Рішення № 33497552, 10.09.2013, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

10.09.2013 Справа № 905/2263/13

Господарський суд Донецької області у складі головуючого судді Демідової П.В., суддів Бокової Ю.В., Сгари Е.В.

При секретарі судового засідання Самойловій К.Є.

Розглянув у відкритому судовому засіданні справу

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «Схід-Ресурс», м. Донецьк

до відповідача-1: Публічного акціонерного товариства «ОТП Банк», м. Київ

до відповідача-2: Товариства з обмеженою відповідальністю «ОТП Факторинг Україна», м. Київ

до відповідача-3: Товариство з обмеженою відповідальністю «Прибузький гранітний кар'єр»

до відповідача-4: Публічне акціонерне товариство «Новоукраїнський кар'єр»

до відповідача-5: Товариство з обмеженою відповідальністю «Науково-комерційне товариство «Данко»

до відповідача-6: Публічне акціонерне товариство «Овручський гірничо-збагачувальний комбінат «Кварцит»

за участю третьої особи, яка не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача-1: Фізична особа ОСОБА_1

про визнання недійсними правочинів

За участю представників сторін:

Від позивача: Ротко О.В. за довіреністю.

Від відповідачів-1,2: Ткаченко О.П. за довіреністю.

Від відповідачів 3-6: не з'явились.

Від третьої особи: не з'явився.

Суд перебував в нарадчій кімнаті

10.09.2013р. з 14.25 год. по 14.35 год.

Суть справи:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Схід-Ресурс», м. Донецьк звернулось до господарського суду Донецької області з позовом до Публічного акціонерного товариства «ОТП Банк», м. Київ та Товариства з обмеженою відповідальністю «ОТП Факторинг Україна», м. Київ про визнання недійсними правочинів.

Ухвалою суду від 02.04.2013р. за вказаним позовом порушено провадження по справі №905/2263/13 та залучено в якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача-1: 1) Товариство з обмеженою відповідальністю «Прибузький гранітний кар'єр», 2) Публічне акціонерне товариство «Новоукраїнський кар'єр», 3) Товариство з обмеженою відповідальністю «Науково-комерційне товариство «Данко», 4) Публічне акціонерне товариство «Овручський гірничо-збагачувальний комбінат «Кварцит», 5) Фізичну особу ОСОБА_1.

Разом з позовом Товариством з обмеженою відповідальністю «Схід-Ресурс» подано заяву від 28.03.2013р. про його забезпечення шляхом накладення арешту на все рухоме і нерухоме майно Публічного акціонерного товариства «Новоукраїнський кар'єр», Товариства з обмеженою відповідальністю «Прибузький гранітний кар'єр»; заборони Реєстраційній службі Доманівського районного управління юстиції Миколаївської області вчиняти будь-які, спрямовані на припинення, перехід, набуття третіми особами права власності на майно ТОВ «Прибузький гранітний кар'єр» - цілісний майновий комплекс, розташований за адресою: Миколаївська область, Доманівський район, с. Прибужжя, вул. Степова, 2, а також інше майно: основні засоби виробництва загальною вартістю 44 410 164,00 грн., здійснювати будь-які дії щодо переходу права власності на будь-яку третю особу на 100% корпоративних прав ТОВ «Прибузький гранітний кар'єр»; заборони Новоукраїнській районній державній адміністрації Кіровоградської області і зберігачу цінних паперів Закритому акціонерному товариству «Авант» здійснювати будь-які дії щодо переходу права власності на будь-яку третю особу на 72,5% акцій Публічного акціонерного товариства «Новоукраїнський кар'єр».

Відповідно до ст.66 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) забезпечення позову допускається, якщо невжиття заходів до забезпечення позову може утруднити або зробити неможливим виконання рішення господарського суду. За правовою позицією Вищого господарського суду України, викладеною в п.1 постанови №16 від 26.12.2011р. "Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову", особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення із заявою про забезпечення позову. З цією метою та з урахуванням загальних вимог, передбачених статтею 33 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), обов'язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу до забезпечення позову.

Оскільки позивачем не підтверджено належними доказами та не наведено обґрунтованих доводів щодо неможливості або ускладнення виконання рішення суду по справі №905/2263/13 у випадку невжиття заходів до забезпечення позову, зазначених у заяві від 28.03.2013р., заява щодо забезпечення позову у справі №905/2263/13 судом не задовольняється.

Крім того, разом з позовом Товариством з обмеженою відповідальністю «Схід-Ресурс» подано заяву про забезпечення доказів, в якій заявник, посилаючись на відсутність в нього деяких документів, проси суд витребувати у відповідача-2 протокол №2 від 17.03.2008р. чергового засідання наглядової ради ВАТ «Новоукраїнський кар'єр», рішення №15 від 17.03.2008р. загальних зборів ТОВ «При бузький гранітний кар'єр», договір поруки №SR 08-96/29-1 від 26.03.2008р., договір купівлі-продажу кредитного портвелю від 22.02.2009р., укладений ТОВ «ОТП Факторинг Україна» з ПАТ «ОТП Банк».

16.04.2013 року відповідачем-2 до матеріалів справи надані договір поруки №SR 08-96/29-1 від 26.03.2008р. та договір купівлі-продажу кредитного портвелю від 22.02.2009р., укладений ТОВ «ОТП Факторинг Україна» з ПАТ «ОТП Банк».

За приписами ст.38 ГПК України, сторона або прокурор у разі неможливості самостійно надати докази вправі подати клопотання про витребування господарським судом доказів. У клопотанні повинно бути зазначено який доказ витребовується; обставини, що перешкоджають його наданню; підстави, з яких випливає, що цей доказ має підприємство чи організація; обставини, які може підтвердити цей доказ.

Оскільки клопотання позивача про витребування протоколів № 2 від 17.03.2008 року та № 15 від 17.03.2008 року не відповідає вищевказаним вимогам, воно не підлягає задоволенню.

