Постанова № 33496475, 16.08.2013, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

16 серпня 2013 року № 826/7876/13-а

Окружний адміністративний суд міста Києва в складі судді Григоровича П.О., розглянув в порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовомОСОБА_1 до третя особа про 1.Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури 2.Дисциплінарної палати Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Донецької області ОСОБА_2 скасування рішення, зобов'язання вчинити дії

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

ОСОБА_1 звернувся до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом, в якому просила:

- Скасувати рішення Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури № IV-004/2013 від 19.04.2013 року;

- Зобов'язати Дисциплінарну палату Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Донецької області порушити дисциплінарне провадження по відношенню адвоката ОСОБА_2.

В обґрунтування позовних вимог ОСОБА_1 зазначає, що оскаржуване рішення Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури, яким залишено без змін рішення Дисциплінарної палати Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Донецької області про відмову у порушенні дисциплінарного провадження по відношенню до адвоката ОСОБА_2, є незаконним, необ'єктивним та таким, що прийнято відповідачем без урахування усіх обставин справи та фактів, викладених у скарзі позивача. Зокрема, на думку позивача, Вища кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури не врахувала тієї обставини, що ОСОБА_1 була відсутня на засіданні Дисциплінарної палати Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Донецької області, внаслідок чого подана нею скарга була розглянута поверхово, а прийняте рішення Дисциплінарної палати основане лише на неправдивих показах адвоката ОСОБА_2. В свою чергу, позивач наполягає на тому, що ОСОБА_2 неналежним чином виконував свої обов'язки адвоката, зокрема: не роз'яснив ОСОБА_1 право на безкоштовну юридичну допомогу; не надав підтвердження отримання від ОСОБА_1 350 грн. за надання юридичних послуг; несвоєчасно повідомляв ОСОБА_1 про проведення слідчих дій; не досліджував документів, що знаходились у ОСОБА_1 та мали, на її думку, відношення до справи; здійснював психологічний тиск на ОСОБА_1, внаслідок чого вона дала стосовно себе неправдиві свідчення; не з'являвся на за викликом слідчого; відмовився повертати кошти за неякісно надані юридичні послуги.

Крім того, Вищою кваліфікаційно-дисциплінарною комісією адвокатури не було витребувано матеріалів кримінальної справи, порушеної відносно позивача, та не було допрошено слідчого Торезького міськвідділу міліції, заступника начальника слідчого відділу Торезького міськвідділу міліції, суддю Торезького міського суду а також секретаря та помічника судді, про що ОСОБА_1 просила у своїй скарзі від 07.03.2013 року.

Відповідач 1 проти позовних вимог ОСОБА_1 заперечив та зазначив, що Вища кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури та Дисциплінарна палата Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Донецької області діяли в межах своїх повноважень та способом, передбаченим законом, а викладені позивачем доводи щодо наявності підстав для порушення дисциплінарного провадження по відношенню до адвоката ОСОБА_2 свого підтвердження не знайшли.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 13.06.2013 року відкрито провадження в адміністративній справі № 826/7876/13-а.

Ухвалою від 11.07.2013 року витребувано у Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Донецької області належним чином завірені копії дисциплінарної справи стосовно адвоката ОСОБА_2.

11.07.2013 року Окружним адміністративним судом залучено до участі у справі відповідача-2 - Дисциплінарну палату Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Донецької області та третю особу без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачів - ОСОБА_2.

Відповідно до положень ч. 6 ст. 128 Кодексу адміністративного судочинства України справа вирішується в порядку письмового провадження на підставі наявних в ній матеріалів.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

Як вбачається з матеріалів справи, по факту проведення перевірок законності встановлення статусу особи, що постраждала в внаслідок аварії на ЧАЕС, слідчим СВ Торезького ГВ ГУМВС України в Донецькій області порушено кримінальну справу № 48-12-31877 стосовно ОСОБА_1 за ознаками злочинів, передбачених ч.ч. 2,3,4 ст. 190 КК України (заволодіння державним майном шляхом шахрайства).

В зв'язку з цим, 13.03.2012 року між ОСОБА_1 та адвокатом ОСОБА_2 був укладений договір про надання правової допомоги, згідно умов якого адвокат зобов'язався надавати юридичну допомогу та представництво інтересів клієнта в органах досудового слідства, прокуратури, в суді, а також на підприємствах, організаціях, установах будь-якої форми власності по справі стосовно притягнення до кримінальної відповідальності за злочин, передбачений ч. 4 ст. 190 КК України. Пунктом 3 зазначеного договору оплата послуг адвоката (гонорар) визначена сторонами в сумі 3600 грн., отримання яких має підтверджуватись розпискою адвоката.

