Вирок № 33503484, 12.09.2013, Фортечний районний суд міста Кропивницького (до 25.04.2025 - Кіровський районний суд м. Кіровограда)

Справа № 404/5170/13-к

Номер провадження 1-кп/404/284/13

В И Р О К

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 вересня 2013 року м. Кіровоград

Кіровський районний суд м. Кіровограда в складі:

головуючого - судді Іванова Д.Л.,

при секретарі - Логвинюк О.В.,

за участю прокурора - Зотової В.М.,

захисника - адвоката ОСОБА_1,

обвинуваченої - ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у місті Кіровограді матеріали кримінального провадження внесеного 05 лютого 2013 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12013120060001031 по обвинуваченню:

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженки м. Кіровограда, громадянки України, одруженої, з вищою освітою, не працюючої, на утриманні має неповнолітню дитину, зареєстрованої та проживаючої в АДРЕСА_2 раніше судимої

-03 вересня 2012 року Кіровським районним судом м. Кіровограда за ч. 3 ст. 190, ч. 2 ст. 15, ч. 3 ст. 190 КК України із застосуванням ч. 1 ст. 70 КК України остаточно до 4 років позбавлення волі, на підставі ст. 75 КК України звільнена від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком на 3 роки, відповідно до ст. 76 КК України зобов'язана періодично з'являтись до кримінально- виконавчої інспекції для реєстрації,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 190 КК України,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_2 вчинила повторне заволодіння чужим майном шляхом обману та зловживання довірою ( шахрайство ) при слідуючих обставинах.

22 листопада 2012 року, близько 15.12 год. ОСОБА_2 для продажу власних речей та перепродажу жіночих виробів з хутра, мобільних телефонів ( Apple iPhone 4S ), а також планшетів ( iPad Apple 3 ) та отримання прибутку за допомогою платної послуги доступу до інформаційної мережі загального користування Інтернет, шляхом розміщення на сайті інтернет - аукціонів користувачів веб - ресурсу « Емаркет - Україна « оголошення, зареєструвавшись користувачем сайту інтернет-аукціону "Aukro.ua", з логіном ІНФОРМАЦІЯ_4, код - НОМЕР_2, під прізвищем ОСОБА_3, E-mail: «ІНФОРМАЦІЯ_2», адреса: АДРЕСА_1, контактний телефон - НОМЕР_1, в інтернет - клубі, що знаходиться в м. Кіровограді, по вул. Жовтневої Революції, 21, через ІР-адресу «ІНФОРМАЦІЯ_3» сервісного провайдера «Радіоком ЛТД», розташованого в м. Кіровограді, по вул. Калініна, 41, на своїй веб - сторінці розмістила оголошення наступного змісту: « Норковые шубы в наличии и под заказ! пр-во Греция! Цены от 11800 до 16000 грн.! Разные модели, размеры и цветовая гамма! есть каталог!

Для приваблення потенційних покупців в тексти оголошень вносила зміни щодо моделі товару та їх ціни.

Ознайомившись з текстом даного оголошення, жителька міста Київ ОСОБА_4, вирішила скористатись послугами інтернет - аукціону «Емаркет Україна» і 14 грудня 2012 року, близько 13.56 год. відправила на електронну адресу «ІНФОРМАЦІЯ_2» замовлення про наміри придбати хутряну жилетку.

Отримавши 14 та 15 грудня 2012 року на свою електронну адресу інформацію від ОСОБА_2 про вартість, умови поставки, номер карткового рахунку, відкритого в «Приватбанку « на ім'я ОСОБА_5, сумою передоплати та номеру телефону, ОСОБА_4 попередньо зателефонувавши ОСОБА_2 погодилась придбати хутряну жилетку з капюшоном вартістю - 3800, 00 грн.

Для цього 17 грудня 2012 року ОСОБА_6, який проживає з ОСОБА_4 у цивільному шлюбі, через касу Печерського відділення Приватбанку в м. Києві на картковий рахунок ОСОБА_5 НОМЕР_3 перерахував 1080, 00 грн. - в якості передньої оплати за поставку товару.

