Ухвала суду № 33508509, 11.09.2013, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 826/851/13-а Головуючий у 1-й інстанції: Головань О.В. Суддя-доповідач: Ключкович В.Ю.

У Х В А Л А

Іменем України

11 вересня 2013 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Ключковича В.Ю.,

суддів Вівдиченко Т.Р.,

Федорової Г.Г.

при секретарі Шевчук К.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві апеляційну скаргу ОСОБА_3 на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 28 травня 2013 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_3 до Державної виконавчої служби України, третя особа - управління Державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Київській області про визнання протиправними дії, скасування постанов , -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_3 звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Державної виконавчої служби України про визнання протиправними дій та рішень ДВС України та її посадових осіб щодо відмови у відкритті виконавчих проваджень ВП № 35779266, ВП № 25778960, ВП № 35778347 з примусового виконання виконавчих листів №2а-2602/11/1070, виданих 05.09.2012.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 28 травня 2013 року позовні вимоги задоволено частково, визнано незаконними, протиправними дії та бездіяльність Державної виконавчої служби України щодо винесення та надіслання ОСОБА_3 постанов від 18.12.12 р. про відмову у відкритті виконавчого провадження ВП №35779266, ВП №35778960, ВП № 35778347 з порушенням та без дотримання строків, визначених національним законодавством України. В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Не погоджуючись з судовим рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції частині відмови в задоволенні позовних вимог як таку, що постановлена з порушенням норм матеріального права, та ухвалити в цій частині нову, якою задовольнити позовні вимоги повністю.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Згідно зі ст.198 ч.1 п.1 та ст.200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Також відповідно до ч. 1 ст. 195 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

Як вбачається з матеріалів справи та вірно встановлено судом першої інстанції постановою Київського окружного адміністративного суду від 31.08.11 р. в адміністративній справі №2а-2602/11/1070 в задоволенні адміністративного позову ОСОБА_4 та ОСОБА_3 про визнання протиправними дій та бездіяльності Васильківського МВ ГУ МВС України у Київській області по довготривалому та безпідставному невиконанню рішення Фастівського районного суду Київської області від 23.12.03 р. по справі № 2-493/2003 в частині виплати ОСОБА_3 коштів у сумі 33440, 00 грн. та інше - відмовлено.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 25.07.11 р. заяву ОСОБА_4 та ОСОБА_3 про доповнення до позовної заяви (уточненої зміненої та доповненої) від 04.07.2011 року - повернуто позивачам.

Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 01.08.12 р. апеляційну скаргу ОСОБА_4 та ОСОБА_3 на ухвалу Київського окружного адміністративного суду від 25.07.11 р. та постанову Київського окружного адміністративного суду від 31.08.11 р. - задоволено частково: ухвалу Київського окружного адміністративного суду від 25.07.11 р. - скасовано; постанову Київського окружного адміністративного суду від 31.08.11 р. скасовано та постановлено нову постанову, якою позовні вимоги задоволено частково: провадження по справі в частині позовних вимог щодо надання правової оцінки діям суддів суду першої інстанції та визнання дій останнього неправомірними - закрито; визнано протиправними дії та бездіяльність Васильківського міського відділу Головного управління Міністерства внутрішніх справ України у Київській області, Управління Державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Київській області щодо довготривалого та безпідставного невиконанню рішення Фастівського районного суду Київської області від 23.12.03 р. по справі № 2-493/2003 в частині виплати ОСОБА_3 коштів у сумі 33440, 00 грн.;стягнуто з Васильківського міського відділу Головного управління Міністерства внутрішніх справ України у Київській області на користь ОСОБА_3 3 (три) грн. 34 коп. недоплаченої суми боргу згідно рішення Фастівського районного суду Київської області від 23.12.03 р. по справі № 2-493/2003;стягнуто з Васильківського міського відділу Головного управління Міністерства внутрішніх справ України у Київській області на користь ОСОБА_3 моральну шкоду в розмірі 250 (двохсот п'ятдесяти) грн. 00 коп. за рахунок коштів Державного бюджету України; стягнуто з Управління Державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Київській області на користь ОСОБА_3 моральну шкоду в розмірі 250 (двохсот п'ятдесяти) грн. 00 коп. за рахунок коштів Державного бюджету України; стягнуто з Васильківського міського відділу Головного управління Міністерства внутрішніх справ України у Київській області на користь ОСОБА_3 витрати судового збору в розмірі 1 (однієї) грн. 88 коп. за рахунок коштів Державного бюджету України; стягнуто з Управління Державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Київській на користь ОСОБА_3 витрати судового збору в розмірі 1 (однієї) грн. 88 коп. за рахунок коштів Державного бюджету України;в решті позову - відмовлено.

