Рішення № 33507107, 09.09.2013, Господарський суд Волинської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

09 вересня 2013 р. Справа № 903/809/13

Господарський суд Волинської області, розглянувши матеріали по справі

за позовом: публічного акціонерного товариства комерційний банк "Приватбанк"

до відповідача: товариства з обмеженою відповідальністю фірми "Мета"

про стягнення 62 525,43грн.

Суддя Філатова С. Т.

За участю представників сторін:

від позивача: Кузін Є.В., дов. №1520 - О від 22.05.2013р.

від відповідача: н/в.

Відповідно до ст. 20 Господарського процесуального кодексу України роз'яснено право відводу судді. Відводу судді не заявлено. На підставі ст. 22 ГПК України роз'яснено процесуальні права та обов'язки сторін

СУТЬ СПОРУ: публічне акціонерне товариство комерційний банк "Приватбанк" звернулось до господарського суду з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю фірми "Мета" про стягнення 65 429,64 грн., в тому числі 18 345,74 грн. заборгованості по кредиту згідно договору про представлення овердрафт - мікро кредиту №316/ОМ від 08.11.2007р., 26 909,63 грн. заборгованості по процентам за користування кредитом за період з 08.11.2007р. по 22.05.2013р. та 20 174,27 грн. пені за несвоєчасне виконання зобов`язань по договору за період з 03.11.2008р. по 22.05.2013р.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем взятих на себе зобов'язань по погашенню заборгованості за кредитом у встановлені договором №316/ОМ від 08.11.2007р. строки.

Ухвалою суду від 05.08.2013р. порушено провадження у справі.

Ухвалою суду від 20.08.2013р. розгляд справи згідно зі ст. 77 ГПК України відкладався у зв'язку з неподанням витребуваних доказів.

09.09.2013р. представник позивача в межах повноважень, визначених довіреністю №3228-О від 25.09.2012р., звернувся до суду з клопотанням про уточнення розміру пені, яка становить 17270,06грн. за період з 03.11.2008р. по 03.11.2011р. згідно п. 4.4 договору.

Статтею 22 ГПК України не передбачено права позивача на подання заяв (клопотань) про "доповнення" або "уточнення" позовних вимог, тому в разі надходження до господарського суду однієї із зазначених заяв (клопотань) останній, виходячи з її змісту, а також змісту раніше поданої позовної заяви та конкретних обставин справи, повинен розцінювати її як, подання іншого (ще одного) позову, чи збільшення або зменшення розміру позовних вимог, чи об'єднання позовних вимог, чи зміну предмета або підстав позову (п. 3.11. постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011р. № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції").

Суд клопотання представника позивача від 09.09.2013р. розцінює, як заяву про зменшення розміру позовних вимог згідно зі ст. 22 ГПК України.

Зменшення розміру позовних вимог - процесуальне право позивача, передбачене ст.22 ГПК України.

Судом прийнята заява про зменшення розміру позовних вимог, як така, що не суперечить вимогам законодавства, зокрема, ст. 12 ЦК України щодо права особи відмовитись від свого матеріального права, не порушує прав та інтересів третіх осіб, а відтак у відповідності до п. 4.6 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011р. №18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" має місце нова ціна позову, виходячи з якої й вирішується спір.

Відповідачем всупереч вимогам ухвал суду не було представлено суду доводів та заперечень з приводу пред'явленого позову, письмових пояснень та інших витребуваних судом документів, ухвали суду від 05.08.2013р., 20.08.2013р. повернуті органами поштового зв'язку з відміткою «за зазначеною адресою відсутній».