В цей же день, 17 грудня 2012 року, близько 19.57 год. ОСОБА_2, скорившись платіжною карткою ОСОБА_5 з кодом доступу, яку знайшла в паперовому конверті на території парку « Слави «, в районі « Критого ринку «, що в м. Кіровограді і вирішила залишити її для проведення розрахунків з покупцями інтернет - аукціону, отримала через банкомат «Приватбанку «, розташованого по вул. Жовтневої Революції, 20\2, м. Кіровограда - 1090, 00 грн., перерахованих ОСОБА_6

Після цього, ОСОБА_2 24 грудня 2012 року, близько 11.40 год. на електронну адресу ОСОБА_4 відправила повідомлення про те, що поставка товару на територію України відбудеться на слідуючий день, що необхідно перерахувати 2800, 00 грн., ОСОБА_4 в свою чергу відправила повідомила про те, що товар повинен бути доставлений у відділення Нової почти № 50, пр. Перемоги, 7В м. Києві, на ім'я - ОСОБА_7

На виконання домовленості з ОСОБА_2 про оплату замовленого товару частинами, ОСОБА_4 25 грудня 2012 року через касу Печерського відділення Приватбанку на картковий рахунок ОСОБА_5 НОМЕР_3 перерахувала - 1400, 00 грн., які ОСОБА_2 в цей же день, 25 грудня 2012 року, близько 14.12 год. отримала через банкомат «Приватбанку «, розташованого в м. Кіровограді, по вул. 50 років Жовтня, 1.

29 та 31 грудня 2012 року, а також 09, 10, 11 та 14 січня 2013 року ОСОБА_8 на електронну адресу ОСОБА_2 направлялись повідомлення, про те, що СМС - повідомлення про доставку вантажу з номером декларації вона не отримала, просила ОСОБА_2 зателефонувати в службу « доставки « і з'ясувати ситуацію, що до відділення « Нової пошти « на ім'я ОСОБА_7 посилка не надходила, що її можна доставити потягом або викликати кур'єра до дому для її відправки по адресу, що у разі не відправлення ОСОБА_2 в строк до 16 січня 2013 року посилки, вона повинна повернути їй гроші, що чекати її приїзду вона не збирається і готова звернутися із заявою про порушення кримінальної справи по факту шахрайства.

ОСОБА_2 в свою чергу по електронній пошті 29 грудня 2012 року, 01, 10, 11 та 12 січня 2013 року повідомляла ОСОБА_8, про те, що на 29 грудня 2012 вона сама ще не отримала товар, після свят повернеться до дому і все з'ясує, що вона в даний час знаходиться в Росії, що на її адресу кур'єром була доставлена посилка в пошкодженій коробці, а тому її повернули, що вона буде в Україні після 20 січня 2013 року і все відправить, що її мати хворіє і відправити посилку потягом не зможе, що вона звернеться за допомогою до подруги.

Після 21 січня 2013 року ОСОБА_2 припинила спілкуватись з ОСОБА_8 по електронній пошті, на телефонні дзвінки їй не відповідала, замовлену ОСОБА_8 хутряну жилетку на адресу служби доставки в м. Києві не відправила, отримані від ОСОБА_8 кошти в сумі - 2480, 00 грн. не повернула і витратила їх на власні потреби, спричинивши потерпілій ОСОБА_8 матеріальних збитків на вказану суму.

При таких обставинах дії ОСОБА_2 на досудовому слідстві кваліфіковані як заволодіння чужим майном шляхом обману та зловживання довірою ОСОБА_4, а також шляхом незаконних операцій з використанням електронно - обчислюваної техніки, яке виразилось у розміщенні ОСОБА_2 на сайті Інтернет - аукціону « Емаркет Україна « завідомо неправдивої інформації, а саме оголошення про продаж жилеток з хутра з фотознімками, яких в дійсності не мала і не збиралась здійснювати їх поставку потенційним покупцям.

