Рішення № 33514425, 12.09.2013, Господарський суд Автономної Республіки Крим

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

РIШЕННЯ

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12.09.2013 Справа № 901/2417/13За позовом Ялтинської міської ради, м. Ялта

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «Сельбілляр», с. Степове, Дніпропетровська область

про зміну пункту договору оренди земельної ділянки.

Суддя С.О. Лукачов

представники:

Від позивача - Нізамутдинов М.І., довіреність № 02.11-07/477 від 13.06.2013 р., завідувач сектором судової роботи юридичного департаменту.

Від відповідача - Вишневський А.Є., довіреність № 23/09 від 23.09.2010 р., представник.

Суть спору: Ялтинська міська рада звернулась до Господарського суду Автономної Республіки Крим з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю «Сельбілляр» про зміну пункту 4.2 розділу 4 «Орендної плати» договору оренди земельної ділянки, зареєстрованої в ЯО КРФ ГП «ЦГЗК» від 26.05.2010 р. за № 041000700028 та викласти його у наступній редакції: Орендна плата вноситься Орендарем у грошовій формі у сумі 7 146 145,10 грн. (сім мільйонів сто сорок шість тисяч сто сорок п'ять гривень 10 копійок ), яка щорічно коригується за формулою ? = S?N?K1?K2 ( де ? - сума орендної плати на рік, S - площа орендованої земельної ділянки у метрах квадратних, N - ставка з нормативної грошової оцінки за 1 кв. м. на черговий рік, K1 - коефіцієнт для стягнення орендної плати, встановлений рішенням Ялтинської міської ради, K2 - коефіцієнт індексації нормативної грошової оцінки земель) за рік. Орендна плата вноситься орендарем щомісячно, рівними частками в строк до 30 числа місяця наступного за звітним на р/р 33217812700039 ГУ ГКСУ в АРК м. Сімферополь, МФО 824026, код ЄДРПОУ 38027563, код платежу - 13050200, отримувач платежу місцевий бюджет м. Ялти, 13050200.

Ухвалою від 27.08.2013 р. суд прийняв заяву позивача про уточнення позовної заяви, у якій останній просить змінити пункт 4.2 розділу 4 «Орендна плата» договору оренди земельної ділянки, зареєстрованої в ЯО КРФ ГП «ЦГЗК» від 26.05.2010 р. за № 041000700028 та викласти його у наступній редакції: Орендна плата вноситься Орендарем у грошовій формі у сумі 7 146 145,10 грн. (сім мільйонів сто сорок шість тисяч сто сорок п'ять гривень 10 копійок ), яка щорічно коригується за формулою ? = S?N?K1?K2 ( де ? - сума орендної плати на рік, S - площа орендованої земельної ділянки у метрах квадратних, N - ставка з нормативної грошової оцінки за 1 кв. м. на черговий рік ( у розмірі 4,5 відносно 1% нормативно грошової оцінки земельної ділянки, згідно рішення № 193 Ялтинської міської ради від 26.09.2006 р.), K1 - коефіцієнт для стягнення орендної плати, встановлений рішенням Ялтинської міської ради, K2 - коефіцієнт індексації нормативної грошової оцінки земель) за рік. Орендна плата вноситься орендарем щомісячно, рівними частками в строк до 30 числа місяця наступного за звітним на р/р 33217812700039 ГУ ГКСУ в АРК м. Сімферополь, МФО 824026, код ЄДРПОУ 38027563, код платежу - 13050200, отримувач платежу місцевий бюджет м. Ялти, 13050200.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач без достатніх правових підстав відмовляється змінювати умови договору оренди земельної ділянки.

Відповідач проти позову заперечує та вважає, що відсутні правові підстави, передбачені частиною 3 статті 179 ГК України, а тому укладення додаткової угоди в редакції позивача, не є обов'язковим для відповідача.

У судовому засіданні оголошувалась перерва та відкладався розгляд справи відповідно до ст. 77 ГПК України.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, суд -

встановив:

Рішенням Господарського суду Автономної Республіки Крим від 09.09.2009 задоволено позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Сельбілляр» до Ялтинської міської ради, Державного підприємства «Центр державного земельного кадастру» в особі Кримської регіональної філії ДП «Центр державного земельного кадастру» про визнання договору укладеним та спонукання до виконання певних дій.

