Постанова № 33499713, 10.09.2013, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

місто Київ

10 вересня 2013 року 14:07 №826/13161/13-а

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Літвінової А.В., при секретарі судового засідання Кришталь М.О., за участю представників сторін, розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовомпублічного акціонерного товариства «Державний ощадний банк України»до відділу виконавчої служби Солом'янського районного управління юстиції у місті Києві, товариства з обмеженою відповідальністю «Укрспецторг Групп»прозобов'язання вчинити дії,

На підставі частини третьої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України в судовому засіданні 10 вересня 2013 року проголошено вступну та резолютивну частини постанови. Виготовлення постанови у повному обсязі відкладено, про що повідомлено осіб, які брали участь у розгляді справи, з урахуванням вимог частини другої статті 167 Кодексу адміністративного судочинства України. Під час проголошення вступної та резолютивної частин постанови сторонам роз'яснено зміст судового рішення, порядок і строк його оскарження, а також порядок отримання повного тексту постанови, визначеного статтею 167 Кодексу адміністративного судочинства України.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Публічне акціонерне товариство «Державний ощадний банк України» звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до відділу державної виконавчої служби Солом'янського районного управління юстиції у місті Києві та товариства з обмеженою відповідальністю «Укрспецторг Групп» про зобов'язання відділу державної виконавчої служби Солом'янського районного управління юстиції у місті Києві повернути публічному акціонерному товариству «Державний ощадний банк України» кошти, які були отримані за виконавчий збір у сумі 40 101,09 грн. та товариства з обмеженою відповідальністю «Укрспецторг Групп» повернути публічному акціонерному товариству «Державний ощадний банк України» кошти у сумі 44 723,25 грн.

Позовні вимоги мотивовано тим, що відділом державної виконавчої служби Солом'янського районного управління юстиції у місті Києві неправомірно утримано виконавчий збір у розмірі 40 101,09 грн., а товариством з обмеженою відповідальністю «Укрспецторг Групп» неправомірно стягнуто кошти у розмірі 67 310,75 грн.

Відповідачі проти позову заперечили з огляду на відсутність порушень чинного законодавства у взаємовідносинах із позивачем.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 10.09.2013 в адміністративній справі №826/13161/13-а закрито провадження в частині позовних вимог про зобов'язання товариства з обмеженою відповідальністю «Укрспецторг Групп» повернути публічному акціонерному товариству «Державний ощадний банк України» кошти у сумі 44 723,25 грн.

Розглянувши подані сторонами документи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд,

ВСТАНОВИВ:

Публічне акціонерне товариство «Державний ощадний банк України» звернулось до відділу державної виконавчої служби Солом'янського районного управління юстиції у місті Києві з заявами від 09.07.2012 про відкриття виконавчого провадження відносно ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 та ОСОБА_5 за рахунок звернення на квартиру АДРЕСА_1, згідно виконавчого листа від 25.04.2012 №2-3743.

Державний виконавець відділу державної виконавчої служби Солом'янського районного управління юстиції у місті Києві 11.07.2012 на підставі виконавчого листа Солом'янського районного суду міста Києва від 25.04.2012 №2-3743 відкрив виконавчі провадження: №33328814, №33327863, №33328313, №33328025, №33328638.

Державним виконавцем відділу державної виконавчої служби Солом'янського районного управління юстиції у місті Києві 01.11.2012 складено акт опису та арешту нерухомого майна боржників.

Товариством з обмеженою відповідальністю «Укрспецторг Групп» 16.05.2013 проведено прилюдні торги на підставі договорів про надання послуг по організації і проведенню прилюдних торгів з реалізації арештованого нерухомого майна від 11.04.2013 №11-0791/13, №11-0789/13, №11-0788/13, №11-0790/13, укладених між відділом державної виконавчої служби Солом'янського районного управління юстиції у місті Києві та товариством з обмеженою відповідальністю «Укрспецторг Групп». На вказаних торгах нерухоме майно було реалізоване на загальну суму 451 750,00 грн.