У пункті 3.9.1. постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011р. №18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" зазначено, що особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 ГПК. В разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Господарський суд, визнавши зібрані докази достатніми для розгляду спору за наявними в справі матеріалами відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, заслухавши представника позивача та дослідивши долучені до справи докази, -

в с т а н о в и в :

08.11.2007р. між закритим акціонерним товариством комерційний банк «ПриватБанк» (правонаступником якого є публічне акціонерне товариство комерційний банк «ПриватБанк», що стверджується п.1.1 Статуту публічного акціонерного товариства КБ «ПриватБанк», затвердженого загальними зборами акціонерів, протокол від 08.08.2011р., погодженого НБУ 01.09.2011р., зареєстрованого 08.09.2011р.за №12241050054006727, а.с.8) (банк) та товариством з обмеженою відповідальністю фірма "Мета" (клієнт) був укладений договір про надання овердрафт-мікро кредиту №316/ом (а.с. 25-29).

Згідно з п.1.1 договору №316/ом від 08.11.2007р. банк при наявності вільних грошових ресурсів зобов'язався здійснювати «овердрафт-мікро» обслуговування клієнта, що полягає в проведенні платежів понад залишок засобів на поточному рахунку клієнта № 26001229861001, відкритому в банку, за рахунок кредитних засобів у межах ліміту, встановленого відповідно до п.1.3. договору, шляхом дебетування картрахунку. При цьому утворюється дебетове сальдо.

Овердрафт-мікро надається на поповнення обігових коштів і здійснення поточних платежів клієнта.

На момент підписання даного договору ліміт було визначено в розмірі 19 900,00 грн. (п. 1.3 договору).

Проведення платежів клієнта проводиться банком до 06.11.2008р.

На виконання умов, зазначених вище, позивач надав відповідачу кредитний ліміт, що стверджується випискою по рахунку останнього (а.с. 34).

Відповідно до статті 11 Цивільного кодексу України цивільні права і обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також з дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права і обов'язки.

Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори.

Отже, з моменту укладення кредитного договору між сторонами виникли цивільно-правові відносини, які врегульовані як загальними положеннями про зобов'язання, так і окремими зобов'язаннями щодо кредиту.

До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 глави 71 Цивільного кодексу України, якщо інше не встановлено параграфом 2 і не випливає із суті кредитного договору (ст. 1054 ЦК України).

Відповідно до ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Кредит - це позичковий капітал банку у грошовій формі, що передається у тимчасове користування на умовах забезпеченості, повернення, строковості, платності та цільового характеру використання. Овердрафт - короткостроковий кредит, що надається банком надійному клієнту понад його залишок на поточному рахунку в цьому банку в межах заздалегідь обумовленої суми шляхом дебетування його рахунку.

У відповідності зі ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.

Згідно зі ст. 10561 ЦК України (доповнено ЦК згідно ЗУ від 12.12.2008р. №661-VI) процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором.

Договір про надання овердрафт-мікро кредиту з додатком №1 предметом судових розглядів не виступав, недійсним судом не визнавався, сторонами розірваний не був.

Згідно зі ст.526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Стаття 525 ЦК України передбачає, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

В силу ст.599 ЦК України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Згідно з п.1.2. договору кредит надається в обмін на зобов'язання клієнта по поверненню кредиту, сплаті відсотків та винагороди в зазначені даним договором терміни.

Відповідно до п.1.1 додатку №1 до договору процентна ставка до розрахунку залежить від терміну існування непогашеного залишку по кредиту і становить:

- при користуванні кредитом протягом 1-3 днів - 14%;

- при користуванні кредитом протягом 4-7 днів - 16%;

- при користуванні кредитом протягом 8-15 днів - 20%;

- при користуванні кредитом протягом 16-30 днів - 24%.

ТзОВ фірма «Мета» в порушення зобов'язань по договору кредитні кошти не повернуло, проценти за користування кредитною лінією сплачувало несвоєчасно і не в повному обсязі, що призвело до звернення кредитора з позовом до суду.

