Рішення № 33507299, 11.09.2013, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_______________________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"11" вересня 2013 р.Справа № 916/1961/13

Господарський суд Одеської області у складі:

судді Брагіна Я.В.

секретаря с/з Галюк Т.В.

за участю представників:

від позивача: ОСОБА_2 за довіреністю №4620 від 19.12.11.;

від відповідача: не з'явився (був присутній в засіданнях суду 30.08.13. та 06.09.13. представник Гончарова І.О. згідно довіреності №1 від 29.08.13.).

Розглянув справу

за позовом: суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи - підприємця ОСОБА_4 ( м.Одеса);

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю Будівельно-виробнича фірма "Трансспецбуд"(м. Одеса);

про стягнення 85099,55 грн.

У засіданні суду оголошувались перерви з 30.08.2013р. по 06.09.2013р. та з 06.09.2013р. по 11.09.2013р. на підставі ст.77 ГПК України.

26.07.2013р. суб'єкт підприємницької діяльності - фізична особа - підприємець ОСОБА_4 звернувся до господарського суду Одеської області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю Будівельно-виробнича фірма "Трансспецбуд", в якій просить стягнути з відповідача заборгованість в сумі 85099,55грн., із яких 80400грн. - основний борг, пеня в сумі - 3832,77грн., збитки від інфляції у сумі - 80,40грн., 3% річних у сумі - 786,38грн., також позивач просить стягнути з відповідача витрати, пов'язані зі сплатою судового збору у сумі 1720,50грн.

Ухвалою суду від 26 липня 2013р. порушено провадження за зазначеним позовом у справі № 916/1961/13.

10.09.2013р. до суду надійшло клопотання відповідача про відкладення розгляду справи у зв'язку з неможливістю явки представника відповідача.

Представник позивача в судовому засіданні заперечував проти клопотання представника відповідача. Зазначив, що представник відповідача був у засіданні суду 06.09.13., з яким узгоджувалася дата перерви у засіданні суду по справі до 11.09.13. Поважних причин неявки в засідання суду не надав, а згідно Господарського процесуального кодексу України юридична особа могла уповноважити іншого представника. Відповідач затягує розгляд справи. Просив закінчувати розгляд справи. Також пояснив, що позовні вимоги підтримує з підстав викладених в позовній заяві. Відповідач не сплатив борг, хоча надання послуг не заперечує, підписав відомості робочих днів. Крім того, пояснив, що правильно зазначено найменування позивача суб'єкта підприємницької діяльності - фізичну особу -підприємця ОСОБА_4 згідно паспорту. Просив задовольнити позовні вимоги.

Суд приходить до висновку про відмову в задоволенні клопотання представника відповідача та можливість закінчення розгляду справи на підставі документів, що знаходяться в матеріалах справи відповідно до ст.75 ГПК України, враховуючи закінчення строків розгляду справи, передбачених ст.69 ГПК України, заперечення представника позивача щодо відкладення розгляду справи, не надання належних доказів, в підтвердження клопотання про відкладення розгляду справи, зокрема, довіреності чи інших доказів, які б підтверджували представлення інтересів сторін ОСОБА_5 чи ПАТ „Філдес Україна" в Апеляційному суді Чернівецької області, узгодження з представником відповідача дати перерви в засіданні суду до 06.09.13.

Представник відповідача в судовому засіданні 06.09.2013р. заперечував проти позову, хоча зазначив, що послуги на суму 80400,00грн. відповідачеві позивачем були надані, але борг в повному обсязі погасив директор відповідача готівкою, про що на його думку, свідчать договір про співробітництво і взаємодопомогу від 16.04.2012р., додаткова угода №1 від 20.04.2012р. до зазначеного договору, укладені між відповідачем та ОСОБА_6 і письмові пояснення ОСОБА_7 та ОСОБА_8

Слід зазначити, що відповідач не забезпечив явку у засідання суду директора відповідача ОСОБА_6, хоча суд клопотання представника відповідача про виклик останнього як посадову особу в порядку ст.30 ГПК України для дачі пояснень у справі задовольнив та зобов'язав забезпечити його явку в засідання суду 11.09.13.

Таким чином, справа розглядається за наявними в ній матеріалами на підставі ст.75 ГПК України.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

07 листопада 2011р. між суб'єктом підприємницької діяльності - фізичною особою - підприємцем ОСОБА_4 та Товариством з обмеженою відповідальністю Будівельно-виробнича фірма "Трансспецбуд" укладено договір № 071111 про надання послуг.

Предметом договору є зобов'язання позивача надати відповідачу послуги автокрану КС 3575А на будування об'єктів в Ладижинському р-ні, Вінницької області(п.1.1).

Згідно умов п.3.2 договору відповідач зобов'язується провести оплату послуг позивача протягом 3 робочих днів після отримання від позивача рахунку до оплати, акту на суму виконаних робіт і відомостей робочих днів за підписом відповідального.

А відповідно до п.4.2 договору, оплата за надання в оренду автокрану проводиться у кінці кожного місяця, після надання рахунку, акта виконаних робіт та копії відомостей робочих днів за підписами відповідального на дільниці.

Згідно з додатком №1 до договору № 071111, вартість однієї години часу автокрану становить 150грн.

16.05.2011р. позивач цінним листом з описом вкладення надіслав відповідачу рахунок № 08 від 22.10.2012р. за виконанні роботи, акт виконаних робіт від 22.10.2012р. та копії відомостей робочих днів.