16 квітня 2013р. через канцелярію суду від позивача надійшло клопотання про зупинення провадження п справі №905/2263/13 до прийняття остаточного рішення по справі №905/2160/13, в межах якої оскаржується дійсність протоколу загальних зборів учасників ТОВ «Схід-Ресурс» №13 від 26.03.2008р. В свою чергу, відповідачем-2 надано письмові заперечення від 16.04.2013р. проти задоволення вищевказаного клопотання.

Відповідно до ч.1 ст.79 ГПК України, господарський суд зупиняє провадження у справі в разі неможливості розгляду даної справи до вирішення пов'язаної з нею іншої справи, що розглядається іншим судом, а також у разі звернення господарського суду із судовим дорученням про надання правової допомоги до іноземного суду або іншого компетентного органу іноземної держави.

Проаналізувавши доводи позивача, суд не вбачає обставин, які перешкоджають вирішенню господарської справи №905/2263/13 та обумовлені перебуванням у провадженні господарського суду Донецької області справи №905/2160/13, в тому відхиляє клопотання про зупинення провадження по справі №905/2263/13.

Ухвалою суду від 16.04.2013р. третіх осіб 1-4 - Товариство з обмеженою відповідальністю «Прибузький гранітний кар'єр», Публічне акціонерне товариство «Новоукраїнський кар'єр», Товариство з обмеженою відповідальністю «Науково-комерційне товариство «Данко», Публічне акціонерне товариство «Овручський гірничо-збагачувальний комбінат «Кварцит»залучено до справи в якості відповідачів.

14 травня 2013р. відповідачами-1,2 спільно надано заяву про застосування строків позовної давності до позовних вимог, у зв'язку з чим відповідачі просять суд відмовити в їх задоволенні. Цього ж дня відповідачами-1,2 наданий спільний відзив на позов, в якому зазначено про безпідставність та невідповідність закону вимог позивача, у зв'язку з чим останні не підлягають задоволенню. 27 травня 2013р. відповідачами-1,2 надано доповнення до відзиву на позов, в якому назначено, що укладення оспорюваного договору про надання кредиту № CR 08-131/29-1 від 26.03.2008р. погоджено Товариством з обмеженою відповідальністю «Схід-Ресурс» відповідно до протоколу загальних зборів його учасників №13 від 27.03.2008р.

22 травня 2013р. через канцелярію суду надійшов відзив відповідача-3, в якому він просить суд задовольнити в повному обсязі вимоги позивача.

За клопотанням позивача, ухвалою суду від 27.05.2013р. строк розгляду справи №905/2263/13 продовжений на 15 днів.

31 липня 2013р. позивачем до канцелярії суду подано клопотання про призначення подальшого розгляду справи №905/2263/13 колегією суддів. Враховуючи, що колегіальний розгляд зазначеної справи вже здійснюється за розпорядженням голови господарського суду Донецької області від 10.06.2013р., вищевказане клопотання судом не задоволено у зв'язку з його недоцільністю.

За клопотанням сторін, розгляд справи №905/2263/13 неодноразово відкладався.

В судовому засіданні 10.09.2013р. представник позивача підтримав заявлені позовні вимоги в повному обсязі. Представник відповідачів-1,2 про позову заперечив з підстав, викладених у відзиві та доповненнях до нього. Представники інших учасників судового процесу в судове засідання не з'явились, про час та місце слухання справи були повідомлені належним чином, про поважність причин неявки суд не повідомили.

За змістом правової позиції Вищого господарського суду України, викладеної в п.3.9.2 постанови №18 від 26.12.2011р., у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору. При цьому неявка у судове засідання однієї з сторін, належним чином повідомленої про час і місце цього засідання, не перешкоджає такому переходові до розгляду позовних вимог, якщо у господарського суду відсутні підстави для відкладення розгляду справи, передбачені частиною першою статті 77 ГПК України (п.3.12 постанови).

Оскільки у матеріалах справи достатньо документів, які мають значення для правильного вирішення спору та відповідачем не надано доказів в підтвердження поважності причин неявки його повноважного представника в судове засідання, справа розглядається відповідно до ст.75 ГПК України без явки відповідачів-3-6 за наявними в ній матеріалами.

Перед початком розгляду справи по суті представників сторін було ознайомлено з правами та обов'язками, передбаченими ст.22 ГПК України. У відповідності до ст.81-1 ГПК України складено протокол судового засідання, який долучено до матеріалів справи.

У відповідності до п.п.2, 3, 4 ч.2 ст.129 Конституції України, ст.ст.42, 43 ГПК, ст. 33 ГПК України основними засадами судочинства є рівність усіх учасників судового процесу перед законом та судом, змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до ст.34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. За приписами ст.43 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін, господарський суд, -

Встановив:

26 березня 2008р. між Закритим акціонерним товариством «ОТП Банк» (далі - банк, правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство «ОТП Банк»), Товариством з обмеженою відповідальністю «Схід-Ресурс» (далі - позичальник), Товариством з обмеженою відповідальністю «Прибузький гранітний кар'єр» (майновий поручитель-1) та Відкритим акціонерним товариством «Новоукраїнський кар'єр» (майновий поручитель-2) укладено договір про надання кредиту №CR 08-131/29-1, відповідно до п.1.1 якого банк надає позичальнику кредит в розмірі, що не перевищує ліміт фінансування - 12 289 018,00 дол. США, а позичальник приймає, зобов'язується належним чином використати та повернути банку кредит, а також сплатити проценти та виконати інші зобов'язання, встановлені цим договором. Строк кредитування (до 26.03.2013р.) та графік повернення кредиту визначені у п.1.7 та в подальшому за згодою сторін неодноразово змінювався.

21 серпня 2008р. між Закритим акціонерним товариством «ОТП Банк» (далі - банк, правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство «ОТП Банк») та Товариством з обмеженою відповідальністю «Схід-Ресурс» (далі - позичальник) укладений договір про надання кредитної лінії № CR 08-457/29-1, відповідно до п.1.1 якого банк надає позичальнику кредит в розмірі, що не перевищує ліміт фінансування - 179 694,00 дол. США, а позичальник приймає, зобов'язується належним чином використати та повернути банку кредит, а також сплатити проценти та виконати інші зобов'язання, встановлені цим договором. Строк кредитування визначений п.1.6 до 21.08.2009р. включно.

