Постанова № 33510457, 05.09.2013, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 вересня 2013 р. Справа № 804/8720/13-а Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Врони О. В. розглянувши у письмовому провадженні у місті Дніпропетровську адміністративну справу за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Реєстраційної служби Дніпропетровського міського управління юстиції про зобов'язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

До Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_2 до Реєстраційної служби Дніпропетровського міського управління юстиції про зобов'язання вчинити певні дії.

В адміністративному позові ОСОБА_2 (далі по тексту - позивач) просить зобов'язати Реєстраційну службу Дніпропетровського міського управління юстиції (далі по тексту - відповідач) скасувати рішення про відмову у державній реєстрації права власності на нерухоме майно та їх обтяжень №2904245 від 05 червня 2013 року (далі по тексту - відповідач) та зобов'язати відповідача здійснити реєстрацію права власності за позивачем приміщення у громадському будинку лит. «А-2» у цокольному поверсі нежитлового приміщення VІІ по АДРЕСА_2 та складається із коридору - 14,6кв.м., санвузла - 2,5 кв.м., тамбура - 4 кв.м., підсобного приміщення - 3,5 кв.м., коридору - 5,5 кв.м., приміщення №1 - 14,2кв.м., приміщення №2 - 15,1 кв.м., приміщення №3 - 20,3 кв.м., усього площею 79,7кв.м. (основна 46,6 кв.м. та допоміжна 30,1 кв.м.) на підставі ухвали Жовтневого районного суду м.Дніпропетровська від 23 квітня 2013 року по справі №201/4863/13-ц про затвердження мирової угоди між ОСОБА_2 та ОСОБА_3.

Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що відповідач протиправно відмовив в державній реєстрації права власності на нерухоме майно, всупереч положенням ст.124 Конституції України, ст.24 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» та Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 22.06.2011 №703.

Позивач та його представник, в судовому засіданні 30.07.2013р. позовні вимоги підтримали у повному обсязі.

Позивач, представник позивача в судове засідання 05.09.2013р. не з'явились. Про дату, час та місце судового засідання повідомлений належним чином.

Відповідач проти позову заперечує, свої заперечення виклав письмово. Просить суд відмовити в задоволенні позову, так як вважає, що відмовив позивачу в реєстрації права власності на підставі, у спосіб та у межах повноважень визначених законодавством, посилаючись на те, що заява про державну реєстрацію прав, пов'язана з відчуженням нерухомого майна, подана позивачем після державної реєстрації обтяжень щодо цього майна.

Відповідно до ч. 6 ст. 128 КАС України якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Розглянувши доводи позовної заяви та наданих заперечень, дослідивши письмові докази, суд вважає, що адміністративний позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що за заявою Жовтневого відділу державної виконавчої служби Дніпропетровського міського управління юстиції про визнання мирової угоди між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 по виконавчому провадженню ВП №35996307, Жовтневим районним судом м. Дніпропетровська 23 квітня 2013 року по цивільній справі №201/4863/13-ц між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 затверджена мирова угода по виконавчому провадженню ВП №35996307, відповідно до умов якої: право власності на приміщення у громадському будинку лит. «А-2» у цокольному поверсі нежитлового приміщення VІІ по АДРЕСА_2 та складається із коридору - 14,6кв.м., санвузла - 2,5 кв.м., тамбура - 4 кв.м., підсобного приміщення - 3,5 кв.м., коридору - 5,5 кв.м., приміщення №1 - 14,2кв.м., приміщення №2 - 15,1 кв.м., приміщення №3 - 20,3 кв.м., усього площею 79,7кв.м. (основна 46,6 кв.м. та допоміжна 30,1 кв.м.) (далі по тексту - приміщення) підлягає державній реєстрації за ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1. Рішення суду по справі набрало законної сили 30 квітня 2013 року.

