Рішення № 33514850, 12.09.2013, Господарський суд Тернопільської області

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"12" вересня 2013 р.Справа № 921/818/13-г/3

Господарський суд Тернопільської області

у складі судді Турецького І.М.

Розглянув справу

за позовом Прокурора Монастириського району Тернопільської області , вул. Шкільна, 4 м. Монастириська Тернопільська область в інтересах держави в особі Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Тернопільгаз", вул. Чернівецька, 54 м. Тернопіль в особі Монастириської дільниці Бучацького управління з експлуатації газового господарства ПАТ "Тернопільгаз", вул. Шевченка, 42 м. Монастириська Тернопільська область

до відповідача Дочірнього підприємства "Тернопільський облавтодор" Публічного акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України", вул. Кульчицької, 8 м. Тернопіль

про cтягнення заборгованості

за участю представників сторін:

від позивача:

Штогрин М.П. - юрисконсульт, представник за довіреністю №01/15 від 03.01.2013р.

від відповідача:

Кульчицька Л.О. - провідний юрисконсульт, представник за довіреністю № 06-4/23 від 04.01.2013р.

за участю прокурора прокуратури міста Тернополя - Середзінський І.В. - посвідчення №013500 від 03.12.2012р.

Суть справи:

Прокурор Монастириського району Тернопільської області в інтересах держави в особі Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Тернопільгаз" в особі Монастириської дільниці Бучацького управління з експлуатації газового господарства ПАТ "Тернопільгаз" звернувся до господарського суду Тернопільської області з позовною заявою до відповідача - Дочірнього підприємства "Тернопільський облавтодор" Публічного акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" про стягнення заборгованості у розмірі 3918 грн. 77 коп. , з яких: 3606 грн. 31 коп. - борг за спожитий природний газ, 260 грн. 38 коп. пені, 52 грн. 08 коп. - 3% річних.

22 серпня 2013 року позивач надав суду заяву №01/3488 від 21.08.2013р. (вх.. № 14373) про уточнення позовних вимог , зокрема просить суд правильно зазначити назву відповідача , а саме: Дочірнє підприємство "Тернопільський облавтодор" Відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" , замість: Дочірнього підприємства "Тернопільський облавтодор" Публічного акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" .

А також , зазначає , що відповідачем погашено суму боргу у розмірі 3606 грн. 31 коп. за використаний природний газ , в підтвердження надає копії платіжних доручень №288 від 08.08.2013р. на суму 3196 грн. 19 коп. та №272 від 01.08.2013р. на суму 500 грн. 00 коп.

У зв"язку із оплатою відповідачем суми боргу у добровільному порядку , позивач посилаючись на пункт 1-1 статтю 80 ГПК України , просить суд припинити провадження у справі №921/818/13-г/3 в частині стягнення боргу у розмірі 3606 грн. 31 коп. , в іншій частині позовних вимог задовольнити.

Прокурор у судове засідання прибув , представника позивача підтримує повністю.

Відповідач своїм конституційним правом на захист скористався. Явку у призначене судове засідання свого представника забезпечив, надав суду письмовий відзив на позовну заяву за №06-2/1361 від 27.08.2013р. ( вх. 14518 ) , відповідно до якого відповідач просить суд припинити провадження у справі №921/818/13-г/3 на підставі пункту 1-1 статті 80 ГПК України , із-за відсутності предмету спору , оскільки зазначає , що Державним підприємством "Тернопільський облавтодор" ВАТ "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" оплачено суму заборгованості у повному обсязі, долучивши копії платіжних доручень №237 від 09.07.2013р. , №272 від 01.08.2013р. та №288 від 08.08.2013р. .

Крім того , відповідачем надано довідку Монастириської дільниці Бучацького управління з експлуатації газового господарства ПАТ "Тернопільгаз" за №534 від 14.08.2013р. , згідно якої вбачається , що станом на 08.08.2013р. заборгованість по оплаті за природний газ за відповідачем - відсутня.

Представники сторін надали суду акт звірки розрахунків станом на 02 вересня 2013 року укладений між сторонами у даній справі , підписаний повноважними представниками сторін та скріплений печатками юридичних осіб , відповідно до якого заборгованість відповідача перед позивачем станом на 01.09.2013р. становить 0,00 грн.

