Рішення № 33498606, 16.09.2013, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/14313/13 16.09.13За позовом Товариства з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «Наста»

до Відкритого акціонерного товариства «Національна акціонерна страхова

компанія «Оранта»

про стягнення грошових коштів в порядку регресу

Суддя Самсін Р.І.

Представники сторін:

від позивача: Євсєєва І.П. (довіреність № 92 від 26.03.2013р.);

від відповідача: не з'явились;

В судовому засіданні 16.09.2013р. у відповідності до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «Наста» (надалі ТДВ «СК «Наста», позивач) звернулось до суду з позовом про стягнення з Відкритого акціонерного товариства Національна акціонерна страхова компанія «Оранта» (надалі ВАТ НАСК «Оранта», відповідач) суми страхового відшкодування в розмірі 6575, 54 грн..

Позовні вимоги мотивовані тим, що ТДВ «СК «Наста» на підставі договору добровільного комплексного страхування ризиків, пов'язаних з експлуатацією наземного транспорту № 212 0085469 від 16.03.2012р., внаслідок настання страхової події - дорожньо-транспортної пригоди виплачено страхове відшкодування власнику пошкодженого автомобіля марки Lexus, державний номер АА 2827 ІТ, а тому позивачем відповідно до положень статті 27 Закону України «Про страхування» та статей 993, 1191 Цивільного кодексу України отримано право зворотної вимоги до особи, відповідальної за завдану шкоду. Оскільки цивільна відповідальність власника транспортного засобу - автомобіля Ford Transit Connect, державний номер АІ 1619 ЕВ, водій якого визнаний винним у скоєнні ДТП була застрахована ВАТ НАСК «Оранта» позивачем було направлено останньому заяву на виплату страхового відшкодування в порядку регресу. Враховуючи, що відповідачем не відшкодовано заявлену суму збитку, позивач просить стягнути з відповідача суму в розмірі 6575, 54 грн. в судовому порядку.

Відповідачем до суду подано відзив на позов, у якому, відповідач просив задовольнити позовні вимоги частково у розмірі 6065, 54 грн., а розгляд справи проводити без участі представника компанії.

Розглянувши подані документи, дослідивши наявні у справі докази, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

За договором добровільного комплексного страхування ризиків, пов'язаних з експлуатацією наземного транспорту № 212 0085469 від 16.03.2012р. у ТДВ «СК «Наста», застраховано автомобіль Lexus, державний номер АА 2827 ІТ, страхувальником по договору є Лялька Роман Ярославович.

Відомостями № 9134873 про дорожньо-транспортну пригоду підтверджено настання 29.12.2012р. дорожньо-транспортної пригоди - зіткнення за участю автомобілів Ford Transit Connect, державний номер АІ 1619 ЕВ, яким керував Сопельняк Дмитро Валерійович та Lexus, державний номер АА 2827 ІТ під керуванням Чілікіної Ірини Олександрівни.

ДТП сталася в результаті порушення водієм Сопельняком Д.В. вимог п. 12.1, 13.1 Правил дорожнього руху України, якого визнано винним у скоєнні адміністративного правопорушення постановою Солом'янського районного суду міста Києва від 30.01.2013р., справа 3-568/13.

Загальний розмір матеріального збитку, завданого власнику транспортного засобу Lexus, державний номер АА 2827 ІТ в результаті його пошкодження при ДТП, відповідно до звіту № 2012-12-29/001 про оцінку автомобіля, складеного 12.01.2013р. суб'єктом оціночної діяльності - оцінювачем ТОВ «Ваш Асистанс» Кандаляном Р.Г. (свідоцтво про реєстрацію в Державному реєстрі оцінювачів № 8787 від 17.06.2011р.), складає 12591, 72 грн..

За страховим випадком - ДТП що сталась 19.12.2012р. за участю застрахованого автомобіля, згідно складеного страхового акту № 2012-12-29/001 від 21.01.2013р. по договору страхування № 212 0085469 від 16.03.2012р., визначено суму страхового відшкодування в розмірі 6575, 54 грн., виплата якого за договором страхування підтверджується платіжним дорученням № 382 від 01.02.2013р..

