Постанова № 33494758, 13.09.2013, Харківський апеляційний господарський суд

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 вересня 2013 року Справа № 922/1549/13

Колегія суддів у складі: головуючий суддя Бондаренко В.П., суддя Ільїн О.В., суддя Россолов В.В.,

при секретарі Голозубовій О.І.,

за участю прокурора - Здор Т.О. - посв. № 013776 від 06.12.2012р.

та представників сторін:

1-го позивача - не з'явився

2-го позивача - Холоденко В.О. - дов. № 124 від 22.04.2013р.

відповідача - не з'явився

третьої особи - Кривошликов Ф.І. (головний лікар, наказ № 11-к від 04.02.2003 р., контракт від 03.02.2011 року)

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу відповідача (вх. №2224Х/1) на рішення господарського суду Харківської області від 19.06.2013р. у справі № 922/1549/13

за позовом Заступника прокурора Харківської області в інтересах держави в особі:

1. Державного агентства України з управління державними корпоративними правами та майном, м. Київ

2. Державного підприємства "Харківський науково-дослідний інститут технології машинобудування", м. Харків

до Приватного акціонерного товариства лікувально-оздоровчих закладів профспілок України "Укрпрофоздоровниця", м. Київ

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Державне підприємство "Санаторій Ялинка" ЗАТ лікувально-оздоровчих закладів профспілок України "Укрпрофоздоровниця", с. Дачне, Харківська обл.,

про усунення перешкод у користуванні майном та стягнення 763501,00 грн.

ВСТАНОВИЛА:

Рішенням господарського суду Харківської області від 19.06.2013 р. у справі № 922/1549/13 (суддя Шатерніков М.І.) позов задоволено повністю. Зобов'язано Закрите акціонерне товариство лікувально-оздоровчих закладів профспілок України "Укрпрофоздоровниця" усунути перешкоди в користуванні та розпорядженні майном спальний корпус (літ. "А-5") на 200 місць шляхом звільнення зайнятого приміщення, загальною площею 3850,1 кв.м, розташованого на території санаторію "Ялинка" за адресою Харківська область, Зміївський район, селище Дачне, вул. Курортна. Стягнуто з Приватного акціонерного товариства лікувально-оздоровчих закладів профспілок України "Укрпрофоздоровниця" на користь Державного агентства України з управління державними корпоративними правами та майном збитки у розмірі 763501,00 грн. Стягнуто з Приватного акціонерного товариства лікувально-оздоровчих закладів профспілок України "Укрпрофоздоровниця" на користь державного бюджету України 16417,02 грн. судового збору.

Відповідач з рішенням суду першої інстанції не погодився та подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення господарського суду Харківської області від 19.06.2013р. та прийняти нове рішення, яким в позові відмовити, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм чинного законодавства. В обґрунтування своєї апеляційної скарги відповідач посилається на те, що позивач не надав суду доказів існування перешкод в користуванні майном з боку відповідача, а судом першої інстанції в порушення положень ст. ст. 391, 396 ЦК України не було з'ясовано обставин щодо реального існування таких перешкод. Також, скаржник зазначив, що суд першої інстанції при обрахуванні розміру збитків не врахував ті точні дані, які безспірно підтверджують реальну вартість втраченого, можливість отримання грошових сум або ж інших цінностей, якби зобов'язання було виконано боржником належним чином.

Відповідач в судове засідання не з'явився та про причини неявки Харківський апеляційний господарський суд не сповістив, хоча належним чином був повідомлений про дату, час та місце судового засідання, що підтверджується повідомленнями про вручення поштового відправлення, які містяться в матеріалах справи.

Прокурор надав заперечення на апеляційну скаргу, в яких просить рішення суду першої інстанції залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення. Вважає, що доводи, викладені в апеляційній скарзі, є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню, а рішення суду першої інстанції законним та таким, що прийняте у відповідності з нормами чинного законодавства. Як зазначає прокурор, враховуючи те, що спірне майно належить на праві власності держави в особі Державного агентства України з управління державними корпоративними правами та майном, а також те, що це майно використовується без будь-яких правових підстав відповідачем, що порушує права власника зазначеного майна, позовні вимоги щодо усунення перешкод у здійсненні власником майна права користування та розпорядження спірним майном є обґрунтованими.

