Постанова № 33510530, 21.06.2013, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 червня 2013 р. Справа № 804/1878/13-а Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого суддіТулянцевої І.В. при секретаріШевцовій М.Ю. за участю: представників позивача представника відповідача Ткач Т.М., Шаверіна Д.С., Нікулиці Л.Т., розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпропетровську адміністративну справу за адміністративним позовом Публічного акціонерного товариства «ДНІПРОАЗОТ» до Спеціалізованої Державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м.Дніпропетровську Дніпропетровської області Державної податкової служби про скасування податкових повідомлень-рішень від 24 січня 2013 року № 0000071700 та № 000009170, -

ВСТАНОВИВ:

01 лютого 2013 року Публічне акціонерне товариство «ДНІПРОАЗОТ» (далі - позивач) звернулося до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків м. Дніпропетровська Дніпропетровської області Державної податкової служби (далі - відповідач) про скасування податкових повідомлень-рішень: 1) № 0000071700 від 24 січня 2013 року про збільшення сум грошових зобов'язань з податку на додану вартість в розмірі 24758058 грн. (в т.ч. за основним платежем - 16505372 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 8252686 грн.); 2) №0000091700 від 24 січня 2013 року про збільшення сум грошових зобов'язань з податку на прибуток в розмірі 3793247 грн.

В обґрунтування позову позивачем зазначено, що викладені в Акті перевірки від 03.01.2013 року № 8/17-0/05761620 висновки податкового органу є помилковими, оскільки визначення та застосування «звичайних» цін, здійснені відповідачем з порушенням норм чинного законодавства України, а ціни, застосовані у якості «звичайних» не є звичайними для контрактів з реалізації позивачем власної продукції сечовини (карбаміду) марки Б на експорт, що призвело до безпідставного донарахування податкових зобов'язань з податку на прибуток підприємства. Також вважають помилковими висновки відповідача щодо завищення сум податкового кредиту, оскільки право на включення сплачених сум ПДВ ПАТ «ДНІПРОАЗОТ» реалізувало протягом 365 календарних днів з дати складання податкових накладних, у зв'язку з чим є безпідставним донарахування сум податкових зобов'язань з податку на додану вартість.

В судовому засіданні представники позивача позовні вимоги підтримали та просили їх задовольнити в повному обсязі.

Відповідач позов не визнав, в письмових запереченнях зазначив, що доводи позивача є безпідставними та незаконними, а дії Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків м. Дніпропетровська Дніпропетровської області Державної податкової служби по винесенню спірних рішень вчинені на підставі, в межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією та законами України.

Заслухавши пояснення сторін, вивчивши доводи позову та заперечень, дослідивши зібрані по справі докази в їх сукупності, здійснивши аналіз норм матеріального права, яким врегульовані спірні правовідносини, суд при прийняті постанови виходить з наступних підстав та мотивів.

В ході розгляду справи судом встановлено, що посадовими особами Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків м. Дніпропетровська Дніпропетровської області Державної податкової служби на підставі Наказу № 553 від 04.12.2012 р. проведено планову виїзну документальну перевірку позивача щодо дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.04.2011 р. по 30.06.2012 р., валютного та іншого законодавства за період з 01.04.2011 р. по 30.06.2012 р. За результатами перевірки складений Акт від 03.01.2013 року № 8/17-0/05761620 (далі - Акт перевірки), за висновками якого перевіркою встановлено порушення позивачем:

- п.п 135.5.11 п. 135.5 ст. 135, п.п. 153.2.1, 153.2.3 п. 153.2 ст. 153 Податкового кодексу України від 02.12.2010 р. № 2755- VI із змінами та доповненнями, в результаті чого занижено податок на прибуток на загальну суму 3793247 грн. у тому числі за 2 квартал 2011 року - 3793247 грн.;

- п. 33.1 ст. 33, п. 198.2, п. 198.6 ст. 198, п. 201.10 ст. 201, п. 202.1 ст. 202 Податкового кодексу України від 02.12.2010 р. № 2755- VI із змінами та доповненнями, в результаті чого завищено податковий кредит з ПДВ на загальну суму 16505372 грн., у тому числі: вересень 2011 р. - 16150444 грн.; грудень 2011 р. - 276330 грн.; лютий 2012 р. - 72870 грн.; березень 2012 р. - 4781 грн.; квітень 2012 р. - 29 грн.; травень 2012 р. - 788 грн.; червень 2012 р. - 130 грн. (т. 1 а.с.18-82).

