Постанова № 33494620, 11.09.2013, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

копія

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 вересня 2013 р. Справа № 804/8025/13-а Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді при секретарі судового засідання за участю: представника позивача представника відповідачаЛозицької І.О. Василенко К.Е. Литвинюк І.О. Майоренко О.Ю. розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Приватного підприємства видавництво «Навчальна книга» до Управління Пенсійного фонду України в Кіровському районі м. Дніпропетровська про зобов'язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

До Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшов позов Приватного підприємства видавництво «Навчальна книга» до Управління Пенсійного фонду України в Кіровському районі м. Дніпропетровська, в якому позивач просить:

- примусити відповідача зарахувати сплачені видавництвом і отримані Управлінням Пенсійного фонду України в Кіровському районі м. Дніпропетровська 07 червня 2013 року пенсійні внески 33,2 %: 22, 72 грн. за травень 2010 року та 31,69 грн., за жовтень 2010 року з натуроплати працівнику - застрахованій особі ОСОБА_5 (індивідуальний податковий номер НОМЕР_1) та зарахувати пенсійний стаж за травень, жовтень 2010 року, в межах отриманих внесків;

- зобов'язати Управління Пенсійного фонду України в Кіровському районі м.Дніпропетровська надати судовий звіт про виконання рішення за цим позовом;

- зобов'язати ВДВС надати платіжні документи про стягнення грошей з рахунку приватного підприємства видавництва «Навчальна книга» та докази переказу до Управління Пенсійного фонду України в Кіровському районі м. Дніпропетровська, вказаних у позові сум.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав в повному обсязі, просив суд позов задовольнити. В обґрунтування своєї позиції, позивач зазначив, що відповідач безпідставно та в порушення вимог законодавства відмовляється зарахувати грошові кошти, а саме, внески з натуроплати в розмірі 22 грн. 72 коп. за травень 2010р. та 31 грн. 69 коп. за жовтень 2010р.

Представник відповідача проти позову заперечував, надав до суду письмові заперечення на позов, у яких зазначив, що зазначені позивачем суми були зараховані в порядку, передбаченому п. 10.11 Постанови правління Пенсійного фонду України № 21-1 від 19.12.2003р. «Про затвердження Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України» де вказано, що у разі, коли страхувальник має несплачені суми недоїмки, пені та фінансових санкцій та здійснює сплату поточних сум страхових внесків, ці суми зараховуються шляхом перерозподілу такої сплаченої суми в рахунок сплати недоїмки, пені та фінансових санкцій у порядку календарної черговості їх виникнення, а сааме, ці суми були зараховані в порядку календарної черговості їх виникнення частково за листопад 2005р.

На підставі вищезазначеного, представник відповідача просив в задоволенні позовних вимог відмовити у повному обсязі.

Заслухавши сторони, дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до наступних висновків.

Судом встановлено, матеріалами справи підтверджено, що з 1 січня 2004 року набув чинності Закон України від 09.07.2003 № 1058-IV «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»(далі за текстом - Закон № 1058), який є спеціальним законом з питань загальнообов'язкового державного пенсійного страхування. Виключно цим законом до 01.01.2011р. визначалося порядок та умови нарахування, обчислення, сплати страхових внесків, стягнення заборгованості по цих внесках, тощо.

За нормами і умовами Закону № 1058, пенсійне страхування в Україні, є загальнообов'язковим для всіх категорій працюючих громадян.

Закон виходить з того, що для всіх громадян України повинні існувати однакові принципи і механізми пенсійного страхування. Замість «трудового стажу» введено термін «страховий стаж», що обчислюється в місяцях.

Підставою для зарахування кожного робочого місяця в повному розмірі до страхового стажу людини, є щомісячна сплата за цей місяць внесків з нарахованої суми заробітної плати (ст. 24 Закону № 1058).

Тобто, за періоди 2004 - 2010 роки роботодавець повинен нараховувати та сплачувати 33,2% страхових внесків від суми нарахованої заробітної плати (ч. 1 ст. 19 Закону № 1058) незалежно від того, чи була фактично виплачена зарплата після її нарахування чи ні (ч. 6 ст. 19 Закону № 1058), та сплачувати до Пенсійного фонду України утримані із заробітку працівника внески в розмірі 1-5%.

Частиною 6 статті 20 Закону № 1058 визначено, що страхувальники зобов'язані сплачувати страхові внески, нараховані за відповідний базовий звітний період, не пізніше, ніж через 20 календарних днів із дня закінченні нього періоду.

Відповідно до вимог ч. 12 ст. 20 Закону № 1058, страхові внески підлягають сплаті незалежно від фінансового стану платника страхових внесків.

Згідно з частиною 2 статті 106 Закону № 1058, суми страхових внесків своєчасно не нараховані та/або не сплачені страхувальниками у строки, визначені статтею 20 цього Закону, в тому числі обчислені територіальними органами Пенсійного фонду у випадках, передбачених частиною третьою статті 20 цього Закону, вважаються простроченою заборгованістю із сплати страхових внесків (далі - недоїмка) і стягуються з нарахуванням пені та застосуванням фінансових санкцій.