Проте, на думку ОСОБА_1, послуги згідно договору про надання правової допомоги не були надані адвокатом якісно, в зв'язку з чим 10.12.2012 року вона розірвала договір з адвокатом ОСОБА_2.

В подальшому, на адресу Дисциплінарної палати Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Донецької області надійшли дві аналогічні за змістом скарги ОСОБА_1 на адвоката ОСОБА_2 від 14.12.2012 та 20.03.2013 року, в яких скаржниця зазначала про неналежне виконання адвокатом його обов'язків та просила сприяти в повернені сплачених нею коштів в сумі 3950 грн. за ненадані, на її думку, юридичні послуги.

Наявні у справі матеріали перевірки № 86 свідчать, що за зверненнями ОСОБА_1 Дисциплінарною палатою Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Донецької області було проведено перевірку дотримання адвокатом вимог законодавства та правил адвокатської етики під час здійснення професійної діяльності, отримано від адвоката особисті пояснення щодо питань, як мали бути з'ясовані в ході перевірки, та документи на підтвердження/спростування відповідних обставин. За результатами проведеної перевірки членом дисциплінарної палати ОСОБА_3 було складено довідку з обґрунтованим висновком про відсутність підстав для порушення дисциплінарного провадження та притягнення адвоката до відповідальності.

20.02.2013 року на засіданні Дисциплінарної палати Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Донецької області було прийнято одноголосне рішення про відмову у порушені дисциплінарного провадження стосовно адвоката ОСОБА_2 в зв'язку з відсутністю підстав для притягнення його до дисциплінарної відповідальності.

Рішення про відмову у порушені дисциплінарного провадження вмотивовано відсутністю доказів на підтвердження обставин, викладених у скаргах ОСОБА_1, та наявністю доказів, що спростовують доводи про неналежне виконання професійних обов'язків адвоката. Стосовно вимоги ОСОБА_1 про повернення сплаченого адвокату згідно договору гонорару, Дисциплінарна палата пояснила, що не має відповідних повноважень для вирішення такого питання. Рішення про відмову в порушенні дисциплінарного провадження стосовно адвоката разом з супровідним листом № 7980 від 25.02.2013 року було направлено позивачу, що ним не заперечується.

За скаргою позивача зазначене вище рішення Дисциплінарної палати було переглянуто Вищою кваліфікаційно-дисциплінарною комісією адвокатури.

Рішенням Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури № ІV-004/2013 від 19.04.2013 року скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення, а рішення Дисциплінарної палати Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Донецької області - без змін. Вища кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури погодилась з висновком про відсутність винних порушень з боку адвоката, що виключає можливість застосування до нього дисциплінарної відповідальності.

Позивач не погоджується з рішенням Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури, вважає таке рішення незаконним, необ'єктивним та таким, що підлягає скасуванню в судовому порядку.

Вирішуючи дану справу на підставі норм чинного законодавства та наявних матеріалів справи суд виходить з наступного.

Правові засади здійснення професійної діяльності адвоката та покладення на нього дисциплінарної відповідальності визначені Конституцією України, Законом України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», Правилами адвокатської етики.

Відповідно до Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» (надалі - Закон), що набрав чинності 15.08.2012 року, адвокатура України - це недержавний самоврядний інститут, що забезпечує здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги на професійній основі, а також самостійно вирішує питання організації і діяльності адвокатури в порядку, встановленому цим Законом. Адвокатуру України складають всі адвокати України, які мають право здійснювати адвокатську діяльність. Підставою для здійснення адвокатської діяльності в кожному конкретному випадку є договір про надання правової допомоги. Зазначений договір має відповідати загальним вимогам про договори, встановленим законодавством України, в тому числі, містити умови щодо порядку обчислення гонорару адвоката (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо (ст. 30 Закону).

Статтею 33 Закону визначені загальні умови дисциплінарної відповідальності адвоката. Зокрема, адвоката може бути притягнуто до дисциплінарної відповідальності у порядку дисциплінарного провадження з підстав, передбачених цим Законом. Дисциплінарне провадження - це процедура розгляду письмової скарги, яка містить відомості про наявність у діях адвоката ознак дисциплінарного проступку.

Дисциплінарне провадження стосовно адвоката здійснюється кваліфікаційно-дисциплінарною комісією адвокатури за адресою робочого місця адвоката, зазначеною в Єдиному реєстрі адвокатів України.

Відповідно до ст. 34 Закону підставою для притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності є вчинення ним дисциплінарного проступку, яким є:

- порушення вимог несумісності;

- порушення присяги адвоката України;

- порушення правил адвокатської етики;

- розголошення адвокатської таємниці або вчинення дій, що призвели до її розголошення;

- невиконання або неналежне виконання своїх професійних обов'язків;

- невиконання рішень органів адвокатського самоврядування;

- порушення інших обов'язків адвоката, передбачених законом.

