Постанова № 33506674, 06.09.2013, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

06 вересня 2013 року № 826/10152/13-а

Окружний адміністративний суд м. Києва у складі судді Добрянської Я.І., розглянув відповідно до вимог ч. 6 ст. 128 КАС України, в порядку письмового провадження адміністративну справу:

за позовом Київського міського відділення Фонду соціального захисту інвалідів

до Приватного акціонерного товариства «Київміськбуд-1»

про стягнення адміністративно-господарських санкцій та пені в розмірі 70 695,28 грн.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

До Окружного адміністративного суду міста Києва надійшла позовна заява Київського міського відділення Фонду соціального захисту інвалідів до Приватного акціонерного товариства «Київміськбуд-1» про стягнення адміністративно-господарських санкцій та пені в розмірі 70 695,28 грн.

Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 02.07.2013 р., відповідно до вимог п. 4 ч. 1 ст. 183-2 КАС України, суддею Добрянською Я.І. було відкрито скорочене провадження у справі № 826/10152/13-а та запропоновано відповідачу у строк до 19.07.2013 року, або у десятиденний строк з дня одержання копії ухвали про відкриття скороченого провадження, надати суду письмові заперечення проти позову та всі докази на їх підтвердження, які наявні у відповідача.

Так, 18.07.2013 р. до канцелярії суду надійшло письмове клопотання від відповідача Приватного акціонерного товариства «Київміськбуд-1» про зупинення провадження у справі № 826/10152/13-а до набрання законної сили судовим рішенням про банкрутство Приватного акціонерного товариства «Київміськбуд-1, яким буде затверджено реєстр вимог кредиторів відповідача.

Зважаючи на зазначене, та відповідно до вимог ч. 4 ст. 183-2 КАС України, з метою встановлення всіх фактичних обставин, що будуть мати значення при вирішенні спору по суті, суд дійшов до висновку про необхідність проведення судового засідання з розгляду адміністративної справи № 826/10152/13-а, а також клопотання відповідача про зупинення провадження у справі, із викликом сторін в судове засідання.

Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 19.07.2013 р. судове засідання з розгляду справи № 826/10152/13-а було призначено на 22.08.2013 р.

Представник позивача в судовому засіданні 22.08.2013 р. позовні вимоги підтримав повністю так просив суд їх задовольнити.

Відповідач в судове засідання 22.08.2013 р. не прибув та не скерував свого представника, хоча належним чином був повідомлений про дату, час та місце судового засідання, докази чого наявні в матеріалах справи.

Зважаючи на неявку відповідача в судове засідання 22.08.2013 р., що був повідомлений належним чином, суд, у відповідності до вимог ч. 6 ст. 128 КАС України, вирішив розглядати адміністративну справу № 826/10152/13-а в порядку письмового провадження, про що відповідача у справі було повідомлено листом від 22.08.2013 р., який отриманий останнім 27.08.2013 р.

Також, в судовому засіданні 22.08.2013 р. судом було протокольно відмовлено відповідачу в задоволенні клопотання про зупинення провадження у справі № 826/10152/13-а, оскільки порушення провадження у справі про банкрутство підприємства не є підставою для зупинення провадження у справі щодо стягнення простроченої заборгованості, та у разі визнання боржника банкрутом, таке стягнення простроченої заборгованості може бути зупинено на стадії виконавчого провадження.

За наслідками переходу судом до розгляду зазначеної адміністративної справи № 826/10152/13-а в порядку письмового провадження, станом на час розгляду даної справи по суті - 06.09.2013 р., інших документів від сторін по справі № 826/10152/13-а до канцелярії суду не надходило.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, заслухавши пояснення представника позивача в судовому засіданні 22.08.2013 р., всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

Як підтверджується наявними у справі доказами, та не було жодним чином заперечено відповідачем, станом на час розгляду справи по суті Приватне акціонерне товариство «Київміськбуд-1» має прострочену заборгованість перед Київським міським відділенням Фонду соціального захисту інвалідів у розмірі 70 695,28 грн. (69 815,80 грн. - адміністративно-господарські санкції, 879,48 грн. - пеня), що виникла внаслідок несплати останнім адміністративно-господарських санкцій, нарахування яких передбачено за порушення Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів» щодо не подання звітності стосовно створення робочих місць для працевлаштування інвалідів та фактичного не працевлаштування інвалідів.

Відповідно до статті 4 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» (від 21.03.1991 року № 875-ХІІ із змінами і доповненнями, далі-Закон) передбачено, що діяльність держави щодо інвалідів виявляється у створенні правових, економічних, політичних, соціальних, психологічних та інших умов для забезпечення їхніх прав можливостей нарівні з іншими громадянами для участі у суспільному житті.

