Постанова № 33508249, 09.09.2013, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

09 вересня 2013 р. Справа № 805/12241/13-а

приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17

час прийняття постанови: 11 година 25 хвилин

Суддя Донецького окружного адміністративного суду Бабіч С.І., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Макіївської об’єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Донецькій області до державного підприємства “Макіїввугілля” про стягнення коштів з рахунків у банках, що обслуговують платника податків, в рахунок погашення податкового боргу з плати за користування надрами у розмірі 957 307,44 гривень,

В С Т А Н О В И В:

Макіївська об’єднана державна податкова інспекція Головного управління Міндоходів у Донецькій області звернулась до суду з адміністративним позовом до державного підприємства “Макіїввугілля” про стягнення коштів з рахунків у банках, що обслуговують платника податків, в рахунок погашення податкового боргу з плати за користування надрами у розмірі 957 307,44 гривень.

Позовні вимоги мотивовані наступним.

Відповідач є платником податків та зборів передбачених Податковим кодексом України, та є боржником перед бюджетом. Станом на 15.08.2013 року через несплату самостійно визначених податкових зобов’язань має податковий борг по платі за користування надрами в загальному розмірі 957 307,44 гривень, в т.ч.:

- 890 463,70 гривень – податкове зобов’язання за датою виникнення 08.02.2013 року, згідно уточнюючого податкового розрахунку №9087061044 від 08.02.2013 року;

- 26 713,91 гривень – самостійно визначені штрафні санкції за датою виникнення 08.02.2013 року, згідно 08.02.2013 року, згідно уточнюючого податкового розрахунку №№9087061044 від 08.02.2013 року;

- 38 961,00 гривень - податкове зобов’язання за датою виникнення 11.02.2013 року, згідно уточнюючого податкового розрахунку №182 від 11.02.2013 року;

- 1 168,83 гривень – самостійно визначені штрафні санкції за датою виникнення 11.02.2013 року, згідно уточнюючого податкового розрахунку №№9087061044 від 08.02.2013 року.

Оскільки вказана заборгованість у добровільному порядку сплачена не була, то позивач просить суд стягнути її у судовому порядку.

9 вересня 2013 року представник позивача надала клопотання про розгляд справи у порядку письмового провадження. Додатково зазначила, що позовні вимоги підтримує в повному обсязі.

Представником відповідача 2 вересня 2013 року, через відділ діловодства та документообігу Донецького окружного адміністративного суду, надано заяву про визнання позовних вимог у повному обсязі та про розгляд справи без її участі.

Відповідно до частини 1 статті 136 Кодексу адміністративного судочинства України, позивач може відмовитися від адміністративного позову, а відповідач – визнати адміністративний позов протягом всього часу судового розгляду, зробивши усну заяву. Якщо відмову від адміністративного позову чи визнання адміністративного позову викладено в адресованій суду письмовій заяві, ця заява приєднується до справи.

Частиною 3 статті 136 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що судове рішення у зв’язку з визнанням адміністративного позову ухвалюється за правилами, встановленими статті 112, 113 Кодексу адміністративного судочинства України.

Згідно вимог статті 112 Кодексу адміністративного судочинства України, зокрема, у разі повного визнання відповідачем адміністративного позову і прийняття його судом приймається постанова суду про задоволення адміністративного позову.

Суд приймає визнання адміністративного позову відповідачем, оскільки ці дії не суперечать закону і не порушують чиї-небудь права, свободи або інтереси, та приймає постанову про задоволення адміністративного позову.

Відповідно до вимог ч. 6 ст. 128 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Дослідивши матеріали справи, з’ясувавши обставини, що мають значення для вирішення спору та перевіривши їх доказами, наданими сторонами, визначившись із правовими нормами, які слід застосувати до спірних відносин, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно з копією витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців державне підприємство «Макіїввугілля» (код ЄДРПОУ 32442295) зареєстровано виконавчим комітетом Макіївської міської ради Донецької області 29 березня 2003 року як юридична особа, за номером 1 273 120 0000 000106.

Довідкою №1/1-/29-014-8 від 22.09.2006 року про взяття на облік платника податків визначено, що державне підприємство «Макіїввугілля» з 15 травня 2003 року перебуває на податковому обліку в Макіївській ОДПІ, правонаступником якої є позивач, за № 58

У пункті 1.1 статті 1 Податкового кодексу України (далі - ПК України), вказано, що Податковий кодекс України регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Відповідно до підпункту 16.1.4 пункту 16.1 статті 16 ПК України, платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Згідно з пунктом 36.1 статті 36 ПК України, податковим обов'язком визнається обов'язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи.

Пунктом 36.5 статті 36 ПК України, передбачено, що відповідальність за невиконання або неналежне виконання податкового обов'язку несе платник податків, крім випадків, визначених цим Кодексом або законами з питань митної справи.

Відповідно до статті 262 ПК України, плата за користування надрами - загальнодержавний платіж, який справляється у вигляді: плати за користування надрами для видобування корисних копалин; плати за користування надрами в цілях, не пов'язаних з видобуванням корисних копалин.