05.09.12 р. на виконання судового рішення видано три виконавчі листи №2а-2602/11/1070 .

11.12.12 р. ОСОБА_3 звернувся до Державної виконавчої служби України з заявами про прийняття до примусового виконання виконавчого документу та про відкриття виконавчого провадження по вказаних трьох виконавчих листах.

Постановою від 18.12.12 р. ВП №35778347 старшим державним виконавцем відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України відмовлено у відкритті виконавчого провадження з виконання виконавчого листа про визнання протиправними дій та бездіяльності Управління Державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Київській області щодо довготривалого та безпідставного невиконанню рішення Фастівського районного суду Київської області від 23.12.03 р. по справі № 2-493/2003 в частині виплати ОСОБА_3 коштів у сумі 33440, 00 грн. на підставі п. 6 ч. 1 ст. 26 Закону України "Про виконавче провадження". В якості підстави зазначено відсутність заходів примусового виконання рішення у виконавчому листі та про відсутність ідентифікаційного коду суб'єкта господарської діяльності боржника.

Постановою від 18.12.12 р. ВП №35779266 старшим державним виконавцем відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України відмовлено у відкритті виконавчого провадження з виконання виконавчого листа про стягнення з Управління Державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Київській області на користь ОСОБА_3 витрати судового збору в розмірі 1 (однієї) грн. 88 коп. за рахунок коштів Державного бюджету України на підставі п. 6 ч. 1 ст. 26 Закону України "Про виконавче провадження". В якості підстави зазначено відсутність ідентифікаційного коду суб'єкта господарської діяльності боржника.

Постановою від 18.12.12 р. ВП №35778960 старшим державним виконавцем відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України відмовлено у відкритті виконавчого провадження з виконання виконавчого листа про стягнення з Управління Державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Київській області на користь ОСОБА_3 моральну шкоду в розмірі 250 (двохсот п'ятдесяти) грн. 00 коп. за рахунок коштів Державного бюджету України на підставі п. 6 ч. 1 ст. 26 Закону України "Про виконавче провадження". В якості підстави зазначено відсутність ідентифікаційного коду суб'єкта господарської діяльності боржника.

Надаючи правову оцінку висновкам суду першої інстанції, судова колегія виходить з того, що ст.11 Закону України "Про виконавче провадження" державний виконавець: здійснює заходи, необхідні для своєчасного і в повному обсязі виконання рішення, зазначеного в документі на примусове виконання рішення, у спосіб та в порядку, встановленому виконавчим документом і цим Законом.

Згідно ст. 18 Закону у виконавчому документі зазначаються: 1) назва і дата видачі документа, найменування органу, прізвище та ініціали посадової особи, що його видали; 2) дата прийняття і номер рішення, згідно з яким видано документ; 3) повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, власне ім'я та по батькові) (для фізичних осіб) стягувача і боржника, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), ідентифікаційний код суб'єкта господарської діяльності стягувача та боржника (для юридичних осіб), індивідуальний ідентифікаційний номер стягувача та боржника (для фізичних осіб - платників податків) або номер і серія паспорта стягувача та боржника для фізичних осіб - громадян України, які через свої релігійні або інші переконання відмовилися від прийняття ідентифікаційного номера, офіційно повідомили про це відповідні органи державної влади та мають відмітку в паспорті громадянина України, а також інші дані, якщо вони відомі суду чи іншому органу, що видав виконавчий документ, які ідентифікують стягувача та боржника чи можуть сприяти примусовому виконанню, зокрема, дата народження боржника та його місце роботи (для фізичних осіб), місцезнаходження майна боржника, рахунки стягувача та боржника тощо; 4) резолютивна частина рішення; 5) дата набрання законної (юридичної) сили рішенням; 6) строк пред'явлення виконавчого документа до виконання.