Відповідач, згідно поштового повідомлення, отримав лист позивача 20.03.2013р., однак акти виконаних робіт не підписав.

За умовами п.5.3 договору, у випадку не підписання акту виконаних робіт замовником, доказами надання послуг являється відомість робочих днів за підписом особи, відповідальної на дільниці.

Отже, на виконання умов договору та у відповідності до додатку №1, позивач надав, а відповідач отримав послуги по організації робіт автокрану об'ємом в 536год., що підтверджується наявними в справі відомостями робочих днів за листопад 2011р., грудень 2011р., січень 2012р., березень 2012р. та квітень 2012р. і не заперечувалося представником відповідача в засіданні суду 06.09.13.

Приписами ст.901 та ст.903 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором; якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Згідно п.1 ч.2 ст.11 Цивільного кодексу України, однією із підстав виникнення цивільних прав та обов'язків є договір, а в силу вимог ч.1 ст.629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

У відповідності до ст.626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно ч.1 ст.526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства. В силу вимог ч.1 ст.525 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Аналогічні вимоги щодо виконання зобов'язань містяться і у ч.ч. 1, 7 ст.193 Господарського кодексу України.

Отже, враховуючи вищевикладене, суд задовольняє позов в частині стягнення з відповідача 80400,00грн. - основного боргу.

Позивач також просить стягнути з відповідача 3% річних в сумі 786,38грн. та суму збитків від інфляції в розмірі 80,40грн.

Умовами п.5.1 договору передбачено, що у випадку невиконання або неналежного виконання умов договору, сторони несуть відповідальність згідно чинного законодавства України.

Частиною 2 ст.218 Господарського кодексу України встановлено, що учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов`язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення. У разі якщо інше не передбачено законом або договором, суб'єкт господарювання за порушення господарського зобов`язання несе господарсько-правову відповідальність, якщо не доведе, що належне виконання зобов`язання виявилося неможливим внаслідок дії непереборної сили, тобто надзвичайних і невідворотних обставин за даних умов здійснення господарської діяльності.

Згідно ч.2 ст.625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Таким чином, враховуючи, що розрахунки позивача в частині нарахувань 3% річних та збитків від інфляції відповідають вимогам чинного законодавства, суд приходить до висновку про задоволення позову в частині стягнення 3% річних в сумі 786,38грн. та збитків від інфляції в розмірі 80,40грн.

Згідно ч. 2 ст. 193 ГК України кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Позивач просить стягнути із відповідача пеню на підставі договору в сумі 3832,77 грн.

Пунктом 4.3 договору сторони встановили, що в разі нездійснення сплати в продовж 5 днів за попередній місяць, нараховується пеня в розмірі 0,5% від суми простроченого платежу за кожен день прострочення платежу.

Перевіривши розрахунок позивача в частині нарахування пені суд вважає, що нарахування пені у розмірі 3832,77 грн. відповідає п.4.3 договору та вимогам чинного законодавства, зокрема, Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошового зобов'язання", тобто не більше двох ставок НБУ за кожен день прострочки оплати.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідач належних доказів сплати заборгованості позивачу не надав, хоча надання послуг не заперечував.

Суд не приймає заперечення відповідача, викладені у відзиві щодо оплати послуг ОСОБА_6, що на думку представника відповідача, підтверджується договором від 16 квітня 2012р., укладеним між ОСОБА_6, який займає посаду директора ТОВ Будівельно-виробничої фірми "Трансспецбуд" та ТОВ Будівельно-виробнича фірма "Трансспецбуд" про співробітництво та взаємодопомогу і додатковою угодою від 20.04.12., згідно яких ОСОБА_6 бере на себе обов'язок сплатити борг по договору №071111 від 07.11.2011р. ТОВ Будівельно-виробничої фірми "Трансспецбуд" та пояснення фізичних осіб ОСОБА_9 і ОСОБА_10, оскільки зазначений договір укладений без уповноваженого представника позивача чи позивача, і договір не свідчить про виконання зобов'язанння за умовами договору, а свідчить тільки про наміри сторін. Будь-яких належних доказів, які б підтверджували отримання коштів позивачем від ОСОБА_6 відповідач не надав. При цьому, передача коштів у рахунок сплати боргу не може підтверджуватися поясненнями свідків згідно вимог цивільного законодавства.

Згідно зі ст. 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Таким чином, суд задовольняє позов у повному обсязі, оскільки вимоги підтверджуються матеріалами справи та відповідають вимогам чинного законодавства.

На підставі ст.ст. 44, 49 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача.

Керуючись ст. ст. 33,34,43,44, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

В И Р І Ш И В :

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Будівельно-виробнича фірма "Трансспецбуд" (65013, м. Одеса, вул. Цимлянська, буд. 27, Код ЄДРПОУ 31185950) на користь суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи - підприємця ОСОБА_4 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний НОМЕР_1):

- 80400грн. - основний борг,

- 3832,77грн. - пеня,

- 80,40грн. - інфляційні витрати,

- 786,38грн. - 3% річних.

- 1720,50 грн. - витрат, пов'язаних із сплатою судового збору.

Рішення господарського суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги до Одеського апеляційного господарського суду, яка подається через місцевий господарський суд протягом 10-денного строку з моменту складення та підписання повного тексту рішення.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги, якщо не буде подано апеляційну скаргу. У разі подання апеляційної скарги, рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повний текст рішення підписано 16 вересня 2013р.

Суддя Брагіна Я.В.