Оцінивши договори, з якого виникли цивільні права та обов'язки сторін, суд дійшов висновку, що укладені між сторонами правочини за своїм змістом та правовою природою є договорами кредиту, які підпадає під правове регулювання норм §2 глави 71 Цивільного кодексу України та ст. 345-346 Господарського кодексу України (далі - ГК України).

22 грудня 2009р. між Публічним акціонерним товариством «ОТП Банк» в якості продавця та Товариством з обмеженою відповідальністю «Факторинг Україна» в якості покупця укладено договір купівлі-продажу кредитного портфелю, відповідно до п.3.1 якого в порядку та на умовах, визначених цим договором, продавець продає (переуступає) покупцю права на кредитний портфель, який включає в себе кредитні договори (перелік яких міститься в додатку №1 до цього договору, зокрема, укладені з ТОВ «Схід-Ресурс» кредитні договори № CR 08-457/29-1 від 21.08.2008р., №CR 08-131/29-1 від 26.03.2008р.), а покупець приймає такий кредитний портфель та зобов'язується сплатити на користь продавця винагороду в 185 262 000,00 грн. З урахуванням положень розділу 4 договору купівлі-продажу кредитного портфелю від 22.12.2009р. та беручи до уваги наявні в матеріалах справи №905/2263/13 копії акту приймання-передачі кредитного портфелю від 22.12.2009р. та платіжне доручення №00030 від 22.12.2009р. ТОВ «ОТП Факторинг Україна» на користь ПАТ «ОТП Банк» грошових коштів в сумі 185 262 000,00 грн., суд робить висновок про набуття покупцем прав вимоги за оспорюваними правочинами, в тому числі - за забезпечувальними договорами до вищевказаних кредитних угод згідно з п.3.4 договору купівлі-продажу від 22.12.2009р.

Згідно з ч.1 ст.215 ЦК України, підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу, зокрема, особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності.

Обґрунтовуючи позовні вимоги щодо визнання недійсними вищевказаних кредитних договорів, позивач посилається на укладення договору про надання кредиту №CR 08-131/29-1 від 26.03.2008р. згідно з протоколом загальних зборів учасників ТОВ «Схід-Ресурс» №13 від 26.03.2008р., дійсність якого наразі оскаржується в судовому порядку; та на підписання договору про надання кредитної лінії № CR 08-457/29-1 від 21.08.2008р. позичальником без отримання згоди загальних зборів його учасників.

Виходячи зі змісту розділу 9 статуту Товариства з обмеженою відповідальністю «Схід-Ресурс», затвердженого протоколом загальних зборів учасників №10 від 10.10.07р., чинного на момент укладення оспорюваних договорів (далі - статут), органами управління товариства є збори учасників (вищий орган відповідно до п.9.1 статуту), директор (виконавчий орган товариства, що здійснює управління його поточною діяльністю відповідно до п.9.6 статуту) та ревізійна комісія (здійснює контроль за фінансовою та господарською діяльністю товариства відповідно до п.9.7 статуту).

Пунктом 9.6.4 статуту визначено перелік повноважень директора ТОВ «Схід-Ресурс», до яких, серед іншого віднесено, укладення угод на суму, що перевищує 1 000 000,00 грн. щодо діяльності Товариства з попереднім затвердженням зборами учасників та укладення інших угод.

Виходячи з преамбули договору про надання кредитної лінії № CR 08-457/29-1 від 21.08.2008р., від імені позичальника він підписаний директором ТОВ «Схід-Ресурс» ОСОБА_1, посадовий статус якого на момент вчинення оспорюваного правочину сторонами не заперечується та документально підтверджений витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців АГ №318893. Сума договору, яка опосередковується встановленим лімітом фінансування, складає 179 694,00 дол. США, що у гривневому еквіваленті за офіційним курсом Національного банку України станом на 21.08.2008р. становить 870 401,80 грн.

Враховуючи вищевикладене та беручи до уваги норми п.9.6.4 статуту, суд робить висновок про відсутність правових підстав для попереднього затвердження зборами учасників ТОВ «Схід-Ресурс» договору про надання кредитної лінії № CR 08-457/29-1 від 21.08.2008р., оскільки його сума у гривневому еквіваленті на момент вчинення цього правочину не перевищує 1 000 000,00 грн. З огляду на наведені обставини, суд робить висновок про необґрунтованість доводів позивача щодо відсутності в особи, якою укладено від імені позичальника договір про надання кредитної лінії № CR 08-457/29-1 від 21.08.2008р., необхідного обсягу цивільної дієздатності, тому позовні вимоги в цій частині є безпідставними та неправомірними, а відтак задоволенню не підлягають.

Договір про надання кредиту №CR 08-131/29-1 від 26.03.2008р. з боку Товариства з обмеженою відповідальністю «Схід-Ресурс» підписаний Лактіоновим Юрієм Івановичем, посадовий статус якого на момент вчинення оспорюваного правочину сторонами не заперечується та документально підтверджений витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців АГ №318890.

З урахуванням п.9.6.4 статуту та встановленого договором ліміту фінансування в розмірі 12 289 018,00 дол. США, що у гривневому еквіваленті за офіційним курсом Національного банку України станом на момент укладення правочину становить 62 059 540,90 грн., його вчинення директором потребує попереднього затвердження загальними зборами учасників ТОВ «Схід-Ресурс».

Позивачем до матеріалів справи надано копію протоколу загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю «Схід-Ресурс» №13 від 26.03.2008р., яким за другим питання порядку денного вирішено затвердити договір про надання кредиту №CR 08-131/29-1 від 26.03.2008р.

Проте, як зазначає позивач, зазначений протокол наразі оскаржується учасником товариства до господарського суду Донецької області, через порушення порядку скликання та підписання протоколу , за відповідним позовом порушено провадження по справі №905/2160/13. У зв'язку з вищевикладеним, позивач стверджує про невідповідність договору про надання кредиту №CR 08-131/29-1 від 26.03.2008р. нормам ч.2 ст.203 ЦК України та просить визнати його недійсним як такий, що укладений директором ТОВ «Схід-Ресурс» з перевищенням наданих йому повноважень.

