Рішення № 33507187, 11.09.2013, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/14546/13 11.09.13За позовом Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "АЛЬФА СТРАХУВАННЯ"

До Приватного акціонерного товариства "Київський страховий дім"

Про відшкодування шкоди в порядку регресу 10 392,83 грн.

Суддя Прокопенко Л.В.

Представники:

Від позивача Лук?янчук А.В. - представник (дов. № 884 від 05.09.2012)

Від відповідача не з'явився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Приватним акціонерним товариством "Страхова компанія "АЛЬФА СТРАХУВАННЯ" заявлений позов до Приватного акціонерного товариства "Київський страховий дім" про відшкодування шкоди в порядку регресу 10 392,83 грн.

Ухвалою суду від 30.07.2013 за зазначеною вище позовною заявою порушено провадження у справі № 910/14546/13 та призначено розгляд справи на 13.08.2013.

07.08.2013 відділом діловодства суду від представника позивача отримано клопотання про слухання справи без участі представника позивача.

В судове засідання 13.08.2013 представники сторін не з?явились.

Ухвалою суду від 13.08.2013 розгляд справи відкладено на 11.09.2013.

В судове засідання 11.09.2013 представник позивача з?явився, підтримав позовні вимоги в повному обсязі.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, вимоги ухвали суду не виконав, про причини неявки суд не повідомив.

Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду її судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною в позовній заяві (Роз'яснення Президії Вищого Арбітражного суду України від 18.07.97. № 02-5/289 із змінами "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України").

Відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

В судовому засіданні 11.09.2013 оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши подані матеріали справи, та заслухавши пояснення представника позивача, суд, -

ВСТАНОВИВ:

15.07.2009 між позивачем, як страховиком та ТОВ "К.А.М.З" як страхувальником, було укладено договір добровільного страхування наземного транспорту № 012.0019589.222, відповідно до умов якого страховиком було застраховано майнові інтереси страхувальника, пов'язані з експлуатацією автомобіля Фольксваген д.р.н. АА 6640 НМ.

Як вбачається з Довідки Головного управління МВС в м. Києва, 15.05.2010 в м. Києві на вул. Гната Юри сталась ДТП за участю застрахованого автомобіля Фольксваген д.р.н. АА 6640 НМ., під керуванням Зуріна К.Е.. та автомобіля Сузукі, д.р.н. АА 3145 НХ, під керуванням Швець П.О.

Відповідно до постанови Святошинського районного суду м. Києва від 10.06.2010. № 3-3672/2010 гр. Швеця П.О. було визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

15.05.2010 страхувальник звернувся до позивача з повідомленням про страхову подію.

Згідно із Звітом № 5275 про оцінку автомобіля Фольксваген д.р.н. АА 6640 НМ. матеріальний збиток, завданий власникові автомобіля в результаті його пошкодження при ДТП, складає 11 091,38 грн.

Відповідно до страхового акту № 1624.206.10.01.01 пошкодження транспортного засобу марки Фольксваген д.р.н. АА 6640 НМ, внаслідок ДТП, яка сталася 15.05.2010 в м. Києві за участю застрахованого автомобіля, визнано позивачем страховим випадком та прийнято рішення про виплату страхового відшкодування в розмірі 10 902,83 грн.

Позивач здійснив виплату страхового відшкодування на виконання своїх зобов'язань за договором добровільного страхування наземного транспорту № 012.0019589.222, що підтверджується наявною в матеріалах справи копією платіжного доручення № 11046 від 02.08.2010 на суму 10 902,83 грн.

Як вбачається з матеріалів справи, між відповідачем (страховик) та гр. Швець П.О. було укладено поліс обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № ВС/8249953 (тип 3), за умовами якого відповідач прийняв на себе зобов'язання по відшкодуванню збитків, завданих майну третіх осіб транспортним засобом автомобіль Сузукі, д.р.н. АА 3145 НХ, ліміт за шкоду майну - 25 500,00 грн., франшиза - 510 грн.

24.12.2012 позивач направив на адресу відповідача регресну вимогу № 17

Проте, за твердженням позивача, станом на момент вирішення спору, страхове відшкодування сплачено не було.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Стаття 22 Цивільного кодексу України встановлює, що особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.

Стаття 979 ЦК України визначає, що за договором страхування одна сторона (страховик) зобов'язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.