Статтею 27 Закону України «Про страхування» та статтею 993 ЦК України визначено, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Таким чином, до позивача перейшло право зворотної вимоги до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Під час розгляду справи встановлено, що транспортний засіб - автомобіль Ford Transit Connect, державний номер АІ 1619 ЕВ, яким спричинено ДТП, що потягнуло нанесення шкоди застрахованому у позивача автомобілю Lexus, державний номер АА 2827 ІТ, взято на страхування ВАТ НАСК «Оранта» про що укладено договір (поліс) обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів АВ/4339678.

Частиною другою статті 1187 ЦК України передбачено, що шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Вина водія який керував автомобілем Ford Transit Connect, державний номер АІ 1619 ЕВ підтверджена постановою Солом'янського районного суду міста Києва від 30.01.2013р..

Пунктом 36.4 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників транспортних засобів» (в редакції закону на час врегулювання страхового випадку) передбачено, що виплата страхового відшкодування (регламентна виплата) здійснюється безпосередньо потерпілому (іншій особі, яка має право на отримання відшкодування) або погодженим з ним особам, які надають послуги з ремонту пошкодженого майна, сплатили страхове відшкодування за договором майнового страхування (крім регламентної виплати, передбаченої підпунктом «а» пункту 41.1 статті 41 цього Закону), лікування потерпілих та інші послуги, пов'язані з відшкодуванням збитків.

Виходячи з наведених положень закону, відповідач, як страховик винної особи, має право здійснювати виплату страхового відшкодування за договором обов'язкового страхування цивільної відповідальності власника транспортного засобу на користь особи, яка сплатила страхове відшкодування за договором майнового страхування (тобто за договором добровільного страхування), а позивач вправі вимагати здійснення такої виплати на свою користь, оскільки сплатив страхове відшкодування потерпілому на умовах укладеного договору добровільного страхування.

Таким чином відповідач є відповідальною особою за завдані збитки власнику автомобіля Lexus, державний номер АА 2827 ІТ відповідно до положень Закону України «Про обов'язкове страхування цивільної відповідальності власників транспортних засобів» в межах, передбачених договором обов'язкового страхування цивільної відповідальності (поліс АВ/4339678), а до ТДВ «СК «Наста» як страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором страхування № 212 0085469 від 16.03.2012р., перейшло право вимоги, яке потерпіла особа мала до ВАТ НАСК «Оранта» як особи, відповідальної за завдані збитки.

Аналогічні висновки по застосуванню положень закону містяться у постанові Верховного Суду України судової палати у господарських справах від 25 листопада 2008 року (справа 11/406-07), а також і у постанові Верховного Суду України 11/104 від 07.11.2011р. (справа № 48/562), які згідно ч. 2 ст. 82 ГПК України є обов'язкові до врахування судом при прийнятті рішення у справі.

За чинним законодавством України окрім особи, винної у завданні шкоди, потерпілий у ДТП має також право одержати майнове відшкодування або за рахунок страхової організації, якою застраховане його майно, за правилами і в порядку, встановленому Цивільним кодексом України та Законом України «Про страхування», або за рахунок страховика, яким застраховано відповідальність особи, що володіє транспортним засобом, водія якого визнано винним у ДТП, за правилами та у порядку, встановленому ЦК України та Законом України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів».

Право потерпілого обрати той чи інший спосіб захисту чинним законодавством не обмежене та належить саме потерпілому.

В даному випадку потерпілий звернувся за відшкодуванням майнової шкоди до позивача, який застрахував його майно - автомобіль Lexus, державний номер АА 2827 ІТ.

Правовідносини сторін у такому випадку регулюються нормами ЦК України та ЗУ «Про страхування».

Так, відповідно до ч. 1 ст. 1191 ЦК України особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.

Відповідальність страховика винної особи регламентована положеннями спеціального закону - Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» та обмежується укладеним договором страхування.

Згідно положень вказаного закону позивач набув (в порядку регресу) право на виплату страхового відшкодування від страховика винної особи.

Прийняття рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) страховиком та порядок його виплати, визначено положеннями ст. 36 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів».

Згідно порядку виплати страхового відшкодування відповідно до положень Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» в редакції чинній з 19.09.2011р. та застосовується до спірних правовідносин по страховому випадку, що настав 29.12.2012р., відповідно до ст. 35 (п. 35.1) закону, для отримання страхового відшкодування потерпілий чи інша особа, яка має право на отримання відшкодування, протягом 30 днів з дня подання повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду подає страховику (у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону, - МТСБУ) заяву про страхове відшкодування.

