Ухвала суду № 33495218, 05.09.2013, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

05 вересня 2013 року м. Київ К-33641/10

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

головуючого судді-доповідача Федорова М.О.

суддів: Островича С.Е.

Степашка О.І.

розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Балаклійському районі Харківської області на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 31.03.2010 та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 06.10.2010

у справі № 2а-45386/09/2070

за позовом Балаклійської районної спілки пайовиків "Кооператор"

до Державної податкової інспекції у Балаклійському районі Харківської області

про визнання протиправним рішення та його скасування

ВСТАНОВИВ:

Балаклійська районна спілка пайовиків "Кооператор" звернулась до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Державної податкової інспекції у Балаклійському районі Харківської області про визнання протиправним рішення та його скасування.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 31.03.2010 позовні вимоги задоволено.

Ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 06.10.2010 постанову суду першої інстанції залишено без змін.

Не погоджуючись з зазначеними рішеннями судів, відповідач оскаржив їх в касаційному порядку. В скарзі просить суд скасувати постанову Харківського окружного адміністративного суду від 31.03.2010 та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 06.10.2010 та постановити нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог.

Касаційна скарга вмотивована тим, що судами першої та апеляційної інстанцій при вирішенні спору у даній справі порушено норми матеріального та процесуального права.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, розглянувши надані письмові докази в їх сукупності, колегія суддів Вищого адміністративного суду України приходить до висновку, що касаційну скаргу слід відхилити з таких підстав.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судами першої та апеляційної інстанцій, працівниками ДПА у Харківській області була проведена перевірка магазину позивача, що знаходиться за адресою: Балаклійський район, сел. Андріївка, вул. С. Коробки, 11, з питань дотримання суб'єктами господарювання порядку проведення розрахунків за товари (послуги), вимог з регулювання обігу готівки, наявності патентів і ліцензій, за результатами якої складено акт № 8174/20/40/23/30412735 від 10.09.2009.

Перевіркою встановлено порушення позивачем вимог п. 12 ст. 3 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг", а саме порушення порядку ведення обліку товарних запасів за місцем реалізації та зберігання на суму 426 грн.

На підставі вказаного акта перевірки 20.10.2009 відповідачем було винесено рішення № 0003262301 про застосування до позивача штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 852 грн.

Відповідно до п. 12 ст. 3 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг", суб'єкти підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/ або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, зобов'язані вести у порядку, встановленому законодавством, облік товарних запасів на складах та/або за місцем їх реалізації, здійснювати продаж лише тих товарів, які відображені в такому обліку, за винятком продажу товарів особами, які відповідно до законодавства оподатковуються за правилами, що не передбачають ведення обліку обсягів реалізованих товарів (наданих послуг).

Відповідно до ст. 6 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" облік товарних запасів фізичною особою - суб'єктом підприємницької діяльності ведеться у порядку, визначеному чинним законодавством, а юридичною особою (її філією, відділенням, іншим відокремленим підрозділом) - у порядку, визначеному відповідним національним положенням (стандартом) бухгалтерського обліку. Облік ведеться з урахуванням особливостей, встановлених для суб'єктів малого підприємництва. Обов'язок із ведення обліку товарних запасів не застосовується до осіб, які відповідно до законодавства оподатковуються за правилами, що не передбачають ведення обліку придбаних або проданих товарів.

Згідно вимог Указу Президента України "Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва", платники єдиного податку - юридичні особи ведуть податковий облік за тими податками, платниками яких вони є згідно з цим Указом. Суб'єкт малого підприємництва - юридична особа зобов'язана вести Книгу обліку доходів та витрат і касову книгу.

Судами попередніх інстанцій встановлено та вбачається з матеріалів справи, що в своїй діяльності позивач керується Правилами оформлення і обліку руху товарів та готівки у підприємствах, організаціях (об'єднаннях) системи Центральної спілки споживчих товариств України (Укоопспілки), затверджених постановою Правління Укоопспілки № 153 від 18.09.1997, які були прийняті у відповідності до вимог Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні".

Відповідно до вимог Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" та вказаних Правил, на початку кожного року керівником позивача видається розпорядження, в якому визначається порядок обліку товарів, які надходять та реалізуються в магазинах позивача, та порядок складання та надання звітів.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судами першої та апеляційної інстанцій головою правління позивача видано Розпорядження № 2 від 08.01.2009 згідно якого всі продавці підприємства зобов'язані:

- всі товари оприбутковувати згідно отриманих накладних на внутрішнє переміщення в день їх надходження з їх повним відображенням в книзі обліку оприбуткованих товарно-матеріальних цінностей;

- обліковувати кількість та вартість проданих товарів згідно даних реєстраторів розрахункових операцій та книг обліку розрахункових операцій;

- чотири рази на місяць (1-го, 8-го, 16-го та 24-го числа кожного місяця) надавати до бухгалтерії РСП "Кооператор" товарно-грошовий звіт, до якого додавати оригінали накладних на внутрішнє переміщення та квитанції до прибуткових касових ордерів, в яких відображається інкасація грошових коштів за звітний період.

Судами попередніх інстанцій встановлено та вбачається з матеріалів справи, що в магазині позивача, після здачі до бухгалтерії підприємства товарно-грошових звітів разом з оригіналами прибуткових документів, залишається книга обліку оприбуткованих товарно-матеріальних цінностей та копії товарно-грошових звітів, які є підтвердженням законності отримання товарів, що знаходяться на реалізації в магазині. Вказана книга прошнурована, листи пронумеровані, та скріплені підписом керівника позивача та печаткою позивача.

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України погоджується з висновком судів першої та апеляційної інстанцій, стосовно того, що оскільки в позивача наявна книга обліку оприбуткованих товарно-матеріальних цінностей та копії товарно-грошових звітів, які є підтвердженням законності отримання товарів, що знаходяться на реалізації в магазині, яка відповідає вимогам Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" та Правил, та в підтвердження правильності ведення обліку товару позивачем надано належним чином засвідчені копії товарно-транспортних накладних на внутрішнє переміщення алкогольних напоїв та тютюнових виробів, то висновок відповідача про порушення позивачем порядку ведення обліку товарних запасів за місцем реалізації та зберігання є необґрунтованим.

Згідно із ст. 220 КАС України суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі і не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні, та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.

Рішення судів першої та апеляційної інстанцій постановлені з додержанням норм процесуального та матеріального права, правова оцінка обставинам у справі дана вірно, а доводи касаційної скарги висновок суду не спростовують, підстави для призначення справи до розгляду в судовому засіданні відсутні.

Враховуючи вищевикладене, Вищий адміністративний суд України приходить до висновку про те, що касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Балаклійському районі Харківської області на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 31.03.2010 та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 06.10.2010 у справі № 2а-45386/09/2070 слід відхилити, а судові рішення залишити без змін.

Керуючись ст.ст. 220-1, 221, 223, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Балаклійському районі Харківської області відхилити.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 31.03.2010 та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 06.10.2010 у справі № 2а-45386/09/2070 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути переглянута Верховним Судом України з підстав та в порядку, передбачених статтями 236-239І Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий М.О. Федоров

С.Е. Острович

О.І. Степашко