Ухвала суду № 33511858, 10.09.2013, Апеляційний суд Івано-Франківської області

Справа № 916/3730/2012 Провадження № 22ц/779/1297/2013

Категорія 57

Головуючий І інстанції: Лущак Н.І.

Суддя-доповідач: Проскурніцький П.І.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 вересня 2013 року м. Івано-Франківськ

Колегія суддів, судової палати у цивільних справах, Апеляційного суду Івано-Франківської області в складі:

Головуючого: Проскурніцького П.І.

Суддів: Васильковського В.М., Соколовського В.М.

за участю секретаря: Бойчука Л.М.

сторін: позивачки ОСОБА_2, відповідача представника ВДВС Тлумацького РУЮ, Янишина Р.Ю., третьої особи ОСОБА_4 та його представника ОСОБА_5,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_2 до Відділу державної виконавчої служби Тлумацького районного управління юстиції, філії 09 приватного підприємства "Нива-В.Ш.", треті особи: Обласне комунальне підприємство "Івано-Франківське обласне бюро технічної інвентаризації", ОСОБА_4, приватний нотаріус Тлумацького районного нотаріального округу ОСОБА_6 про визнання недійсною постанови про передачу майна стягувачу в рахунок погашення боргу, затверджену начальником Відділу Державної виконавчої служби Тлумацького районного управління юстиції від 10.04.2012 року, визнання недійсним акту прийому передачі майна від 10.04.2012 року, затвердженого начальником Відділу Державної виконавчої служби Тлумацького районного управління юстиції, визнання недійсним свідоцтва про придбання об'єктів нерухомого майна з прилюдних торгів від 12.04.2012 року на домоволодіння, що розташоване за адресою: АДРЕСА_1, видане ОСОБА_4 приватним нотаріусом Тлумацького районного нотаріального округу ОСОБА_6, за реєстровим номером 551, визнання недійсним запису №1 в Державному реєстрі правочинів за №4959988 та Витягу з Державного реєстру правочинів, виданого 12.04.2012 року приватним нотаріусом Тлумацького районного нотаріального округу, визнання недійсною державну реєстрацію прав на домоволодіння за адресою АДРЕСА_1 ОСОБА_4 10.05.2012 року, за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Тлумацького районного суду від 22 лютого 2013 року,-

ВСТАНОВИЛА:

18.09.2012 року ОСОБА_2 звернулася до суду із зазначеним позовом посилаючись на те, що 05.03.2012 року філія 09, приватного підприємства "Нива-В.Ш." проводила прилюдні торги з реалізації арештованого нерухомого майна, яке належить їй, а саме домоволодіння, що знаходиться за адресою АДРЕСА_1. Стартова (початкова) ціна домоволодіння становила 190 443 грн. Реалізація майна не відбулася у зв'язку з відсутністю купівельного попиту. Нереалізоване майно в рахунок погашення боргу було передано стягувачу ОСОБА_4 Вважає, що реалізація даного майна проводилась з численними порушеннями законодавства. Зазначила, що 29.06.2011 року одержала повідомлення про те, що 12.07.2011 року відбудуться прилюдні торги по реалізації її нерухомого майна. Повідомлення про проведення торгів у місцевому друкованому засобі масової інформації не було, тому прийняти участь у торгах потенційні покупці не могли. Також з даного повідомлення дізналася про оцінку її майна, з якою не згідна, оскільки рівноцінна нерухомість коштує вдвічі більше визначеної експертом початкової вартості продажу. Тобто вважає, що вартість її майна була заниженою.

Просила задовольнити позов.

Рішенням Тлумацького районного суду від 22.02.2013 року в задоволенні позову про визнання недійсною постанови про передачу майна стягувачу в рахунок погашення боргу, визнанні недійсним акту прийому передачі майна, визнанні недійсним свідоцтва про придбання об'єктів нерухомого майна з прилюдних торгів та його реєстрацію, а також державну реєстрацію права власності на домоволодіння у АДРЕСА_1, здійснену ОСОБА_4, відмовлено.

Не погоджуючись із рішенням суду першої інстанції, ОСОБА_2 подала апеляційну скаргу, в якій посилається на те, що воно ухвалене з порушенням вимог матеріального і процесуального права.

Вважає, що проведення прилюдних торгів з реалізації нерухомого майна відбувалося з порушенням встановленого законом порядку. Продавцем арештованого нерухомого майна на прилюдних торгах є ВДВС Тлумацького РУЮ в особі філії 09 приватного підприємства "Нива-В.Ш.". Так як ВДВС є належним відповідачем по справі, що розглядалася судом, визнання другого відповідача неналежним не може бути підставою для відмови в задоволенні позову. Судом було встановлено, що при виконанні виконавчого листа було складено акт опису та арешту майна від 09.09.2010 року, який вона отримала 29.12.2010 року. В порушення відповідних норм законодавства, державний виконавець розпочав звернення стягнення на будинок, не одержавши підтвердження про належність їй домоволодіння. В постанові державного виконавця про призначення експерта від 07.12.2010 року, встановлено, що 09.09.2010 року актом опису й арешту майна описано та арештовано домоволодіння, що належить боржниці, в той час, коли виконавчий лист видано 20.02.2010 року. Вважає, що це не опечатка, а підробка документів. Тому вважає, що ніякий опис та арешт майна не проводився. Також вважає, що публікація інформації про проведення прилюдних торгів у місцевих друкованих засобах масової інформації не була проведена належним чином. Тому вважає, що суд не повністю з'ясував обставини справи, невірно оцінив докази та встановив відсутність порушень при проведенні прилюдних торгів. У квітні 2008 року ОСОБА_4, як потенційний покупець, скориставшись її відсутністю вдома, шляхом обману виманив у її малолітньої дочки папку з оригіналами документів, що засвідчують її право власності на домоволодіння. Оголошення про визнання недійсними документів на право власності нею було опубліковано в обласному виданні газети "Галичина" за 21-27 травня 2009 року. В матеріалах виконавчого провадження відсутні докази звернення державного виконавця до неї за документами на домоволодіння та будь-які докази про виготовлення документів. На думку апелянта, це свідчить про те, що стягувачем були подані викрадені документи на право власності, які були визнані нею самою недійсними. Про втрату і визнання недійсними вищезгаданих документів вона повідомляла письмово начальника ВДВС Тлумацького районного управління юстиції 12.06.2009 року та 20.02.2010 року. Також зазначила, що 18.05.2009 року зверталася до прокурора Тлумацького району із заявою допомогти повернути документи, якими незаконно заволодів ОСОБА_4

