Рішення № 33508808, 17.09.2013, Армянський міський суд Автономної Республіки Крим

Справа № 102/1030/13-ц

Провадження № 2/102/280/13

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17.09.2013 р. Армянський міський суд АР Крим в складі:

головуючої- судді - Ісроілової В.У.,

при секретарі -Недуга Н.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Армянську цивільну справу за позовом Приватного акціонерного товариства «Кримський ТИТАН» до ОСОБА_2 про відшкодування шкоди, завданої внаслідок недостачі,

в с т а н о в и в:

ПрАТ «Кримський ТИТАН» звернулось до суду з позовом до ОСОБА_2 про відшкодування шкоди, завданої внаслідок недостачі, мотивуючи тим, що в період з 14.02.2013 р. по 18.02.2013 р. постійно діючою інвентаризаційною комісією ПрАТ «Кримський ТИТАН» проведено інвентаризацію товарно-матеріальних цінностей, за наслідками якої на складі № 59-1 сірчанокислотного цеху подвійного контакту-подвійної абсорбції виявлено нестачу в розмірі 4343 грн. 05 коп., яка утворилась в період з 11.09.2012 р. по 14.02.2013 р., тобто з моменту попередньої інвентаризації. ОСОБА_2 прийнята комірником складу № 59-1 сірчанокислотного цеху подвійного контакту-подвійної абсорбції та з нею укладений договір № 539 від 14.06.2012 р. про повну індивідуальну матеріальну відповідальність. Від добровільного відшкодування суми матеріальної шкоди відповідачка ухиляється. На підставі викладеного просить стягнути з відповідачки у відшкодування шкоди суму в розмірі 4343 грн. 05 коп. та судові витрати.

Представник позивача у судовому засіданні позов підтримала, позов просила задовольнити. Додатково пояснила, що сума недостачі підтверджується протоколом інвентаризаційної комісії ПрАТ «Кримський ТИТАН» від 19.03.2013 р.

Відповідачка у судовому засіданні позовні вимоги не визнала, пояснила, що облік товарно-матеріальних цінностей вела належним чином, на її думку, недостача могла утворитися під час праці попереднього комірника.

Судом встановлено, що відповідно до трудової книжки НОМЕР_1 ОСОБА_2 18.06.2012 р. прийнята на посаду комірника до сірчанокислотного цеху подвійного контакту-подвійної абсорбції на підставі наказу № 679 п від 18.06.2013 р. (запис № 2). 25.03.2013 р. переведена на посаду машиніста газодувних машинза 3 розрядом в відділення виробництва контактної сірчаної кислоти цеха подвійного контакту-подвійної абсорбції (запис № 3).

14.06.2012 р. між ПрАТ «Кримський ТИТАН» та ОСОБА_2 укладений договір про повну індивідуальну матеріальну відповідальність, відповідно до п. 1 якого ОСОБА_2, як комірник взяла на себе відповідальність, в тому числі, за зберігання, відпуск матеріальних цінностей.

Відповідно до п. п. 2.2.7, 2.2.15, 2.2.16 посадової інструкції № РИ-83-01, ОСОБА_2 взяла на себе зобов'язання вести облік матеріальних цінностей та облікової документації про їх рух, відображати щодня реальні дані про рух товарно-матеріальних цінностей та своєчасно проводити інвентаризацію товарно-матеріальних цінностей за інвентаризаційним описом.

З протоколу інвентаризаційної комісії № 48 від 19.03.2013 р., вбачається, що при проведенні інвентаризації сірчанокислотного цеху подвійного контакту-подвійної абсорбції (комірник ОСОБА_2.) вбачається, що при проведенні інвентаризації за період з 11.09.2012 р. по 14.02.2013 р. виявлено суму недостачі в розмірі 4343 грн. 05 коп.

Таким чином, позивач вважає, що розмір шкоди, завданої внаслідок недостачі діями ОСОБА_2 складає 4343 грн. 05 коп.

Вислухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст. 10 ЦПК України сторони повинні довести ті обставини, на які вони посилаються як на підставу своїх вимог або заперечень.

Суд попереджав сторони про наслідки вчинення або невчинення процесуальних дій і сприяв здійсненню їхніх прав, проте сторони наполягали на тому, що інших доказів судові надати не бажають і вважають, що усі необхідні докази для правильного вирішення справи в матеріалах справи є, у зв'язку з чим суд розглядає справу в межах заявлених вимог і на підставі доказів сторін.