Відповідно до ст. 4 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців" державна реєстрація юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців є засвідченням факту створення або припинення юридичної особи, засвідченням факту набуття або позбавлення статусу підприємця фізичною особою, а також вчиненням інших реєстраційних дій, які передбачені цим Законом, шляхом внесення відповідних записів до Єдиного державного реєстру.

Згідно статті 18 зазначеного Закону, якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін. Якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, є недостовірними і були внесені до нього, то третя особа може посилатися на них у спорі як на достовірні. Третя особа не може посилатися на них у спорі у разі, якщо вона знала або могла знати про те, що такі відомості є недостовірними. Якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру не були до нього внесені, вони не можуть бути використані в спорі з третьою особою, крім випадків, коли третя особа знала або могла знати ці відомості.

Крім того, відповідно до роз'яснень Пленуму Верховного Суду України, викладених у п.42 постанови від 24 жовтня 2008 року № 13 "Про практику розгляду судами корпоративних спорів" при вирішенні спорів щодо визнання недійсними правочинів, укладених виконавчим органом господарського товариства, рішення загальних зборів про обрання якого на посаду визнано у судовому порядку недійсним, судам необхідно керуватися ч.3 ст. 92, ст. 241 ЦК України.

Зокрема, згідно ч.3 ст. 92 ЦК України у відносинах із третіми особами обмеження повноважень щодо представництва юридичної особи не має юридичної сили, крім випадків, коли юридична особа доведе, що третя особа знала чи за всіма обставинами не могла не знати про такі обмеження.

Як свідчать витяг з Єдиного державного реєстру юридичних та фізичних осіб-підприємців, в Єдиному державному реєстрі станом на 26.03.2008 року , особою, яка має право вчиняти дії від імені позивача без довіреності , у тому числі підписувати договори без будь-яких обмежень, визначено керівник -Лактіонов Ю.І. Позивачем не спростовується факт існування протоколу загальних зборів № 13 від 26.03.2008 року, який наразі оскаржується, та надання його відповідачу -1 в обґрунтування повноважень представника позивача на укладання кредитної угоди.

Враховуючи викладене суд приходить до висновку, що на час підписання договору про надання кредиту №CR 08-131/29-1 від 26.03.2008р., відповідач-1 був впевнений в наявність необхідного обсягу дієздатності у ТОВ «Схід -Ресурс» на укладання оспорюваного кредитного договору на наявність у його представника повноважень на підписання цієї угоди.

Таким чином, оскарження в судовому порядку в межах справи №905/2160/13 протоколу загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю «Схід-Ресурс» №13 від 26.03.2008р. не зумовлює в обов'язковому порядку висновок про недійсність договору про надання кредиту №CR 08-131/29-1 від 26.03.2008р. Аналогічну позицію, обов'язкову для застосування судами згідно зі ст.111-28 ГПК України, з цього питання висловлено Верховним Судом України в постанові від 23.02.2010р. по справі №29/104пд.

Водночас, за приписами ч.1 ст.241 ЦК України, правочин, вчинений представником з перевищенням повноважень, створює, змінює, припиняє цивільні права та обов'язки особи, яку він представляє, лише у разі наступного схвалення правочину цією особою. Правочин вважається схваленим зокрема у разі, якщо особа, яку він представляє, вчинила дії, що свідчать про прийняття його до виконання. Стаття 241 ЦК України не обмежує дії, що можуть свідчити про схвалення правочину, певним вичерпним колом обставин. Зазначена норма також не встановлює обмежень щодо часу здійснення відповідних дій. Визначальним у вчиненні дій щодо схвалення правочину, вчиненого з перевищенням повноважень, є зміст таких дій, оскільки вони мають свідчити про прийняття правочину до виконання. Схвалення правочину можливе у різних формах. По-перше, якщо особа, яку представляють, прямо заявила про це в письмовій формі. По-друге, шляхом конклюдентних дій, які свідчать про прийняття до виконання правочину (виплата контрагенту грошової суми, прийняття або передання майна тощо). Схвалення правочину особою, яку представляють, свідчить про чинність правочину з моменту його укладення і, відповідно, про поширення на неї усіх прав та обов'язків як сторони за правочином з цього моменту

Відповідачами-1,2 до матеріалів справи №905/2263/13 надано платіжні документи, які свідчать про часткове виконання позивачем зобов'язань за вищевказаним кредитним договором, зокрема, щодо сплати нарахованих відсотків та часткового погашення заборгованості за кредитом, що свідчить про наступне схвалення спірних договорів позивачем та обумовлену цим відсутність підстав для визнання їх недійсними. Аналогічної позиції підтримується Вищий господарський суд України у справах № № 5/079-12 від 20.05.2013, № 5023/4496/12 від 17.04.2013р., № 5023/4496/12 від 17.04.2013р.

З огляду на наведені обставини, суд не приймає доводи позивача щодо недійсності договору про надання кредиту №CR 08-131/29-1 від 26.03.2008р. з підстав перевищення особою, якою він підписаний з боку позичальника, повноважень при його укладенні.

Крім зазначеного, ухвалами суду протягом розгляду справи було зобов'язано позивача обґрунтувати порушення укладеними угодами його прав та обов'язків. За змістом ст. 15 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. У відповідності до ст. 1 ГПК України юридичні особи, мають право звертатися до господарського суду за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів. За змістом ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Проте, суд може відмовити у захисті цивільного права та інтересу особи в разі порушення нею положень частин другої - п'ятої статті 13 ЦК України. За змістом ч.2-4 ст. 13 ЦК України при здійсненні своїх прав особа зобов'язана утримуватися від дій, які могли б порушити права інших осіб, завдати шкоди довкіллю або культурній спадщині; не допускати дій, що вчиняються з наміром завдати шкоди іншій особі, а також зловживання правом в інших формах; додержуватися моральних засад суспільства.

З наданих відповідачем до матеріалів справи виписок по рахунках, вбачається , що кредитні кошти позивачем отримані, протягом дії кредитного договору останній сплачував відсотки за користування кредитними коштами. Ці обставини позивачем не спростовуються.