В судовому засіданні обвинувачена ОСОБА_2 свою вину у шахрайстві з використанням електронно - обчислюваної техніки не визнала, мотивуючи тим, що вона в дійсності у зв'язку з скрутним матеріальним становищем, відсутністю роботи та заробітку хотіла продати свої речі ( дві шуби ), жилетку з хутра та інше майно через інтернет - аукціон, крім того думала, що за рахунок перепродажу імпортного товару, який можливо було замовити через інтернет у його виробників та скориставшись послугами служби доставки « Новая почта « отримати швидкий прибуток.

Для цього вона спочатку офіційно зареєструвалась користувачем сайту інтернет-аукціону "Aukro.ua", через свою колишню знайому ОСОБА_3, придумала собі електроний адрес E-mail та відкрила поштову скриньку для листування, скопіювала з іншого сайту стандартне оголошення про продаж виробів з хутра з фотознімками та розмістила його на сайті « Емаркет - Україна «, для того щоб привабити покупців змінювала тексти оголошень, вказувала занижені ціни, в Інтернет - клубі, який розташований неподалік школи де навчалась її дочка передивлялась повідомлення які приходи на її поштову скриньку.

З ОСОБА_9 спілкувалась по електронній пошті та телефону, сказала, що термін поставки жилетки з хутра, яку вона замовила не менше 2-ох тижнів після внесення нею попередньої оплати, перед від'їздом в Росію через « Новую почту « замовила товар, повідомила ОСОБА_9 що посилку доставили на її адресу пошкоджену і повернули, після повернення в кінці січня 2013 року до дому хотіла повернути ОСОБА_9 гроші, чекала поки її колишній чоловік передасть 500 дол. США.

Стверджує, про відсутність у неї умислу на заволодіння коштами ОСОБА_9, після того як вона була в Росії, а посилку служба доставки повернула, то вона до останнього хотіла гроші ОСОБА_9 повернути, однак у зв'язку із скрутним матеріальним становищем не змогла цього зробити своєчасно.

Крім того, зазначила, що гроші знімала з банкомату відкрито, своє обличчя не приховувала, одягнула шапку і прикривалась із - за того, що було прохолодно, зареєструвалась під іншим прізвищем на сайті інтернет-аукціону "Aukro.ua" для того щоб користувачі сайту не могли дізнатись, про те, що вона була судима за шахрайство.

Під психологічним впливом слідчого бути затриманою та ув'язненою, жаху опинитися за гратами, а також тим, що її дочка може залишитись одна без матері та допомоги, змушена була відмовитись від захисника та оговорити себе, що заради відшкодування потерпілим збитків за попереднім вироком вирішила знов зайнятись шахрайством через « Інтернет «, що приховувала свою реєстрацію на Інтернет - сайті та обличчя під час зняття коштів з банкомату, щоб не бути викритою, насправді не змогла відправити ОСОБА_4 жилетку з хутра із-за того, що поставка товару на яку вона розраховувала зірвалася, гроші хотіла повернути одразу ж.

Допитана в судовому засіданні в якості свідка неповнолітня ОСОБА_10 пояснила суду, про те, що проживає з матір'ю ОСОБА_2, закінчила навчання в ЗОШ № 14, декілька раз після навчання заходила з матір'ю в Інтернет - клуб, який знаходиться неподалік від її школи, в кінці 2012 на початку 2013 року мати не могла влаштуватись на роботу, коштів не вистачало, про продаж виробів з хутра їй нічого не відомо.

Свідок ОСОБА_11 пояснив суду про те, що пригадує ОСОБА_10, яка декілька разів протягом листопада - грудня 2012 разом з дівчинкою приходила до нього в інтернет - клуб і користувалась послугами, за комп'ютером знаходилась близько 10 - 15 хв., відсутність доступу до заборонених сайтів контролюється провайдерами, яким сайтами і чим займалась ОСОБА_10 йому не відомо, ніяких збоїв в роботі комп'ютерної мережі в його клубі не відбувалось.

В ході судового розгляду з ініціативи прокурора засновано примусовий привід свідків ОСОБА_6 ОСОБА_3, ОСОБА_13 ОСОБА_5 ( т.1 а.с. 149 - 150 ).