Вважає, що за таких обставин, як відсутність правовстановлюючих документів та документів, що характеризують домоволодіння (технічний паспорт), формальний опис й арешт нерухомого майна, відділ ДВС Тлумацького районного управління юстиції 02.06.2011 року взагалі не мав права укладати договір з Філією 09 приватного підприємства "Нива-В.Ш." про надання послуг з організації і проведення прилюдних торгів з реалізації арештованого нерухомого майна та заявку на реалізацію арештованого майна. Крім неї в спірному будинку проживає її малолітня дочка, 2002 року народження. Виконавча служба не з'ясувала наявність у неповнолітньої дитини прав користування цим майном, чим було порушено її право на житло, гарантоване ст. 47 Конституції України. Для здійснення будь-яких правочинів стосовно нерухомого майна, право власності на яке або право користування яким мають діти, потрібна попередня згода органів опіки та піклування.

Просила скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким задовольнити її позовні вимоги.

Колегія суддів, вислухавши доповідача, позивачку, представника відповідача, третю особу та її представника, перевіривши матеріали справи, приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення з наступних підстав.

Судом першої інстанції правильно встановлено, що на виконання у ДВС Тисменицького РУЮ поступив виконавчий лист про стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_4 165894 грн. 65 коп. боргу і державним виконавцем у встановленому законом порядку 20.03.2010 року було відкрите виконавче провадження. 09.09.2010 року було проведено опис та арешт майна, про що було повідомлено боржницю і направлено їй копію акту, який вона одержала.

Державним виконавцем із суб'єктом оціночної діяльності було укладено угоду про проведення оцінки нерухомого майна для визначення стартової ціни для примусової його реалізації. Така оцінка була проведена і встановлено вартість майна на суму 190443 грн. Про оцінку майна було повідомлено як стягувача так і боржника. У встановленому законом порядку дії по оцінці майна не визнані незаконними а скарга позивачки про визнання незаконними дій державного виконавця по зазначеному питанню, була судом залишена без розгляду за пропуском строку. Після закінчення строку на оскарження було укладено з філією 09 ПП «Нива-В.Ш» договір про надання послуг по організації і проведенню прилюдних торгів з реалізації арештованого нерухомого майна. Прилюдні торги мали відбутися о 14 год. 12.07.2011 року, про що у встановленому законом порядку було повідомлено сторони, а також було опубліковане оголошення в засобах масової інформації. Торги не відбулися через відсутність купівельного попиту. Після чого були оголошені повторні прилюдні торги на 10 годину 21.12.2011 року, які не відбулися. Втретє прилюдні торги не відбулися 05.03.2012 року. Про проведення прилюдних торгів у встановленому законом порядку повідомлялись сторони і поміщались оголошення в газеті "ЗПС ІНФОРМ" та розміщувалась інформація на веб- сторінці організатора торгів. Зазначені обставини знайшли своє підтвердження в судовому засіданні суду першої інстанції і спростовують доводи апеляційної скарги позивачки. Відповідно до свідоцтва про право на спадщину домоволодіння належить на праві власності виключно боржниці. Про право власності чи користування домоволодінням інших осіб судом першої інстанції перевірялись обставини і вони не знайшли свого підтвердження.

За наведених обставин, відповідно до вимог ст. 62 Закону України "Про виконавче провадження", було прийнято рішення про залишення нереалізованого майна стягувачу ОСОБА_4, який на зазначені умови погодився, вніс на рахунок для обліку депозитних сум ВДВС в Тлумацькому районі різницю між початковою вартістю нереалізованого майна та сумою коштів, що підлягали стягненню на його користь.

Право власності на домоволодіння ОСОБА_4 набув у встановленому законом порядку і воно за ним зареєстроване у державному реєстрі правомірно.

Відповідно до вимог ч.2 ст.303 ЦПК України, суд апеляційної інстанції не вправі переоцінювати докази, які судом першої інстанції були досліджені у встановленому законом порядку. Апеляційна скарга не містить посилання на нові докази, які б давали підставу для зміни чи скасування судового рішення.

Розглянувши справу в межах заявленого позову та в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що рішення судом першої інстанції постановлене з додержанням вимог матеріального і процесуального права.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.307, 310, 313-315, 317 ЦПК України, колегія суддів,-

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 відхилити.

Рішення Тлумацького районного суду від 22 лютого 2013 року залишити без зміни.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена у касаційному порядку, безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.

Головуючий: П.І. Проскурніцький

Судді: В.М. Васильковський

В.М. Соколовський