Рішення № 33502802, 11.09.2013, Приморський районний суд м. Одеси

Справа № 522/3839/13-ц

Номер провадження 2/522/6762/13

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 вересня 2013 року Приморський районний суд м. Одеси у складі:

головуючого судді Шенцевої О.П.,

при секретарі Соболевій О.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1, яка діє в своїх інтересах та в інтересах малолітнього ОСОБА_2, до ОСОБА_3 про усунення перешкод у користуванні житлом,

ВСТАНОВИВ:

Позивачка ОСОБА_1 звернулася до відповідача ОСОБА_3 з позовом про вселення її та малолітнього сина сторін ОСОБА_2 до квартири АДРЕСА_1.

В поданому до суду позові ОСОБА_1 посилається на те, що з відповідачем у справі перебуває у шлюбі, від якого вони мають малолітнього сина ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1. В січні 2013 року вони з чоловіком мали неодноразові сварки, одна з яких закінчилась тим, що ОСОБА_3 вигнав позивачку з сином із дому. В наявний час вона та син зареєстровані в спірній квартирі, яка належить відповідачу ОСОБА_3 та в якій вони постійно мешкали до січня 2013 року. На даний час позивачка позбавлена відповідачем можливості проживати з дитиною за місцем реєстрації їх місця проживання, що зумовило її звернення до суду.

У судовому засіданні позивачка заявлені позовні вимоги підтримала та просили суд задовольнити їх в повному обсязі.

Відповідач в останнє судове засідання не з'явився, але надав свої заперечення, з яких вбачається, що позовні вимоги він не визнає, просить суд відмовити в задоволенні позову з підстав його необґрунтованості. При цьому відповідач посилається на те, що позивачка сама покинула приміщення спірної квартири.

Суд, заслухавши пояснення сторін, перевіривши матеріали справи, вважає, що позов підлягає задоволенню в повному обсязі з наступних підстав.

Судом встановлені такі факти і відповідні їм правовідносини.

Згідно свідоцтва про укладення шлюбу сторони в наявний час перебувають у шлюбі, від якого в них народився син ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1.

Сторонами не заперечується, що з січня 2013 року позивачка не проживає у кв. АДРЕСА_1

Відповідно до ч.4 ст. 9 ЖК України ніхто не може бути виселений із займаного жилого приміщення або обмежений у праві користування жилим приміщенням інакше як з підстав і в порядку, передбачених законом.

Відповідно до ст. 156 ЖК України члени сім'ї власника житлового будинку (квартири), які проживають разом і ним у будинку (квартирі), що йому належить, користуються жилим приміщенням нарівні з власником будинку (квартири), якщо при їх вселенні не було іншої угоди про порядок користування цим приміщенням.

Відповідно до ст. ст. 156, 157 ЖК України сам факт припинення сімейних відносин з власником квартири не позбавляє колишніх членів сім'ї права користуватися займаним приміщенням і не є підставою для їх виселення з цього жилого приміщення.

Згідно ч. 3 ст. 29 ЦК України місцем проживання фізичної особи у віці від десяти до чотирнадцяти років є місце проживання її батьків (усиновлювачів) або одного з них, з ким вона проживає, опікуна або місцезнаходження навчального закладу чи закладе охорони здоров'я тощо, в якому вона проживає, якщо інше місце проживання не встановлено за згодою між дитиною та батьками (усиновлювачами, опікуном) або організацією, яка виконує щодо неї функції опікуна.

Судом встановлено, що відповідач ОСОБА_3 є власником квартири АДРЕСА_1 Позивачка ОСОБА_1 та відповідач ОСОБА_3. перебувають у зареєстрованому шлюбі. Їх малолітній син ОСОБА_2 проживає разом з матір'ю і вселення позивачки та дитини у квартиру та реєстрація її місця проживання відбулося як членів подружжя на законних підставах.

Відповідно до ст.ст. 156, 157 ЖК України саме по собі фактичне припинення сімейних відносин між сторонами не припиняє право позивачки проживати у спірній квартирі разом з дитиною, як членом сім'ї. Неприязливі та конфліктні відносини, які виникли між сторонами також не припиняють право позивачки та її сина на проживання в спірній квартирі.

Згідно ч. 1 ст. 15 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Враховуючи обставини, що встановлені в судовому засіданні, право позивачки на проживання у спірній квартирі разом із дитиною підлягає захисту у судовому порядку шляхом її вселення з дитиною у житлове приміщення квартири АДРЕСА_1.

Суд вважає безпідставними посилання відповідача на те, що неможливим буде спільне проживання в одній квартирі позивачки з сином, оскільки такі його твердження суперечать вимогам вищенаведених норм закону, які захищають житлові права позивачки та малолітньої дитини.

Таким чином, за таких обставин, позовні вимоги позивачки про вселення до приміщення спірної квартири є такими, що ґрунтуються на вимогах закону, а тому підлягають задоволенню.

Керуючись ст. ст. 156, 157 ЖК України, ст. ст. 10, 11, 209, 212, 214 - 215 ЦПК України, -

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1, яка діє в своїх інтересах та в інтересах малолітнього ОСОБА_2, задовольнити повністю.

Вселити ОСОБА_1 з малолітнім сином ОСОБА_2 в приміщення квартири АДРЕСА_1 за місцем реєстрації місця проживання.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Апеляційного суду Одеської області через Приморський районний суд м. Одеси шляхом подання апеляційної скарги в десятиденний строк з дня отримання копії рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи судом апеляційної інстанції.

Суддя

11.09.2013