Згідно статті 990 ЦК України страховик здійснює страхову виплату відповідно до умов договору на підставі заяви страхувальника (його правонаступника) або іншої особи, визначеної договором, і страхового акта (аварійного сертифіката).

Відповідно до п.1 ст.1166 ЦК України шкода, завдана майну юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Відповідно до ст. 993 ЦК України до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.

Таким чином, до позивача перейшло право зворотної вимоги до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Право вимоги страховик отримує тільки в разі, якщо він виплатив страхове відшкодування, тобто вимога до винної особи по суті має регресний характер.

Відповідно до ч. 2 ст. 1187 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Як встановлено судом, цивільно-правова відповідальність Швеця О.П. в частині заподіяння шкоди майну третіх осіб внаслідок експлуатації автомобіля Сузукі, д.р.н. АА 3145 НХ, була застрахована у відповідача на підставі укладеного договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (поліс ВС/8249953).

Вина водія, який керував автомобілем Сузукі, д.р.н. АА 3145 НХ, підтверджується постановою Святошинського районного суду м. Києва від 10.06.2010.

Пунктом 37.4 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників транспортних засобів» (в редакції закону на час врегулювання страхового випадку) передбачено право страховика за договором обов'язкового страхування цивільної відповідальності власника транспортного засобу в разі настання страхового випадку здійснювати виплату страхового відшкодування безпосередньо потерпілим або погодженим з ними підприємствам, установам та організаціям, що надають послуги, пов'язані з відшкодуванням збитків.

Таким чином, відповідач є відповідальною особою за завдані збитки власнику автомобіля Фольксваген д.р.н. АА 6640 НМ, відповідно до положень Закону України «Про обов'язкове страхування цивільної відповідальності власників транспортних засобів» в межах, передбачених договором обов'язкового страхування цивільної відповідальності (поліс ВС/8249953), а до позивача як страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором добровільного страхування наземного транспорту № 012.0019589.222 від 15.07.2009, перейшло право вимоги, яке потерпіла особа мала до відповідача як особи, відповідальної за завдані збитки.

Аналогічні висновки по застосуванню положень Закону містяться у Постанові Верховного Суду України судової палати у господарських справах від 25 листопада 2008 року (справа 11/406-07).

Згідно з положеннями Закону «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників транспортних засобів» (п. 37.1) виплата страхового відшкодування здійснюється протягом одного місяця з дня отримання страховиком визначених у ст. 35 цього Закону документів або в строки та в обсягах, визначених рішенням суду.

Таким чином, підставою вважати порушеними права позивача відповідачем при невиплаті суми страхового відшкодування на користь позивача є саме неотримання коштів від відповідача протягом місяця від дня отримання страховою компанією регресної вимоги.

У відповідності до абз. 2 п. 12.1 ст. 12 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" страхове відшкодування завжди зменшується на суму франшизи.

Розмір франшизи, тобто суми, на яку зменшується страхове відшкодування за шкоду, заподіяну майну потерпілих, встановленої полісом № ВС/8249953, складає 510 грн. Як вбачається з розрахунку суми позову, позивачем вирахувано суму розміру франшизи.

Таким чином, оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку, що заявлені позивачем вимоги щодо стягнення з відповідача страхового відшкодування в порядку регресу підлягають задоволенню повністю у розмірі 10 392,83 грн.

Частина 1 ст. 33 Господарського процесуального кодексу України передбачає, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно ч. 2 ст. 34 ГПК України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Відповідачем не наведено обставин, з якими чинне законодавство пов'язує можливість звільнення його від відповідальності за порушення зобов'язання.

Судовий збір відповідно до ст. 49 ГПК України, покладається на відповідача.

Враховуючи викладене та керуючись ст.ст. 33, 34, 44, 49, 75, 82 - 85 ГПК України, суд, -

В И Р І Ш И В :

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Приватного акціонерного товариства "Київський страховий дім" (04053, м. Київ, Шевченківський район, вул.. Артема, будинок 37-41, код ЄДРПОУ 25201716) з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання рішення, на користь

Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "АЛЬФА СТРАХУВАННЯ" (01001, м. Київ, вул.. Десятинна, буд. 4/6, код ЄДРПОУ 30968986) 10 392 (десять тисяч триста дев'яносто дві) грн. 83 коп. страхового відшкодування, 1720 (одну тисячу сімсот двадцять ) грн. 50 коп. судового збору.

3. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 13.09.2013

Суддя Л.В. Прокопенко