Публічне акціонерне товариство «Державний ощадний банк України» отримало кошти за реалізацію нерухомого майна в загальній сумі 344 338,18 грн., тобто відділом виконавчої служби Солом'янського районного управління юстиції у місті Києві утримано 10% виконавчого збору, у сумі 40 101,09 грн., на підставі постанов про стягнення виконавчого збору від 17.05.2013.

Не погоджуючись із стягнутою сумою виконавчого збору, позивач звернувся до суду із вказаним позовом.

Досліджуючи надані сторонами докази, аналізуючи наведені міркування та заперечення, оцінюючи їх в сукупності, суд бере до уваги наступне.

Згідно з частиною першою статті 19 Закону України «Про виконавче провадження» державний виконавець відкриває виконавче провадження на підставі виконавчого документа, зазначеного в статті 17 цього Закону:

1) за заявою стягувача або його представника про примусове виконання рішення;

2) за заявою прокурора у випадках представництва інтересів громадянина або держави в суді;

3) у разі якщо виконавчий лист надійшов від суду на підставі ухвали про надання дозволу на примусове виконання рішення іноземного суду в порядку, встановленому законом;

4) в інших передбачених законом випадках.

Відповідно до частини першої статті 25 Закону України «Про виконавче провадження» державний виконавець зобов'язаний прийняти до виконання виконавчий документ і відкрити виконавче провадження, якщо не закінчився строк пред'явлення такого документа до виконання, він відповідає вимогам, передбаченим цим Законом, і пред'явлений до виконання до відповідного органу державної виконавчої служби.

Відповідно до частини другої статті 25 Закону України «Про виконавче провадження» державний виконавець протягом трьох робочих днів з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження.

У постанові державний виконавець вказує про необхідність боржнику самостійно виконати рішення у строк до семи днів з моменту винесення постанови (у разі виконання рішення про примусове виселення боржника - у строк до п'ятнадцяти днів) та зазначає, що у разі ненадання боржником документального підтвердження виконання рішення буде розпочате примусове виконання цього рішення із стягненням з боржника виконавчого збору і витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій, передбачених цим Законом. За заявою стягувача державний виконавець одночасно з винесенням постанови про відкриття виконавчого провадження може накласти арешт на майно та кошти боржника, про що виноситься відповідна постанова.

Як вбачається з матеріалів справи, державний виконавець відділу державної виконавчої служби Солом'янського районного управління юстиції у місті Києві 11.07.2012 на підставі виконавчого листа Солом'янського районного суду міста Києва від 25.04.2012 №2-3743 відкрив виконавчі провадження: №33328814, №33327863, №33328313, №33328025, №33328638.

Разом з тим, боржниками (ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 та ОСОБА_5) рішення Солом'янського районного суду міста Києва в добровільному порядку у строк встановлений для добровільного виконання рішення суду не виконане.

Згідно статті 27 Закону України «Про виконавче провадження» у разі ненадання боржником у строки, встановлені частиною другою статті 25 цього Закону для самостійного виконання рішення, документального підтвердження повного виконання рішення державний виконавець на наступний день після закінчення відповідних строків розпочинає примусове виконання рішення.

Відповідно до статті 28 Закону України «Про виконавче провадження» у разі невиконання боржником рішення майнового характеру у строк, встановлений частиною другою статті 25 цього Закону для самостійного його виконання, постановою державного виконавця з боржника стягується виконавчий збір у розмірі 10 відсотків суми, що підлягає стягненню, або вартості майна боржника, що підлягає передачі стягувачу за виконавчим документом. У разі невиконання боржником у той самий строк рішення немайнового характеру виконавчий збір стягується в розмірі сорока неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з боржника - фізичної особи і в розмірі вісімдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з боржника - юридичної особи. У зазначених розмірах виконавчий збір стягується з боржника також у разі повернення виконавчого документа без виконання за письмовою заявою стягувача та у разі самостійного виконання боржником рішення після початку його примусового виконання, зокрема шляхом перерахування коштів безпосередньо на рахунок стягувача. Постанова про стягнення виконавчого збору може бути оскаржена в десятиденний строк у порядку, встановленому цим Законом.

Виконавчий збір не стягується за виконавчими документами про конфіскацію майна, стягнення періодичних платежів, стягнення виконавчого збору, накладення арешту на майно для забезпечення позовних вимог, відшкодування витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій, і стягнення штрафів, накладених відповідно до вимог цього Закону.

