Постанова № 33496507, 10.09.2013, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА

01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва, 8, корпус 1

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ>

м. КиївP>

10 вересня 2013 року 16 год. 15 хв. № 826/9073/13-а

Суддя Окружного адміністративного суду міста Києва Данилишин В.М. розглянув у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "КСГ" до інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у місті Києві про визнання протиправними дій та рішень відповідача, а також скасування рішень відповідача.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

До Окружного адміністративного суду міста Києва 12 червня 2013 року надійшов позов товариства з обмеженою відповідальністю "КСГ" (також далі - позивач) до інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у місті Києві (також далі - відповідач) про: визнання протиправними дій відповідача, що полягають у порушенні порядку проведення позапланової перевірки позивача; визнання протиправними та скасування припису відповідача від 23 травня 2013 року про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил, а також постанов відповідача від 30 травня 2013 року № 183/13 і № 184/13 про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності (також далі - оскаржувані приписи та постанови).

В обґрунтування позову законний представник позивача зазначила, що оскаржувані дії та рішення відповідача є протиправними, оскільки суперечать законодавству та фактичним обставинам.

Ухвалою суду від 13 червня 2013 року відмовлено у задоволенні клопотання законного представника позивача про забезпечення позову шляхом зупинення дії оскаржуваних припису та постанов.

Ухвалою суду від 05 липня 2013 року відкрито провадження в адміністративній справі, яку призначено до розгляду у судовому засіданні.

До суду 06 серпня 2013 року через канцелярію надійшла письмова заява законного представника позивача про уточнення позовних вимог, яка фактично є заявою про їх збільшення, оскільки у ній міститься прохання визнати протиправним та скасувати припис від 23 травня 2013 року про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил, складений відповідачем відносно товариства з обмеженою відповідальністю "Смарт мані" (також далі - ТОВ "Смарт мані"). У судовому засіданні 07 серпня 2013 року вказану заяву судом, згідно з ч. 1 ст. 137 Кодексу адміністративного судочинства України (також далі - КАС України), не прийнято до розгляду у зв’язку з безпідставністю подання її позивачем.

У ході судового розгляду справи представник позивача позов підтримала та просила задовольнити його повністю.

Представник відповідача позов не визнав та просив відмовити у його задоволені повністю з підстав, зазначених у письмових запереченнях проти позову, наданих суду у судовому засіданні 07 серпня 2013 року.

У судове засідання 12 серпня 2013 року представник відповідача не прибув, хоча про дату, час та місце судового розгляду справи повідомлений належним чином. Разом з тим, 09 серпня 2013 року до суду через канцелярію надійшло письмове клопотання представника відповідача про розгляд справи за його відсутності.

Враховуючи викладене та зважаючи на достатність наявних у матеріалах справи доказів для розгляду та вирішення справи по суті, у судовому засіданні 12 серпня 2013 року судом, відповідно до ч.ч. 4, 6 ст. 128 КАС України, прийнято рішення про подальший розгляд справи у порядку письмового провадження, про що відповідача повідомлено письмово.

ВСТАНОВИВ:

Відповідачем проведено позапланову перевірку позивача, за результатами якої 23 травня 2013 року складено акт перевірки дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил (також далі - акт перевірки), згідно з яким, у ході перевірки виявлено, що: власником нежитлового приміщення (горища), що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Пирогова, 4/26 (також далі - нежитлове приміщення), на підставі свідоцтва про право власності від 09 квітня 1998 року є позивач; нежитлове приміщення, відповідно до договору оренди нежитлового приміщення від 28 грудня 2012 року № 39 (також далі - договір оренди), експлуатується під офіс ТОВ "Смарт мані"; позивачем виконано будівельні роботи з реконструкції та капітального ремонту нежитлового приміщення, а саме влаштовано нові дверні прорізи в конструкціях стін та нові перегородки без документів, які б надавали право на виконання будівельних робіт, що є порушенням ст.ст. 34, 36 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності"; нежитлове приміщення експлуатується без прийняття його в експлуатацію після виконання будівельних робіт з реконструкції та капітального ремонту, чим порушено ч. 8 ст. 39 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності"; у ході перевірки представниками позивача заборонено відповідачу здійснювати фотофіксацію виявлених порушень.

Перевірку проведено на підставі наказу відповідача від 23 липня 2012 року № 52 та вимоги Шевченківського РУ ГУ МВС України в місті Києві від 02 квітня 2013 року № 59/кол-1126, а також за наявності направлення від 22 травня 2013 року б/н.

На підставі акту перевірки, 23 травня 2013 року відповідачем складено протоколи про правопорушення у сфері містобудівної діяльності та оскаржуваний припис, яким із 23 травня 2013 року заборонено експлуатацію нежитлового приміщення до усунення виявлених у ході перевірки порушень та зобов’язано позивача у строк до 25 червня 2013 року усунути такі порушення.

