Рішення № 33510347, 29.08.2013, Новозаводський районний суд м. Чернігова

Справа №751/7285/13-ц

Провадження №2/751/1422/2013

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29 серпня 2013 року м. Чернігів

Новозаводський районний суд м. Чернігова

в складі: головуючого-судді Овсієнко Ю.К.

при секретарі Ніколаєнко І.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Ревес-Чернігів» до ОСОБА_1 про відшкодування матеріальної шкоди заподіяної злочином, -

в с т а н о в и в :

29 липня 2013 року ТОВ «Ревес-Чернігів» звернулось до суду з позовом до ОСОБА_1 про відшкодування матеріальної шкоди заподіяної злочином в сумі 21544,32 грн. Свої вимоги мотивує тим, що 03 жовтня 2011 року між ТОВ «Ревес-Чернігів» та відповідачем було укладено трудовий договір, що підтверджується наказом № 39-10-200ІК від 03 жовтня 2011 року про прийняття ОСОБА_1 на посаду фахівця з методу розширення ринків збуту. 14 листопада 2012 року між позивачем та відповідачем було укладено договір про повну матеріальну відповідальність. Вироком Прилуцького міськрайонного суду Чернігівської області від 11 квітня 2013 року у справі № 742/1399/13-к, провадження № 1-кп/742/57/13, ОСОБА_1 було визнано винною у вчиненні злочину, передбаченого частинами 1 та 3 статті 191 КК України; відповідно до вимог ст. 70 КК України, остаточно визначено ОСОБА_1 до відбуття три роки позбавлення волі з позбавленням права займати посади та займатися діяльністю, які пов'язані з виконанням адміністративно-господарських та організаційно-розпорядчих функцій терміном на три роки, а також, відповідно до вимог статей 75, 76 КК України звільнено відповідача від відбуття основного призначеного покарання з випробуванням і наданням іспитового строку терміном на один рік, зобов'язавши періодично з'являтися в органи кримінально-виконавчої інспекції на реєстрацію та повідомляти зазначені органи про зміну місця проживання та роботи. Частинами 1 та 3 статті 191 КК України кримінально караним визнається таке суспільно небезпечне діяння, як повторно вчинене привласнення чи розтрата чужого майна, яке було ввірене особі чи перебувало в її віданні. Вказаним вище вироком у зазначеній справі було встановлено, що всього ОСОБА_1 умисно привласнила грошові кошти ТОВ "Ревес-Чернігів" на загальну суму 21 544,32 грн.

Представник позивача в судове засідання не з'явився, через канцелярію суду надав заяву про розгляд справи за його відсутності. Додатково зазначила, що позовні вимоги підтримує та просить їх задовольнити, проти заочного розгляду справи не заперечує.

Відповідач в судове засідання не з'явилась. Про час та місце розгляду справи повідомлена належним чином. Про причини неявки суд не повідомила, клопотання про відкладення слухання справи до суду від неї не надходило. Суд вважає за можливе відповідно до ч. 4 ст. 169 ЦПК України розглянути справу у відсутність відповідача та на підставі ст. 224 ЦПК України ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів.

Оскільки всі особи, що беруть участь у справі в судове засідання не з'явились, відповідно до ч. 2 ст. 197 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Дослідивши матеріали справи, розглядаючи справу в межах заявлених позовних вимог, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як встановлено в судовому засіданні, згідно копії наказу № 39-10-2011к від 03.10.2011 р. ОСОБА_1 була прийнята на постійну роботу з 03 жовтня 2011 року на посаду фахівця з методу розширення ринків збуту, з окладом згідно штатного розкладу (а.с. 9).

Між ТОВ «Ревес-Чернігів» та ОСОБА_1 було укладено договір про повну індивідуальну матеріальну відповідальність від 14 листопада 2012 року (а.с. 10).

Вироком Прилуцького міськрайонного суду Чернігівської області від 11 квітня 2013 року у справі № 742/1399/13-к, який набрав законної сили 11 травня 2013 року, ОСОБА_1 було визнано винною у вчиненні злочину, передбаченого частинами 1 та 3 статті 191 КК України; відповідно до вимог ст. 70 КК України, остаточно визначено ОСОБА_1 до відбуття три роки позбавлення волі з позбавленням права займати посади та займатися діяльністю, які пов'язані з виконанням адміністративно-господарських та організаційно-розпорядчих функцій терміном на три роки, а також, відповідно до вимог статей 75, 76 КК України звільнено відповідача від відбуття основного призначеного покарання з випробуванням і наданням іспитового строку терміном на один рік, зобов'язавши періодично з'являтися в органи кримінально-виконавчої інспекції на реєстрацію та повідомляти зазначені органи про зміну місця проживання та роботи. Даним вироком було встановлено, що всього ОСОБА_1 умисно привласнила грошові кошти ТОВ "Ревес-Чернігів" на загальну суму 21 544 грн. 32 коп. (а.с. 11-15).