За даними працівників Кіровоградського МВ УМВС України - ОСОБА_5 за адресою зазначеною в обвинувальному акті останні 2 місяці не проживає, зі слів його колишньої співмешканки ОСОБА_14 місце його перебування їй не відомо, свідок ОСОБА_13 працює на сезонних роботах в АР Крим, свідок ОСОБА_3 двері квартири дільничному інспектору не відчинила, зі слів сусідів повертається до дому вночі, потерпіла ОСОБА_4 повідомила суду про те, що прийняти участь в судовому засіданні не має можливості у зв'язку з відрядженням, у зв'язку з відшкодуванням матеріальних збитків, претензій до ОСОБА_2 не має, свідок ОСОБА_6 також повідомив суду про те, що знаходиться на лікарняному, з'явитись в суд не може ( т.1 а.с. 134, 160, 161,163, 173 ).

Прокурор на повторному застосуванні примусового приводу свідків не наполягав, для перевірки та усунення протиріч в показах ОСОБА_2 в судовому засіданні та в ході досудового слідства, зобов'язався забезпечити явку слідчого ОСОБА_15., який в судове засідання не з'явився, клопотань про доповнення до судового слідства від прокурора не надходило, просив суд прийняти рішення на підставі досліджених в судовому засіданні доказів.

За змістом положень ст. 7 КПК України, кримінальне провадження здійснюється, в тому числі на принципах презумпції невинуватості та забезпечення доведеності вини, забезпечення права на захист, змагальності сторін та свободі в поданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, безпосередності дослідження судом показань, речей і документів, а також принципу диспозитивності.

Відповідно до положень ст. ст. 91, 92 та 337 КПК України у кримінальному провадженні підлягають доказуванню, в тому числі винуватість обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, форма вини, мотив і мета вчинення кримінального правопорушення, обов'язок доказування покладається на слідчого та прокурора. Судовий розгляд проводиться лише стосовно особи, якій висунуте обвинувачення, і лише в межах висунутого обвинувачення відповідно до обвинувального акта, крім випадків, передбачених цією статтею. Під час судового розгляду прокурор може змінити обвинувачення, висунути додаткове обвинувачення, відмовитися від підтримання державного обвинувачення, розпочати провадження щодо юридичної особи. З метою ухвалення справедливого судового рішення та захисту прав людини і її основоположних свобод суд має право вийти за межі висунутого обвинувачення, зазначеного в обвинувальному акті, лише в частині зміни правової кваліфікації кримінального правопорушення, якщо це покращує становище особи, стосовно якої здійснюється кримінальне провадження.

Згідно диспозиції ч.3 ст. 190 КК України, кваліфікуючими ознаками даного кримінального правопорушення являється шахрайство, вчинене у великих розмірах, або шляхом незаконних операцій з використанням електронно - обчислювальної техніки, при цьому поняття електронно - обчислювальної техніки та незаконних операцій, які можуть спричинити майнову шкоду, визначені в статях 361- 363 КК України.

Як вбачається із змісту повідомлення про підозру від 08 травня 2013 року та обвинувального акту, ОСОБА_2 в даному конкретному випадку поставлено за провину заволодіння майном ОСОБА_4 шляхом обману та зловживання її довірою, а також шляхом незаконних операцій з використанням електронно - обчислюваної техніки, яке виразилось у розміщенні ОСОБА_2 на сайті Інтернет - аукціону « Емаркет Україна « завідомо неправдивої інформації, а саме оголошення про продаж жилеток з хутра з фотознімками, яких за версією слідства вона в дійсності не мала і не збиралась здійснювати їх поставку потенційним покупцям.

При цьому, в основу доведеності обвинувачення ОСОБА_2 у шахрайстві в мережі Інтернет покладені її показання, згідно яких вона « не маючи змоги виплачувати потерпілим збитки по рішенню суду, а також з метою нетрудового збагачення вирішила знову вчиняти шахрайські дії відносно користувачів веб - ресурсу «Емаркет Україна «, які ОСОБА_2 спростувала своїми показами в ході судового розгляду.