У судовому засіданні - 29.08.2013 року судом оголошено про початок розгляду справи № 921/818/13-г/3 по суті , про що свідчить формуляр (протокол) судового засідання від 29.08.2013р.

Розгляд справи № 921/818/13-г/3 відкладався на 12.09.2013р. на 12:20 год. , на підставі статті 77 ГПК України , про що свідчить ухвала суду від 29.08.2013р.

В судовому засіданні прокурору та представникам сторін роз'яснено їх процесуальні права та обов'язки, передбачені статтями 20, 22, 29, 81-1 ГПК України.

Технічна фіксація (звукозапис) судового процесу, в порядку статті 81-1 ГПК України, не здійснювалася із-за відсутності відповідного клопотання сторін.

Розглянувши матеріали справи, вислухавши представників сторін та думку прокурора, оцінивши представлені докази в їх сукупності, суд встановив:

Згідно вимог статті 121 Конституції України, Закону України "Про прокуратуру", статті 29 Господарського процесуального кодексу України на органи прокуратури покладається представництво інтересів громадян та держави в судах у випадках, визначених Законом. Прокурор має право звернутися до господарського суду з позовом в інтересах держави або громадянина.

В силу статтей 20, 36-1 Закону України "Про прокуратуру" Представництво прокуратурою інтересів громадянина або держави в суді полягає у здійсненні прокурорами від імені держави процесуальних та інших дій, спрямованих на захист у суді інтересів громадянина або держави у випадках, передбачених законом. Підставою представництва в суді інтересів держави є наявність порушень або загрози порушень інтересів держави.

30 грудня 2011 року між Публічним акціонерним товариством по газопостачанню та газифікації "Тернопільгаз", в особі начальника Бучацького УЕГГ Навроцького М.М. , що діє на підставі довіреності №01/03 від 07.07.2011р. (як, Постачальник) та Монастириський дорожньо-ремонтний пункт філії "Бучацький райавтодор" ДП "Тернопільський облавтодор" (як, Споживач) було укладено типовий договір №11/К-097 на постачання природного газу за регульованим тарифом .

Згідно п.1.1. Договору , Постачальник постачає природний газ Споживачу в обсягах і порядку , передбачених договором для забезпечення потреб Споживача , а Споживач оплачує Постачальнику вартість газу і наданих послуг у розмірах , строках , порядку та на умовах , передбачених Договором.

Пунктами 2.1., 2.6., 2.9. Договору , визначено , договірні обсяги постачання газу Споживачу наводяться в додатку 2 до Договору. Послуги з постачання газу підтверджуються підписаним сторонами актом приймання - передачі газу , що оформляється за даними вузлів обліку , визначених у додатку 1 до Договору. Акти приймання - передачі газу є підставою для остаточних розрахунків Споживача з Постачальником.

Пунктами 4.1., 4.4., 4.5., 4.6. Договору, сторони домовились, що розрахунки за реалізований Споживачеві газ здійснюються за цінами, що встановлюються національною комісією , яка здійснює державне регулювання у сфері енергетики. Ціна газу , розрахована відповідно до пунктів 4.1., 4.2. Договору, є обов"язковою для сторін з дати набрання нею чинності . Визначена на її основі вартість газу буде застосовуватись сторонами при складанні актів приймання - передачі газу та розрахунках за газ згідно з умовами Договору. Розрахунковий період за Договором становить один місяць -з 9.00 години першого дня місяця до 9.00 години першого дня наступного місяця включно. Оплата вартості послуг з постачання газу здійснюється Споживачем авансовими та/або плановими платежами із розрахунку договірного обсягу постачання газу протягом періоду оплати відповідно до додатка 2 до Договору.

Відповідно до п.5.3. Договору, Споживач зобов"язався оплачувати Постачальнику вартість поставленого газу на умовах та в обсягах , визначених Договором.

Згідно п.10.1. Договору, цей Договір набирає чинності з дати його підписання та укладається на строк до 31.12.2012р. Договір вважається продовженим на аналогічний період, якщо з місяць до закінчення терміну дії договору жодною із сторін не буде заявлено про припинення його дії або перегляд його умов.

Ціна природного газу за одну тис. м. куб. становить 4728 грн. 72 коп., яка визначена та встановлена Постановами національної комісії , що здійснює державне регулювання у сфері енергетики №1395 від 31.10.2012р. ; № 473 від 19.04.2012р. та №164 від 28.12.2011р.

