виконані позивачем роботи в повному обсязі не сплатив, у зв'язку з чим у відповідача виникла перед позивачем заборгованість у сумі 108 000, 00 грн.

07.02.2013р. позивач звернувся до відповідача з вимогою вих. № 57 про погашення заборгованості та підписання актів виконаних робіт (були надіслані разом з вимогою), яка отримана відповідачем 11.02.2013р., що підтверджується копією поштового повідомлення про вручення поштового відправлення, належним чином завірена копія якого міститься в матеріалах справи. Однак, дану вимогу відповідач залишив без відповіді та задоволення, підписані зі своєї сторони акти не повернув, мотивованої відмови від підписання не надіслав.

Відповідно до п. 2.2. договору акт виконаних робіт готує підрядник і передає для підписання уповноваженому представнику замовника в термін не пізніше 27 числа звітного місяця. Уповноважений представник замовника на протязі трьох робочих днів перевіряє обґрунтованість акту та підписує його в частині фактично виконаних об'ємів робіт.

Місцевим господарським судом вірно встановлено, що всупереч умовам договору відповідач вищезазначені акти на суму 191 519, 36 грн. та довідку про вартість виконаних будівельних робіт /та витрати/ за квітень 2012р. (форми КБ-3) на суму 558 480, 00 грн. не підписав.

Дослідивши матеріали справи та проаналізувавши умови договору, місцевий господарський суд дійшов висновку про те, що позивачем було належним чином виконано взяті на себе зобов'язання за договором D2 N11561 на заміну ліфтового обладнання від 09.09.2011р.

Про належне виконання позивачем своїх зобов'язань за договором свідчить також відсутність з боку відповідача претензій та повідомлень про порушення підрядником умов договору.

Однак, Товариство з обмеженою відповідальністю «Житло-Буд» свої зобов'язання щодо повної та своєчасної оплати виконаних робіт за квітень 2012р. не здійснило, лише частково оплатило виконані роботи, вартість обладнання та проектні роботи на суму 669 540, 00 грн., що підтверджується банківською випискою по рахунку позивача, належним чином завірена копія якої наявна в матеріалах справи (а.с. 41-43).

Таким чином, колегія суддів погоджується з висновком місцевого господарського суду про те, що заборгованість Товариства з обмеженою відповідальністю «Житло-Буд» перед позивачем на момент звернення з позовом до суду першої інстанції складала 108 000, 00 грн.

Згідно п. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом.

У відповідності до ст. 509 Цивільного кодексу України, ст. 173 Господарського кодексу України, в силу господарського зобов'язання, яке виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання, один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Зі змісту укладеного договору D2 N11561 на заміну ліфтового обладнання від 09.09.2011р. вбачається, що за своєю правовою природою вказаний договір є договором підряду.

Згідно ч. ч. 1, 2 ст. 837 Цивільного кодексу України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.

Відповідно до ч. 1 ст. 853 Цивільного кодексу України замовник зобов'язаний прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, оглянути її і в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядникові. Якщо замовник не зробить такої заяви, він втрачає право у подальшому посилатися на ці відступи від умов договору або недоліки у виконаній роботі.

Частинами 1, 2 ст. 854 Цивільного кодексу України унормовано, якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов'язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково. Підрядник має право вимагати виплати йому авансу лише у випадку та в розмірі, встановлених договором.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Не допускається одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Статтями 525, 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін); зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Відповідно до умов п. 2.2. договору оплата за виконані роботи здійснюється на протязі п'яти банківських днів після підписання акту.

Як встановлено місцевим господарським судом та підтверджується матеріалами справи, датою отримання відповідачем вищезазначених актів виконаних робіт є 11.02.2013р., відповідач повинен був підписати їх протягом 3 робочих днів (п. 2.2. договору), що він не зробив без поважних причин, а тому датою виконання позивачем та прийняття відповідачем робіт за спірним договором на суму 191 519, 36 грн. згідно з актами виконаних робіт вважається 14.02.2013р.

Відповідно здійснити розрахунки за договором відповідач повинен був не пізніше 21.02.2013р.

Отже, враховуючи, що відповідач належним чином не виконав свої зобов'язання за договором D2 N11561 на заміну ліфтового обладнання від 09.09.2011р. щодо повної та своєчасної оплати виконаних робіт, колегія суддів погоджується з висновком місцевого господарського суду про те, що вимоги позивача про стягнення з відповідача 108 000, 00 грн. основного боргу є обґрунтованими, доведеними позивачем належними та допустимими доказами, відповідачем не спростованими, а тому такими, що підлягають задоволенню.

Враховуючи те, що своєю заявою від 15.04.2013р. (вих. № 47юр) позивач відмовився від позову в частині стягнення 3% річних у сумі 2 876, 05 грн. і відмова прийнята судом, місцевий господарський суд у відповідності до п. 4 ч. 1 ст. 80 ГПК України вірно припинив провадження в цій частині позовних вимог.

Крім того, колегія суддів відзначає, що посилання відповідача, як на підставу скасування рішення, на те, що при проведенні монтажно-налагоджувальних робіт нового ліфтового обладнання позивач не надав відповідачеві документи, що посвідчують якість обладнання (паспорти і сертифікати відповідності), та не провів реєстрацію обладнання в органі Держнаглядохоронпраці, не заслуговують на уваги, оскільки згідно актів приймання ліфтів від 23.04.2013р. (а.с. 44-45), які підписані зі сторони відповідача генеральним директором та головним інженером та скріплені печаткою підприємства, відповідач прийняв обладнання без будь-яких зауважень щодо якості чи інших умов договору. Крім того, будь-яких належних та допустимих доказів звернення відповідача до позивача з вимогою про надання документів, що посвідчують якість обладнання, матеріали справи не містять.

Посилання апелянта на скасування рішення та припинення провадження у справі у зв'язку зі сплатою всієї суми боргу та судового збору, про що було заявлено в суді апеляційної інстанції, не заслуговують на увагу, оскільки сплата заборгованості у розмірі 108 000, 00 грн. згідно платіжного доручення № 1493 від 30.07.2013р. та судового збору у розмірі 2 160, 00 грн. згідно платіжного доручення № 1717 від 15.08.2013р. була здійснена відповідачем після прийняття місцевим господарським судом рішення по справі, що відбулося 20.05.2013р., а тому не може бути підставою для скасування цілком законного рішення суду.

Згідно ст. ст. 32-34 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь - які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Доказування полягає не лише в поданні особами доказів, а й у доведенні їх переконливості, що скаржником зроблено не було.

Таким чином, застосування місцевим господарським судом норм чинного законодавства відповідає встановленим обставинам справи, що свідчить про відсутність підстав для скасування або зміни оскаржуваного рішення від 20.05.2013р.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 85, 99, 101-105 ГПК України, Київський апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Житло-Буд» на рішення господарського суду міста Києва від 20.05.2013р. по справі № 910/6078/13 залишити без задоволення.

2. Рішення господарського суду міста Києва від 20.05.2013р. по справі № 910/6078/13 залишити без змін.

3. Матеріали справи № 910/6078/13 повернути до господарського суду міста Києва.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття і може бути оскаржена до Вищого господарського суду України протягом двадцяти днів з дня її прийняття.

Повний текст постанови підписано 17.09.2013р.

Головуючий суддя Скрипка І.М.

Судді Мальченко А.О.

Остапенко О.М.