Крім того, при пред'явленні ОСОБА_2 обвинувачення саме за ознаками незаконності операцій з використанням електронно - обчислюваної техніки, слідчим та прокурором не враховано, що незаконність цих операцій полягає в конкретних діях, а саме у несанкціонованому втручання в роботу електронно-обчислювальних машин (комп'ютерів), автоматизованих систем, комп'ютерних мереж чи мереж електрозв'язку ( ст. 361 КК України ); створення з метою використання, розповсюдження або збуту шкідливих програмних чи технічних засобів, а також їх розповсюдження або збут ( ст. 361-1 КК України ), несанкціоновані збут або розповсюдження інформації з обмеженим доступом, яка зберігається в електронно-обчислювальних машинах (комп'ютерах), автоматизованих системах, комп'ютерних мережах або на носіях такої інформації ( ст. 361-2 КК України ), несанкціоновані дії з інформацією, яка оброблюється в електронно-обчислювальних машинах (комп'ютерах), автоматизованих системах, комп'ютерних мережах або зберігається на носіях такої інформації, вчинені особою, яка має право доступу до неї ( ст. 362 КК України ), порушення правил експлуатації електронно-обчислювальних машин (комп'ютерів), автоматизованих систем, комп'ютерних мереж чи мереж електрозв'язку або порядку чи правил захисту інформації, яка в них оброблюється ( ст. 363 КК України ), перешкоджання роботі електронно-обчислювальних машин (комп'ютерів), автоматизованих систем, комп'ютерних мереж чи мереж електрозв'язку шляхом масового розповсюдження повідомлень електрозв'язку ( 363 -1 КК України ).

Фактично будь - яких протиправних ознак, незаконності операцій ОСОБА_2 при розміщенні нею на сайті «Емаркет Україна « по суті комерційної пропозиції, в ході досудового слідства не встановлено, а наявність або відсутність у ОСОБА_2 намірів на поставку товару, а в даному випадку хутряної жилетки ОСОБА_4, може свідчити лише про наявність або відсутність в її діях ознак шахрайства.

Також слід зазначити, що ОСОБА_4 та ОСОБА_2 обумовлювали модель, розмір, колір, умови, строки поставки, розмір попередньої оплати та інші питання і в телефонному режимі, тобто без електронних повідомлень через Інтернет, що фактично виключає в її діях складу інкримінованого їй кримінального правопорушення, саме в частині незаконних операцій з використанням електронно-обчислювальних машин.

Для повноти та об'єктивності досудового слідства слідчому необхідно було перевірити наявність або відсутність у неї власних виробів з хутра ( шуби, жилетки та ін. ), які вона мала наміри продати через інтернет - аукціон, встановити чи замовлювала або не замовлювала ОСОБА_2 по Інтернет або в іншій спосіб взагалі вироби з хутра, чи направлялись або доставлялись на її адресу бандеролі, посилки або повідомлення про їх доставку, і чи дійсно ОСОБА_2 на початку січня 2013 року перебувала поза межами України, і з урахуванням фактичних даних дати правильну оцінку діям ОСОБА_2

Таким чином, на стадії досудового розслідування слідчим допущена явна неповнота та необ'єктивність у з'ясуванні всіх обставин справи, що вплинуло на неправильну кваліфікацію дій ОСОБА_2 за ч. 3 ст. 190 КК України, як шахрайство, вчинене шляхом незаконних операцій з використанням електронно - обчислювальної техніки.

В постанові Пленум Верховного Суду від 6 листопада 2009 року № 10 « Про судову практику у справах про злочини проти власності « визначено, що шахрайство - це заволодіння чужим майном або придбання права на майно шляхом обману чи зловживання довірою.

Обман (повідомлення потерпілому неправдивих відомостей або приховування певних обставин) чи зловживання довірою (недобросовісне використання довіри потерпілого) при шахрайстві застосовуються винною особою з метою викликати у потерпілого впевненість у вигідності чи обов'язковості передачі їй майна або права на нього. Обов'язковою ознакою шахрайства є добровільна передача потерпілим майна чи права на нього.

Обман як спосіб шахрайства - це повідомлення неправдивих відомостей або замовчування відомостей, які мають бути повідомлені, з метою заволодіння чужим майном або для придбання права на майно.

Зловживання довірою полягає у недобросовісному використанні довіри з боку потерпілого: для заволодіння чужим майном чи правом на нього винний використовує особливі довірливі відносини, які склалися між ним та власником чи володільцем майна.