За таких обставин, суд вважає, що позивачем не доведено належним чином порушеня його прав.

Враховуючи викладене, суд відмовляє в цій частині позовних вимог у зв'язку з їх необґрунтованістю.

У забезпечення належного виконання договору про надання кредиту №CR 08-131/29-1 від 26.03.2008р. укладено наступні правочини:

- іпотечний договір № PL 08-283/29-1 від 25.04.2008р., за яким Відкрите акціонерне товариство «Новоукраїнський кар'єр» надав в іпотеку Закритому акціонерному товариству «ОТП Банк» предмет іпотеки - єдиний майновий комплекс іпотекодавця (підприємство іпотекодавця), окрім боргів іпотекодавця, до складу якого входять майновий комплекс, розташований за адресою: Україна, Кіровоградська область, м. Новоукраїнка, вул. П. Мирного, 1, що складається з будівель та спору, визначених п.1.2.1 договору; земельна ділянка площею 48,0171 га з кадастровим номером 3524010100:02:000:8001 та основні засоби виробництва - майно (основні засоби виробництва/ споруди/ обладнання/ устаткування/ транспортні засоби), що належить іпотекодавцю на праві власності, опис, кількість, місцезнаходження (включаючи назву утримувача) та заставна вартість якого зазначається в додатку №2 до цього договору, що є його невід'ємною частиною, а також інше майно, в тому числі майнові права, що відображені на момент вчинення цього договору та/або буде відображене протягом дії цього договору в балансі іпотекодавця;

- іпотечний договір № PL 08-201/29-1 від 27.03.2008р., за яким Товариство з обмеженою відповідальністю «Прибузький гранітний кар'єр» надав в іпотеку Закритому акціонерному товариству «ОТП Банк» предмет іпотеки - єдиний майновий комплекс іпотекодавця (підприємство іпотекодавця), окрім боргів іпотекодавця, до складу якого входять комплекс, розташований за адресою: Миколаївська область, Доманівський район, с. Прибужжя, вул. Степова, 2, що складається з будівель, визначених п.1.2.1 договору; земельна ділянка площею 33,87 га з кадастровим номером 4822784000070000048 та основні засоби виробництва - майно (основні засоби виробництва/ споруди/ обладнання/ устаткування/ транспортні засоби), що належить іпотекодавцю на праві власності, опис, кількість, місцезнаходження (включаючи назву утримувача) та заставна вартість якого зазначається в додатку №2 до цього договору, що є його невід'ємною частиною, а також інше майно, в тому числі майнові права, що відображені на момент вчинення цього договору та/або буде відображене протягом дії цього договору в балансі іпотекодавця;

- договір застави корпоративних прав № PL 08-196/29-1 від 27.03.2008р., за яким Товариство з обмеженою відповідальністю «Схід-Ресурс» надало в заставу Закритому акціонерному товариству «ОТП Банк» всі корпоративні права, що належато заставодавцю на праві власності на підставі статуту Товариства з обмеженою відповідальністю «Прибузький гранітний кар'єр» (нової редакції), зареєстрованого 13.07.2007р. Доманівською районною державною адміністрацією за номером 15101050006000213, заставною вартістю 1 802 050,00 грн.;

- договір застави № PL 08-197/29-1 від 27.03.2008р., за яким Товариство з обмеженою відповідальністю «Схід-Ресурс» надало в заставу Закритому акціонерному товариству «ОТП Банк» 318 747 простих іменних акцій номінальною вартістю 0,25 грн., що становить 72,511% акцій від загальною кількості звичайних акцій Відкритого акціонерного товариства «Новоукраїнський кар'єр», заставною вартістю 79 686,75 грн.;

- договір застави № PL 08-198/29-1 від 27.03.2008р., за яким Товариство з обмеженою відповідальністю «Схід-Ресурс» надало в заставу Закритому акціонерному товариству «ОТП Банк» майнові права вимоги щодо отримання грошових коштів на банківському рахунку, під яким розуміється рахунок заставодавця №26006001318128, відкритий у заставодержателя на підставі договору заставодавця з ним №46 від 07.03.2008р. про відкриття рахунку, здійснення розрахунково-касового обслуговування та надання інших банківських послуг;

- договір застави № PL 08-200/29-1 від 27.03.2008р., за яким Товариство з обмеженою відповідальністю «Схід-Ресурс» надало в заставу Закритому акціонерному товариству «ОТП Банк» майнові права (права вимоги) заставодавця до контрагентів (будь-якого з них), в тому числі майнові права, що виникнуть в майбутньому протягом строку дії цього договору за договорами (правочинами), стороною яких є заставодавець та реквізит яких визначені в додатку №1 до цього договору, що є його невід'ємною частиною;

- договір застави № PL 08-202/29-1 від 27.03.2008р., за яким Товариство з обмеженою відповідальністю «Прибузький гранітний кар'єр» надало в заставу Закритому акціонерному товариству «ОТП Банк» майнові права вимоги щодо отримання грошових коштів на банківському рахунку, під яким розуміється рахунок заставодавця №26004201317902, відкритий у заставодержателя на підставі договору заставодавця з ним №022317902-22 від 07.03.2008р. про відкриття рахунку, здійснення розрахунково-касового обслуговування та надання інших банківських послуг;

- договір застави № PL 08-204/29-1 від 27.03.2008р., за яким Товариство з обмеженою відповідальністю «Прибузький гранітний кар'єр» надало в заставу Закритому акціонерному товариству «ОТП Банк» майнові права (права вимоги) заставодавця до контрагентів (будь-якого з них), в тому числі майнові права, що виникнуть в майбутньому протягом строку дії цього договору за договорами (правочинами), стороною яких є заставодавець та реквізит яких визначені в додатку №1 до цього договору, що є його невід'ємною частиною;

- договір застави № PL 08-205/29-1 від 27.03.2008р., за яким Товариство з обмеженою відповідальністю «Прибузький гранітний кар'єр» надало в заставу Закритому акціонерному товариству «ОТП Банк» майнові права (права вимоги) заставодавця до контрагентів (будь-якого з них), в тому числі майнові права, що виникнуть в майбутньому протягом строку дії цього договору за договорами (правочинами), стороною яких є заставодавець та реквізит яких визначені в додатку №1 до цього договору, що є його невід'ємною частиною;