З посиланням на згаданий Акт перевірки, враховуючи наведені порушення, відповідачем прийняті податкові повідомлення - рішення: 1) № 0000071700 від 24 січня 2013 року про збільшення сум грошових зобов'язань з податку на додану вартість в розмірі 24758058 грн. (в т.ч. за основним платежем - 16505372 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 8252686 грн.); 2) № 0000091700 від 24 січня 2013 року про збільшення сум грошових зобов'язань з податку на прибуток в розмірі 3793247 грн. (т. 2 а.с.71, 73).

Перевіряючи юридичну та фактичну обґрунтованість висновків Акту перевірки та винесених суб'єктом владних повноважень на їх підставі спірних актів індивідуальної дії на відповідність вимогам ч.3 ст.2 КАС України, суд зауважує на наступному.

Фактичною підставою для збільшення сум податкових зобов'язань з податку на прибуток підприємств в розмірі 3793247 грн. у тому числі за 2 квартал 2011 року - 3793247 грн., слугували висновки відповідача щодо невідповідності експортних цін рівню звичайних цін, а саме, при реалізації на експорт власної продукції - сечовини (карбоміду) марки Б згідно контрактів, укладених з фірмою «CIareshoim Marketing LTD» (Британські Віргінські острови) за цінами, що є нижчими, ніж «звичайна ціна» і як наслідок - отримання збиткових операцій на загальну суму - 16492377,59 грн. в травні 2011 року (с.7 Акту перевірки).

Так, з отриманої СДПІ інформації відповідачем здійснено самостійне визначення звичайної (ринкової) вартості на реалізовану продукцію, та зроблено висновок про те, що середній рівень світових цін на сечовину (карбамід) перевищує рівень цін реалізації ПАТ «ДНІПРОАЗОТ» в середньому на 25,1 - 27,9 % , що свідчить про відсутність розумних економічних причин заниження об'єкту оподаткування податком на прибуток щодо реалізації продукції за цінами, нижчими ніж звичайні.

З посиланням на норми п.п. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134, п.п. 135.5.11 п. 135.5 ст. 135, п.п. 153.2.1, 153.2.3 п. 153.2 ст. 153 податкового кодексу України, п. 13 Указу Президента України «Про деякі заходи з делегування підприємницької діяльності» від 23.07.1998 р. № 817/98, п. 1.20.1 ст. 1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» від 28.12.1994 р. № 334/94 - ВР, відповідачем було встановлено заниження ПАТ «ДНІПРОАЗОТ» доходу, що враховується при обчисленні об'єкту оподаткування на суму 16492377 грн. та винесено податкове повідомлення - рішення №0000091700 від 24 січня 2013 року про збільшення сум грошових зобов'язань з податку на прибуток в розмірі 3793247 грн.

В судовому засіданні 21.06.2013 року представник відповідача повідомив, що відповідно до абз. 2 ч. 1 Розділу XIX «Прикінцеві та перехідні положення» Податкового кодексу України, з 01.01.2013 року набирає чинності ст. 39 ПК України «Методи визначення та порядок застосування звичайної ціни», відповідно до п. 39.15 якої, передбачено, що у разі відхилення договірних цін у податковому обліку платника податків у бік збільшення або зменшення від звичайних цін менше ніж на 20 відсотків, таке відхилення не може бути підставою для визначення (нарахування) податкового зобов'язання, коригування. Визначені із застосуванням звичайних цін база, об'єкт оподаткування та інші показники податкового обліку використовуються контролюючими органами для проведення розрахунку податкових зобов'язань, коригування від'ємного значення об'єкта оподаткування або інших показників податкової звітності за результатами проведення перевірки. За результатами цієї перевірки приймається відповідне податкове повідомлення-рішення. У разі коли платник податків розпочинає процедуру оскарження цього податкового повідомлення-рішення, або несплати відповідної суми, визначеної в такому податковому повідомленні-рішенні, протягом строків, встановлених цим Кодексом податкове повідомлення-рішення вважається відкликаним. Керівник контролюючого органу зобов'язаний звернутися до суду з позовом про нарахування та сплату податкових зобов'язань, коригування від'ємного значення об'єкта оподаткування або інших показників податкової звітності.

У зв'язку з тим, що позивачем розпочата процедура судового оскарження рішення податкового органу про визначення сум податкових зобов'язань з податку на прибуток, розрахунок яких зроблений із застосуванням звичайних цін, відповідач повідомив, що на підставі п. 5.6 Порядку направлення органами державної податкової служби податкових повідомлень - рішень платникам податків, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України від 28.11.2012 р. № 1236, відкликав податкове повідомлення - рішення №0000091700 від 24 січня 2013 року про збільшення сум грошових зобов'язань з податку на прибуток в розмірі 3793247 грн. про що письмово повідомив позивача листом від 17.06.2013 р. № 18055/10/17.3 - 11 (т. 5 а.с.128).

