Ухвала суду № 33495155, 05.09.2013, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"05" вересня 2013 р. м. Київ К/9991/8898/11

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

головуючого судді-доповідача Федорова М.О.

суддів: Островича С.Е.

Степашка О.І.

розглянувши у порядку письмового провадження касаційну скаргу Приватного малого підприємства "Ассоль" на постанову Київського окружного адміністративного суду від 08.02.2010 та постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 25.01.2011

у справі № 2а-1246/10/1070 (2а-9029/09/1070)

за позовом Державної податкової інспекції у Обухівському районі Київської області

до Приватного малого підприємства "Ассоль"

про стягнення штрафних (фінансових) санкцій,

ВСТАНОВИВ:

Державна податкова інспекція у Обухівському районі Київської області звернулась до Київського окружного адміністративного суду з позовом до Приватного малого підприємства "Ассоль" про стягнення штрафних (фінансових) санкцій.

Постановою Київського окружного адміністративного суду від 08.02.2010 позовні вимоги задоволено, стягнуто з приватного малого підприємства "Ассоль" суму штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 101825,11 грн.

Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 25.01.2011 постанову Київського окружного адміністративного суду від 08.02.2010 змінено, стягнуто з відповідача до суму штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 16169,40 грн. в решті позовних вимог відмовлено.

Не погоджуючись з зазначеними рішеннями судів, відповідач оскаржив їх в касаційному порядку. В скарзі просить скасувати постанову Київського окружного адміністративного суду від 08.02.2010 та постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 25.01.2011 та постановити нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог.

Касаційна скарга вмотивована тим, що судами першої та апеляційної інстанцій при вирішенні спору у даній справі порушено норми матеріального права.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, розглянувши надані письмові докази в їх сукупності, колегія суддів Вищого адміністративного суду України приходить до висновку, що касаційну скаргу слід задовольнити частково.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судами першої та апеляційної інстанцій позивачем була проведена перевірка господарської одиниці відповідача з питань дотримання порядку проведення розрахунків за товари (послуги), вимог з регулюванні обігу готівки, наявності торгових патентів і ліцензій, за результатами якої складено акт (довідка) №2537/2305/13713919 від 10.10.2008.

Перевіркою встановлено порушення відповідачем вимог п.п. 9, 13 ст. 3 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфер торгівлі, громадського харчування та послуг", ст.ст. 11, 15 Закону України "Про державне регулювання виробництва та обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів", та п. 2.6 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого Постановою Правління Національного банку України № 637 від 15.12.2004.

На підставі вказаного акта перевірки позивачем були прийняті рішення про застосування до відповідача штрафних санкцій від 28.10.2008: № 0001992305/4201 у розмірі 1700 грн., №0002002305/4202 у розмірі 85662,70 грн., № 0001972305 у розмірі 930,50 грн., та № 0001982305 у розмірі 101832,10 грн.

Судами попередніх інстанцій встановлено та вбачається з матеріалів справи, що вказані рішення про застосування штрафних санкцій відповідачем не оскаржувались.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судами попередніх інстанцій згідно облікової картки платника станом на 31.12.2008 сума штрафних (фінансових) санкцій, що підлягає сплаті відповідачем станом на 08.02.2010 становить 101825,11 грн. у зв'язку з частковим її погашенням в розмірі 6,99 грн.

Відповідно до ч. 5, 6 ст. 17 Закону України "Про державне регулювання виробництва та обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів" у разі невиконання суб'єктом господарювання рішення органів, зазначених у частині третій цієї статті, сума штрафу стягується на підставі рішення суду. Дії органів, які мають право контролю за реалізацією норм цього Закону, можуть бути оскаржені в місячний термін у судовому порядку.

Згідно ст. 25 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" суми фінансових санкцій підлягають перерахуванню суб'єктами господарювання до Державного бюджету України в десятиденний термін з дня прийняття органами державної податкової служби України рішення про застосування таких фінансових санкцій.

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України погоджується з висновками суду першої інстанції, що після застосування до відповідача штрафних санкцій він повинен або сплатити відповідну суму штрафних санкцій до бюджету, або оскаржити рішення податкового органу в судовому порядку.

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України погоджується з висновками суду першої інстанції, стосовно того, що оскільки відповідач не скористався правом оскарження прийнятих позивачем рішень, то рішення є чинними, і підлягають виконанню шляхом стягнення з відповідача суми штрафних санкцій.

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України зазначає, що за таких обставин у суду апеляційної інстанції були відсутні підстави для скасування законного та обґрунтованого рішення суду першої інстанції.

Згідно із ст. 220 КАС України суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі і не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні, та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.

Відповідно до ст. 226 Кодексу адміністративного судочинства України Суд касаційної інстанції скасовує судове рішення суду апеляційної інстанції та залишає в силі рішення суду першої інстанції, яке ухвалено відповідно до закону і скасоване або змінене помилково.

Рішення суду першої інстанції постановлене з додержанням норм процесуального та матеріального права, правова оцінка обставинам у справі дана вірно, а доводи касаційної скарги висновок суду не спростовують, підстави для призначення справи до розгляду в судовому засіданні відсутні.

Враховуючи вищевикладене, Вищий адміністративний суд України приходить до висновку про те, що касаційну скаргу Приватного малого підприємства "Ассоль" на постанову Київського окружного адміністративного суду від 08.02.2010 та постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 25.01.2011 у справі № 2а-1246/10/1070 (2а-9029/09/1070) слід задовольнити частково, рішення суду апеляційної інстанції скасувати та залишити в силі рішення суду першої інстанції.

Керуючись ст.ст. 210 - 232 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Приватного малого підприємства "Ассоль" задовольнити частково.

Постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 25.01.2011 у справі № 2а-1246/10/1070 (2а-9029/09/1070) скасувати.

Постанову Київського окружного адміністративного суду від 08.02.2010 у справі № 2а-1246/10/1070 (2а-9029/09/1070) залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути переглянута Верховним Судом України з підстав та в порядку, передбачених статтями 236-2392 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий М.О. Федоров

Судді С.Е. Острович

О.І. Степашко