Рішення № 33514570, 03.09.2013, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Київської області

01032, м. Київ - 32, вул. С.Петлюри, 16тел. 239-72-81

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"03" вересня 2013 р. Справа № 911/2881/13

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Мосбуд», м. Київ;

Товариства з обмеженою відповідальністю «Руст», м. Вишневе;

про стягнення 126651,07 грн.

Суддя Т.П. Карпечкін

Представники:

від позивача: Сегал Є.А. (довіреність б/н від 12.07.2013 р.);

від відповідача: не з'явився.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Мосбуд» (далі - позивач) звернулось до господарського суду Київської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Руст» (далі - відповідач) про стягнення 126651,07 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що відповідач без достатньої правової підстави володіє грошовими коштами позивача в розмірі 126651,07 грн., перерахованими згідно платіжних доручень № 414 від 30.10.2012 р., № 425 від 31.10.2012 р., № 429 від 31.10.2012 р., № 441 від 05.11.2012 р.

Ухвалою від 26.07.2013 р. господарський суд Київської області порушив провадження у справі № 911/2881/13 та призначив розгляд справи на 20.08.2013 р.

Присутнім у судовому засіданні представником позивача підтримано позовні вимоги, вважаючи їх обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню з підстав, викладених у позові, та надано витребувані судом ддокази.

Представник відповідача у судове засідання 20.08.2013 р. не з'явився, письмовий відзив на позов відповідач не надав, вимог ухвали суду про порушення провадження у справі від 26.07.2013р. не виконав.

Ухвалою від 20.08.2013 р. суд відклав розгляд справи на 03.09.2013 р., у зв'язку з неявкою в судове засідання повноважного представника відповідача та неподанням витребуваних судом доказів.

Присутній у судовому засіданні 03.09.2013 р. представник позивача підтримав заявлені позовні вимоги у повному обсязі.

Представник відповідача в судове засідання вдруге не з'явився, про причини неявки господарський суд не повідомив; вимоги ухвал суду від 26.07.2013 р. та від 20.08.2013 р. відповідач не виконав, витребувані документи та письмовий відзив на позов не надіслав.

Відповідач належним чином повідомлений про призначення справи до розгляду в засіданні господарського суду, про час і місце його проведення.

У відповідності з положеннями постанови пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» від 26 грудня 2011 року № 18, місцезнаходження юридичної особи або місце проживання фізичної особи - підприємця визначається на підставі відомостей, внесених до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців (стаття 17 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців»). Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 ГПК. За змістом цієї норми, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Пунктом 11 Інформаційного листа Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2006 році» від 15.03.2007р.01-8/123 передбачено, що до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи.

У відповідності до ст. 87 Господарського процесуального кодексу України, ухвали суду від 26.07.2013 р. та від 20.08.2013 р. надсилались відповідачу рекомендованою кореспонденцією з повідомленням про вручення за адресою, що зазначена в позовній заяві.

Оскільки про поважні причини неявки в судове засідання представника відповідача суд не повідомлений; клопотань про відкладення розгляду справи від відповідача не надходило, тому суд вважає, що у відповідності до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, справа може бути розглянута за наявними в ній матеріалами, без участі представника відповідача, яких достатньо для винесення рішення по суті.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 82 Господарського процесуального кодексу України, рішення прийнято господарським судом за результатами оцінки доказів, поданих позивачем, у нарадчій кімнаті.

Згідно ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, після закінчення розгляду справи у судовому засіданні було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представника позивача, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

Згідно з платіжним дорученням № 414 від 30.10.2010 р. позивач перерахував на рахунок відповідача грошові кошти в сумі 30000,00 грн. із призначенням платежу: «передплата за поточний ремонт каналізаційної системи зг. Дог. № 138/12С від 15.10.12 р. У сумі 25000 грн., ПДВ - 20% 5000 грн.» та платіжним дорученням № 425 від 31.10.2010 р. кошти в сумі 6651 грн. 24 коп., зазначивши: «оплати робіт з поточного ремонту каналізаційної системи зг. Дог. № 138/12С від 15.10.12 р. У сумі 5542,7 грн., ПДВ - 20%1108,54 грн.».