У відповідності до вимог ст. 36 (п. 36.2) закону: страховик (МТСБУ) протягом 15 днів з дня узгодження ним розміру страхового відшкодування з особою, яка має право на отримання відшкодування, за наявності документів, зазначених у статті 35 цього Закону, повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду, але не пізніш як через 90 днів з дня отримання заяви про страхове відшкодування зобов'язаний:

у разі визнання ним вимог заявника обґрунтованими - прийняти рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) та виплатити його. Якщо у зв'язку з відсутністю документів, що підтверджують розмір заявленої шкоди, страховик (МТСБУ) не може оцінити її загальний розмір, виплата страхового відшкодування (регламентна виплата) здійснюється у розмірі заподіяної шкоди, оціненої страховиком (МТСБУ). Страховик має право здійснювати виплати без проведення експертизи, якщо за результатами проведеного ним огляду пошкодженого майна страховик і потерпілий досягли згоди про розмір страхового відшкодування і не наполягають на проведенні оцінки, експертизи пошкодженого майна;

у разі невизнання майнових вимог заявника або з підстав, визначених статтями 32 та/або 37 цього Закону, - прийняти вмотивоване рішення про відмову у здійсненні страхового відшкодування (регламентної виплати).

Таким чином, підстави вважати порушеними права позивача відповідачем при невиплаті суми страхового відшкодування на користь позивача є саме неотримання коштів від відповідача протягом зазначених строків від дня отримання страховою компанією регресної вимоги, неприйняття рішення про здійснення страхового відшкодування чи про відмову у здійсненні страхового відшкодування. Невиконання вказаних вимог є підставою для звернення до суду та стягнення зазначеної суми коштів згідно судового рішення.

Заява на виплату страхового відшкодування за вих. № 456 від 18.03.2013р. міститься в матеріалах справи, а її отримання відповідачем 27.03.2013р. підтверджено залученим в копії до справи поштовим повідомленням про вручення рекомендованого відправлення.

Враховуючи нездійснення виплати на користь позивача згідно вказаної вимоги, позов підлягає задоволенню частково при врахуванні наступного.

За договором обов'язкового страхування цивільної відповідальності (поліс АВ/4339678) передбачено, що ліміт відповідальності за шкоду заподіяну майну становить 50000 грн., франшиза - 510 грн..

Враховуючи викладене, за встановлених обставин, на користь позивача підлягає стягненню в порядку регресу сума 6065, 54 грн. (6575, 54 грн. - 510 грн. розмір франшизи за полісом АВ/4339678), а вимоги позивача щодо відшкодування відповідачем іншої частини виплаченого страхового відшкодування не узгоджуються з наведеними положеннями закону, оскільки відповідальність страховика винної особи регламентована положеннями Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» та обмежується укладеним договором страхування.

Випадки, коли шкода не відшкодовується страховиком (або МТСБУ) визначені у ст. 32 (в редакції закону на час врегулювання страхового випадку) і доказів наявності таких суду не представлено.

Судові витрати позивача про сплату судового збору у розмірі 1720,50 грн. відповідно до положень статті 49 ГПК України покладаються на відповідача пропорційно задоволених вимог в сумі 1582, 86 грн..

Керуючись ст.ст. 33, 49, 82-85 ГПК України, господарський суд -

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Відкритого акціонерного товариства «Національна акціонерна страхова компанія «Оранта» (02081, м. Київ, вул. Здолбунівська 7-Д, ідент. код 00034186) на користь Товариства з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «Наста» (01001, м. Київ, вул. Володимирська 5-Б, ідент. код 35893575) 6065, 54 грн. (шість тисяч шістдесят п'ять гривень 54 копійки) страхової виплати в порядку регресу, 1582, 86 грн. (одну тисячу п'ятсот вісімдесят дві гривні 86 копійок) витрат по сплаті судового збору.

3. В іншій частині в позові відмовити.

Рішення набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 85 Господарського процесуального кодексу України. Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку та в строки, встановлені ст. 93 Господарського процесуального кодексу України.

повне рішення складено 17.09.2013

Суддя Р.І. Самсін