Відповідно до частини 3 статті 106 Закону № 1058, територіальні органи Пенсійного фонду за формою і у строки, визначені правлінням Пенсійного фонду, надсилають страхувальникам, які мають недоїмку, вимогу про її сплату.

Вимога про сплату недоїмки, є виконавчим документом.

Згідно з частиною 5 статті 106 Закону № 1058 за рахунок сум, що надходять від страхувальника або від державної виконавчої служби в рахунок сплати недоїмки, погашаються суми недоїмки, пені та фінансових санкцій у порядку календарної черговості їх виникнення. У разі, коли страхувальник має несплачену недоїмку, пеню та фінансові санкції і здійснює сплату поточних сум страхових внесків, ці суми зараховуються в рахунок сплати недоїмки, пені та фінансових санкцій.

Також, п. 10.11 Постанови правління Пенсійного фонду України № 21-1 від 19.12.2003р. «Про затвердження Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України» передбачено, що сплата (погашення) пені здійснюється у тому самому порядку, що і недоїмка та фінансові санкції. У разі, коли страхувальник має несплачені суми недоїмки, пені та фінансових санкцій та здійснює сплату поточних сум страхових внесків, ці суми зараховуються шляхом перерозподілу такої сплаченої суми в рахунок сплати недоїмки, пені та фінансових санкцій у порядку календарної черговості їх виникнення.

Позивачем сплачено пенсійні внески, а саме 22,72 грн. за травень 2010 року та 31,69 грн. за жовтень 2010 року з натуроплати ОСОБА_5, що підтверджується квитанцією № к15/7/8, яка міститься в матеріалах справи.

Відповідно до виписки з банку від 07.06.2013р. на рахунок відповідача від позивача надійшли кошти в розмірі 54,41 грн., по страховим внескам.

Дана сума була зарахована в порядку, передбаченому п.10.11 Постанови правління Пенсійного фонду України № 21-1 від 19.12.2003р. «Про затвердження Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України» де вказано, що у разі, коли страхувальник має несплачені суми недоїмки, пені та фінансових санкцій та здійснює сплату поточних сум страхових внесків, ці суми зараховуються шляхом перерозподілу такої сплаченої суми в рахунок сплати недоїмки, пені та фінансових санкцій у порядку календарної черговості їх виникнення, а сааме, була зарахована в порядку календарної черговості винекнення заборгованості частково за листопад 2005р.

Таким чином, зазначені кошти були зараховані УПФУ в рахунок погашення недоїмки позивача по страхових внесках у порядку календарної черговості їх виникнення.

Аналізуючи вищевикладене та беручи до уваги розрахунок суми вимоги по ППВ «Навчальна книга» та сплачених страхових внесків, а також, додатково зарахованих від органів державної виконавчої служби коштів по виконавчим листам, страховий стаж по підприємству, по всім працівникам зараховано по жовтень 2005 року, включно.

Згідно довідки управління Пенсійного фонду України в Кіровському районі м. Дніпропетровська від 29.08.2013р. за № 6886/08/08 ППВ, «Навчальна книга» має заборгованість перед УПФУ по сплаті страхових внесків в сумі 43540,18 грн. Станом на 29.08.2013р. надійшло від Красногвардійського ДВС ДМУЮ - 591,08 грн., самостійно сплачено - 85,56 грн. По сплаті єдиного соціального внеску заборгованість складає 43647,87грн. Станом на 29.08.2013р. надійшло від Красногвардійського ДВС ДМУЮ - 0,00 грн., самостійно сплачено - 205,71 грн. По вимозі № Ю-1/1 від 01.02.2013р., кошти не надходили.

Таким чином, ПП видавництво «Навчальна книга» постійно порушувались вимоги діючого законодавства щодо своєчасної сплати страхових внесків до органів Пенсійного фонду України. Останній місяць, за який підприємство повністю розрахувалось з Фондом, є жовтень 2005 року, включно.

З 01.01.2011 р. набув чинності Закону України від 08.07.2010 № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» (далі за текстом - Закон № 2464), яким визначається порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за періоди, починаючи з 01.01.2011 р.

Даним Законом також, встановлено, що єдиний внесок роботодавцями нараховується на суму нарахованої заробітної плати за видами виплат, які включають основну та додаткову заробітну плату, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, у тому числі в натуральній формі, що визначаються відповідно до Закону України «Про оплату праці», та суму винагороди фізичним особам за виконання робіт (надання послуг) за цивільно-правовими договорами (частина перша статті 7 Закону № 2464).

Сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний місяць, роботодавці зобов'язані не пізніше 20 числа наступного місяця.

