Постанова № 33508291, 10.09.2013, Луганський окружний адміністративний суд

8.1.5

ПОСТАНОВА

Іменем України

10 вересня 2013 року Справа № 812/7486/13-а

Луганський окружний адміністративний суд у складі:

Судді Ципко О.В.,

секретарі судового засідання Гаркуші Ю.О.,

за участю сторін:

представника позивача: Ганзія С.В. (довіреність від 01.07.2013 №89/8/10)

представник відповідача: не з'явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Старобільської об'єднаної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Луганській області до фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 про стягнення податкового боргу у розмірі 1090,85 грн. ,-

ВСТАНОВИВ:

27 серпня 2013 року до Луганського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Старобільської об'єднаної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Луганській області до фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 про стягнення податкового боргу у розмірі 1090,85 грн.

В обґрунтування позову позивач зазначив, що ОСОБА_2 зареєстрований Старобільською райдержадміністрацією 24.01.2012, номер запису 2377 000 0000 004586. Відповідач знаходиться на податковому обліку у Старобільській МДПІ з 27.01.2012.

Видом діяльності відповідача є роздрібна торгівля у неспеціалізованих магазинах, яка відноситься до другої групи спрощеної системи оподаткування.

Рішенням Старобільської міської ради Луганської області від 10.02.2012 №19/6 ставка єдиного податку для даного виду діяльності складає 15% від мінімальної заробітної плати, встановленої на 01.01.2012, а саме 160,95 грн., а з 01.01.2013 - 172,05 грн.

Станом на 22.08.2013 ОСОБА_2 має податкову заборгованість з єдиного податку у розмірі 1090,85 грн., який складається з основного боргу в сумі 1089,72 грн. та пені у розмірі 01,13 грн., нарахованої за несвоєчасну сплату податкового зобов'язання.

Тому позивач просив стягнути з фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 суму податкового боргу у розмірі 1090,8грн.

Представник позивача у судовому засіданні повністю підтримав позовні вимоги, надав пояснення аналогічні викладеним в адміністративному позові, просив суд задовольнити адміністративний позов у повному обсязі.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився з невідомих суду причин, про дату, час і місце судового розгляду справи повідомлявся належним чином. Правом надання заперечень проти позову у встановлений судом строк та доказів на підтвердження своїх доводів не скористався, заяви про визнання позовних вимог або про розгляд справи за його відсутності суду не надавав.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши представника позивача, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наявних у матеріалах справи доказів, оцінивши докази відповідно до вимог ст.ст.69-72 Кодексу адміністративного судочинства України, суд дійшов наступного.

Стаття 67 Конституції України передбачає, що кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

В судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_2 зареєстрований Старобільською райдержадміністрацією 24.01.2012, номер запису 2377 000 0000 004586 (а.с.11). Відповідач знаходиться на податковому обліку у Старобільській МДПІ з 27.01.2012 та є платником єдиного податку за спрощеною системою оподаткування з 20.02.2012 (а.с.10).

Згідно заяви про застосування спрощеної системи оподаткування відповідачем самостійно обрана ставка єдиного податку у розмірі 15% до розміру мінімальної заробітної плати та друга група спрощеної системи оподаткування (а.с.12).

Рішенням Старобільської міської ради Луганської області від 10.02.2012 №19/6 ставка єдиного податку для другої групи спрощеної системи оподаткування складає 15% від мінімальної заробітної плати, встановленої на 01 січня податкового (звітного) року (а.с.13).

Згідно розрахунку заборгованості станом на 22.08.2013 ОСОБА_2 має податкову заборгованість з єдиного податку у розмірі 1090,85 грн., який складається з основного боргу в сумі 1089,72 грн. та пені у розмірі 01,13 грн., нарахованої податковим органом за несвоєчасну сплату податкового зобов'язання (а.с.7).

Згідно п. 11 ст. 10 Закону України "Про державну податкову службу в Україні" від 04.12.1990 р. № 509 -ХІІ органи державної податкової служби наділені функціями з контролю за додержанням законодавства про податки та правильністю їх обчислення і сплати до бюджету.

Згідно п.п. 16.1.4 п.16.1 ст.16 Податкового Кодексу України платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до п. 20.1.18 ст. 20 Податкового кодексу України Державна податкова інспекція має право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини.

Відповідно до статті 20 Податкового кодексу України органи державної податкової служби мають право визначати у визначених цим Кодексом випадках суми податкових та грошових зобов'язань платників податків (підпункт 20.1.27 пункту 20.1); застосовувати до платників податків фінансові (штрафні) санкції, стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми грошових зобов'язань та/або податкового боргу у випадках, порядку та розмірі, встановлених цим Кодексом, стягувати суми простроченої заборгованості суб'єкта господарювання перед державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) за кредитом (позикою), залученим державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) або під державну (місцеву) гарантію, а також за кредитом з бюджету в порядку, визначеному цим Кодексом (підпункт 20.1.28 пункту 20.1); звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини (пункт 20.1.18 пункту 20.1).

Відповідно до вимог п.49.16 ст. 49 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний сплатити податкове зобов'язання, яке самостійно визначене ним у такій податковій декларації, протягом строків, установлених Кодексом.

Сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений Податковим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання визнається сумою податкового боргу платника податків.

Відповідно до п.291.2 ст. 291 Податкового кодексу України спрощена система оподаткування, обліку та звітності - особливий механізм справляння податків і зборів, що встановлює заміну сплати окремих податків і зборів, встановлених пунктом 297.1 статті 297 цього Кодексу, на сплату єдиного податку в порядку та на умовах, визначених цією главою, з одночасним веденням спрощеного обліку та звітності.

