Рішення № 33494780, 12.09.2013, Господарський суд Миколаївської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

=====

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"12" вересня 2013 р. Справа № 915/1317/13

за позовом публічного акціонерного товариства "Укртелеком", бульвар Тараса Шевченка, 18, м. Київ, 01601

в особі Миколаївської філії ПАТ "Укртелеком", вул. Адміральська, 27/1, м.Миколаїв, 54001

до відповідача товариства з обмеженою відповідальністю «Дизель Плюс», вул.Поперечна, 3/4, м. Миколаїв, 54020

про стягнення 87727,83 грн

Суддя Алексєєв А.П.

За участю представників:

від позивача: Марченко М.О. за довіреністю № 613 від 20.12.2012 року

від відповідача: не з'явився

Суть спору: позивач звернувся до господарського суду з позовом про стягнення з відповідача коштів за договором купівлі-продажу від 05.03.2012 року в розмірі 87727,83 грн., а також судового збору в розмірі 1720,50 грн.

Ухвалою суду від 29.07.2013 року було прийнято позовну заяву та порушено провадження у справі (а.с. 1). Розгляд справи призначено на 15.08.2013 року.

Про дату, час і місце судового засідання сторін було повідомлено у встановленому Господарським процесуальним кодексом України порядку шляхом надсилання на їх адреси ухвали суду від 29.07.2013 року, проте зазначену ухвалу, направлену на адресу відповідача, було повернуто до суду органами зв'язку з позначкою «за закінченням строку зберігання» (а.с. 29-31).

Ухвалою суду від 15.08.2013 року (а.с.37-38) розгляд справи було відкладено на 12.09.2013 року, у зв'язку з неявкою представника відповідача у судове засідання. Цією ж ухвалою явку представника відповідача в судове засідання суд визнав обов'язковою для надання пояснень по обставинам справи.

Ухвалу суду від 15.08.2013 року, якою сторони повідомлялись про дату, час і місце проведення судового засідання з розгляду спору, що направлено відповідачу на адресу зазначену в позовній заяві, повернуто поштовим відділенням до суду з позначкою "за закінченням терміну зберігання".

Оскільки до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій, то повідомлення про вручення рекомендованої кореспонденції, що повернуто органами зв'язку з позначкою «за закінченням терміну зберігання», з урахуванням конкретних обставин цієї справи, суд вважає належними доказами виконання судом обов'язку щодо повідомлення відповідача про вчинення судом певних процесуальних дій, а тому визнає можливим розглянути справу за відсутності представника останнього.

Так, суд вважає, що відповідач належним чином повідомлявся про дату, час та місце судових засідань, проте відповідач не скористався наданим йому ст. 22 ГПК України правом направлення повноважного представника в судові засідання 15.08.2013 року та 12.09.2013 року. Отже відповідач позов не заперечив і не спростував.

За цих обставин, справа, згідно з ст. 75 ГПК України, розглянута за наявними в ній матеріалами.

Представник позивача у судовому засіданні підтримав позовні вимоги та просив їх задовольнити.

У судовому засіданні 12.09.2013 року оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши матеріали справи та вислухавши пояснення представника позивача, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

05.03.2012 року сторонами був укладений договір "купівлі - продажу № 21-6/131 пального та його передачі за пластиковими талонами", згідно п. 1.1 якого продавець (відповідач у справі) зобов'язався в порядку та на умовах, визначених договором передати у власність покупця (позивач у справі) пальне: дизельне паливо, бензин А-80 (76), бензин А-92, бензин А-95, скраплений газ (далі - пальне), а покупець зобов'язався прийняти пальне та оплатити його вартість.

Згідно ст. 655 ЦК України, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Сторони дійшли згоди, що цей договір діє з дня його підписання і до 31.12.2012 року, а в частині розрахунків - до повного виконання сторонами своїх зобов'язань (п. 9.1. договору).

Відповідно до умов п. 1.2 договору передача пального здійснюється на умовах EXW - автозаправних станціях продавця (АЗС), перелік яких на вимогу позивача надається відповідачем. Передача пального здійснюється по факту пред'явлення позивачем або уповноваженим користувачем пластикових талонів.

Пунктом 1.3 договору сторони визначили, що передача талонів та перехід права власності на відповідну кількість пального посвідчується видатковими документами (видатковими накладними, актами прийому передачі та ін.) Передача талонів позивачу або уповноваженому ним представникові здійснюється після зарахування їх повної вартості на поточний рахунок відповідача, довіреності на одержання пального, оформленої у встановленому порядку, та підписання видаткових документів.

За умовами п. 2.1 договору загальна вартість договору становить 299999 грн. Ціна та загальна вартість пального визначається у рахунках на сплату його вартості або у видаткових документах, що надаються відповідачем позивачу в порядку та на умовах, визначених договором. Ціна пального (термін дії рахунку) є незмінною на протязі 2-х днів від дати рахунку.