Крім того, 30 травня 2013 року відповідачем прийнято оскаржувані постанови, якими на позивача накладено штраф у загальному розмірі 206460,00 грн.

Суд не погоджується з доводами представників позивача щодо наявності підстав для визнання протиправними дій відповідача, що полягають у порушенні порядку проведення позапланової перевірки позивача, а також визнання протиправними та скасування оскаржуваних припису і постанов, виходячи з аналізу наявних у матеріалах справи доказів та наступних положень і обставин.

Так, згідно з ч.ч. 1-3, 5 ст. 41 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності", Державний архітектурно-будівельний контроль - сукупність заходів, спрямованих на дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил.

Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється органами державного архітектурно-будівельного контролю в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Орган державного архітектурно-будівельного контролю розглядає відповідно до закону справи про правопорушення у сфері містобудівної діяльності.

Орган державного архітектурно-будівельного контролю у своїй діяльності взаємодіє з органами виконавчої влади, що здійснюють контроль за дотриманням природоохоронних, санітарно-гігієнічних, протипожежних вимог, вимог у сфері охорони праці, енергозбереження та інших вимог, передбачених законом, а також з органами внутрішніх справ, прокуратури, державної статистики та іншими правоохоронними і контролюючими органами.

Відповідно до абзацу 9 п. 7 Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23 травня 2011 року № 553 (також далі - Порядок № 553), позаплановою перевіркою вважається перевірка, яка не передбачена планом роботи інспекції.

Підставами для проведення позапланової перевірки є вимога правоохоронних органів про проведення перевірки.

Під час проведення позапланової перевірки посадова особа інспекції зобов'язана пред'явити службове посвідчення та направлення для проведення позапланової перевірки.

Тобто, як вбачається з викладених положень, провівши позапланову перевірку позивача на підставі вимоги та з пред’явленням службового посвідчення і направлення на перевірку, відповідач діяв у законодавчо визначеному порядку.

Факт пред’явлення перед початком перевірки службового посвідчення та відповідного направлення представниками позивача не заперечувався.

Щодо посилань представників позивача на положення Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" представник відповідача пояснив, що дія вказаного Закону не розповсюджується на відносини, які виникають у ході здійснення заходів державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду.

Стосовно прийняття відповідачем оскаржуваних постанов суд зазначає наступне.

Згідно з п.п. 17, 20, 22 Порядку № 553, у разі виявлення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, крім акта перевірки, складається протокол разом з приписом усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил або приписом про зупинення підготовчих та будівельних робіт, які виконуються без повідомлення, реєстрації декларації про початок їх виконання або дозволу на виконання будівельних робіт (далі - припис).

Протокол протягом трьох днів після його складення та всі матеріали перевірки подаються керівникові відповідної інспекції або його заступникові для винесення постанови про накладення штрафу, передбаченої законодавством України.

Постанова про накладення штрафу складається у трьох примірниках. Перший примірник постанови у триденний строк після її прийняття вручається під розписку суб'єкту містобудування (керівнику або уповноваженому представнику суб'єкта містобудування) або надсилається рекомендованим листом з повідомленням, про що робиться запис у справі. Два примірники залишаються в інспекції, яка наклала штраф.

Стосовно експлуатації нежитлового приміщення суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 34, ч. 1 ст. 36, ч.ч. 1 ст. 39 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності", замовник має право виконувати будівельні роботи після: 1) направлення замовником повідомлення про початок виконання будівельних робіт центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю (далі - органи державного архітектурно-будівельного контролю), - щодо об'єктів, будівництво яких здійснюється на підставі будівельного паспорта, які не потребують реєстрації декларації про початок виконання будівельних робіт або отримання дозволу на виконання будівельних робіт згідно з переліком об'єктів будівництва, затвердженим центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері містобудування. Форма повідомлення про початок виконання будівельних робіт та порядок його подання визначаються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері містобудування; 2) реєстрації органом державного архітектурно-будівельного контролю декларації про початок виконання будівельних робіт - щодо об'єктів будівництва, що належать до I - III категорій складності; 3) видачі замовнику органом державного архітектурно-будівельного контролю дозволу на виконання будівельних робіт - щодо об'єктів будівництва, що належать до IV і V категорій складності.

Право на виконання підготовчих робіт (якщо вони не були виконані раніше згідно з повідомленням або зареєстрованою декларацією про початок виконання підготовчих робіт) і будівельних робіт на об'єктах, що належать до I - III категорій складності, підключення об'єкта будівництва до інженерних мереж та споруд надається замовнику та генеральному підряднику чи підряднику (у разі якщо будівельні роботи виконуються без залучення субпідрядників) після реєстрації декларації про початок виконання будівельних робіт.

Прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів, що належать до I - III категорій складності, та об'єктів, будівництво яких здійснювалося на підставі будівельного паспорта, здійснюється шляхом реєстрації органом державного архітектурно-будівельного контролю на безоплатній основі поданої замовником декларації про готовність об'єкта до експлуатації.