Згідно з ч.1 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

За таких обставин суд зазначає, що оскільки судовим розглядом не встановлено факту порушення спірним податковим повідомленням-рішенням прав та охоронюваних законом інтересів позивача у сфері публічно-правових відносин, у зв'язку з його відкликанням, то в задоволенні позову щодо скасування податкового повідомлення - рішення № 0000091700 від 24 січня 2013 року, слід відмовити.

Щодо правомірності винесення податкового повідомлення - рішення №0000071700 від 24 січня 2013 року про збільшення сум грошових зобов'язань з податку на додану вартість в розмірі 24758058 грн. (в т.ч. за основним платежем - 16505372 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 8252686 грн.), суд зазначає наступне.

Фактичною підставою для винесення спірного рішення слугували висновки відповідача, викладені в акті перевірки щодо того, що платник податку втрачає право на включення до складу податкового кредиту звітного податкового періоду сум ПДВ, включених на підставі заяви зі скаргою на постачальника, що відмовився у наданні податкової накладної та/або надано неналежним чином оформлений документ (відсутні чи помилково заповнені обов'язкові реквізити податкової накладної, передбачені законодавством), у разі наданні такої заяви до звітної декларації по операціях перша подія по яких сталася в періоді іншому ніж звітний.

Як було встановлено в ході розгляду справи, ПАТ «ДНІПРОАЗОТ» засобами електронного зв'язку до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків м. Дніпропетровська Дніпропетровської області Державної податкової служби подана звітність з податку на додану вартість за 2011 - 2012 роки. До податкових декларацій з ПДВ за вересень 2011 р., грудень 2011 р., лютий - червень 2012 р. позивачем були надані Додатки 5 «Розшифровки податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів» та Додатки 8 «Заява про відмову постачальника надати податкову накладну (порушення ним порядку заповнення та/або порядку реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних)», завірені копії податкових накладних, платіжних доручень, видаткових накладних, актів приймання - передачі (т. 4 а.с. 2-241).

В ході перевірки відповідачем було встановлено, що з аналізу Додатків 8 свідчить, що згідно скарг на постачальника до податкового кредиту ПАТ «ДНІПРОАЗОТ» включені податкові накладні за минулі у відношенні до звітного періоду: у вересні 2011 р. на суму ПДВ - 16150444,04 грн.; у грудні 2011 р. на суму ПДВ - 276329,51 грн.; у лютому 2012 р. на суму ПДВ - 72870,48 грн.; у березні 2012 р. на суму ПДВ - 4781,17 грн.; у квітні 2012 р. на суму ПДВ - 29,27 грн.; у травні 2012 р. на суму ПДВ - 787,50 грн.; у червні 2012 р. на суму ПДВ - 130.06 грн. (с. 33 акту перевірки).

Відповідно до п.198.1 ст. 198 ПК України, право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною (п. 198.2 ст. 198 ПК України).

Податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку (п. 198.3 ст. 198 ПК України).

Податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту. Обов'язковими реквізитами податкової накладної є: а) порядковий номер податкової накладної; б) дата виписування податкової накладної; в) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - продавця товарів/послуг; г) податковий номер платника податку (продавця та покупця); ґ) місцезнаходження юридичної особи-продавця або податкова адреса фізичної особи - продавця, зареєстрованої як платник податку; д) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - покупця (отримувача) товарів/послуг; е) опис (номенклатура) товарів/послуг та їх кількість, обсяг; є) ціна постачання без урахування податку; ж) ставка податку та відповідна сума податку в цифровому значенні; з) загальна сума коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку; и) вид цивільно-правового договору; і) код товару згідно з УКТ ЗЕД (для підакцизних товарів та товарів, ввезених на митну територію України) (п. 201.1 ст. 201 ПК України).

При здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний надати покупцю податкову накладну та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних. Порядок ведення Єдиного реєстру податкових накладних встановлюється Кабінетом Міністрів України. Покупець має право звіряти дані отриманої податкової накладної на відповідність із даними Єдиного реєстру податкових накладних. Відсутність факту реєстрації платником податку - продавцем товарів/послуг податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних та/або порушення порядку заповнення податкової накладної не дає права покупцю на включення сум податку на додану вартість до податкового кредиту та не звільняє продавця від обов'язку включення суми податку на додану вартість, вказаної в податковій накладній, до суми податкових зобов'язань за відповідний звітний період. У разі відмови продавця товарів/послуг надати податкову накладну або в разі порушення ним порядку її заповнення та/або порядку реєстрації в Єдиному реєстрі покупець таких товарів/послуг має право додати до податкової декларації за звітний податковий період заяву із скаргою на такого постачальника, яка є підставою для включення сум податку до складу податкового кредиту. До заяви додаються копії товарних чеків або інших розрахункових документів, що засвідчують факт сплати податку у зв'язку з придбанням таких товарів/послуг або копії первинних документів, складених відповідно до Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", що підтверджують факт отримання таких товарів/послуг, визначено в п. 201.10 ст. 201 ПК України.