1-й позивач відзиву на апеляційну скаргу не надав, в судове засідання не з'явився та про причини неявки Харківський апеляційний господарський суд не сповістив, хоча належним чином був повідомлений про дату, час та місце судового засідання, що підтверджується повідомленнями про вручення поштового відправлення, які містяться в матеріалах справи.

2-й позивач відзиву на апеляційну скаргу також не надав, в судовому засіданні зазначив, що заперечує проти апеляційної скарги, вважає рішення законним та обґрунтованим, просить залишити його без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

Третя особа надала суду клопотання про відкладення розгляду справи та залучення до участі в якості третьої особи на стороні позивача Фонд державного майна України з посиланням на те, що рішення суду може вплинути на права і обов'язки органу, на який покладено державою функцію управління відповідним майном.

Дане клопотання не підлягає задоволенню, оскільки воно є необґрунтованим та таким, що не відповідає матеріалам справи.

Дослідивши матеріали справи, проаналізувавши доводи апеляційної скарги та відзиву на неї, повторно розглянувши справу відповідно до вимог статті 101 Господарського процесуального кодексу України, вислухавши пояснення представника позивача, перевіривши повноту встановлення господарським судом Харківської області обставин, що мають значення для справи та правильність застосування норм матеріального і процесуального права, колегія суддів встановила наступне.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, рішенням господарського суду Харківської області від 19.03.2013р. по справі № 5023/9767/11, яке було залишено без змін постановою Харківського апеляційного господарського суду від 29.05.2012р., позов заступника прокурора було задоволено повністю, визнано право власності за державою в особі Державного агентства України з управління державними корпоративними правами та майном на спальний корпус (літ. "А-5") на 200 місць загальною площею 3850,1 кв.м, розташований на території санаторію "Ялинка" за адресою Харківська область, Зміївський район, селище Дачне, вул. Курортна.

Відповідно до витягу про державну реєстрацію прав (а.с. 53 том І), Комунальним підприємством "Зіївське БТІ" 13.06.2012 р. на виконання вищевказаного рішення господарського суду Харківської області від 19.03.2012р. було зареєстровано право власності на спальний корпус (літ. "А-5") на 200 місць загальною площею 3850,1 кв.м, розташований на території санаторію "Ялинка" за адресою Харківська область, Зміївський район, селище Дачне, вул. Курортна, за державою в особі Державного агентства України з управління державними корпоративними правами та майном.

У відповідності до ч. 1 ст. 316 ЦК України, правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Частиною 1 статті 317 ЦК України встановлено, що власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном.

В силу положень ч. 1, ч. 2 ст. 319 ЦК України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону.

Відповідно до ч. 1 ст. 321 ЦК України, право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Згідно з ч. 1 ст. 391 ЦК України, власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.

Як було встановлено судом першої інстанції, згідно з проведеною прокуратурою Харківської області перевіркою, на час звернення з позовом, спірне майно використовується без будь-яких правових документів ПАТ лікувально-оздоровчих закладів профспілок України "Укрпрофоздоровниця".

Використання державного майна відповідачем підтверджується письмовими поясненнями головного лікаря Кривошликова Ф.І., листом від вересня 2012р. направленим головним лікарем Дочірнього підприємства "Санаторій Ялинка" ПАТ лікувально-оздоровчих закладів профспілок України "Укрпрофоздоровниця" (а.с. 36 том І).

Крім того, Державне підприємство "Харківський научно-дослідний інститут технології машинобудування" зверталось з попередженням про звільнення незаконно займаного приміщення, що підтверджується листом від 31.10.2012 р. № 350 (а.с. 100 том І), яке залишено без виконання.

Таким чином, матеріалами справи підтверджено, що спальний корпус (літ. "А-5") на 200 місць загальною площею 3850,1 кв.м, розташований на території санаторію "Ялинка" за адресою Харківська область, Зміївський район, селище Дачне, вул. Курортна належить на праві власності держави в особі Державного агентства України з управління державними корпоративними правами та майном і дане нерухоме майно використовуються без будь-яких правових підстав відповідачем, що порушує права власника зазначеного майна.