Статтею 21 Закону визначено наступні професійні обов'язки адвоката:

- дотримання присяги адвоката України та правил адвокатської етики;

- подання на вимогу клієнта звіту про виконання договору про надання правової допомоги;

- повідомлення клієнта про виникнення конфлікту інтересів;

- підвищення професійного рішення;

- виконання рішення органів адвокатського самоврядування;

- виконання інших обов'язків, передбачених законодавством та договором про надання правової допомоги.

Відповідно до ст. 36 Закону право на звернення до кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури із заявою (скаргою) щодо поведінки адвоката, яка може бути підставою для дисциплінарної відповідальності, має кожен, кому відомі факти такої поведінки. Не допускається зловживання правом на звернення до кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури, у тому числі ініціювання питання про дисциплінарну відповідальність адвоката без достатніх підстав, і використання зазначеного права як засобу тиску на адвоката у зв'язку із здійсненням ним адвокатської діяльності.

В ч. 2 п. 2 ст. 36 Закону визначено, що дисциплінарну справу стосовно адвоката не може бути порушено за заявою (скаргою), що не містить відомостей про наявність ознак дисциплінарного проступку адвоката.

Згідно зі ст. 37 Закону дисциплінарне провадження складається з таких стадій:

1) проведення перевірки відомостей про дисциплінарний проступок адвоката;

2) порушення дисциплінарної справи;

3) розгляд дисциплінарної справи;

4) прийняття рішення у дисциплінарній справі.

В свою чергу, статтею 38 Закону визначений порядок перевірки відомостей про дисциплінарний проступок адвоката.

У вказаній статті передбачено, що заява (скарга) щодо поведінки адвоката, яка може мати наслідком його дисциплінарну відповідальність, реєструється кваліфікаційно-дисциплінарною комісією адвокатури та не пізніше трьох днів з дня її надходження передається до дисциплінарної палати. Член дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури за дорученням голови палати проводить перевірку відомостей, викладених у заяві (скарзі), та звертається до адвоката для отримання письмового пояснення по суті порушених питань.

Під час проведення перевірки член дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури має право опитувати осіб, яким відомі обставини вчинення діяння, що має ознаки дисциплінарного проступку, отримувати за письмовим запитом від органів державної влади та органів місцевого самоврядування, їх посадових та службових осіб, керівників підприємств, установ, організацій незалежно від форми власності та підпорядкування, громадських об'єднань, фізичних осіб необхідну для проведення перевірки інформацію, крім інформації з обмеженим доступом.

За результатами перевірки відомостей членом дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури складається довідка, яка має містити викладення обставин, виявлених під час перевірки, висновки та пропозиції щодо наявності підстав для порушення дисциплінарної справи.

Заява (скарга) про дисциплінарний проступок адвоката, довідка та всі матеріали перевірки подаються на розгляд дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури.

За результатами розгляду заяви (скарги) про дисциплінарний проступок адвоката, довідки та матеріалів перевірки дисциплінарна палата кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури більшістю голосів членів палати, які беруть участь у її засіданні, вирішує питання про порушення або відмову в порушенні дисциплінарної справи стосовно адвоката (п. 1 ст. 39 Закону). Таке рішення може бути оскаржено протягом тридцяти днів з дня його прийняття до Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури або до суду.

Статтею 52 Закону визначено, що Вища кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури є колегіальним органом, завданням якого є розгляд скарг на рішення, дії чи бездіяльність кваліфікаційно-дисциплінарних комісій адвокатури. До повноважень Вищої кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури належить розгляд скарг на рішення, дії чи бездіяльність кваліфікаційно-дисциплінарних комісій адвокатури.

За результатами розгляду скарги на рішення, дії чи бездіяльність кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Вища кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури має право: залишити скаргу без задоволення, а рішення кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури без змін; змінити рішення кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури; скасувати рішення кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури та ухвалити нове рішення; направити справу для нового розгляду до відповідної кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури та зобов'язати кваліфікаційно-дисциплінарну комісію адвокатури вчинити певні дії (п. 5 ст. 52 Закону).

До складу Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури входять тридцять членів. Засідання правомочним, якщо на ньому присутні більше половини від загальної кількості членів комісії. Рішення Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури приймаються шляхом голосування більшістю голосів від загальної кількості членів комісії. Рішення Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури може бути оскаржено до суду протягом тридцяти днів з дня його прийняття.

Дослідивши надані сторонами у матеріали справи документи, суд прийшов до висновку, що Кваліфікаційно-дисциплінарної комісія адвокатури Донецької області та Вища кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури діяли в межах своїх повноважень та способом, визначеним законодавством України, а рішення прийняті відповідачами на правомочних засіданнях достатньою кількістю голосів.

