Рішення № 33499474, 16.09.2013, Апеляційний суд Київської області

Справа № 364/656/13-ц Головуючий у І інстанції Моргун Г.Л. Провадження № 22-ц/780/4099/13 Доповідач у 2 інстанції Мельник Я.С.Категорія 47 16.09.2013

РІШЕННЯ

Іменем України

12 вересня 2013 року колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду Київської області у складі:

головуючого Мельника Я.С.,

суддів: Волохова Л.А., Матвієнко Ю.О.,

за участю секретаря Баліна П.П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Києві цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Володарського районного суду Київської області від 28 травня 2013 року у справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про стягнення аліментів на утримання повнолітньої дитини, -

ВСТАНОВИЛА:

У травні 2013 року позивач звернулася до суду та просила стягнути аліменти на утримання повнолітньої дитини ОСОБА_5 у розмірі 2 000 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що ОСОБА_3 перебувала з відповідачем у зареєстрованому шлюбі, від якого мають доньку ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_1. У вересні 2008 року шлюб між сторонами розірвано. За рішенням суду ОСОБА_2 сплачував аліменти, однак після досягнення дитиною повноліття стягнення аліментів припинилося. На даний час ОСОБА_5 навчається на першому курсі в Державному університеті інформаційно-комунікаційних технологій. Позивач не в змозі самостійно забезпечити спільну дитину, а відповідач добровільно матеріальної допомоги не надає. Оскільки ОСОБА_2 має мінливий, нерегулярний дохід, позивач просила стягнути аліменти у твердій грошовій сумі.

Рішенням Володарського районного суду Київської області від 28 травня 2013 року позов ОСОБА_3 про стягнення аліментів на утримання повнолітньої дитини задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_2 аліменти на користь ОСОБА_3 на утримання доньки ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_3 р. н. у розмірі 1 000 грн. щомісячно, починаючи з 07.05.2013 року на період навчання, але не більше ніж до 23 років. Вирішено питання про розподіл судових витрат.

В апеляційній скарзі ОСОБА_2 просить скасувати рішення суду першої інстанції через порушення норм процесуального права та ухвалити нове рішення, яким стягнути аліменти в твердій грошовій сумі 300 грн. В обґрунтування доводів апеляційної скарги зазначає, що до квітня 2013 року працював неофіційно та надавав матеріальну допомогу доньці. На даний час відповідач проживає з непрацездатною матір'ю, яка також потребує допомоги. Крім того, суд першої інстанції не залучив до участі у справі повнолітню доньку.

Перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів вважає за необхідне апеляційну скаргу задовольнити частково, виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються, як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні. Однак рішення суду першої інстанції не в повній мірі відповідає зазначеним вимогам закону.

Судом встановлено, що ОСОБА_2 та ОСОБА_3 перебували у зареєстрованому шлюбі, що підтверджується свідоцтвом про укладення шлюбу НОМЕР_3 та свідоцтвом про розірвання шлюбу НОМЕР_4 (а.с.5,4).

Позивач і відповідач являються батьками ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_2, про що свідчить свідоцтво про народження НОМЕР_5 (а.с.6).

ОСОБА_5 навчається на першому курсі в Державному університеті інформаційно-комунікаційних технологій, що підтверджується довідкою № 320 від 24.04.2013 року (а.с.7).

Згідно довідки виконавчого комітету Березанської сільської ради Володарського району Київської області від 25.04.2013 року ОСОБА_3 виховує доньку ОСОБА_5 одна (а.с.8).

Згідно квитанції № ПН2276 плата за проживання у гуртожитку за період з 01.09.2012 року по 31.08.2013 року становить 2 280 грн. (а.с.35).

Згідно довідки № 315, виданої Володарським районним центром зайнятості, ОСОБА_2 зареєстрований у Володарському РЦЗ як такий, що шукає роботу (а.с.36).

Ухвалюючи рішення про часткове задоволення позову суд першої інстанції виходив з того, що відповідач є працездатного віку, не має інвалідності, а також відповідно до СК України зобов'язаний належним чином утримувати свою повнолітню дитину.

Однак колегія суддів не може повністю погодитися з такими висновками суду першої інстанції з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 199 СК України якщо повнолітні дочка, син продовжують навчання і у зв'язку з цим потребують матеріальної допомоги, батьки зобов'язані утримувати їх до досягнення двадцяти трьох років за умови, що вони можуть надавати матеріальну допомогу.

Відповідно до вимог ст. 184 СК України якщо платник аліментів має нерегулярний, мінливий дохід, частину доходу одержує в натурі, а також за наявності інших обставин, що мають істотне значення, суд за заявою платника або одержувача може визначити розмір аліментів у твердій грошовій сумі.

Відповідно до ч. 1 ст. 182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує: 1) стан здоров'я та матеріальне становище дитини; 2) стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; 3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; 4) інші обставини, що мають істотне значення.

Звертаючись до суду з позовом про стягнення аліментів у твердій грошовій сумі у розмірі 2 000 грн. ОСОБА_3 не надала розрахунку та будь-яких доказів щодо як розміру аліментів, так і спроможності відповідача надавати матеріальну допомогу у такому розмірі. Стягуючи аліменти у сумі 1 000 грн., суд першої інстанції не звернув увагу на матеріальне становище відповідача та на його неспроможність сплачувати аліменти у такій сумі.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 199 СК України обов'язок утримувати повнолітню дитину, яка продовжує навчання покладено на обох батьків.

Враховуючи те, що позивачем надано лише довідку про оплату за проживання в гуртожитку за рік та не надано взамін доказів щодо розміру інших витрат, необхідних на навчання, а також те, що обов'язок утримувати повнолітню дитину законом покладено на обох батьків, розмір аліментів має бути визначено у мінімальному розмірі, який, на думку колегії суддів, має складати 400 грн. щомісяця.

Отже, рішення суду першої інстанції підлягає зміні в частині визначення розміру аліментів.

Керуючись ст. ст. 303, 307, 309, ЦПК України, колегія суддів,-

ВИРІШИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити частково.

Рішення Володарського районного суду Київської області від 28 травня 2013 року в частині визначення розміру аліментів змінити.

Стягнути з ОСОБА_2, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, проживаючого по АДРЕСА_1 аліменти на користь ОСОБА_3, ідентифікаційний номер НОМЕР_2, проживаючої по АДРЕСА_1 на утримання доньки ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_3 р. н. у розмірі 400 грн. щомісячно, починаючи з 07.05.2013 року на період навчання, але не більше ніж до 23 років.

В іншій частині рішення суду залишити без змін.

Рішення набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржене в касаційному порядку протягом двадцяти днів.

Головуючий: Я.С. Мельник

Судді: Л.А. Волохов

Ю.В. Матвієнко