Вимоги позивача щодо стягнення 18 345,74 грн. заборгованості по кредиту, 26 909,63 грн. заборгованості по процентам за користування кредитом за період з 11.11.2007р. по 22.05.2013р. стверджуються договором про надання овердрафт-мікро кредиту №316/ом від 08.11.2007р. з додатком №1, випискою по рахунку, підставні, ТзОВ фірма «Мета» не оспорені та підлягають до задоволення відповідно до ст. 1054 ЦК України та ст.193 ГК України, згідно якої суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

За порушення у сфері господарювання учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених ГК України, іншими законами та договором (частина друга статті 193, частина перша статті 216 та частина перша статті 218 ГК України).

В силу ст. 611 ЦК України та ст. 230 ГК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (ч. 3 ст. 549 ЦК України).

Відповідно до ст.ст.1, 3 Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

У договорі №316/ом від 08.11.2007р. (п.4.1) передбачено, що при порушенні якого-небудь із зобов'язань: по сплаті відсотків за користування кредитом, термінів повернення кредиту й інших витрат, винагороди, клієнт сплачує банку за кожен випадок порушення пеню в розмірі 0,2% від суми простроченого платежу за кожний день прострочення платежу, але не більш подвійної дисконтної ставки Національного Банку України, що діяла у період, за який виплачується пеня.

Позивач просить стягнути з відповідача (з врахуванням заяви про зменшення розміру пені від 09.09.2013р., а.с. 58) 17 270,06грн. пені за період з 03.11.2008р. по 03.11.2011р. згідно п.4.1 договору.

Частиною 6 ст. 232 ГК України встановлено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Приписами ст. ст. 6, 628 ЦК України встановлено, що сторони в договорі можуть відступити від положень актів цивільного законодавства і врегулювати свої відносини на власний розсуд.

Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Умовами договору сторонами визначено інший порядок нарахування пені.

Пунктом 4.4 договору сторони передбачили, що нарахування неустойки за кожен випадок порушення зобов'язань здійснюється протягом 3 (трьох) років з дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Тобто, зі змісту п. 4.4 договору вбачається, що сторонами погоджено встановлення більшого строку нарахування пені, ніж передбачений ч. 6 ст. 232 ГК України шестимісячний термін, а саме - три роки, що не суперечить чинному законодавству. Такого ж висновку дійшов ВГСУ у постанові №14/044-11 від 12.07.2012 року.

Пунктом 4.7 договору сторони обумовили збільшення строку позовної давності, що не суперечить ч. 1 ст. 259 ЦК України, згідно якої позовна давність, встановлена законом, може бути збільшена за домовленістю сторін. Договір про збільшення позовної давності укладається у письмовій формі.

Таким чином, нараховані позивачем (з врахуванням заяви про зменшення розміру пені від 09.09.2013р.) 17 270,06грн. пені за період з 03.11.2008р. по 03.11.2011р. підставні та підлягають до задоволення в силу ст. ст. 230, 232 ГК України, ст.ст. 1, 3 ЗУ "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" та п. п. 4.1, 4.4, 4.7 договору.

Оскільки спір до суду доведений з вини відповідача, витрати по сплаті судового збору в сумі 1 720,50грн. слід віднести на нього відповідно до ст.49 ГПК України.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 11, 259, 525, 526, 549, 599, 611, 1048, 1054, 10561 ЦК України, ст.ст.193, 216, 218, 230-232 ГК України, ст. 44, 49, 82-85 ГПК України, ст.ст.1, 3 Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань", господарський суд, -

в и р і ш и в:

1. Позовні вимоги задовольнити.

2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю фірми «Мета» (Волинська область, Локачинський район, смт. Локачі, вул. Колгоспна, 10, код ЄДРПОУ 2012895)

на користь публічного акціонерного товариства комерційний банк "Приватбанк" (49094, м.Дніпропетровськ, вул. Набережна Перемоги, 50, код ЄДРПОУ 14360570, МФО 305299)

18 345,74 грн. заборгованості по кредиту, 26 909,63 грн. заборгованості по процентам за користування кредитом, 17 270,06грн. пені, 1 720,50грн. витрат по сплаті судового збору. Всього - 64 245,93грн.

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено

16.09.2013р.

Суддя С.Т.Філатова