Постанова № 33495000, 10.09.2013, Касаційний господарський суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий господарський суд України)

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 вересня 2013 року Справа № 911/361/13-г

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого Демидової А.М.,суддів:Воліка І.М., Шевчук С.Р., розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргуТовариства з обмеженою відповідальністю "Магнум-Інвест" (відповідач)на постановуКиївського апеляційного господарського суду від 17.06.2013 р. (скасовано ухвалу господарського суду Київської області від 15.03.2013 р.)у справі№ 911/361/13-г господарського суду Київської областіза позовомПублічного акціонерного товариства "Ерде Банк" доТовариства з обмеженою відповідальністю "Магнум-Інвест"простягнення 57 774 725,60 грн.,за участю представників: від позивача Щербак Є.М.від відповідачаАнтоненко І.В.

ВСТАНОВИВ:

У січні 2013 року Публічне акціонерне товариство "Ерде Банк" (далі - ПАТ "Ерде Банк") звернулося до господарського суду Київської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Магнум-Інвест" (далі - ТОВ "Магнум-Інвест") про стягнення заборгованості за "договором зростання" кредитним договором № 58/11-КЛ (кредитна лінія) від 30.03.2011 р. у сумі 57 774 725,60 грн.

Ухвалою господарського суду Київської області від 15.03.2013 р. (суддя Рябцева О.О.) провадження у справі № 911/361/13-г припинено на підставі п. 5 ч. 1 ст. 80 ГПК України.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 17.06.2013 р. (колегія суддів у складі: Ропій Л.М. - головуючого, Кондес Л.О., Калатай Н.Ф.) ухвалу господарського суду Київської області від 15.03.2013 р. у справі № 911/361/13-г скасовано повністю, справу передано на розгляд до господарського суду Київської області.

Не погоджуючись з постановою Київського апеляційного господарського суду від 17.06.2013 р. у справі № 911/361/13-г, ТОВ "Магнум-Інвест" звернулося до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, у якій просить суд скасувати вказану постанову та залишити в силі ухвалу господарського суду Київської області від 15.03.2013 р. у справі № 911/361/13-г.

В обґрунтування своїх вимог скаржник посилається на те, що оскаржувана постанова прийнята з неправильним застосуванням норм матеріального права.

Ухвалою Вищого господарського суду України від 05.09.2013 р. колегією суддів у складі: Демидової А.М. - головуючого, Воліка І.М., Євсікова О.О. прийнято касаційну скаргу ТОВ "Магнум-Інвест" до касаційного провадження та призначено її розгляд у судовому засіданні на 10.09.2013 р. о 10 год. 25 хв.

Розпорядженням заступника секретаря першої судової палати Вищого господарського суду України від 09.09.2013 р. № 02-05/726 для розгляду справи № 911/361/13-г сформовано колегію суддів у наступному складі: головуючий суддя - Демидова А.М. (доповідач), судді Волік І.М., Шевчук С.Р.

Заслухавши представників сторін, дослідивши матеріали справи, оцінивши доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування господарськими судами норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи із наступного.

Як встановлено господарськими судами попередніх інстанцій, 30.03.2011 р. між ПАТ "Ерде Банк" (Кредитодавець) та ТОВ "Магнум-Інвест" (Позичальник) було укладено "договір зростання" кредитний договір № 58/11-КЛ (далі - Договір), згідно з яким Кредитодавець надає Позичальнику у тимчасове користування на умовах забезпеченості, повернення, строковості, платності та цільового характеру використання грошові кошти, на умовах, визначених цим Договором та додатковими договорами/угодами до нього, що складають невід'ємну частину Договору, а Позичальник зобов'язаний повернути кредит відповідно до умов п. 2.3 цього Договору зі сплатою процентів за фактичний строк користування та сплатою штрафних санкцій при порушенні умов Договору.