У зв'язку з невиконанням вимог Закону № 2464, у ПП видавництво «Навчальна книга» по сплаті єдиного внеску наявний борг, який зазначено у довідці Управління Пенсійного фонду України в Кіровському районі м. Дніпропетровська від 29.08.2013р. за № 6886/08/08.

Нормами діючого законодавства не передбачена сплата страхових внесків (єдиного внеску) окремо за кожну застраховану особу. Якщо внески підприємством за відповідний звітний місяць не сплачені, то страховий стаж найманим працівникам за цей місяць не зараховується.

У статті 7 Закону № 1058 викладені принципи, на яких базується пенсійна реформа та здійснюється загальнообов'язкове державне пенсійне страхування. Головними з них є:

- рівноправність застрахованих осіб щодо отримання пенсійних виплат та виконання обов'язків стосовно сплати страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування;

- диференціація розмірів пенсій залежно від тривалості страхового стажу та розміру заробітної плати (доходу);

- заінтересованість кожної працездатної особи у власному матеріальному забезпеченні після виходу на пенсію;

- відповідальність суб'єктів системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування за порушення норм цього Закону, а також, за невиконання або неналежне виконання покладених на них обов'язків.

Аналізуючи вищевикладене та беручи до уваги надану до управління звітність ППВ «Навчальна книга» та сплачених страхових внесків, а також, додатково зарахованих від органів державної виконавчої служби коштів по виконавчим листам, страховий стаж по підприємству, по всім працівникам зараховано по жовтень 2005 року включно, але для зарахування страхового стажу окремого працівника не має законних підстав.

Згідно зі ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до положень, закріплених ст. 11 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, а згідно з ч. 1 ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Долучені до справи докази в повній мірі підтверджують правомірність дій відповідача, а тому, правові підстави щодо зобов'язання відповідача зарахувати сплачені видавництвом і отримані Управлінням Пенсійного фонду України в Кіровському районі м. Дніпропетровська 07 червня 2013 року пенсійні внески 33,2 %: 22, 72 грн. за травень 2010 року та 31,69 грн. за жовтень 2010 року з натуроплати працівнику - застрахованій особі ОСОБА_5 (індивідуальний податковий номер НОМЕР_1) та зарахувати пенсійний стаж за травень, жовтень 2010 року в межах отриманих внесків та надати суду звіт про виконання рішення за цим позовом у суду відсутні.

Щодо позовних вимог про зобов'язання ВДВС надати платіжні документи про стягнення грошей з рахунку приватного підприємства видавництва «Навчальна книга» та докази переказу до Управління Пенсійного фонду України в Кіровському районі м. Дніпропетровська вказаних у позові сум, суд зазначає, що жодних вимог до органів Державної виконавчої служби не заявлені та органи Державної виконавчої служби не є стороною у справі.

Крім того, предметом заявленого позову, як вбачається зі змісту позовної заяви, не є стягнення грошових коштів за зазначений період.

З огляду на вказане, суд відмовляє в задоволенні позову щодо зобов'язання ВДВС надати платіжні документи про стягнення грошей з рахунку приватного підприємства видавництва «Навчальна книга» та докази переказу до Управління Пенсійного фонду України в Кіровському районі м. Дніпропетровська, вказаних у позові сум.

Відповідно до ст. 69 КАС України, доказами в адміністративному судочинстві, є будь-які фактичні дані, на підставі яких, суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

Відповідно до ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності, покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Вирішуючи питання щодо судового збору, суд виходить з наступного.

Відповідно до ч.2 ст.94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони - суб'єкта владних повноважень, суд присуджує з іншої сторони всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати, пов'язані із залученням свідків та проведенням судових експертиз.

У зв'язку з чим, судовий збір Приватному підприємству видавництву «Навчальна книга», не повертається.

Відповідно до ч. 1 ст. 162 КАС України, при вирішенні справи по суті, суд може задовольнити адміністративний позов повністю або частково, чи відмовити в його задоволенні повністю, або частково.

На підставі вищевикладеного, суд відмовляє повністю в задоволенні адміністративного позову.

Керуючись ст.ст. 2-10, 11, 12, 69, 70, 71, 86, 94, 122, 159-163, 167 КАС України суд, -

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні адміністративного позову Приватного підприємства видавництво «Навчальна книга» до Управління пенсійного фонду України в Кіровському районі м. Дніпропетровська про зобов'язання вчинити певні дії - відмовити повністю.

Постанова може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд шляхом подання апеляційної скарги до суду першої інстанції з одночасним направленням копії апеляційної скарги до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів з дня проголошення постанови, або протягом десяти днів з моменту отримання копії постанови, відповідно до вимог ст. 186 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанова суду набирає законної сили у порядку та у строки, визначені ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст постанови складено 16.09.2013 року.

Суддя (підпис) З оригіналом згідно Постанова не набрала законної сили 11.09.13 Суддя І.О. Лозицька І.О. Лозицька