На виконання умов договору позивач протягом січня місяця - квітня місяця 2013 року здійснив поставку природного газу, а відповідач прийняв в обсязі 1827 тис. м. куб. , що підтверджується актами приймання - передачі природного газу від 31.01.2013р., від 28.02.2013р., від 31.03.2013р. та від 30.04.2013р. , підписані повноважними представниками сторін та скріплені печатками юридичних осіб .

Однак, відповідач всупереч положень укладеного договору, виконав свої зобов'язання лише частково , внаслідок чого у останнього виникла заборгованість перед позивачем на день подання позову на суму 3606 грн. 31 коп.

Судом встановлено та стверджено представниками сторін , що відповідачем здійснено повністю оплату основного боргу у розмірі 3606 грн. 31 коп. у добровільному порядку , яка є частиною предмету позовних вимог, що підтверджується платіжними дорученнями , які знаходяться у матеріалах справи.

Крім того , як вбачається із матеріалів справи, зокрема із акту звірки розрахунків станом на 02 вересня 2013 року укладений між сторонами у даній справі , підписаний повноважними представниками сторін та скріплений печатками юридичних осіб , відповідно до якого заборгованість відповідача перед позивачем станом на 01.09.2013р. становить 0,00 грн.

Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 Цивільного кодексу України, а саме цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що непередбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

У відповідності до статті 509 Цивільного кодексу України, статті 173 Господарського кодексу України, в силу господарського зобов'язання, яке виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання, один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько - господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до положень статей 525, 526, 530 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно статті 193 Господарського кодексу України, до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

В силу статті 629 ЦК України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Взаємовідносини, що склалися між сторонами у справі суд кваліфікує як взаємовідносини, що випливають із договору постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу, згідно якого та в силу статті 714 Цивільного кодексу України, одна сторона (постачальник) зобов'язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов'язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання.

У відповідності до пункту 1-1 частини 1 статті 80 ГПК України , господарський суд припиняє провадження у справі, якщо відсутній предмет спору .

Оцінивши докази в їх сукупності , суд, на підставі пункту 1-1 частини 1 статті 80 Господарського процесуального кодексу України, припиняє провадження у справі №921/818/13-г/3 в частині позовних вимог щодо стягнення основного боргу в сумі 3606 грн. 31 коп.

У відповідності до п.6.2. Договору, у разі порушення Споживачем строків оплати , передбачених розділом 4 Договору , із Споживача стягується пеня в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України , що діяла в період за який сплачується пеня , від суми простроченого платежу за кожен день прострочення платежу.

За несвоєчасне виконання договірних зобов'язань позивач нарахував відповідачу пеню у розмірі 260 грн. 38 коп. , що на день розгляду справи у суді позивачу не сплачена.

Статтями 549, 550, 551 Цивільного кодексу України, передбачено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання. Право на неустойку виникає незалежно від наявності у кредитора збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов'язання. Якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Згідно частини 1 статті 216 Господарського кодексу України, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

В силу вимог статей 230, 231 ГК України, передбачено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання. Штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Статтями 1, 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" передбачає, що платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Розрахунок пені здійснений позивачем у відповідності до вимог статті 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" .

З огляду на викладене , суд прийшов до висновку, що позовні вимоги позивача щодо стягнення з відповідача пені у розмірі 260 грн. 38 коп. , документально обґрунтовані та підлягають до задоволення.

У відповідності до статті 625 ЦК України , позивач нарахував відповідачу 3 % річних у розмірі 52 грн. 08 коп., які на день розгляду справи у суді позивачу не сплачені .

Стаття 625 ЦК України передбачає, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Враховуючи наведене, суд вважає, що позовні вимоги щодо стягнення з відповідача 3 % річних у розмірі 52 грн. 08 коп., документально обґрунтовані та підлягають до задоволення.