Юридична особа чи фізична особа - підприємець може самостійно обрати спрощену систему оподаткування, якщо така особа відповідає вимогам, встановленим цією главою, та реєструється платником єдиного податку в порядку, визначеному цією главою.

Суб'єкти господарювання, які застосовують спрощену систему оподаткування, обліку та звітності, поділяються на такі групи платників єдиного податку:

1) перша група - фізичні особи - підприємці, які не використовують працю найманих осіб, здійснюють виключно роздрібний продаж товарів з торговельних місць на ринках та/або провадять господарську діяльність з надання побутових послуг населенню і обсяг доходу яких протягом календарного року не перевищує 150 000 гривень;

2) друга група - фізичні особи - підприємці, які здійснюють господарську діяльність з надання послуг, у тому числі побутових, платникам єдиного податку та/або населенню, виробництво та/або продаж товарів, діяльність у сфері ресторанного господарства, за умови, що протягом календарного року відповідають сукупності таких критеріїв:

не використовують працю найманих осіб або кількість осіб, які перебувають з ними у трудових відносинах, одночасно не перевищує 10 осіб;

обсяг доходу не перевищує 1 000 000 гривень.

Згідно п.294.4 ст.294 Податкового кодексу України для зареєстрованих в установленому порядку фізичних осіб - підприємців, які до закінчення місяця, в якому відбулася державна реєстрація, подали заяву щодо обрання спрощеної системи оподаткування та ставки єдиного податку, встановленої для першої або другої групи, перший податковий (звітний) період починається з першого числа місяця, наступного за місяцем, у якому виписано свідоцтво платника єдиного податку.

Відповідно до п. 295.1 ст. 295 Податкового кодексу України платники єдиного податку першої і другої груп сплачують єдиний податок шляхом здійснення авансового внеску не пізніше 20 числа (включно) поточного місяця.

Відповідно до п. 298.1.1 ст. 298 Податкового кодексу України для обрання або переходу на спрощену систему оподаткування суб'єкт господарювання подає до органу державної податкової служби заяву.

Зареєстровані в установленому порядку фізичні особи - підприємці, які до закінчення місяця, в якому відбулася державна реєстрація, подали заяву щодо обрання спрощеної системи оподаткування та ставки єдиного податку, встановленої для першої або другої групи, вважаються платниками єдиного податку з першого числа місяця, наступного за місяцем, у якому виписано свідоцтво платника єдиного податку.

Згідно п. 293.1 293.2 ст.293 Податкового кодексу України ставки єдиного податку встановлюються у відсотках (фіксовані ставки) до розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року (далі у цій главі - мінімальна заробітна плата), та у відсотках до доходу (відсоткові ставки).

Фіксовані ставки єдиного податку встановлюються сільськими, селищними та міськими радами для фізичних осіб - підприємців, які здійснюють господарську діяльність, залежно від виду господарської діяльності, з розрахунку на календарний місяць:

1) для першої групи платників єдиного податку - у межах від 1 до 10 відсотків розміру мінімальної заробітної плати;

2) для другої групи платників єдиного податку - у межах від 2 до 20 відсотків розміру мінімальної заробітної плати.

В судовому засіданні встановлено, що відповідач у період з вересня 2012 року по березень 2013 року повинен був сплатити суму єдиного податку у розмірі 15% від мінімальної заробітної плати, встановленої на 01 січня податкового (звітного) року.

Згідно Закону України «Про Державний бюджет на 2012 рік» з 01.01.2012 мінімальна заробітна плата складала 1073,00 грн. Щомісячна фіксована ставка єдиного податку на 2012 рік складала 160,95 грн. (1073,00 грн. х 20% = 160,95 грн.).

Згідно Закону України «Про Державний бюджет на 2013 рік» з 01.01.2013 мінімальна заробітна плата становить 1147,00 грн. Щомісячна фіксована ставка єдиного податку на 2013 рік складає 172,05 грн. (1147,00 грн. х 20% = 172,05 грн.).

Податковою інспекцією відповідачу було направлено податкову вимогу від 12.06.2013 №1 про стягнення грошового зобов'язання у розмірі 1090,85 грн., але була повернута до податкової інспекції із відміткою про закінчення терміну зберігання (а.с.9).

Враховуючи те, що відповідач за час судового розгляду справи доказів, які б спростовували доводи позивача, суду не надав, у добровільному порядку податкову заборгованість з єдиного податку не сплатив, позовні вимоги визнаються судом обґрунтованими, доведеними і такими, що підлягають задоволенню.

Питання по судових витратах не вирішується, оскільки позивач звільнений від їх сплати у встановленому порядку, а ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України не передбачено їх стягнення у даних випадках.

На підставі викладеного, керуючись статтями 2, 9, 17, 18, 94, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Старобільської об'єднаної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Луганській області до фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 про стягнення податкового боргу у розмірі 1090,85 грн. задовольнити в повному обсязі.

Стягнути з фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 (який мешкає за адресою: АДРЕСА_1, РНОКПП НОМЕР_1) податковий борг по єдиному податку з фізичних осіб у розмірі 1090,85 грн. (одна тисяча дев'яносто гривень 85 копійок), перерахувавши на р/р 31510970700332, код отримувача 37858396, місцевий Старобільський район, банк отримувача ГУДКУСУ в Луганській області, МФО 804013, призначення платежу *;140;3221116673; єдиний податок з фізичних осіб;;;.

Постанова суду може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає до суду апеляційної інстанції

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

Повний текст постанови складено та підписано 16 вересня 2013 року.

Суддя О.В. Ципко