- договір застави № PL 08-284/29-1 від 25.04.2008р., за яким Відкрите акціонерне товариство «Новоукраїнський кар'єр» надало в заставу Закритому акціонерному товариству «ОТП Банк» майнові права (права вимоги) заставодавця до контрагентів (будь-якого з них), в тому числі майнові права, що виникнуть в майбутньому протягом строку дії цього договору за договорами (правочинами), стороною яких є заставодавець та реквізит яких визначені в додатку №1 до цього договору, що є його невід'ємною частиною;

- договір застави № PL 08-285/29-1 від 25.04.2008р., за яким Відкрите акціонерне товариство «Новоукраїнський кар'єр» надало в заставу Закритому акціонерному товариству «ОТП Банк» майнові права (права вимоги) заставодавця до контрагентів (будь-якого з них), в тому числі майнові права, що виникнуть в майбутньому протягом строку дії цього договору за договорами (правочинами), стороною яких є заставодавець та реквізит яких визначені в додатку №1 до цього договору, що є його невід'ємною частиною;

- договір застави № PL 08-286/29-1 від 25.04.2008р., за яким Відкрите акціонерне товариство «Новоукраїнський кар'єр» надало в заставу Закритому акціонерному товариству «ОТП Банк» майнові права вимоги щодо отримання грошових коштів на банківському рахунку, під яким розуміється рахунок заставодавця №26004001317831, відкритий у заставодержателя на підставі договору заставодавця з ним №5 від 06.03.2008р. про відкриття рахунку, здійснення розрахунково-касового обслуговування та надання інших банківських послуг;

- договір поруки № SR 08-95/29-1 від 26.03.2008р., за яким Акціонерне товариство закритого типу «Донецьке акціонерне науково-комерційне товариство Данко» приймає на себе зобов'язання відповідати перед Закритим акціонерним товариством «ОТП Банк» за повне, своєчасне та належне виконання Товариством з обмеженою відповідальністю «Схід-Ресурс» кредитних зобов'язань, при цьому положення вказаного договору являють собою окремий правочин про солідарну відповідальність поручителя за боржника перед кредитором щодо виконання договору про надання кредиту №CR 08-131/29-1 від 26.03.2008р.

- договір поруки № SR 08-96/29-1 від 26.03.2008р., за яким Відкрите акціонерне товариство «Овручський гірничо-збагачувальний комбінат «Кварцит» приймає на себе зобов'язання відповідати перед Закритим акціонерним товариством «ОТП Банк» за повне, своєчасне та належне виконання Товариством з обмеженою відповідальністю «Схід-Ресурс» кредитних зобов'язань, при цьому положення вказаного договору являють собою окремий правочин про солідарну відповідальність поручителя за боржника перед кредитором щодо виконання договору про надання кредиту №CR 08-131/29-1 від 26.03.2008р.

Належне виконання договору про надання кредиту №CR 08-131/29-1 від 26.03.2008р. та договору про надання кредитної лінії № CR 08-457/29-1 від 21.08.2008р. забезпечувалось наступними право чинами:

- договір застави № PL 08-658/29-1 від 08.10.2008р., за яким Товариство з обмеженою відповідальністю «Прибузький гранітний кар'єр» надало в заставу Закритому акціонерному товариству «ОТП Банк» майно (транспортні засоби/основні засоби виробництва/обладнання), що належить іпотекодавцю на праві власності, опис, кількість, місцезнаходження (включаючи назву утримувача) та заставна та зважена вартість якого зазначається в додатку №1 до цього договору, що є його невід'ємною частиною;

- договір застави № PL 08-657/29-1 від 08.10.2008р., за яким Товариство з обмеженою відповідальністю «Схід-Ресурс» надало в заставу Закритому акціонерному товариству «ОТП Банк» майно (транспортні засоби/основні засоби виробництва/обладнання), що належить іпотекодавцю на праві власності, опис, кількість, місцезнаходження (включаючи назву утримувача) та заставна та зважена вартість якого зазначається в додатку №1 до цього договору, що є його невід'ємною частиною;

- договір застави № PL 08-656/29-1 від 08.10.2008р., за яким Відкрите акціонерне товариство «Новоукраїнський кар'єр» надало в заставу Закритому акціонерному товариству «ОТП Банк» майно (транспортні засоби/основні засоби виробництва/обладнання), що належить іпотекодавцю на праві власності, опис, кількість, місцезнаходження (включаючи назву утримувача) та заставна та зважена вартість якого зазначається в додатку №1 до цього договору, що є його невід'ємною частиною;

- договір застави корпоративних прав (майнова порука) № PL 09-049/29-1 від 23.02.2009р., за яким громадянин України ОСОБА_1 надав в заставу Закритому акціонерному товариству «ОТП Банк» всі корпоративні права, що належать заставодавцю на праві власності на підставі статуту Товариства з обмеженою відповідальністю «Союз-неруд-сервіс» (нова редакція), зареєстрованого 22.01.2009р. Жмеринською районною державною адміністрацією Вінницької області за номером 115110500900108, які становлять частку 0,1% у статутному капіталі (фонді) Товариства з обмеженою відповідальністю «Союз-неруд-сервіс», заставною вартістю 443,20 грн.

Виходячи зі змісту вищевказаних правочинів, суд дійшов висновку про їх забезпечувальний характер щодо договору про надання кредиту №CR 08-131/29-1 від 26.03.2008р. і договору про надання кредитної лінії № CR 08-457/29-1 від 21.08.2008р. та правове регулювання положеннями §§3,6 Глави 49 ЦК України, Законами України «Про заставу», «Про іпотеку».

Обґрунтовуючи позовні вимоги про визнання недійсними вищевказаних договорів застави (іпотеки) та поруки, позивач посилається на їх похідний характер від договорів про надання кредиту №CR 08-131/29-1 від 26.03.2008р. і договорів про надання кредитної лінії № CR 08-457/29-1 від 21.08.2008р., дійсність яких ним оспорюється в межах справи №905/2263/13.