Також, платіжним дорученням № 429 від 31.10.2012 р. позивач сплатив відповідачу 59999 грн. 83 коп. із призначенням платежу: «оплата робіт по герметизації стиків зг. Дог. № 20/10/12С від 20.10.12 р., акт № 1. У сумі 4999,86 грн., ПДВ - 20% 9999,97 грн.» та платіжним дорученням № 441 від 05.11.2012 р. - 30000,00 грн.,зазначивши «оплата робіт по герметизації стиків зг. Дог. № 20/10/12С від 20.10.12 р., акт № 1. У сумі 25000 грн., ПДВ - 20% 5000 грн.».

Отже, позивачем було перераховано на рахунок відповідача кошти в загальній сумі 126651,07 грн.

Проте, сторони не дійшли згоди щодо істотних умов договорів та не підписали договори № 138/12С від 15.10.2012 р., № 20/10/12С від 20.10.2012 р. і як наслідок - роботи, за які позивачем було здійснено передплату, відповідачем не виконувались.

24.11.2012 р. позивач надіслав на адресу відповідача лист за вих. № 039 від 06.11.2012 р. з вимогу про повернення перерахованих коштів у сумі 126651,07 грн.

Однак, відповідач вимогу позивача залишив без відповіді та задоволення.

Таким чином, станом на день розгляду справи заборгованість відповідача перед позивачем становить 126651,07 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 175 Господарського кодексу України, майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно ст. 1212 Цивільного кодексу України, особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події. Положення цієї глави застосовуються також до вимог про: 1) повернення виконаного за недійсним правочином; 2) витребування майна власником із чужого незаконного володіння; 3) повернення виконаного однією із сторін у зобов'язанні; 4) відшкодування шкоди особою, яка незаконно набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи.

Відповідно до ч. 1 ст. 1213 Цивільного кодексу України, набувач зобов'язаний повернути потерпілому безпідставно набуте майно в натурі.

Відповідно до ст. 4-3 Господарського процесуального кодексу України, судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами. Господарський суд створює сторонам та іншим особам, які беруть участь у справі, необхідні умови для встановлення фактичних обставин справи і правильного застосування законодавства.

Водночас, в силу вимог ст.ст. 33, 34 Господарського процесуального кодексу України, кожна із сторін повинна довести належними та допустимими доказами ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог чи заперечень.

Обов'язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб'єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з'ясувати обставини, які мають значення для справи.

У данному випадку, обов'язок доведення покладається законом на позивача.

Згідно з ч. 1 ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Позивачем належними та допустимими доказами доведено обставини, на які він посилається як на підставу для задоволення своїх позовних вимог.

При цьому, відповідачем обставини, повідомлені позивачем під час розгляду справи, належними доказами спростовані не були.

Таким чином, суд дійшов до висновку, що оскільки позивачем було перераховано грошові кошти в сумі 126651,07 грн. без достатньої правової підстави, натомість відповідачем зазначені кошти не повернені, тому вимога позивача про стягнення з відповідача суми у розмірі 126651,07 грн. є законною, обґрунтованою і підлягає задоволенню у повному обсязі.

Судові витрати, відповідно до ст. 49 ГПК України, покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Руст» (08132, Київська область, Києво-Святошинський район, м. Вишневе, вул. Ломоносова, 1-А; код ЄДРПОУ 23242272) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Мосбуд» (01004, м. Київ, вул. Басейна, 9, к.3; код ЄДРПОУ 33150521) 126651 (сто двадцять шість тисяч шістсот п'ятдесят одну) грн. 07 коп. - заборгованості та 2533 (дві тисячі п'ятсот тридцять три) грн. 02 коп. - судового збору.

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено: 17.09.2013 р.

Суддя Карпечкін Т.П.