Доводи позивача про те, що Вища кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури була зобов'язана викликати та опитати слідчого Торезького міськвідділу міліції, заступника начальника слідчого відділу Торезького міськвідділу міліції, суддю, секретаря та помічника судді Торезького міського суду, а також витребувати матеріали кримінальної справи, порушеної відносно ОСОБА_1, не ґрунтуються на чинному законодавстві.

Суд звертає увагу позивача на те, що подання заяви (скарги) про дисциплінарний проступок не обов'язково має наслідком порушення дисциплінарної справи відносно адвоката. Законодавство не містить вимоги щодо участі особи, яка звернулась з заявою (скаргою) про дисциплінарний проступок адвоката, у засіданні дисциплінарної палати на етапі розгляду (перевірки) цієї заяви (скарги). Доводи ОСОБА_1 про те, що її, нібито, обіцяли запросити на засідання Дисциплінарної палати Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Донецької області з приводу розгляду її скарги не підтверджуються жодним доказом у справі. Водночас, ОСОБА_1 не була позбавлена можливості надати до Дисциплінарної палати усі наявні у неї докази на підтвердження своїх скарг.

Суд також погоджується з обґрунтованістю рішення про відмову у порушенні дисциплінарного провадження відносно адвоката ОСОБА_2, винесеного Дисциплінарною палатою Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Донецької області за результатами перевірки скарги позивача.

Так, в матеріалах справи відсутні докази на підтвердження того, що адвокат притримувався правової позиції, не узгодженої з клієнтом, або діяв всупереч інтересів клієнта чи в інтересах інших осіб. Не знайшли свого підтвердження доводи щодо неналежного надання (ненадання) адвокатом ОСОБА_2 правової допомоги. Такі доводи спростовуються матеріалами перевірки № 86, в яких міститься договір про надання правової допомоги, документи (заяви, запити, клопотання), складені адвокатом на виконання цього договору, довідка суду про участь адвоката у засіданні, письмові пояснення ОСОБА_2.

Не ґрунтуються на матеріалах справи доводи про те, що адвокат не роз'яснив ОСОБА_1 право на безкоштовну юридичну допомогу; несвоєчасно повідомляв ОСОБА_1 про проведення слідчих дій; не досліджував документи, що мали відношення до справи; здійснював психологічний тиск на ОСОБА_1, внаслідок чого вона дала стосовно себе неправдиві свідчення. Твердження ОСОБА_1 про те, що за порадою адвоката вона прийнята велику дозу медичного препарату, що має виражену дію транквілізатора, внаслідок чого не могла в повній мірі розуміти значення своїй дій та визнала себе винною у підробці документів, на думку суду, є досить сумнівними, оскільки адвокат не є фахівцем в галузі медицини.

За виконання взятих на себе зобов'язань адвокат отримав гонорар у визначному в договорі про надання правової допомоги розмірі - 3600 грн., про що 14.03.2012 року надав клієнту відповідну розписку. Твердження ОСОБА_1 про те, що вона передала адвокату суму більшу, ніж вказана в договорі, не підтверджує доказами.

Щодо нез'явлення адвоката 12.07.2012 року за викликом слідчого СВ Торезького ГВ ГУМВС України в Донецькій області для ознайомлення з матеріалами кримінальної справи відповідно до ст.ст. 218-220 КПК України, суд звертає увагу на ту обставину, що ОСОБА_2 заздалегідь повідомив слідчого про перебування його в цей час у відпустці за межами м. Торез.

За таких обставин, суд погоджується з висновками відповідачів про відсутність у діях адвоката ознак дисциплінарного проступку, що виключає дисциплінарне провадження щодо нього.

Доводи ОСОБА_1 про безпідставне порушення кримінальної справи відносно неї, неправдиві покази її колишнього чоловіка, незаконну перевірку її чорнобильського статусу, умисне знищення працівниками Управління Пенсійного фонду Україні в м. Торезі Донецької області документів її пенсійної справи не розглядаються судом, оскільки не стосуються предмета розгляду по даній адміністративній справі.

Відповідно до ч. 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно із ст. 105 Кодексу адміністративного судочинства України адміністративний позов може містити вимоги про зобов'язання відповідача - суб'єкта владних повноважень прийняти рішення або вчинити певні дії.

Відповідно до ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд м. Києва вважає, що позовні вимоги, в даному випадку, задоволенню не підлягають.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 69-71, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд м. Києва, -

ПОСТАНОВИВ:

В задоволенні позову відмовити повістю.

Суддя П.О. Григорович

Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів за правилами, встановленими ст.ст. 185-187 КАС України. Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Дата складання та підписання постанови в повному обсязі - 16.08.2013.