Відповідно до ч.2 ст.548 ЦК України, недійсне зобов'язання не підлягає забезпеченню, а недійсність основного зобов'язання (вимоги) спричиняє недійсність правочину щодо його забезпечення, якщо інше не встановлено цим Кодексом.

Проте, оскільки судом відмовлено в задоволенні вимог про визнання недійсними договору про надання кредиту №CR 08-131/29-1 від 26.03.2008р. і договору про надання кредитної лінії № CR 08-457/29-1 від 21.08.2008р., наразі відсутні правові підстави для визнання недійсними відповідно до ч.2 ст.548 ЦК України договорів застави, іпотеки та поруки, якими забезпечувалось виконання вищевказаних оспорюваних кредитних угод.

Крім того, в якості іншої підстави для визнання недійсним договору іпотеки № PL 08-283/29-1 від 25.04.2008р., позивач визначає перевищення повноважень особою, якою з боку ВАТ «Новоукраїнський кар'єр» укладено вищевказаний правочин, оскільки затвердження угод на суму, що перевищує 50 відсотків валюти балансу Товариства віднесено до компетенції загальних зборів акціонерів (підпункт 13 п. 9.2.3 Статуту ВАТ «Новоукраїнський кар'єр» в редакцій, чинній на момент укладення оспорюваного правочину).

За приписами ст.33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

В порушення наведеної норми позивачем не надано жодних доказів в підтвердження наявності передбачених статутом підстав для затвердження загальними зборами акціонерів ВАТ «Новоукраїнський кар'єр» договору іпотеки № PL 08-283/29-1 від 25.04.2008р., зокрема, документів фінансової звітності зазначеного товариства (баланс) та доказів перевищення суми договору 50 % валюти балансу Товариства, тому суд відхиляє доводи позивача в цій частині за недоведеністю.

Крім зазначеного, судом враховано позицію Верховного суду України Судам, яка викладена в п.40 Постанови Пленуму № 13 від 24.10.2008 року «Про практику розгляду судами корпоративних спорів» , згідно якої, укладання договорів(угод), на суму, що перевищує вказану в статуті товариства, без їх затвердження загальними зборами, не є підставою для визнання таких угод недійсними, тобто факт незатвердження договору після укладення не зумовлює його недійсності.

У зв'язку з викладеним суд відмовляє в задоволені позову в цієї частині.

Разом з цим, позивач зазначає про перевищення повноважень особою, якою від імені ТОВ «Прибузький гранітний кар'єр» укладено іпотечний договір № PL 08-201/29-1 від 27.03.2008р., оскільки в договорі зазначений протокол, яким зафіксовані рішення з інших питань, ніж укладення договору іпотеку.

За змістом ч.3 ст.215 ЦК України, право оскаржувати дійсність правочину надано його сторонам або заінтересованій особі, відтак законодавцем обмежено коло осіб, які мають право звертатися до суду з вимогою про визнання правочину недійсним. Зазначене обмеження та встановлений п.6 ст.3 ЦК України принцип справедливості, добросовісності та розумності цивільного права, за висновком суду, робить обов'язковим доведення позивачем та дослідження судом наявності об'єктивного інтересу позивача в визнанні недійсними угоди, укладеної між відповідачем 1 та ТОВ «Прибузький гранітний кар'єр». Ухвалами протягом розгляду справи суд зобов'язував позивача обґрунтувати порушення його прав, укладанням всіх угод, які оскажуються.

За змістом ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Проте, суд може відмовити у захисті цивільного права та інтересу особи в разі порушення нею положень частин другої - п'ятої статті 13 ЦК України. За змістом ч.2-4 ст. 13 ЦК України при здійсненні своїх прав особа зобов'язана утримуватися від дій, які могли б порушити права інших осіб; не допускати дій, що вчиняються з наміром завдати шкоди іншій особі, а також зловживання правом в інших формах; додержуватися моральних засад суспільства.

Враховуючи наявні в матеріалах справи докази, які підтверджують отримання позивачем кредитних коштів, відсутність обґрунтування порушення інтересів позивача укладанням відповідачем-1 та ТОВ «Прибузький гранітний кар'єр» іпотечного договору № PL 08-201/29-1 від 27.03.2008р, суд вважає, що позивачем не доведено належним чином порушення його прав, а тому не обґрунтовано право на позов. До того ж, визнання недійсними договорів забезпечення , укладання яких зумовлювало отримання позивачем кредитних коштів (п. 1.4 договору про надання кредиту від 26.03.2008 року), порушує права нового кредитора - Товариства з обмеженою відповідальністю «ОТП Факторинг Україна» та свідчить про зловживання позивачем наданими йому правами.

Водночас, позивач наголошує на невизначеності в іпотечних договорах № 08-201/29-1 від 27.03.2008р. та № PL 08-283/29-1 від 25.04.2008р. предмету іпотеку, оскільки є незрозумілим, що саме передається в іпотеку: єдиний майновий комплекс чи його складові частини.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 18 Закону України "Про іпотеку" іпотечний договір повинен містити, зокрема, опис предмета іпотеки, достатній для його ідентифікації, та/або його реєстраційні дані, у тому числі кадастровий номер; у разі іпотеки земельної ділянки має зазначатися її цільове призначення. Вказані умови відповідно до ч. 1 ст. 18 Закону України "Про іпотеку" є істотними умовами іпотечного договору.

Згідно зі ст.191 ЦК України, підприємство є єдиним майновим комплексом, що використовується для здійснення підприємницької діяльності. До складу підприємства як єдиного майнового комплексу входять усі види майна, призначені для його діяльності, включаючи земельні ділянки, будівлі, споруди, устаткування, інвентар, сировину, продукцію, права вимоги, борги, а також право на торговельну марку або інше позначення та інші права, якщо інше не встановлено договором або законом. Підприємство як єдиний майновий комплекс є нерухомістю та може бути об'єктом купівлі-продажу, застави, оренди та інших правочинів.