Враховуючи викладене, судом першої інстанції зроблено обґрунтований висновок про те, що вимога прокурора щодо усунення перешкод у здійсненні власником майна права користування та розпорядження спірним майном є обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.

Що стосується вимоги прокурора щодо відшкодування збитків у сумі 763501,00 грн., то суд першої інстанції також правомірно задовольнив ці вимоги виходячи з наступного.

Загальні підстави відповідальності за завдану майнову шкоду визначені статтею 1166 Цивільного кодексу України. Відповідно до її положень майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Згідно зі ст. 22 Цивільного кодексу України, особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Відповідно до ст. 225 ГК України до складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються: вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства; додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб'єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов'язання другою стороною; неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов'язання другою стороною; матеріальна компенсація моральної шкоди у випадках, передбачених законом.

За загальним принципом цивільного права особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування (ч. 1 ст. 22, ст. 611, ч. 1 ст. 623 ЦК України). Для застосування такої міри відповідальності, як відшкодування збитків, потрібна наявність повного складу цивільного правопорушення, як-то: протиправна поведінка, дія чи бездіяльність особи; шкідливий результат такої поведінки (збитки); причинний зв'язок між протиправною поведінкою та збитками; вина правопорушника.

Так, як правильно встановлено судом першої інстанції, з матеріалів справи вбачається наявність протиправної поведінки відповідача у вигляді використання спірного нерухомого майна (спального корпусу літ. "А- 5" на 200 місць, загальною площею 3850,1 кв.м, розташованого на території санаторію "Ялинка") без будь-яких правових підстав, а його вина підтверджується в сукупності наведеними вище матеріалами. Причинний зв'язок полягає в неотриманні позивачем доходу за використання майна, який він отримав би в разі наявності можливості володіти та користуватись спірним майном.

Збитками в даному разі слід розуміти неодержаний прибуток (упущену вигоду). Неодержаний прибуток - це розрахункова величина втрати очікуваного приросту в майні, що базується на даних бухгалтерського та податкового обліку, які беззастережно підтверджують реальну можливість отримання потерпілим суб'єктом господарювання певних грошових сум чи інших цінностей, якщо інший учасник відносин у сфері господарювання не допустив би правопорушення.

Розмір збитків визначено Валківською міжрайонною держфінінспекцією під час проведення перевірки з питань отримання коштів від експлуатації спального корпусу літ. "А-5" на 200 місць, загальною площею 3850,1 кв.м, розташованого на території санаторію "Ялинка" за період з 29.05.2012 р. по 10.09.2012 р., про що свідчить довідка від 19.09.2012 р.

Враховуючи викладене та те, що відповідач доказів на спростування вказаних обставин не надав, а також, не надав свого розрахунку з посиланням на первинні бухгалтерські документи, суд першої інстанції дійшов до обґрунтованого висновку, що матеріали справи містять всі умови, необхідні для підтвердження збитків у розмірі 763701,00 грн., спричинених використанням відповідачем нерухомого майна без правових на то підстав.

На підставі викладеного, доводи апеляційної скарги не знайшли підтвердження в матеріалах справи.

Судова колегія Харківського апеляційного господарського суду вважає, що оскаржуване рішення господарського суду першої інстанції прийняте при повному з'ясуванні обставин, що мають значення для справи, у відповідності до норм чинного матеріального та процесуального права, викладені в рішенні висновки відповідають обставинам справи, а тому рішення господарського суду Харківської області від 19.06.2013 р. підлягає залишенню без змін, а апеляційна скарга - без задоволення.

Керуючись ст. ст. 99, 101, 102, п. 1 ст. 103, ст. 105 ГПК України, колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду, -

ПОСТАНОВИЛА:

У задоволенні апеляційної скарги відмовити.

Рішення господарського суду Харківської області від 19.06.2013 р. у справі № 922/1549/13 залишити без змін.

Повний текст постанови складено 13.09.2013 року

Головуючий суддя Бондаренко В.П.

Суддя Ільїн О.В.

Суддя Россолов В.В.