Постанова про стягнення виконавчого збору виноситься при першому надходженні виконавчого документа державному виконавцю. При наступних пред'явленнях до виконання виконавчого документа державному виконавцеві виконавчий збір стягується в частині, що не була стягнута при попередньому виконанні.

Розмір фактично стягнутого з боржника виконавчого збору державний виконавець зазначає у виконавчому документі.

У разі якщо стягнутої з боржника суми недостатньо для задоволення в повному обсязі вимог стягувача, виконавчий збір сплачується пропорційно до стягнутої суми.

У разі закінчення виконавчого провадження у зв'язку із скасуванням рішення, що підлягало виконанню на основі виконавчого документа, виконавчий збір повертається боржникові.

У разі завершення виконавчого провадження з виконання рішення немайнового характеру та в разі закінчення виконавчого провадження з підстав, передбачених статтею 49 цього Закону, якщо виконавчий збір не стягнуто, державний виконавець не пізніше наступного робочого дня після завершення (закінчення) такого виконавчого провадження відкриває виконавче провадження за постановою про стягнення виконавчого збору.

Так, за доводами позивача, постанови про відкриття виконавчого провадження винесені відповідачем 11.07.2012, а постанови про стягнення виконавчого збору лише 17.05.2013, тобто через 10 місяців, в той час коли строк для добровільного виконання рішення боржником сплив 18.07.2012. Отже, відповідач виніс постанову про стягнення виконавчого збору з порушенням вимог статті 28 Закону України «Про виконавче провадження», а тому виконавчий збір не підлягає сплаті.

Однак, суд не може погодитися з доводами позивача, виходячи з наступного.

Зі статті 28 Закону України «Про виконавче провадження» вбачається, що виконавчий збір стягується завжди, коли рішення не виконано у строк, встановлений для його добровільного виконання. При цьому, приписами статті 28 названого Закону не визначено чітко строк щодо винесення постанови про стягнення виконавчого збору або обмежень у часі для його стягнення під час виконавчого провадження.

Посилання позивача на приписи Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 02.04.2012 №512/5 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 02.04.2012 за №489/20802, як підставу для стягнення з відповідача виконавчого збору, не приймаються судом до уваги, оскільки названою Інструкцією також не передбачено чітко визначеного строку щодо винесення постанови про стягнення виконавчого збору.

Отже витрати виконавчого провадження та виконавчий збір стягуються за постановою державного виконавця з боржника, якщо останній не виконав рішення добровільно в установлений для цього строк і воно було виконано примусово. Тобто умовою для стягнення виконавчого збору є фактичне примусове виконання судового рішення.

Зазначена правова позиція суду узгоджується із правовою позицією Верховного Суду України, висловленою у пункті 20 постанови Пленуму Верховного Суду України від 26.12.2003 №14 «Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність органів і посадових осіб державної виконавчої служби та звернень учасників виконавчого провадження».

За таких обставин, суд дійшов до висновку, що на момент винесення відповідачем постанови про стягнення виконавчого збору 17.05.2013 існували обставини, що підтверджували факт примусового виконання рішення суду, а саме протоколи від 16.05.2013 №11-0789/13, №11-0791/13, №11-0788/13, №11-0790/13 про проведення прилюдних торгів по реалізації нерухомого майна, яке належало боржникам, а тому відділом виконавчої служби Солом'янського районного управління юстиції у місті Києві правомірно було утримано 10% виконавчого збору з суми реалізованого майна.

З матеріалів справи вбачається, що порушень у сумі нарахування виконавчого збору відповідачем не допущено.

За таких обставин, позивачем не надано суду належних та допустимих доказів, що оскаржувана сума виконавчого збору утримана необґрунтовано, тому позовні вимоги щодо повернення публічному акціонерному товариству «Державний ощадний банк України» коштів, які були утримані за виконавчий збір у сумі 40 101,09 грн., не підлягають задоволенню.

Відповідно до частини першої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 69, 70, 71, та 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

В задоволенні позову відмовити повністю.

Постанова набирає законної сили в порядку, визначеному статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України. Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Літвінова А.В.

Повний текст постанови складено 13.09.2013