Проаналізувавши зміст пунктів 1.2 іпотечних договорів, які містять опис предметів іпотеки, суд дійшов висновку про їх відповідність приписам закону та про достатність зазначеної в них інформації для ідентифікаційні майна, що передається в іпотеку, також у іпотечному договорі зазначені документи, які підтверджують права іпотекодателів на предмет іпотеки, та реєстраційні дані згідно витягу з реєстру прав власності. Крім того, у пунктах 1.4 іпотечних договорів сторонами погоджена заставна вартість предметів іпотеки, що виключає наявність наведених позивачем підстав для визнання недійсними іпотечних договорів № 08-201/29-1 від 27.03.2008р. та № PL 08-283/29-1 від 25.04.2008р. відповідно до ч. 2 ст. 18 Закону України "Про іпотеку". Аналогічну правову позицію з досліджуваного питання висловлено Вищим господарським судом України у постанові від 05.12.2011р. по справі №28/80

Враховуючи раніше висловлену позицію щодо недоведеності порушених прав позивача укладанням відповідачем-1 , ТОВ «Прибузький гранітний кар'єр» та ВАТ «Новоукраїнський кар'єр» договорів іпотеки, очевидне порушення прав кредитора визнанням недійсними договорів забезпечення, та встановлення факту зловживання позивачем наданими правами, суд відмовляє в задоволені позову в цієї частині.

В якості підстави для визнання недійсним договору купівлі-продажу кредитного портфелю від 22.12.2009р. позивачем визначено недійсність договору про надання кредиту №CR 08-131/29-1 від 26.03.2008р. і договору про надання кредитної лінії № CR 08-457/29-1 від 21.08.2008р. та вищевказаних забезпечувальних угод до них, права вимоги за якими відступлено Публічним акціонерним товариством «ОТП Банк» Товариству з обмеженою відповідальністю «ОТП Факторинг Україна»

У відповідності до ч. 1 ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом. При цьому, недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю.

Отже, беручи до уваги приписи наведених норм та вищевикладений висновок суду про необґрунтованість вимоги позивача щодо недійсності договору про надання кредиту №CR 08-131/29-1 від 26.03.2008р. і договору про надання кредитної лінії № CR 08-457/29-1 від 21.08.2008р. та вищевказаних забезпечувальних угод до них, суд не вбачає наявності визначених позивачем підстав для визнання недійсним договору купівлі-продажу кредитного портфелю від 22.12.2009р.

Крім цього, позивачем не визначено, чим саме порушуються його права та законні інтереси укладенням договору купівлі-продажу кредитного портфелю від 22.12.2009р., що унеможливлює застосування засобів судового захисту та є підставою для відмови у задоволенні позовних вимог (постанова Вищого господарського суду України № 2-31/5738-2009 від 07.09.2010р.).

Враховуючи вищевикладені обставини, суд відмовляє у задоволенні позовних вимог про визнання недійсними договору про надання кредиту №CR 08-131/29-1 від 26.03.2008р., договору про надання кредитної лінії № CR 08-457/29-1 від 21.08.2008р., договору купівлі-продажу кредитного портфелю від 22.12.2009р., іпотечних договорів № 08-201/29-1 від 27.03.2008р. та № PL 08-283/29-1 від 25.04.2008р., договорів поруки № SR 08-96/29-1 від 26.03.2008р. та № SR 08-95/29-1 від 26.03.2008р., договорів застави № PL 08-196/29-1 від 27.03.2008р., № PL 08-197/29-1 від 27.03.2008р., № PL 08-198/29-1 від 27.03.2008р., № PL 08-200/29-1 від 27.03.2008р., № PL 08-202/29-1 від 27.03.2008р., № PL 08-204/29-1 від 27.03.2008р., № PL 08-205/29-1 від 27.03.2008р., № PL 08-284/29-1 від 25.04.2008р., № PL 08-285/29-1 від 25.04.2008р., № PL 08-286/29-1 від 25.04.2008р., № PL 08-658/29-1 від 08.10.2008р., № PL 08-657/29-1 від 08.10.2008р., № PL 08-656/29-1 від 08.10.2008р., № PL 09-049/29-1 від 23.02.2009р., оскільки вимоги позивача є необґрунтованими та не відповідають приписам чинного законодавства.

Стосовно заяви відповідачів-1,2 про застосування до позовних вимог позовної давності, суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Відповідно до ч.4 ст.267 ЦК України, сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові. Водночас, суд враховує правову позицію Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України, висловлену в ухвалі від 24.05.2006р., за якою правові наслідки спливу строку позовної давності можуть застосовуватися лише у тих випадках, коли буде доведено існування самого суб'єктивного цивільного права і факт його порушення або оспорювання.

Отже, з огляду на висновок суду про необґрунтованість позовних вимог та враховуючи обов'язковий характер вказівок Верховного Суду України, визначений ст.11128 ГПК України, господарський суд не вбачає підстав для застосування за заявою відповідачів-1,2 позовної давності до вимог про визнання недійсними правочинів.

Відповідно до ст.49 ГПК України, витрати по сплаті судового збору покладаються на позивача.

Керуючись ст.129 Конституції України, ст.ст.ст. 13, 98, 191, 203, 215, 514, 548, §§3, 6 Глави 49 Цивільного кодексу України, Законами України „Про господарські товариства", «Про заставу», «Про іпотеку», ст.ст.1, 4, 22, 24, 27, 33, 34, 36, 43, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

У задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «Схід-Ресурс», м. Донецьк до Публічного акціонерного товариства «ОТП Банк», Товариства з обмеженою відповідальністю «ОТП Факторинг Україна», Товариства з обмеженою відповідальністю «Прибузький гранітний кар'єр», Публічного акціонерного товариства «Новоукраїнський кар'єр», Товариства з обмеженою відповідальністю «Науково-комерційне товариство «Данко» та Публічного акціонерного товариства «Овручський гірничо-збагачувальний комбінат «Кварцит», за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача-1 - Фізична особа ОСОБА_1 про визнання недійсними правочинів - відмовити повністю.

У судовому засіданні 10.09.2013р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення. Повний текст рішення за правилами ст.ст.84-85 ГПК України підписано 16.09.2013р.

Головуючий суддя П.В. Демідова

Суддя Ю.В. Бокова

Суддя Е.В. Сгара