Щодо заяви позивача №01/3488 від 21.08.2013р. (вх.. № 14373 від 22.08.2013р. ) про уточнення позовних вимог , згідно якої позивач просить суд правильно зазначити назву відповідача , а саме: Дочірнє підприємство "Тернопільський облавтодор" Відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" , замість: Дочірнього підприємства "Тернопільський облавтодор" Публічного акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" , суд зазначає наступне:

У відповідності до статті 89 ГПК України , суддя за заявою сторони або за своєю ініціативою виправляє допущені в рішенні, ухвалі описки чи арифметичні помилки, не зачіпаючи суті рішення.

За таких обставин , суд вважає за доцільне , внести уточнення до назви відповідача , а саме правильно читати : Дочірнє підприємство "Тернопільський облавтодор" Відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" , замість: Дочірнього підприємства "Тернопільський облавтодор" Публічного акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" .

Згідно вимог статей 32, 33 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень.

Статтею 22 ГПК України, передбачено право відповідача визнати позов повністю або частково.

Згідно частини 5 статті 78 ГПК України, у разі визнання відповідачем позову господарський суд приймає рішення про задоволення позову за умови, що дії відповідача не суперечать законодавству або не порушують прав і охоронюваних законом інтересів інших осіб.

Статтею 49 ГПК України передбачено, що судовий збір від сплати якого позивач у встановленому порядку звільнений, стягується з відповідача в доход бюджету пропорційно розміру задоволених вимог, якщо відповідач не звільнений від сплати судового збору.

Відповідно до статтей 1, 4 Закону України "Про судовий збір", який набрав чинності з 01.11.2011р., судовий збір за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру сплачується в розмірі 2 відсотки ціни позову, але не менше 1,5 розміру мінімальної заробітної плати - 1720,50 грн. та не більше 60 розмірів мінімальних заробітних плат - 68820,00 грн.

Згідно до Закону України " Про Державний бюджет України на 2013 рік" розмір мінімальної заробітної плати на 01 січня 2013 року складає 1147 грн. 00 коп.

Враховуючи зазначене , у відповідності до вимог статті 49 Господарського процесуального кодексу України, судовий збір покладається на відповідача пропорційно розміру задоволених вимог та стягується у дохід Державного бюджету України.

Керуючись статтями 22, 29, 32, 33, 43, 49, 78, 80 пунктом 1-1 , 81-1, 82-85, 89 Господарського процесуального кодексу України, статтями 173, 193, 216, 230 , 231 Господарського кодексу України, статтями 11, 509, 525, 526, 530, 549, 550, 551, 625, 629, 714 Цивільного кодексу України, Законом України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань", Законом України "Про прокуратуру", суд ,-

В И Р І Ш И В:

1. Внести уточнення до назви відповідача , а саме правильно читати : Дочірнє підприємство "Тернопільський облавтодор" Відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" , замість: Дочірнього підприємства "Тернопільський облавтодор" Публічного акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" .

2. Позов задовольнити частково.

3. Стягнути з Дочірнього підприємства "Тернопільський облавтодор" Відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України", вул. Кульчицької, 8 м. Тернопіль код ЄДРПОУ 31995099 на користь Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Тернопільгаз" , вул. Чернівецька, 54, м. Тернопіль код ЄДРПОУ 03333503, р/р 26004979 в ТОД ПАТ "Райффайзен банк Аваль", МФО 338501 - 260 грн. 38 коп. пені , 52 грн. 08 коп. - 3% річних.

4. В частині позовних вимог щодо стягнення боргу у розмірі 3606 грн. 31 коп. припинити провадження у справі №921/818/13-г/3, на підставі пункту 1-1 статті 80 ГПК України .

5. Стягнути з Дочірнього підприємства "Тернопільський облавтодор" Відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України", вул. Кульчицької, 8 м. Тернопіль код ЄДРПОУ 31995099 в дохід державного бюджету України (отримувач коштів УДКСУ м. Тернополя ,код класифікації доходів бюджету 22030001, номер рахунку отримувача 31217206783002 , назва банку отримувача ГУДКСУ у Тернопільській області, МФО банку отримувача 838012, код ЄДРПОУ отримувача 37977726, код ЄДРПОУ суду 03500022) - 137 грн. 18 коп. судового збору.

6. Накази видати стягувачеві після набрання судовим рішенням законної сили.

7. На рішення господарського суду, яке не набрало законної сили, сторони мають право подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня прийняття (підписання) рішення "17" вересня 2013 року, через місцевий господарський суд.

Суддя І.М. Турецький