Підпунктом 264.5.1 пункту 264.5 статті 264 Податкового кодексу України, передбачено, що платник плати за користування надрами в цілях, не пов'язаних з видобуванням корисних копалин, до закінчення визначеного розділом II цього Кодексу граничного строку подання податкових розрахунків за податковий (звітний) період, що дорівнює календарному кварталу, подає за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу, податкові розрахунки з плати за користування надрами в цілях, не пов'язаних з видобуванням корисних копалин, контролюючому органу за місцезнаходженням ділянки надр.

У разі якщо місце обліку платника не збігається із місцезнаходженням ділянки надр, копія податкового розрахунку з плати за користування надрами в цілях, не пов'язаних з видобуванням корисних копалин, подається контролюючому органу за місцем його податкової реєстрації.

Пунктом 46.1 статті 46 Податкового кодексу України, визначено, що податкова декларація, розрахунок (далі - податкова декларація) - документ, що подається платником податків (у тому числі відокремленим підрозділом у випадках, визначених цим Кодексом) контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов'язання, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку.

Згідно з підпунктом 264.5.2 пункту 254.5 статті 263 Податкового кодексу України, платник протягом десяти календарних днів після закінчення граничного строку подання податкового розрахунку за податковий (звітний) період сплачує податкові зобов'язання з плати за користування надрами в цілях, не пов'язаних з видобуванням корисних копалин, у сумі, визначеній в розрахунку з плати, поданому ним контролюючому органу за місцезнаходженням ділянки надр.

У разі якщо місце обліку платника не збігається з місцезнаходженням ділянки надр, платник протягом десяти календарних днів після закінчення граничного строку подання податкового розрахунку за податковий (звітний) період додатково подає (надсилає) до контролюючого органу за місцем його податкової реєстрації копію платіжного документа про сплату податкових зобов'язань з плати за користування надрами в цілях, не пов'язаних з видобуванням корисних копалин, за податковий (звітний) період.

Відповідно до пункту 54.1 статті 54 ПК України, крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою.

Як передбачено підпунктом 49.18.2 пункту 49.18 статті 49 ПК України, податкові декларації, крім випадків, передбачених цим Кодексом, подаються за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює: календарному кварталу або календарному півріччю (у тому числі в разі сплати квартальних або піврічних авансових внесків) - протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу (півріччя).

Згідно з абз. «в» п. 49.3 статті 49 ПК України, податкова декларація подається засобами електронного зв'язку в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації електронного підпису підзвітних осіб у порядку, визначеному законодавством.

Порядок подання податкових документів в електронному вигляді платником податку до органів податкової служби засобами телекомунікаційного зв’язку здійснюється відповідно до Законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» від 22.05.2003 року №851-IV та «Про електронний цифровий підпис» від 22.05.2003 року №852-IV.

26 вересня 2008 року між Макіївською ОДПІ, правонаступником якої є позивач, та ДП «Макіїввугілля» укладено договір №455/170 «Про визнання електронних документів».

Відповідачем до податкового органу надано податковий розрахунок з плати за надра №9087061044 від 08.02.2013 року, що підтверджується квитанціями №1 та №2 від 08.02.2013 року.

Станом на 15.08.2013 року через несплату самостійно визначених податкових зобов’язань відповідач має податковий борг по платі за користування надрами в загальному розмірі 957 307,44 гривень, в т.ч.:

- 890 463,70 гривень – податкове зобов’язання за датою виникнення 08.02.2013 року, згідно уточнюючого податкового розрахунку №9087061044 від 08.02.2013 року;

- 26 713,91 гривень – самостійно визначені штрафні санкції за датою виникнення 08.02.2013 року, згідно 08.02.2013 року, згідно уточнюючого податкового розрахунку №№9087061044 від 08.02.2013 року;

- 38 961,00 гривень - податкове зобов’язання за датою виникнення 11.02.2013 року, згідно уточнюючого податкового розрахунку №182 від 11.02.2013 року;

- 1 168,83 гривень – самостійно визначені штрафні санкції за датою виникнення 11.02.2013 року, згідно уточнюючого податкового розрахунку №№9087061044 від 08.02.2013 року.

Зазначені дії відповідача суперечать вимогам статті 67 Конституції України, згідно якої кожен повинен сплачувати податки і збори у порядку і розмірах, встановлених законом.

Податковий борг з плати за користування надрами підтверджується копіями податкових розрахунків, витягом з облікової картки платника, розрахунком суми податкового боргу.

Згідно з статті 95 ПК України, контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

В пункті 95.2 статті 95 ПК України, передбачено, що стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня: надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги.

У зв'язку із наявністю податкового боргу, відповідно до статті 6 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платниками податків перед бюджетами та державними цільовими фондам» від 21.12.2000 № 2181, який діяв на час виникнення податкового боргу, підприємству була вручена перша податкова вимога № 1/16 від 12.09.2002 року на суму 2 091,21 гривень та друга податкова вимога № 2/19 від 17.10.2002 року на суму 184 006,27 гривень, якими попереджено про те. що на активи підприємства виникло право податкової застави та про необхідність погашення податкового боргу і наслідки, які чекають платника податків у разі його непогашення.