Пунктом 201.10 ст. 201 ПК України визначено, що у разі, якщо платник податку не включив у відповідному звітному періоді до податкового кредиту суму податку на додану вартість на підставі отриманих податкових накладних, таке право зберігається за ним протягом 365 календарних днів з дати складання податкової накладної.

Таким чином, податкова накладна, заповнена без порушень порядку її заповнення та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлені строки, дає право на включення зазначених в ній сум податку на додану вартість до складу податкового кредиту покупця: - у тому податковому періоді, в якому відбулася перша з подій, визначених п. 198.2 ст. 198 ПК України у разі отримання її у такому податковому періоді; - у тому податковому періоді, в якому податкова накладна була отримана покупцем, з урахуванням того, що зазначене право зберігається за ним протягом 365 календарних днів з дати виписки такої податкової накладної, - у разі отримання її із запізненням в інших податкових періодах.

Відповідно до п. 33.1 ст. 33 ПК України, податковим періодом визнається встановлений цим Кодексом період часу, з урахуванням якого відбувається обчислення та сплата окремих видів податків і зборів.

Звітним (податковим) періодом з податку на додану вартість є один календарний місяць (п. 202.1 ст. 202 ПК України). Податкова декларація подається за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному місяцю, протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.

Якщо ж податкова накладна заповнена з порушеннями або вона не зареєстрована в Єдиному реєстрі протягом встановлення для такої реєстрації терміну, платник податку - покупець включає до складу податкового кредиту податкової декларації за відповідний звітний період суми податку на додану вартість, зазначені в такій накладній, за умови подання разом із такою декларацією заяви із скаргою на постачальника (Додаток 8 до податкової декларації з ПДВ).

Тобто, платник податку втрачає право на включення до складу податкового кредиту звітного податкового періоду сум ПДВ, включених на підставі наданої заяви зі скаргою на постачальника, що відмовився у наданні податкової накладної та/або надано неналежним чином оформлений документ (відсутні чи помилково заповнені обов'язкові реквізити податкової накладної, пердбачені чинним законодавством), у разі надання такої заяви до звітної декларації по операціях, перша подія по яких сталася в періоді іншому ніж звітний.

За таких обставин суд вважає, що відповідачем правомірно зроблений висновок про порушення позивачем норм п. 33.1 ст. 33, п. 198.2, п. 198.6 ст. 198, п. 201.10 ст. 201, п. 202.1 ст. 202 Податкового кодексу України від 02.12.2010 р. № 2755- VI із змінами та доповненнями, що призвело до завищення податкового кредиту з ПДВ на загальну суму 16505372 грн., у зв'язку з чим рішення СДПІ №0000071700 від 24 січня 2013 року про збільшення сум грошових зобов'язань з податку на додану вартість в розмірі 24758058 грн. (в т.ч. за основним платежем - 16505372 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 8252686 грн.), є правомірним і підстави для його скасування відсутні.

Згідно з ч.1 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Оскільки судовим розглядом не встановлено факту порушення спірним податковим повідомленням-рішенням прав та охоронюваних законом інтересів позивача у сфері публічно-правових відносин, то в задоволенні позову щодо скасування податкового повідомлення - рішення № 0000071700 від 24 січня 2013 року , також слід відмовити.

Розподіл судових витрат слід здійснити з урахуванням положень ч. 2 ст. 93 КАС України.

Керуючись ст.ст. 2, 4, 7-12, 14, 86, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні адміністративного позову Публічного акціонерного товариства «ДНІПРОАЗОТ» до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків м. Дніпропетровська Дніпропетровської області Державної податкової служби про скасування податкового повідомлення - рішення від 24 січня 2013 року № 0000071700 про донарахування грошових зобов'язань з податку на додану вартість на суму 24 758 058 грн. (в тому числі за основним платежем 16 505 372 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями 8 252 686 грн.) та податкового повідомлення - рішення від 24 січня 2013 року № 0000091700 про донарахування грошових зобов'язань з податку на прибуток на суму 3 793 247 грн. - відмовити.

Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд в порядку та строки, передбачені ст.186 КАС України.

Постанова суду набирає законної сили відповідно до вимог ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя І.В. Тулянцева