Вищезазначеним рішенням визнано укладеним між Товариством з обмеженою відповідальністю «Сельбілляр» та Ялтинською міською радою з дня набрання рішенням суду законної сили договір оренди земельної ділянки загальною площею 7,0129 га, що складається з ділянки № 1, розташованої за адресою: м. Ялта, вул. Кірова, 39, площею 6,7640 га- кадастровий номер 0111900000:01:013:0168, ділянки № 2, розташованої за адресою: м. Ялта, вул. Кірова, 27-б, площею 0,1545 га - кадастровий номер - 0111900000:01:013:0169, ділянки № 3, розташованої за адресою: м. Ялта, вул. Кірова, 27, площею 0,0944 га - кадастровий номер - 0111900000:01:013:0170 (надалі - Договір).

Відповідно до п.1 договору Орендодавець надає, а орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку, визначену Договором.

Відповідно до п. 2.1 договору об'єктом оренди є земельна ділянка загальною площею 7,0129 га, що складається з ділянки № 1, розташованої за адресою: м. Ялта, вул. Кірова, 39, площею 6,7640 га- кадастровий номер 0111900000:01:013:0168, ділянки № 2, розташованої за адресою: м. Ялта, вул. Кірова, 27-б, площею 0,1545 га - кадастровий номер - 0111900000:01:013:0169, ділянки № 3, розташованої за адресою: м. Ялта, вул. Кірова, 27, площею 0,0944 га - кадастровий номер - 0111900000:01:013:0170.

Відповідно до п. 2.2 договору нормативно грошова оцінка земельної ділянки встановлюється у відповідності до витягу з технічної документації та становить 15 799 064, 94 грн.

Відповідно до п. 4.2 річна орендна плата за земельну ділянку встановлюється у розмірі, що становить 3% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки. Обчислення розміру орендної плати за земельну ділянку здійснюється з урахуванням цільового призначення та коефіцієнтів індексації, визначених законодавством.

Рішенням Ялтинської міської ради від 26.09.2006р. № 193 «Про затвердження ставок орендної плати за землю», із змінами, внесеними рішенням Ялтинської міської ради від 23.11.2011р. № 17 «Про внесення змін в рішення №193 від 26.09.2006р. «Про затвердження ставок орендної плати за землю» був затверджений коефіціент для стягнення орендної плати за земельні ділянки щорічно у розмірі 4,5 відносно 1 % нормативної грошової оцінки земельної ділянки.

05.04.2012р. вих. № 02.1-17/1992 Ялтинська міська рада направила Товариству з обмеженою відповідальністю «Сельбілляр» додаткову угоду про зміну п. 4.2. розділу 4 «Орендна плата» договору оренди земельної ділянки, виклавши його у наступній редакції: «Орендна плата вноситься орендарем у грошовій формі в сумі 7 146 145,10 грн., яка щорічно корегується по формулі E=S+N+K1+K2 (де E - сума орендної плати на рік, S - площа земельної ділянки, що орендується, у метрах квадратних, N -ставка за нормативною грошовою оцінкою за 1 кв.м. на черговій рік, K1- коефіціент для стягування орендної плати, встановлений рішенням Ялтинської міської ради, К2- коефіціент індексації нормативної грошової оцінки земель) на рік. Орендна плата вноситься Орендатором помісячно, рівними частками в строк до 30 числа місяця, наступного за звітним а р/р 33217812700039 ГУ ГКСУ в АР Крим м. Сімферополь, МФО 824026, код ЄГРПОУ 38027563, код платежу - 13050200, отримувач платежу - місцевий бюджет м.Ялта, 13050200».

Проте позивач від відповідача не отримав ані відповіді ані підписаної додаткової угоди, у зв'язку з чим Ялтинська міська рада з посиланням на ст. ст. 188, 189 ГК України, ст. ст. 11, 632 ЦК України звернулася до суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Сельбілляр» про зміну п. 4.2. розділу 4 «Орендна плата» Договору оренди земельної ділянки у вищевикладеній редакції.

Розглянувши матеріали справи, судом не вбачається підстав для задоволення позову, у зв'язку з наступним.

Відповідно до ч. 1,2 ст. 632 Цивільного кодексу України ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін. У випадках, встановлених законом, застосовуються ціни (тарифи, ставки тощо), які встановлюються або регулюються уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування. Зміна ціни після укладення договору допускається лише у випадках і на умовах, встановлених договором або законом.