У п.п. 7.3, 7.4.1 Договору сторони погодили, що усі спори, що виникають з цього Договору або пов'язані із ним, вирішуються шляхом переговорів між сторонами протягом 15-ти робочих днів; у разі недосягнення сторонами згоди, усі спори, розбіжності, вимоги або претензії, що виникають з цього Договору (правочину) або у зв'язку із ним, або витікають з нього, у тому числі, що стосуються його виконання, порушення, припинення або недійсності, підлягають остаточному вирішенню виключно у постійно діючому Третейському суді при Всеукраїнській громадській організації "Захист прав споживачів фінансових послуг" (свідоцтво про реєстрацію постійно діючого третейського суду № 066-т.с. від 09.08.2010 р.), розташованому за адресою: 01024, м. Київ, вул. Шовковична, 21, оф. 2, тел. 0(44) 501-01-87, відповідно до його регламенту.

У зв'язку з неналежним виконанням відповідачем зобов'язань за Договором 29.01.2013 р. ПАТ "Ерде Банк" звернулося до господарського суду Київської області з позовом у даній справі.

Припиняючи провадження у справі, місцевий господарський суд виходив з того, що спір між позивачем та відповідачем не відноситься до переліку спорів, передбачених ч. 1 ст. 6 Закону України "Про третейські суди", які не можуть розглядатися третейськими судами. Врахувавши, що матеріали справи не містять доказів того, що включена до Договору третейська угода визнана недійсною чи втратила чинність, те, що у матеріалах справи відсутні відомості про внесення до п.п. 7.4.1, 7.4.4 Договору, у яких викладено третейське застереження, будь-яких змін чи виключення вказаних пунктів з Договору, а у поданому клопотанні про припинення провадження у справі та у наданих у ході розгляду справи поясненнях відповідач заперечував проти розгляду справи господарським судом, суд першої інстанції дійшов висновків, що спір між сторонами повинен вирішуватись третейським судом, у зв'язку з чим, на підставі п. 5 ч. 1 ст. 80 ГПК України, провадження у справі підлягає припиненню.

Разом з тим, позовну заяву у даній справи підписано уповноваженою особою Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "Ерде Банк" Куреним О.В.

Як встановлено апеляційним господарським судом, постановою Правління Національного банку України від 09.01.2013 р. № 4 відкликано банківську ліцензію та розпочато ліквідацію ПАТ "Ерде Банк", а рішенням виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 10.01.2013 р. № 3 уповноваженою особою Фонду на ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Ерде Банк" призначено Куреного О.В.

Відповідно до ч. 1 ст. 1 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" цим Законом встановлюються правові, фінансові та організаційні засади функціонування системи гарантування вкладів фізичних осіб, повноваження Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (далі - Фонд), порядок виплати Фондом відшкодування за вкладами, а також регулюються відносини між Фондом, банками, Національним банком України, визначаються повноваження та функції Фонду щодо виведення неплатоспроможних банків з ринку і ліквідації банків.

Фонд є установою, що виконує спеціальні функції у сфері гарантування вкладів фізичних осіб та виведення неплатоспроможних банків з ринку. Фонд є юридичною особою публічного права, має відокремлене майно, яке є об'єктом права державної власності і перебуває у його господарському віданні (ч.ч. 1, 2 ст. 3 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб").

Частиною першою статті 35 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" визначено, що тимчасовим адміністратором неплатоспроможного банку та ліквідатором банку (крім ліквідації банку за рішенням власників) є Фонд. Здійснення тимчасової адміністрації та ліквідації банків Фонд здійснює через призначену виконавчою дирекцією уповноважену особу Фонду.

Згідно з п. 17 ст. 2 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" уповноважена особа Фонду - працівник Фонду, який від імені Фонду та в межах повноважень, передбачених цим Законом, виконує дії із забезпечення виведення банку з ринку під час здійснення тимчасової адміністрації неплатоспроможного банку та/або ліквідації банку.

Відповідно до положень ч.ч. 1, 2 ст. 37 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" уповноважена особа Фонду діє від імені Фонду відповідно до цього Закону і нормативно-правових актів Фонду. Уповноважена особа Фонду має право, зокрема, заявляти від імені банку позови майнового та немайнового характеру до суду.

Таким чином, ПАТ "Ерде Банк" звернулося до господарського суду в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, який відповідно до Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" є юридичною особою публічного права і здійснює ліквідацію ПАТ "Ерде Банк" через призначену виконавчою дирекцією уповноважену особу.

Відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 6 Закону України "Про третейські суди" третейські суди в порядку, передбаченому цим Законом, можуть розглядати будь-які справи, що виникають із цивільних та господарських правовідносин, за винятком, справ, однією із сторін в яких є орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа, інший суб'єкт під час здійснення ним владних управлінських функцій на основі законодавства, у тому числі на виконання делегованих повноважень, державна установа чи організація, казенне підприємство.

Встановивши, що на момент звернення позивача до господарського суду з позовом у даній справі ПАТ "Ерде Банк" діяло не як самостійна установа, а безпосередньо як організація в особі уповноваженої особи на ліквідацію, врахувавши приписи п. 6 ч. 1 ст. 6 Закону України "Про третейські суди", апеляційний господарський суд дійшов обґрунтованого висновку, що спір у даній справі не може бути переданий на вирішення третейського суду.

Також, господарським судом апеляційної інстанції підставно враховано положення ст. 124 Конституції України.

Так, за визначенням, наданим в ухвалі Конституційного Суду України від 14.10.1997 р. № 44-з, відповідно до ст. 124 Конституції України правосуддя - це самостійна галузь державної діяльності, яку суди здійснюють шляхом розгляду і вирішення в судових засіданнях в особливій, встановленій законом процесуальній формі цивільних, кримінальних та інших справ.

Здійснюючи правосуддя, суд забезпечує захист гарантованих Конституцією України та законами України прав і свобод людини і громадянина, прав і законних інтересів юридичних осіб, інтересів суспільства і держави.

Гарантуючи судовий захист з боку держави, Основний Закон України, водночас, визнає право кожного будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань і це конституційне право не може бути скасоване або обмежене. Одним із способів реалізації права кожного будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань у сфері цивільних та господарських правовідносин є звернення до третейського суду, який не віднесено до судів загальної юрисдикції, але який за приписами Закону України "Про третейські суди" є недержавним незалежним органом захисту майнових і немайнових прав та охоронюваних законом інтересів фізичних і юридичних осіб у сфері цивільних і господарських відносин. Водночас, здійснення третейськими судами функції захисту, передбаченої в ст. 3 Закону України "Про третейські суди", не є правосуддям, а є третейським розглядом спору сторін у цивільних і господарських правовідносинах у межах права, визначеного ч. 5 ст. 55 Конституції України.

Враховуючи викладене, апеляційним господарським судом правомірно скасовано ухвалу місцевого господарського суду про припинення провадження у справі як таку, що винесена з неправильним застосуванням п. 5 ч. 1 ст. 80 ГПК України, а також положень Закону України "Про третейські суди, та передано справу на розгляд до суду першої інстанції.

Згідно з положеннями ч. 2 ст. 1115 ГПК України та ч.ч. 1, 2 ст. 1117 ГПК України касаційна інстанція на підставі вже встановлених фактичних обставин справи перевіряє судові рішення виключно на предмет правильності юридичної оцінки обставин справи та повноти їх встановлення в рішенні та постанові господарських судів. Касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

Відповідно до п. 1 ст. 1119 ГПК України касаційна інстанція за результатами розгляду касаційної скарги має право залишити рішення першої інстанції або постанову апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення.

Твердження оскаржувача про неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального права при прийнятті постанови не знайшли свого підтвердження, у зв'язку з чим підстав для зміни чи скасування законного та обґрунтованого судового акта колегія суддів не вбачає.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119, 11111, 11113 ГПК України, Вищий господарський суд України

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Магнум-Інвест" залишити без задоволення.

Постанову Київського апеляційного господарського суду від 17.06.2013 р. у справі № 911/361/13-г залишити без змін.

Головуючий суддя А.М. Демидова

Судді І.М. Волік

С.Р. Шевчук