Добровільна передача потерпілим майна чи права на нього є обов'язковою ознакою шахрайства, хоча ця добровільність, по суті, фіктивна, оскільки такі дії власника майна чи майнових прав зумовлені введенням його в оману чи невиправданою довірливістю. Якщо обман або зловживання довірою були лише способом отримання доступу до майна, а саме вилучення майна відбувалося таємно чи відкрито, то склад шахрайства відсутній. Такі дії слід кваліфікувати відповідно як крадіжку або грабіж.

Заволодіння майном громадян шляхом зловживання довірою має кваліфікуватися не як грабіж, а як шахрайство.

З урахуванням фактичних обставин справи, які суд вважає встановленими правильно, а також принципів змагальності та диспозитивності кримінального судочинства, суд кваліфікує дії ОСОБА_2 як повторне заволодіння чужим майном шляхом обману та зловживання довірою.

Такий висновок грунтується і на показаннях самої обвинуваченої ОСОБА_2, яка по суті факт заволодіння коштами ОСОБА_4 не оспорювала, не оспорювала і також , що до останнього часу запевняла ОСОБА_4 у дійсності своїх намірів продати їй товар, зловживаючи її довірою.

Крім цього, вина ОСОБА_2 у повторному вчиненні шахрайства підтверджується, оголошеним та дослідженим в судовому засіданні письмовими доказами, а саме:

- витягом з Єдиного державного реєстру досудових розслідувань внесеного 05 лютого 2013 року, згідно з яким ОСОБА_4 повідомила, про те, що 17 та 25 грудня 2012 року невідома особа, яка була зареєстрована на сайті « Емаркет Україна «, перебуваючи в м. Кіровоград, шляхом обману та зловживання довірою, з використанням електронно - обчислюваної техніки, заволоділа її коштами в сумі 2480, 00 грн. ( т.2 а.с. 1);

- заявою ОСОБА_4 про заволодіння її коштами, шахрайським шляхом з роздрукованим текстом електронних повідомлень за період з 14 грудня 2012 року по 21 січня 2013 року та копією каталогу моделей виробів з хутра ( т.2 а.с. 5-25 );

- копіями платіжних документів про переказ ОСОБА_6 та ОСОБА_4 17 та 25 грудня 2012 року коштів на розрахунковий рахунок ОСОБА_5 в « Приватбанку «, призначення платежу поповнення рахунку ( т.2 а.с. 35 - 36, 55 );

- розпискою ОСОБА_4 про отримання 15 травня 2013 року від ОСОБА_2, в якості відшкодування матеріальних збитків 2480, 00 грн. ( т.2 а.с. 51 );

- випискою з банку про перерахунок ОСОБА_6 та ОСОБА_4 17 та 25 грудня 2012 року коштів на розрахунковий рахунок ОСОБА_5 в « Приватбанку « ( т.2 а.с. 73 );

- випискою про розміщення ОСОБА_2 на сайті « Емаркет Україна « оголошень про продаж виробів з хутра ( т.2 а.с. 89 - 90 );

- протоколом обшуку від 24 квітня 2013 року квартири ОСОБА_3 по АДРЕСА_1, в ході якого було вилучено паперовий конверт від ТОВ "Aukro.ua", адресований ОСОБА_3 з логіном та кодом доступу ( т.2 а.с. 126 - 129 );

- протоколом обшуку від 30 квітня 2013 року в квартирі ОСОБА_2 під АДРЕСА_2 в ході якого були вилучені картки « Приватбанку «, захисні окуляри чорного кольору та сіра шапка, в яку ОСОБА_2 була одягнута при знятті коштів з банкомату ( т.2 а.с. 166 - 169 );

- протоколом пред'явлення особи для впізнання від 30 квітня 2013 року, згідно з яким ОСОБА_11 впізнав ОСОБА_2, як особу яка користувалась послугами інтернет - клубу, протягом листопада - грудня 2012 року ( т.2 а.с. 179 - 180 ).