Згідно зі статтею 17 Закону, з метою реалізації творчих і виробничих здібностей інвалідів та з урахуванням індивідуальних програм реабілітації, їм забезпечується право працювати на підприємствах, в установах організаціях, а також займатися підприємницькою та іншою трудовою діяльністю, яка не заборонена законом.

Відповідно до частини 3 статті 18 Закону, підприємства, установи, організації, фізичні особи, які використовують найману працю, зобов'язані виділяти та створювати робочі місця, у тому числі спеціальні робочі місця, створювати для них умови праці, з урахуванням індивідуальних програм реабілітації і забезпечувати інші соціально-економічні гарантії, передбачені чинним законодавством, надавати державній службі зайнятості інформацію, необхідну для організації працевлаштування інвалідів, і звітувати Фонду соціального захисту інвалідів про зайнятість та працевлаштування інвалідів у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Згідно статті 19 Закону, для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій інвалідів, фізичних осіб, які використовують найману працю, установлюється норматив робочих місць для працевлаштування інвалідів у розмірі чотирьох відсотків середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу за рік, а якщо працює від 8 до 25 осіб, - у кількості одного робочого місця.

Підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичні особи, які використовують найману працю, самостійно розраховують кількість робочих місць для працевлаштування інвалідів відповідно до нормативу, встановленого частиною першою ст. 19 і забезпечують працевлаштування інвалідів. При цьому, виконанням нормативу робочих місць відповідно до змісту ч. 5 ст. 19 Закону вважається працевлаштування підприємством, установою, організацією, у тому числі підприємством, організацією громадських організацій інвалідів, фізичною особою, яка використовує найману працю інвалідів, для яких це місце роботи є основним.

Подання звітів до центрів зайнятості передбачено законодавчо і не звільняє підприємство від обов'язку працевлаштування інвалідів або сплати адміністративно-господарських санкцій за невиконання 4-відсоткового нормативу працевлаштування інвалідів.

Так, як підтверджується наявними у справі доказами (інформацією по наданню вакансій для інвалідів по формі № 3-ПН «Звіт про наявність вакансій»), та не було жодним чином спростовано відповідачем, Приватне акціонерне товариство «Київміськбуд-1» у 2012 році не подавало до Київського міського відділення Фонду соціального захисту інвалідів звіту про наявні місця для працевлаштування інвалідів, чим відповідно порушило вимоги Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні».

Таким чином, згідно ст. 19 Закону, Приватне акціонерне товариство «Київміськбуд-1» повинно було працевлаштувати 1 (одного) інваліда, проте не працевлаштувало жодного, а відповідно свій обов'язок не виконало.

Відповідно до статті 20 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні», підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичні особи, які використовують найману працю, де середньооблікова чисельність працюючих інвалідів менша, ніж установлено нормативом, передбаченим статтею 19 цього Закону, щороку сплачують відповідним відділенням Фонду соціального захисту інвалідів адміністративно-господарські санкції, сума яких визначається в розмірі середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, установі, організації, у тому числі підприємстві, організації громадських організацій інвалідів, фізичної особи, яка використовує найману працю, за кожне робоче місце, призначене для працевлаштування інваліда і не зайняте інвалідом. Для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій інвалідів, фізичних осіб, на яких працює від 8 до 15 осіб, розмір адміністративно-господарських санкцій за робоче місце, призначене для працевлаштування інваліда і не зайняте інвалідом, визначається в розмірі половини середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, в установі, організації, у тому числі підприємстві, організації громадських організацій інвалідів, у фізичної особи, яка використовує найману працю.

У відповідності до ч. 2 ст. 20 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні», порушення термінів сплати адміністративно-господарських санкцій тягне за собою нарахування пені. Пеня обчислюється виходячи з 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, що діяла на момент сплати, нарахованої на повну суму недоїмки за весь її строк.

Отже, незалежно від форм власності та господарювання на всі підприємства розповсюджується однаковий норматив робочих місць призначений для працевлаштування інвалідів. Самостійне тлумачення окремих статей Закону відповідачем не може розцінюватись як їх виконання в повному обсязі.

Таким чином, за 1 робоче місце, призначене для працевлаштування інвалідів і не зайняте інвалідом внаслідок не подання обов'язкового звіту про наявність вакансій, відповідач до 15.04.2013 року повинен був самостійно нарахувати та сплатити адміністративно-господарські санкції у розмірі: 69 815,80 грн.

Дана сума заборгованості по адміністративно-господарських санкціях підтверджується розрахунком заборгованості по сплаті адміністративно-господарських санкцій, що міститься в матеріалах справи.

Таким чином, зважаючи на вищевикладене, наявні у справі докази, та норми наведеного законодавства, суд вважає правомірними та обґрунтованими позовні вимоги позивача в частині щодо стягнення із відповідача адміністративно-господарських санкцій у розмірі 69 815,80 грн. за не подання звіту щодо наявності вакансій для працевлаштування інвалідів, та невиконання нормативу щодо працевлаштування інвалідів.