Позивач 15 травня 2013 року звернувся до відповідача з заявою про державну реєстрацію права власності на нерухоме майно за адресою: АДРЕСА_2 нежитлове приміщення VІІ.

Державним реєстратором прав на нерухоме майно Реєстраційної служби Дніпропетровського міського управління юстиції Баз Д.А. 05 червня 2013 року прийняте рішення про відмову у державній реєстрації прав та їх обтяжень №290245, яким позивачу відмовлено у державній реєстрації права власності на нежитлове приміщення VІІ у буд.АДРЕСА_2 в зв'язку з тим, що заяву про державну реєстрацію прав, пов'язану з відчуженням нерухомого майна, подано після державної реєстрації обтяжень, встановлених щодо цього майна.

Вирішуючи спір по суті суд виходить з наступного.

Відповідно Положення про Державну реєстраційну службу України, затвердженого Указом Президента України від 6 квітня 2011 року N 401/2011, Державна реєстраційна служба України (Укрдержреєстр) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра юстиції України та входить до системи органів виконавчої влади.

Укрдержреєстр є головним органом у системі центральних органів виконавчої влади з питань реалізації державної політики у сферах державної реєстрації актів цивільного стану, державної реєстрації речових прав на нерухоме майно, державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, реєстрації (легалізації) об'єднань громадян, інших громадських формувань, статутів фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування, якщо їх реєстрація передбачена законами, статуту територіальної громади міста Києва, друкованих засобів масової інформації та інформаційних агентств як суб'єктів інформаційної діяльності.

Державна реєстрація прав власності на нерухоме майно здійснюється відповідно до Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно» від 01.07.2004 №1952-ІV (далі по тексту - Закон), Порядку ведення Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 26.10.2011 №1141, Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 22.06.2011 №703, Порядку взаємодії органів державної реєстрації прав та їх посадових осіб, затвердженого Наказом Міністерства юстиції України від 02.04.2013 №607/5 та інших нормативно-правових актів.

Відповідно до статті 1 Закону державна реєстрація речових прав на нерухоме майно - офіційне визнання і підтвердження державою фактів виникнення, переходу або припинення прав на нерухоме майно, обтяження таких прав шляхом внесення відповідного запису до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно. Державний реєстр речових прав на нерухоме майно - єдина державна інформаційна система, що містить відомості про права на нерухоме майно, їх обтяження, а також про об'єкти та суб'єктів цих прав.

Відповідно до ст. 3 Закону інформація про права на нерухоме майно та їх обтяження підлягає внесенню до Державного реєстру прав. Держава гарантує достовірність зареєстрованих прав на нерухоме майно та їх обтяжень.

Згідно статті 8 Закону до повноважень відповідача, зокрема, належать проведення державної реєстрації прав та їх обтяжень або відмови у їх реєстрації; забезпечення ведення Державного реєстру прав.

Частинами 1, 4 ст.15 Закону у передбачено, що Державна реєстрація прав та їх обтяжень проводиться в такому порядку: прийняття і перевірка документів, що подаються для державної реєстрації прав та їх обтяжень, реєстрація заяви; встановлення факту відсутності підстав для відмови в державній реєстрації прав та їх обтяжень, зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав та/або їх обтяжень; прийняття рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, відмову в ній або зупинення державної реєстрації; внесення записів до Державного реєстру прав; видача свідоцтва про право власності на нерухоме майно у випадках, встановлених статтею 18 цього Закону; надання витягів з Державного реєстру прав про зареєстровані права та/або їх обтяження.

Державній реєстрації підлягають виключно заявлені права та їх обтяження за умови їх відповідності законодавству і поданим документам.

Відповідно до п.5 ч.1 ст.19 Закону Державна реєстрація прав проводиться на підставі рішень судів, що набрали законної сили.

Пунктом 5 ч.1, ч.3 ст. 24 Закону передбачено, що у державній реєстрації прав та їх обтяжень може бути відмовлено у разі, якщо: заяву про державну реєстрацію прав, пов'язаних з відчуженням нерухомого майна, подано після державної реєстрації обтяжень, встановлених щодо цього майна, крім випадків, встановлених частиною дев'ятою статті 15 цього Закону. Відмова в державній реєстрації прав та їх обтяжень з підстав, не передбачених цим Законом заборонена.

Згідно п.23 Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 22.06.2011 року №703, державний реєстратор приймає рішення про відмову в державній реєстрації прав та їх обтяжень виключно за наявності підстав для відмови в державній реєстрації прав, що визначені у Законі.

Як вбачається з матеріалів справи право власності на приміщення у громадському будинку лит. «А-2» у цокольному поверсі нежитлового приміщення VІІ по АДРЕСА_2 та складається із коридору - 14,6кв.м., санвузла - 2,5 кв.м., тамбура - 4 кв.м., підсобного приміщення - 3,5 кв.м., коридору - 5,5 кв.м., приміщення №1 - 14,2кв.м., приміщення №2 - 15,1 кв.м., приміщення №3 - 20,3 кв.м., усього площею 79,7кв.м. (основна 46,6 кв.м. та допоміжна 30,1 кв.м.), визнано за позивачем на підставі ухвали Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська 23 квітня 2013 року по цивільній справі №201/4863/13-ц між ОСОБА_2 та ОСОБА_3. Рішення суду по справі №202/4863/13-ц набрало законної сили 30 квітня 2013 року.

З відомостей з Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна вбачається, що на підставі ухвали Хортицького районного суду м. Запоріжжя від 15.10.2010р. №2-6413/2010 Запорізькою філією державного підприємства «Інформаційний центр» зареєстровано обтяження на об'єкт нерухомого майна, розташованого за адресою: АДРЕСА_2 - тимчасове застереження за реєстраційним номером 10371128 від 15.10.2010р., термін дії обтяження - 15.11.2010р.

Також, з відомостей з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (Актуальна інформація про державну реєстрацію обтяження) з'ясовано, що на підставі постанови про накладання арешту на майно та оголошення заборони на його відчуження Жовтневого відділу державної виконавчої служби Дніпропетровського міського управління юстиції, 05.06.2013 о 16:40:07 зареєстровано обтяження на нерухоме майно, розташоване за адресою АДРЕСА_2., номер запису 1193514(спеціальний розділ).

Згідно інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна, вбачається, що ОСОБА_2 15 травня 2013 року звернувся до Реєстраційної служби

Дніпропетровського міського управління юстиції з заявою про реєстрацію права власності на вказане вище приміщення. Заява зареєстрована за реєстровим номером №1151495, дата і час реєстрації заяви: 15.05.2013 14:22:29.

Пунктами 6, 19 Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 22.06.2011 року №703, передбачено, що державна реєстрація прав, надання відмови в ній проводяться у строк, що не перевищує 14 робочих дні з моменту прийняття заяви про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, крім випадків передбачених цим Порядком. Датою та часом державної реєстрації прав та їх обтяжень вважається дата та час реєстрації заяви про державну реєстрацію у базі даних про реєстрацію заяв і запитів.

Відповідно до ч.2 ст. 16 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» реєстрація заяв про державну реєстрацію прав та їх обтяжень проводиться в порядку черговості їх надходження.

Отже, посилання відповідача на те, що заяву про державну реєстрацію прав, пов'язаних з відчуженням нерухомого майна, позивачем подано після державної реєстрації обтяжень, встановлених щодо цього майна (приміщення), суд до уваги не приймає, оскільки з інформації з Відомостей Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна з'ясовано, що дія тимчасового застереження Хортицького районного суду м.Запоріжжя закінчилася 15.11.2010, а з Актуальної інформації про державну реєстрацію обтяження з'ясовано, що наступне обтяження за постановою Жовтневого відділу державної виконавчої служби від 23.05.2013 зареєстроване 05 червня 2013 року, час реєстрації 16:44:48, тобто після реєстрації заяви позивача від 15.05.2013 року.