Згідно ч. 2 ст. 21 Закону України «Про оренду землі» розмір, форма і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, які встановлюються відповідно до Податкового кодексу України).

Відповідно до ч. 1 ст. 188 Господарського кодексу України зміна та розірвання господарських договорів в односторонньому порядку не допускаються, якщо інше не передбачено законом або договором.

Такий самий припис містить ст. 651 Цивільного кодексу України, відповідно до якої зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до п. 4.3 договору, розмір орендної плати може змінюватися за згодою сторін шляхом прийняття відповідного рішення Ялтинської міської ради та внесення змін до цього договору.

Тобто, згідно умов укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю «Сельбілляр» та Ялтинською міською радою договору оренди земельної ділянки зміна розміру орендної плати не є обов'язком сторін, а є їх правом, яким вони можуть скористатися лише при наявності двох окремих підстав, а саме: взаємної згоди обох сторін договору та наявності відповідного рішення Ялтинської міської ради. При цьому згода обох сторін відповідно до приписів ст. 654 ЦК України повинна бути узгоджена укладеною і підписаною обома сторонами додатковою угодою до договору. Підстави для зміни розміру орендної плати у договорі поза згодою сторін ними не зазначені.

Статтею 288 Податкового кодексу України передбачено встановлення розміру орендної плати в договорі з урахуванням відповідних меж.

Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» №309-VI від 03.06.2008р. внесено зміни до ч. 4 ст. 21 Закону України «Про оренду землі», згідно із якою річна орендна плата за земельні ділянки, які перебувають у державній або комунальній власності, не може перевищувати 12 відсотків їх нормативної грошової оцінки.

У зв'язку із веденням в дію Податкового кодексу України з 01.01.2011 р. Закон України «Про плату за землю» втратив чинність згідно ч. 2 Прикінцевих положень Кодексу.

Пунктом 288.5 статті 288 Податкового кодексу України передбачено, що розмір орендної плати встановлюється у договорі оренди, але річна сума платежу не може перевищувати:

а) для земельних ділянок, наданих для розміщення, будівництва, обслуговування та експлуатації об'єктів енергетики, які виробляють електричну енергію з відновлюваних джерел енергії, включаючи технологічну інфраструктуру таких об'єктів (виробничі приміщення, бази, розподільчі пункти (пристрої), електричні підстанції, електричні мережі), - 3 відсотки нормативної грошової оцінки;

б) для земельних ділянок, які перебувають у державній або комунальній власності та надані для будівництва та/або експлуатації аеродромів - чотирикратний розмір земельного податку, що встановлюється цим розділом;

в) для інших земельних ділянок, наданих в оренду, - 12 відсотків нормативної грошової оцінки;

Як встановлено судом нормативна грошова оцінка спірної земельної ділянки встановлена у розмірі 19 814 035,56 грн. з коефіцієнтом індексації.

Позивач просить внести зміни у пункт п. 4.2. розділу 4 «Орендна плата» договору оренди земельної ділянки, встановивши щорічну оренду плату у розмірі 7 146 145,10 грн.

Тобто позивач просить суд встановити суму орендної плати, яка складає 36 відсотків нормативної грошової оцінки, що є законодавчо неприпустимим, та порушує права відповідача, як користувача земельної ділянки.

При цьому посилання позивача на те, що відповідно до ч. 1 ст. 73 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» акти місцевого самоврядування є обов'язковими для виконання, не можуть бути прийняті до уваги, оскільки розрахунок орендної плати, зроблений на підставі рішення органу місцевого самоврядування, не відповідає вимогам діючого законодавства, а Законом не встановлено обов'язковості приведення діючих договорів оренди землі з рішеннями місцевих органів самоврядування, що встановлюють нові ставки і коефіціенти до раніше існуючих.

З огляду на викладене, суд вважає, що наведенні обставини та наявні в матеріалах справи докази спростовують доводи позивача, у зв'язку з чим позов не підлягає задоволенню.

Враховуючи викладене та керуючись ст. ст. 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

В задоволенні позову відмовити.

Вступна та резолютивна частини рішення оголошені - 12.09.2013р.

Повне рішення складено - 17.09.2013р.

Суддя С.О. Лукачов