Згідно ст. 25 Закону державний виконавець зобов'язаний прийняти до виконання виконавчий документ і відкрити виконавче провадження, якщо не закінчився строк пред'явлення такого документа до виконання, він відповідає вимогам, передбаченим цим Законом, і пред'явлений до виконання до відповідного органу державної виконавчої служби.

Згідно п. 6 ч. 1 ст. 26 Закону державний виконавець відмовляє у відкритті виконавчого провадження у разі невідповідності виконавчого документа вимогам, передбаченим статтею 18 цього Закону.

У разі відмови у відкритті виконавчого провадження на підставі пункту 6 частини першої цієї статті державний виконавець роз'яснює заявникові право на звернення до суду чи іншого органу (посадової особи), які видали виконавчий документ, щодо приведення його у відповідність з вимогами статті 18 цього Закону.

У пред'явлених до виконання виконавчих листах відсутній ідентифікаційний код суб'єкта господарської діяльності боржника, оскільки боржник - Управління Державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Київській області - є підрозділом Головного управління юстиції у Київській області і правами юридичної особи не наділений.

Згідно ч. 2 ст. 8 Закону стягувачем є фізична або юридична особа, на користь чи в інтересах якої видано виконавчий документ. Боржником є фізична або юридична особа, визначена виконавчим документом.

Згідно п. 3.3 р. ІІІ Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 02.04.12 р. №512/5, виконавчий документ повинен відповідати вимогам до виконавчого документа, зазначеним у статті 18 Закону.

При перевірці відповідності виконавчого документа вимогам пункту 3 частини першої статті 18 Закону державний виконавець враховує відсутність ідентифікаційного коду суб'єкта господарювання - стягувача або боржника (для юридичних осіб) допускається, якщо законодавством країни, на території якої зареєстровано юридичну особу, не передбачено присвоєння юридичній особі ідентифікаційного коду.

Суд першої інстанції вірно зазначив, що інших випадків для відкриття виконавчого провадження за відсутності ідентифікаційного коду боржника не передбачено, а боржником у виконавчому провадженні може бути лише юридична особа, а не її підрозділ, і саме ідентифікаційний код юридичної особи має бути зазначений у виконавчому листі.

З огляду на вищевикладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що відповідачем не було допущено порушення вимог Закону під час винесення оскаржуваних постанов про відмову у відкритті виконавчого провадження з підстав відсутності у виконавчих листах ідентифікаційного коду суб'єкта господарської діяльності боржника.

Як вбачається з постанови від 18.12.12 р. ВП №35778347 старшим державним виконавцем відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України відмовлено у відкритті виконавчого провадження і однією з підстави зазначено відсутність заходів примусового виконання рішення у виконавчому листі.

Згідно ст. 32 Закону України "Про виконавче провадження" заходами примусового виконання рішень є: 1) звернення стягнення на кошти та інше майно (майнові права) боржника, у тому числі якщо вони перебувають в інших осіб або належать боржникові від інших осіб; 2) звернення стягнення на заробітну плату (заробіток), доходи, пенсію, стипендію боржника; 3) вилучення в боржника і передача стягувачу певних предметів, зазначених у рішенні; 4) інші заходи, передбачені рішенням.

Погоджується колегія суддів апеляційного адміністративного суду і з висновком суду першої інстанції щодо того, що присудження до стягнення коштів є заходом примусового виконання судового рішення, що підлягає виконанню органами виконавчої служби, тоді як встановлення в судовому рішенні протиправності дій та бездіяльності таким заходом не є і окремому виконанню не підлягає, а отже за відсутності конкретно визначених заходів примусового виконання рішення виконавчий лист не може виконуватися.

Згідно з частиною першою статті 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Частиною другою статті 71 КАС України визначено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову, який відповідачем в даному випадку виконаний.

За таких обставин, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що постанова суду першої інстанції постановлена з дотриманням норм процесуального та матеріального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновки суду першої інстанції, у зв'язку з чим підстав для скасування постанови суду першої інстанції не вбачається.

Керуючись ст.ст. 160,198,200, 205,206, 212, 254 КАС України, суд, -

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 - залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 28 травня 2013 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня її складення в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Повний текст ухвали складено та підписано 13.09.2013 року.

Головуючий суддя: В.Ю.Ключкович

Судді: Т.Р. Вівдиченко

Г.Г. Федорова

.

Головуючий суддя Ключкович В.Ю.

Судді: Вівдиченко Т.Р.

Федорова Г. Г.