Згідно частин 1-3 статті 130 КЗпП України, працівники несуть матеріальну відповідальність за шкоду, заподіяну підприємству, установі, організації внаслідок порушення покладених на них трудових обов'язків. При покладенні матеріальної відповідальності права і законні інтереси працівників гарантуються шляхом встановлення відповідальності тільки за пряму дійсну шкоду, лише в межах і порядку, передбачених законодавством, і за умови, коли така шкода заподіяна підприємству, установі, організації винними протиправними діями (бездіяльністю) працівника. Ця відповідальність, як правило, обмежується певною частиною заробітку працівника і не повинна перевищувати повного розміру заподіяної шкоди, за винятком випадків, передбачених законодавством. За наявності зазначених підстав і умов матеріальна відповідальність може бути покладена незалежно від притягнення працівника до дисциплінарної, адміністративної чи кримінальної відповідальності.

Згідно пункту 1 частини 1 статті 134 КЗпП України, відповідно до законодавства працівники несуть матеріальну відповідальність у повному розмірі шкоди, заподіяної з їх вини підприємству, установі, організації, у випадку, зокрема, коли між працівником і підприємством, установою, організацією відповідно до статті 135і цього Кодексу укладено письмовий договір про взяття на себе працівником повної матеріальної відповідальності за незабезпечення цілості майна та інших цінностей, переданих йому для зберігання або для інших цілей.

Частина 1 статті 135-3 КЗпП України передбачає, що розмір заподіяної підприємству,установі, організації шкоди визначається за фактичними втратами, на підставі даних : бухгалтерського обліку, виходячи з балансової вартості (собівартості) матеріальних цінностей за вирахуванням зносу згідно з установленими нормами.

Частинами 1 та 3 статті 136 КЗпП України визначено, що покриття шкоди працівниками в розмірі, що не перевищує середнього місячного заробітку, провадиться за розпорядженням власника або уповноваженого ним органу, а керівниками підприємств, установ, організацій та їх заступниками - за розпорядженням вищестоящого в порядку підлеглості органу шляхом відрахування із заробітної плати працівника. У решті випадків покриття шкоди провадиться шляхом подання власником або уповноваженим ним органом позову до районного, районного у місті, міського чи міськрайонного суду.

Частина 4 статті 61 ЦПК України визначає, що вирок у кримінальному провадженні, що набрав законної сили, обов'язковий для суду, що розглядає справу про цивільно-правові наслідки дій особи, стосовно якої ухвалено вирок суду, з питань, чи мали місце ці дії та чи вчинені вони цією особою.

Стаття 1166 ЦК України зазначає, що шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку за необхідне позовні вимоги задовольнити, оскільки вироком, який набрав законної сили, визначений розмір матеріальної шкоди, завданої ОСОБА_1 Товариству з обмеженою відповідальністю «Ревес-Чернігів» в розмірі 21544 грн. 32 коп. і дана завдана шкода відшкодована не була.

Пунктом 6 частини 1 статті 5 Закону України «Про судовий збір» визначено, що від сплати судового збору звільняються позивачі за подання позовів про відшкодування матеріальних збитків, завданих внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Відповідно до ст. 88 ЦПК України з відповідача на користь держави підлягає стягненню судовий збір в сумі 229 грн. 40 коп.

Керуючись ст.ст. 10, 11, 57-60, 88, 107, 110, 212, 213, 215, 224-226 ЦПК України, ст. ст. 15, 16, 128 ЦК України, -

Вирішив :

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Ревес-Чернігів» - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Ревес-Чернігів» 21544 (двадцять одну тисячу п'ятсот сорок чотири) грн. 32 коп. відшкодування завданої матеріальної шкоди.

Стягнути з ОСОБА_1 судовий збір в сумі 229 гривень 40 копійок на р/р 31210206700004, код ЄДРПОУ 38054398, МФО 853592 в ГУДК в Чернігівській області, одержувач: державний бюджет м. Чернігова.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Заочне рішення може бути оскаржено до апеляційного суду Чернігівської області через Новозаводський районний суд м. Чернігова шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення рішення.

Суддя Ю.К. Овсієнко