- протоколом проведення слідчого експерименту з фототаблицями від 17 травня 2013 року, згідно з яким ОСОБА_2 показала і розказала, як вона знімала кошти з банкомату, з рахунку « Приватбанку « ОСОБА_5 ( т.2 а.с. 202 -206 ).

- оглянутим в судовому паперового конверту ТОВ "Aukro.ua", адресований ОСОБА_3 з логіном та кодом доступу ( т.2 а.с. 155 ).

Суд, відповідно до положень ст.ст. 22, 23, 92,337 КПК України, діючи в межах пред'явленого ОСОБА_2 обвинувачення, аналізуючи зібрані по справі та дослідженні в судовому засіданні докази, в їх сукупності та взаємозв'язку, вважає доведеною вину ОСОБА_2 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 190 КК України, як шахрайство вчинене повторно.

При призначенні міри покарання обвинуваченій ОСОБА_2 суд відповідно до вимог ст. 65 КК України враховує ступінь тяжкості вчиненого нею кримінального правопорушення, її особу, обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання.

ОСОБА_2 вчинила кримінальне правопорушення середньої тяжкості в період іспитового строку, у вчиненому розкаялась, розповіла суду про всі обставини вчиненого нею кримінального правопорушення, готова нести за це відповідальність, за місцем проживання характеризується позитивно, на обліку у лікаря нарколога або психіатра не перебуває, на утриманні має неповнолітню дочку, на досудовому слідстві добровільно відшкодувала потерпілій матеріальні збитки, фактично від її протиправних дій не настало ніяких негативних наслідків.

Обставинами, які пом'якшують покарання ОСОБА_2, суд визнає щире каяття, активне сприяння у розкритті даного кримінального правопорушення, добровільне відшкодування завданої матеріальної шкоди, вчинення злочину внаслідок тяжких сімейних обставин.

Обставиною, яка обтяжує покарання ОСОБА_2 судом не встановлено.

Наведені обставини суттєво знижують фактичну ступінь тяжкості вчиненого ОСОБА_2 кримінального правопорушення, а також ступінь її небезпечності для суспільства, що в сукупності утворює підставу для висновку суду про виправлення і перевиховання обвинуваченої ОСОБА_2 без ізоляції від суспільства і можливість призначення їй покарання у виді штрафу в межах санкції ст. 190 ч.2 КК України.

Вирок Кіровського районного суду міста Кіровограда від 03 вересня 2012 року, згідно з яким ОСОБА_2 засуджена за ч. 3 ст. 190, ч. 2 ст. 15, ч. 3 ст. 190 КК України, із застосуванням ст. 70 КК України остаточно до 4 років позбавлення волі, на підставі ст. 75 КК України звільнена від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком 3 роки, за правилами ч.3 ст. 72 КК України повинен виконуватись окремо.

Цивільнй позов по кримінальному провадженню потерпілою ОСОБА_4 не заявлявся.

Відповідно до ч.1 ст.100 КПК України речові докази: жіноча спортивна шапка, сонцезахисні окуляри та три платіжні картки « Приват банк «, вилучені у ОСОБА_2 в ході обшуку слід повернути власниці ОСОБА_2, компакт диск

DVD-R з відеофайлом слід зберігати при матеріалах справи.

Керуючись ст.ст. 368 - 371, 373, 374, 376, 392, 395 КПК України,

УХВАЛИВ:

ОСОБА_2 визнати винною у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 190 КК України та призначити їй покарання у виді штрафу в розмірі 1000, 00 грн.

Запобіжний захід ОСОБА_2 до набрання вироком законної сили залишити без змін - у виді особистого зобов`язання.

Речові докази: жіноча спортивна шапка, сонцезахисні окуляри та три платіжні картки « Приват банк « повернути власниці - ОСОБА_2, компакт диск DVD-R з відеофайлом слід зберігати при матеріалах справи.

Вирок може бути оскаржений в апеляційному порядку до апеляційного суду Кіровоградської області через Кіровський районний суд м. Кіровограда протягом 30 діб з дня його проголошенння, а засудженим у той же строк з моменту вручення йому копії вироку.

Суддя Кіровського районного суду м.Кіровограда Д. Л. Іванов