Непогашення податкового боргу протягом дії другої податкової вимоги, призвело до прийняття керівником податкового органу, відповідно до статті 10 Закону України № 2181, рішення про стягнення коштів та продаж інших активів платника податків з рахунок погашення його податкового боргу № 6340/10/24-013-4 від 23.06.2003 року.

Проте, заходи, вжиті органом податкової служби, не привели до погашення податкового боргу.

Згідно з положеннями пункту 59.5 статті 59 ПК України, у разі коли у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується, погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що виник після надіслання (вручення) податкової вимоги.

У зв’язку з тим, що відповідач постійно має несплачену податкову заборгованість, вказані податкові вимоги не втратили своєї юридичної сили.

Підпунктом 14.1.137 пункту 14.1 статті 14 ПК України, визначено, що орган стягнення - державний орган, уповноважений здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу в межах повноважень, вставлених цих Кодексом та іншими законами України.

Згідно з підпунктом 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 ПК України, податковий борг - сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

Пунктом 95.1 статті 95 Податкового кодексу України, визначено, що орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Відповідно до пункту 95.2 статті 95 Податкового кодексу України, стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання такому платнику податкової вимоги.

Пунктом 95.3 статті 95 Податкового кодексу України, стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання органам державної податкової служби, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Підпункт 14.1.93 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України, передбачає, що кошти - гривня або іноземна валюта.

Підпунктом 20.1.34 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України, встановлено, що органи державної податкової служби мають право: звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, що обслуговують такого платника податків, на суму податкового боргу або його частини.

Доказів сплати податкового боргу відповідач суду не надав, позовні вимоги визнав у повному обсязі. Наявність податкового боргу на час розгляду справи підтверджена податковим органом шляхом надання суду розрахунку суми заборгованості, зворотного боку облікової картки платника податків.

Таким чином, суд дійшов висновку, що у відповідача станом на 9 вересня 2013 року існує податковий борг з плати за користування надрами в цілях, не пов'язаних з видобуванням корисних копалин в розмірі 957 307,44 гривень, який підлягає стягненню з рахунків платника податків у обслуговуючих банках.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги податкового органу є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до частини 4 статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах, в яких позивачем є суб’єкт владних повноважень, а відповідачем – фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

Керуючись статтями 1, 14, 16, 20, 36, 46, 49, 54, 59, 95, 262, 264 Податкового кодексу України, статтями 2-15, 17-18, 33-35, 41-42, 47-51, 56-59, 69-71, 79, 86, 87, 94, 99, 104-107, 110, 122-143, 151-154, 158, 162, 163, 167, 185-186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Макіївської об’єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Донецькій області до державного підприємства “Макіїввугілля” про стягнення коштів з рахунків у банках, що обслуговують платника податків, в рахунок погашення податкового боргу з плати за користування надрами у розмірі 957 307,44 гривень, задовольнити повністю.

Стягнути з розрахункових рахунків державного підприємства «Макіїввугілля» (адреса: 86157, Донецька область, м. Макіївка, пл. Радянська, б. 2, код ЄДРПОУ 32442295, р/р 26004040000305 в ФАБ «Український бізнес банк», МФО 335980) у банківських установах на користь Макіївської об’єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Донецькій області (адреса: 86132, Донецька область, м. Макіївка, бул. Горбачова, 10, код ЄДРПОУ 38660470, р/р 35210005005494 в ГУДКУ у Донецькій області, МФО 834016) заборгованість з плати за користування надрами в розмірі 957 307 (дев’ятсот п’ятдесят сім тисяч триста сім) гривень 44 копійки, у тому числі:

- податкове зобов’язання за датою виникнення 08.02.2013 року, згідно уточнюючого податкового розрахунку №9087061044 від 08.02.2013 року в розмірі 890 463 (вісімсот дев’яносто тисяч чотириста шістдесят три) гривні 70 копійок;

- самостійно визначені штрафні санкції за датою виникнення 08.02.2013 року, згідно уточнюючого податкового розрахунку №№9087061044 від 08.02.2013 року в розмірі 26 713 (двадцять шість тисяч сімсот тринадцять) гривень 91 копійка;

- податкове зобов’язання за датою виникнення 11.02.2013 року, згідно уточнюючого податкового розрахунку №182 від 11.02.2013 року в розмірі 38 961 (тридцять вісім тисяч дев’ятсот шістдесят одна) гривна 00 копійок;

- самостійно визначені штрафні санкції за датою виникнення 11.02.2013 року, згідно уточнюючого податкового розрахунку №№9087061044 від 08.02.2013 року в розмірі 1 168 (одна тисяча сто шістдесят вісім) гривень 83копійки.

Постанову складено та підписано 9 вересня 2013 року в порядку письмового провадження.

Постанова набирає законної сили у строк та у порядку, що визначені статтею 254 КАС України, і може бути оскаржена до Донецького апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції у порядку, визначеному статтею 186 КАС України, шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя Бабіч С.І.