Згідно з п. 1 Порядку виконання будівельних робіт, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13 квітня 2011 року № 466, будівельні роботи - роботи з нового будівництва, реконструкції, технічного переоснащення діючих підприємств, реставрації, капітального ремонту.

Відповідно до п. 2 Порядку прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13 квітня 2011 року № 461, прийняття в експлуатацію об'єктів, що належать до I - III категорії складності, та об'єктів, будівництво яких здійснено на підставі будівельного паспорта, проводиться шляхом реєстрації Державною архітектурно-будівельною інспекцією та її територіальними органами (далі - Інспекція) поданої замовником декларації про готовність об'єкта до експлуатації (далі - декларація).

Таким чином, реконструкція та капітальний ремонт є будівельними роботами, які підлягають обов’язковому прийняттю в експлуатацію.

Посилання представника відповідача на факт прийняття в експлуатацію нежитлового приміщення з дотриманням усіх будівельних норм і правил, що підтверджується актом про приймання в експлуатацію закінченого будівництвом об’єкта від 27 січня 1998 року № 35, як на підставу протиправності оскаржуваних дій та рішень відповідача, за переконанням представника відповідача, є безпідставними, оскільки виконання будівельних робіт після прийняття нежитлового приміщення в експлуатацію підтверджується тим, що у технічному паспорті на громадський (виробничий) будинок (приміщення) від 25 липня 2013 року загальна площа нежитлового приміщення відрізняється від площі, зазначеної у договорі оренди. Утворення різниці між зазначеними розмірами площі є наслідком виконання позивачем будівельних робіт у нежитловому приміщенні. До того ж, схема нежитлового приміщення, яка знаходиться у технічному паспорті, відрізняється від схеми такого приміщення, яка є додатком до договору оренди.

Слід зазначити, що у ході судового розгляду справи представниками позивача не заперечувався факт експлуатації нежитлового приміщення.

Стосовно категорії складності об’єкта - нежитлового приміщення, суд зазначає наступне.

Згідно з п. 7 Порядку віднесення об'єктів будівництва до IV і V категорій складності, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27 квітня 2011 року № 557, під час проведення державного архітектурно-будівельного контролю на об'єктах самочинного будівництва (у разі відсутності проектної документації) категорія складності таких об'єктів визначається посадовими особами Держархбудінспекції та її територіальних органів, а в разі необхідності - шляхом проведення експертизи експертною організацією чи експертом, що має відповідний сертифікат.

Тобто, враховуючи не ненадання позивачем до перевірки проектної документації, відповідач правомірно визначив категорію складності об’єкта.

Проаналізувавши викладені положення та обставини, суд прийшов до висновку, що, провівши перевірку позивача та склавши за її результатами відповідні документи, відповідач діяв на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені законодавством.

Згідно з ч. 1 ст. 11, ч. 1 ст. 69, ч.ч. 1, 2, 6 ст. 71 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 72 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Якщо особа, яка бере участь у справі, без поважних причин не надасть докази на пропозицію суду для підтвердження обставин, на які вона посилається, суд вирішує справу на основі наявних доказів.

За переконанням суду, у ході судового розгляду справи представники позивача не надали належних доказів на підтвердження обставин, якими обґрунтовується позов, а представник відповідача надав достатньо належних доказів на підтвердження обставин, якими обґрунтовуються заперечення проти позову.

На підставі викладених положень та обставин, суд прийшов до висновку, що позов товариства з обмеженою відповідальністю "КСГ" до інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у місті Києві про визнання протиправними дій та рішень відповідача, а також скасування рішень відповідача є безпідставним, необґрунтованим та таким, що не підлягає задоволенню повністю.

Відповідно до ч. 2 ст. 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони - суб’єкта владних повноважень, суд присуджує з іншої сторони всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати, пов’язані із залученням свідків та проведенням судових експертиз. У зв’язку з ухваленням судового рішення на користь суб’єкта владних повноважень та відсутністю з його сторони судових витрат, пов’язаних із залученням свідків та проведенням судових експертиз, судові витрати стягненню з позивача не підлягають.

Керуючись ст.ст. 7-11, 69-71, 86, 94, 128, 158-163, 167 КАС України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

1. Позов товариства з обмеженою відповідальністю "КСГ" залишити без задоволення.

2. Копії постанови направити (вручити) сторонам (їх уповноваженим представникам) у порядку та строки, встановлені ст. 167 КАС України.

Згідно зі ст.ст. 185, 186 КАС України, постанова може бути оскаржена шляхом подання до Київського апеляційного адміністративного суду через Окружний адміністративний суд міста Києва апеляційної скарги протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Київського апеляційного адміністративного суду.

Відповідно до ст. 254 КАС України, постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Суддя В.М. Данилишин