Відповідно до п. п. 4.1, 4.2, 4.3 договору, оплата пального за цим договором здійснюється позивачем шляхом попередньої оплати. Така оплата має бути здійснена протягом 2-х банківських днів з дня отримання покупцем рахунку. Передача талонів позивачу здійснюється на підставі видаткових документів, довіреності та після зарахування коштів на поточний рахунок позивача. Датою оплати вважається дата зарахування грошових коштів банківською установою на банківський рахунок відповідача.

Згідно п. 5.2.1 відповідач зобов'язаний забезпечити передачу пального через АЗС позивачу або уповноваженому ним користувачу в наступному режимі - безперервно та цілодобово, за винятком випадків, коли роботу АЗС припинено в наслідок технічної перерви, технічної аварії або дії форс-мажорних обставин, у відповідності до кількості та номенклатури пального, визначеного в пред'явлених талонах.

Проте, відповідач свої зобов'язання за договором в порядку, передбаченому п. 5.2.1 не виконав, паливо позивачеві на його вимогу не відпускав.

Згідно п. 5.2.3 договору відповідач зобов'язаний здійснювати облік операцій з видачі (передачі) та повернення талонів позивачем.

Відповідно до п. 5.2.5 договору відповідач зобов'язаний на вимогу позивача здійснювати звірку взаємних розрахунків між сторонами.

Позивач в позовній заяві зазначає, що він по причині не роботи АЗС відповідача не мав змоги отримати пальне за попередньо оплаченими ним талонами на пальне, тому 21.12.2012 року позивач повернув талони відповідачу згідно накладних, які містяться в матеріалах справи, а відповідач прийняв повернуті талони на загальну суму 87727,83 грн. (а.с. 12 - 23), про що 31.12.2012 року між сторонами був складений, підписаний та скріплений печатками акт звірки взаєморозрахунків на зазначену суму (а.с. 11).

За приписами ч. 2 ст. 693 ЦК України якщо продавець, який одержав попередню суму оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

Ч. 2 ст. 530 ЦК України визначено, якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Як було зазначено вище п. 1.2 договору сторони погодили, що передача пального здійснюється на умовах EXW - автозаправних станціях продавця, перелік яких на вимогу позивача надається відповідачем. Передача пального здійснюється по факту пред'явлення позивачем або уповноваженим користувачем пластикових талонів.

З огляду на те, що відповідачем не було виконано свого обов'язку по відпуску палива на автозаправних станціях за наявними у позивача талонами суд дійшов висновку, що позивачем правомірно заявлена вимога по поверненню суми попередньої оплати на підставі ч. 2 ст. 693 ЦК України.

01.02.2013 року та 13.02.2013 року позивач звертався до відповідача з листами про повернення коштів в розмірі 87727,83 грн. (а.с. 24, 25). Листи отримані відповідачем, але були залишені без відповіді.

В силу ч. 1 ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. При цьому, до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.

Відповідно до ст. ст. 525, 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

За правилами ст.ст. 32, 33 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідач не спростував вимоги позивача, не надав суду відповідних доказів, які свідчать про відсутність заборгованості перед кредитором за договірними зобов'язаннями.

В спірних правовідносинах відповідачем дійсно порушені норми та приписи діючого законодавства, в зв'язку з чим позивач цілком правомірно звернувся до господарського суду з відповідним позовом.

Враховуючи викладене, позовні вимоги заявлені позивачем відповідно до вимог чинного законодавства, матеріалами справи підтверджені, отже підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до ст. 49 ГПК України господарські витрати покладаються на відповідача.

За таких обставин позовні вимоги законні, матеріалами справи обґрунтовані та підлягають задоволенню.

Керуючись ст.ст. 44, 49, 82, 82-1, 84, 85 ГПК України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

1.Позов публічного акціонерного товариства "Укртелеком" в особі Миколаївської філії ПАТ "Укртелеком" - задовольнити повністю.

2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Дизель Плюс» (вул. Поперечна, 3/4, м. Миколаїв, 54020, ідентифікаційний код 33853841) на користь публічного акціонерного товариства "Укртелеком" в особі Миколаївської філії ПАТ "Укртелеком" (вул. Адміральська, 27/1, м. Миколаїв, 54001, ідентифікаційний код 22437619) грошові кошти в розмірі 87727,83 грн. (вісімдесят сім тисяч сімсот двадцять сім грн. 83 коп.), а також судовий збір в розмірі 1720,50 грн. (одна тисяча сімсот двадцять грн. 50 коп.).

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку відповідно до ст. 91, 93 ГПК України.

Повне рішення складено і підписано 16 вересня 2013 року.

Суддя А.П. Алексєєв