Також, як вбачається з наявних матеріалів справи, позивачем було нараховано відповідачу пеню в сумі 879,48 грн. за несвоєчасну сплату останнім адміністративно-господарських санкцій.

Розмір пені у сумі 879,48 грн. підтверджується Розрахунком пені на суму заборгованості по сплаті адміністративно-господарських санкцій, що міститься в матеріалах справи.

З приводу зазначеного суд вважає за необхідне наголосити на наступному.

Як вбачається з наявних матеріалів справи, ухвалою Господарського суду міста Києва від 27 грудня 2012 року у справі № 5011-44/18931-2012 за заявою Державної податкової інспекції у Оболонському районі м. Києва Державної податкової служби до Приватного акціонерного товариства «Київміськбуд-1» про порушення справи про банкрутство порушено провадження у справі про банкрутство та введено мораторій на задоволення вимог кредиторів боржника.

Згідно статті 1 Закону України від 14.05.1992 р. № 2343-ХІІ «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» (в редакції, яка діяла на час виникнення спірних правовідносин, далі - Закон № 2343-ХІІ), мораторій на задоволення вимог кредиторів - зупинення виконання боржником, стосовно якого порушено справу про банкрутство, грошових зобов'язань і зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), термін виконання яких настав до дня введення мораторію, і припинення заходів, спрямованих на забезпечення виконання цих зобов'язань та зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), застосованих до прийняття рішення про введення мораторію.

Відповідно до частини четвертої статті 12 Закону № 2343-ХІІ, мораторій на задоволення вимог кредиторів вводиться одночасно з порушенням провадження у справі про банкрутство, про що зазначається в ухвалі господарського суду.

Протягом дії мораторію на задоволення вимог кредиторів:

- забороняється стягнення на підставі виконавчих документів та інших документів, за якими здійснюється стягнення відповідно до законодавства;

- не нараховуються неустойка (штраф, пеня), не застосовуються інші санкції за невиконання чи неналежне виконання грошових зобов'язань і зобов'язань щодо сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, податків і зборів (обов'язкових платежів).

Згідно пункту 129.3.3. статті 129 Податкового кодексу України нарахування пені закінчується у день запровадження мораторію на задоволення вимог кредиторів (при винесенні відповідної ухвали суду у справі про банкрутство або прийнятті відповідного рішення Національним банком України).

Враховуючи наведені норми законодавства, та з огляду на те, що з 27 грудня 2012 року введено мораторій на задоволення вимог кредиторів боржника, то відповідно з вказаної дати припинено право позивача на нарахування пені Приватному акціонерному товариству «Київміськбуд-1» та стягнення донарахованої з 16.04.2013 р. по 17.06.2013 р. суми пені, а тому, вимоги позивача щодо стягнення з Приватного акціонерного товариства «Київміськбуд-1» пені в розмірі 879,48 грн. судом визнаються необґрунтованими та такими, що задоволенню не підлягають.

Зважаючи на викладене вище, дослідивши наявні у справі докази та проаналізувавши матеріали справи, суд приходить до висновку про наявність підстав для часткового задоволення позовних вимог позивача.

Враховуючи, що обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними конкретними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування, суд прийшов до висновку, що в позовній заяві наведені обставини, які підтверджуються достатніми доказами, які свідчать про обґрунтованість позовних вимог позивача.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Оскільки позивач, як суб'єкт владних повноважень, довів правомірність заявлених позовних вимог в частині стягнення адміністративно-господарської санкції у розмірі 69 815,80 грн., а відповідач жодних заперечень щодо даного позову суду не надав, суд прийшов до висновку про часткове задоволення позовних вимог позивача, а саме щодо стягнення з Приватного акціонерного товариства «Київміськбуд-1» адміністративно-господарської санкції у розмірі 69 815,80 грн.

Враховуючи викладене, та керуючись ст. ст. 69-71, 158-163, 263 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд м. Києва, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Київміськбуд-1» (04025, м. Київ, вул. Маршала Тимошенка, 29-Б, код ЄДРПОУ 24595667) на користь Київського міського відділення Фонду соціального захисту інвалідів адміністративно-господарські санкції у розмірі 69 815,80 грн.

3. В іншій частині позовних вимог відмовити.

Стягувач - Київське міське відділення Фонду соціального захисту інвалідів (03150, м. Київ, вул. вул. Червоноармійська, 104, код ЄДРПОУ 22869098).

Строк і порядок набрання судовим рішенням законної сили встановлені у статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо інше не встановлено цим Кодексом.

Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими ст. ст. 185-187 КАС України.

Суддя Я.І. Добрянська

Дата складання та підписання постанови в повному обсязі 06.09.2013 р.