Відповідно до ч.3 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Частинами 4,5 ст.105 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що адміністративний позов може містити вимоги про: скасування або визнання нечинним рішення відповідача - суб'єкта владних повноважень повністю чи окремих його положень; зобов'язання відповідача - суб'єкта владних повноважень прийняти рішення або вчинити певні дії; зобов'язання відповідача - суб'єкта владних повноважень утриматися від вчинення певних дій; стягнення з відповідача - суб'єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, завданої його незаконним рішенням, дією або бездіяльністю; виконання зупиненої чи невчиненої дії; встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб'єкта владних повноважень; примусове відчуження земельної ділянки, інших об'єктів нерухомого майна, що на ній розміщені, з мотивів суспільної необхідності. Адміністративний позов суб'єкта владних повноважень може містити інші вимоги у випадках, встановлених законом.

Згідно ч.2 ст.30 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» дії або бездіяльність державного реєстратора, державного кадастрового реєстратора, нотаріуса, державного виконавця можуть бути оскаржені до суду.

Відповідно до ч.2 ст.11 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, і не може виходити за межі позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог тільки в разі, якщо це необхідно для повного захисту прав, свобод та інтересів сторін чи третіх осіб, про захист яких вони просять.

Зважаючи на те, що діючим законодавством не передбачено повноважень та можливості у державної реєстраційної служби Дніпропетровського міського управління юстиції скасовувати свої рішення суд вважає за необхідне вийти за межі позовних вимог, оскільки позивач звернувся до суду з неналежним способом захисту своїх прав в частині зобов'язання Реєстраційну службу Дніпропетровського міського управління юстиції скасувати рішення про відмову у державній реєстрації права власності на нерухоме майно та їх обтяжень №2904245 від 05.06.3013.

Таким чином, суд вважає, що оспорюване рішення, хоча прийнято на підставі ст.24 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно», пунктів 16 та 23 Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 22.06.2011 №703, але в зв'язку з тим, що відповідачем порушений п.19 цього Порядку, є неправомірним, оскільки на момент звернення позивача з заявою про державну реєстрацію прав станом на 15 травня 2013 року обтяжень за нежилим приміщенням у громадському будинку лит. «А-2» у цокольному поверсі нежитлового приміщення VІІ по АДРЕСА_2 не було, підлягає скасуванню.

В задоволенні позовних вимог про зобов'язання Реєстраційної служби Дніпропетровського міського управління юстиції здійснити державну реєстрацію права власності за ОСОБА_2 на нежиле приміщенням у громадському будинку лит. «А-2» у цокольному поверсі нежитлового приміщення VІІ по АДРЕСА_2, позивачу слід відмовити, оскільки суд своїм рішенням не може замінювати рішення суб'єкта владних повноважень до компетенції якого належить таке право та покладаються обов'язки щодо прийняття такого рішення наданого йому Конституцією та законами України.

Згідно ч.3 ст.94 Кодексу адміністративного судочинства України якщо адміністративний позов задоволено частково, судові витрати, здійснені позивачем, присуджуються йому відповідно до задоволених вимог, а відповідачу - відповідно до тієї частини вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.

Керуючись ст.ст. 158 - 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_2 до Реєстраційної служби Дніпропетровського міського управління юстиції про скасування рішення та зобов'язання вчинити певні дії задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати рішення про відмову у державній реєстрації права власності на нерухоме майно та їх обтяжень від 05 червня 2013 року №2904245 Реєстраційної служби Дніпропетровського міського управління юстиції.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Стягнути з Державного бюджету України на користь позивача 17,21грн. судового збору.

Постанова суду може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд в порядку встановленому ст. 186 КАС України.

Апеляційна скарга на постанову суду подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова суду, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Суддя О.В. Врона