Відповідно до ст. 135-1 КЗпП України письмові договори про повну матеріальну відповідальність може бути укладено підприємством, установою, організацією з працівниками (що досягли вісімнадцятирічного віку), які займають посади або виконують роботи, безпосередньо зв'язані зі зберіганням, обробкою продажем (відпуском), перевезенням або застосуванням у процесі виробництва переданих їм цінностей. Перелік таких посад і робіт, а також типовий договір про повну індивідуальну матеріальну відповідальність затверджується в порядку, який визначається Кабінетом Міністрів України.

Згідно з Переліком відповідачка займала посаду комірника і належить до категорії працівників, з якими згідно зі ст. 135-1 КЗпП України може бути укладений такий договір.

Відповідно до ст. 134 п. 1 КЗпП України працівники несуть матеріальну відповідальність у повному розмірі шкоди, заподіяної з їх вини підприємству, установі, організації, у випадках, коли між працівником і підприємством, установою, організацією відповідно до ст. 135 КЗпП України укладено письмовий договір про взяття на себе працівником повної матеріальної відповідальності за незабезпечення цілості майна та інших цінностей, переданих йому для зберігання або для інших цілей.

Згідно з п. 2 ст. 134 КЗпП України відповідно до законодавства працівники несуть матеріальну відповідальність у повному розмірі шкоди, заподіяної з їх вини підприємству, установі, організації, у випадку, коли майно та інші цінності були одержані працівником під звіт за разовою довіреністю або за іншими разовими документами.

Згідно ст. 135-3 ч. 3 КЗпП України розмір заподіяної підприємству, установі, організації шкоди визначається за фактичними втратами, на підставі даних бухгалтерського обліку…

Відповідно до ч. 1 ст. 10 ЗУ « Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» для забезпечення достовірності даних бухгалтерського обліку та фінансової звітності підприємства зобов'язані проводити інвентаризацію активів і зобов'язань, під час якої перевіряються і документально підтверджуються їх наявність, стан і оцінка.

Відповідно до п. 1 ст. 9 ЗУ «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність» підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Розмір шкоди, заподіяної підприємству судом визначається відповідно до ст. 135-3 КЗоТУкраїни, ЗУ «Про визначення розміру збитків, завданих підприємству, установі, організації розкраданням, знищенням (псуванням), недостачею або втратою дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння та валютних цінностей» і затвердженого постановою КМ України Порядку визначення розміру збитків від розкрадання, нестачі, знищення(псування) матеріальних цінностей.

Пункт 2 Порядку № 116 визначає, що розмір збитків недержавним суб'єктам господарської діяльності, якщо збиток призвів до завдання майнової шкоди, розраховується за правилами, встановленими Порядком. Згідно з новою редакцією п. 2 Порядку № 116 розмір збитків від розкрадання, нестачі, знищення (псування) матеріальних цінностей визначається шляхом проведення незалежної оцінки відповідно до національних стандартів оцінки. Тобто, якщо на підприємстві встановлено факт розкрадання, нестачі, знищення (псування) матеріальних цінностей, крім дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння та валютних цінностей, має бути проведено незалежну оцінку збитку, яку здійснюють професійний оцінювач, який має відповідний сертифікат, чи юридична особа, у складі якої працює хоча б один оцінювач, які отримали сертифікат суб'єкта оціночної діяльності. Для проведення оцінки збитку між підприємством та оцінювачем, укладається договір про проведення оцінки майна. За наслідками оцінки складається Звіт про оцінку майна, який містить у тому числі оцінену суму збитку. На підставі Звіту сума збитку відображається в обліку підприємства, а також пред'являється винній особі для відшкодування.

Проте позивач на порушення Порядку визначення розміру збитків від розкрадання, нестачі, знищення(псування) матеріальних цінностей, суму недостачі розрахував самостійно.

Враховуючи, що порушено порядок визначення розміру шкоди, заподіяної підприємству і без проведення зазначеної процедури, визначити наявність або відсутність недостачі і чиїми саме діями спричинено недостачу в магазині неможливо, суд вважає за необхідне у задоволенні позову відмовити.

На підставі ст.ст. 130, 135-2-135-3, 138 КЗоТ України, керуючись ст.ст.10, 60, 72, 81,88, 213-215 ЦПК України, суд

в и р і ш и в:

у задоволенні позову Приватного акціонерного товариства «Кримський ТИТАН» до ОСОБА_2 про відшкодування шкоди, завданої внаслідок недостачі, відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом десяти днів з дня його проголошення, особи, які брали участь у справі, але не були присутні під час проголошення судового рішення можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії рішення до Апеляційного суду АР Крим через Армянський міській суд АР Крим.

Суддя: