Ухвала суду № 33494951, 16.09.2013, Касаційний господарський суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий господарський суд України)

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

УХВАЛА

16 вересня 2013 року Справа № 902/392/13

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого, судді Кузьменка М.В.,

судді Білошкап О.В.,

судді Палій В.М.,

розглянувши касаційну скаргу Юридичної особи Великобританії компанії "Vuldi (UK)

Limited"

на ухвалу господарського суду Вінницької області від 18.03.2013р. та

постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 17.04.2013р.

у справі №902/392/13

за позовом Юридичної особи Великобританії компанії "Vuldi (UK) Limited"

до 1) ОСОБА_1;

2) Товариства з обмеженою відповідальністю "Барська швейна фабрика";

3) Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку;

4) Барської районної державної адміністрації Вінницької області;

5) державного реєстратора Барської районної державної адміністрації

Вінницької області Лаушкіна О.В.;

6) Підприємства "Валді-Україна"

про визнання недійсним припинення ВАТ "Барська швейна фабрика", визнання

права на державну реєстрацію, визнання недійсним утворення ТОВ

"Барська швейна фабрика", скасування державної реєстрації, визнання

недійсними будь-яких рішень загальних зборів учасників, визнання

недійсними будь-яких змін до установчих документів, визнання недійсними

державної реєстрації будь-яких змін до установчих документів ВАТ та ТОВ

"Барська швейна фабрика", визнання недійсними будь-яких рішень органів

управління, визнання недійсними будь-які державні реєстрації будь-яких

рішень органів управління, визнання недійсними розпоряджень

Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку №57-З від

28.04.2008р., зобов'язання державного реєстратора Барської РДА відновити

реєстраційний запис, зобов'язання державного реєстратора Барської РДА

внести достовірну інформацію про юридичну особу, прийняти реєстраційну

картку, зобов'язання прийняття рішення про випуск без документарних

цінних паперів, зобов'язання укласти договір, видати свідоцтво про

реєстрацію випуску акцій в бездокументарній формі, визнання права на

зарахування контрольного пакету акцій,

ВСТАНОВИВ:

Юридична особа Великобританії компанія "Vuldi (UK) Limited" повторно звернулася до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою на ухвалу господарського суду Вінницької області від 18.03.2013р. та постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 17.04.2013р. у справі №902/392/13, водночас заявивши клопотання про відновлення пропущеного процесуального строку для її подання.

Колегія суддів вважає, що клопотання про відновлення пропущеного процесуального строку для подання касаційної скарги не підлягає задоволенню з таких підстав.

Відповідно до ст.53 ГПК України, господарський суд за заявою сторони, прокурора чи з своєї ініціативи може визнати причину пропуску встановленого законом процесуального строку поважною і відновити пропущений строк.

Поважними визнаються лише ті обставини, які є об'єктивно непереборними і пов'язані з дійсними істотними труднощами для вчинення процесуальних дій. До кола поважних причин слід відносити, зокрема, отримання заявником судового акта після закінчення зазначеного процесуального строку.

Звертаючись з клопотанням про відновлення пропущеного строку, скаржник вказує на те, що подана вперше касаційна скарга на оскаржувані рішення та постанову у даній справі була повернута ухвалою Вищого господарського суду України від 19.06.2013р.

Разом з тим, вказані обставини не можуть бути взяті до уваги судом з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, ухвалою Вищого господарського суду України від 19.06.2013р. подана вперше касаційна скарга була повернута скаржнику на підставі пункту 4 ч.1 ст.1113 ГПК України, у зв'язку з порушенням вимог щодо подання доказів сплати судового збору у встановленому порядку і розмірі.

Проте, розмір сплати судового збору до Державного бюджету визначений статтею 4 Закону України "Про судовий збір", положення якої повинні були бути відомі скаржнику ще на момент першого звернення з касаційною скаргою та дотримані ним.

Повернення поданої вперше касаційної скарги стало наслідком порушення скаржником вимог вказаної норми, а тому не може бути визнано поважною причиною пропуску встановленого процесуального строку, оскільки дотримання вимог норм права при зверненні з касаційною скаргою є обов'язковим для всіх учасників процесу.

Оскільки відновлення пропущеного процесуального строку є правом господарського суду, яким суд користується виходячи із поважності причин пропуску строку скаржником, які у даному випадку відсутні, то колегія суддів не вбачає підстав для відновлення скаржнику пропущеного процесуального строку для подання касаційної скарги, так як він пропущений з неповажних причин.

Відхилення клопотання про відновлення строку для подання касаційної скарги є підставою для її повернення.

Окрім того, не надавши доказів сплати судового збору, скаржник звернувся з клопотанням про звільнення від сплати судового збору на підставі ст.8 Закону України "Про судовий збір" у зв'язку з відсутністю будь-яких коштів чи активів.

Так, основні вимоги до форми і змісту касаційної скарги викладені у статті 111 ГПК України. Зокрема, відповідно до ч.4 названої статті, до касаційної скарги додаються докази сплати судового збору.

Згідно п.4 частини 1 статті 1113 ГПК України касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається судом, якщо до скарги не додано документів, що підтверджують сплату судового збору у встановленому порядку і розмірі.

Перелік осіб, які звільняються від сплати судового збору, визначений статтею 5 Закону України "Про судовий збір", і є вичерпним. Названа стаття не визнає скаржника особою, яка звільняється від сплати судового збору.

Частиною 1 ст.8 Закону України "Про судовий збір" передбачено, що враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі. Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

Аналіз правового змісту зазначеної норми свідчить про те, що звільнення скаржника від сплати судового збору є правом суду і може мати місце за наявності виключних обставин.

Відповідно до ч.1 ст.33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

В силу ч.2 ст.34 ГПК України, обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Проте, скаржником, який навіть не порушував питання щодо відстрочення або розстрочення сплати судового збору чи зменшення його розміру, не надано доказів та не наведено обставин, які мали б виключний характер та свідчили б про наявність належних підстав для звільнення його від сплати судового збору.

Оскільки звільнення від сплати судового збору є правом господарського суду, яким суд користується за наявності виключних обставин, яких у даному випадку скаржником не доведено, то колегія суддів не вбачає підстав для задоволення клопотання про звільнення від сплати судового збору.

Керуючись ст.53, п.п.4, 5 ч.1 ст.1113 ГПК України, колегія суддів

УХВАЛИЛА:

1. Відмовити у задоволенні клопотання про відновлення пропущеного процесуального строку для подання касаційної скарги.

2. Касаційну скаргу Юридичної особи Великобританії компанії "Vuldi (UK) Limited" на ухвалу господарського суду Вінницької області від 18.03.2013р. та постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 17.04.2013р. у справі №902/392/13 та додані до неї документи повернути.

Головуючий, суддя Кузьменко М.В.

Суддя Білошкап О.В.

Суддя Палій В.М.