Рішення № 33494176, 10.09.2013, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Київської області

01032, м. Київ - 32, вул. С.Петлюри, 16тел. 239-72-81

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"10" вересня 2013 р. Справа № 911/2753/13

Господарський суд Київської області у складі судді Рябцевої О.О., розглянувши справу

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Хімагромаркетинг», м. Київ

до товариства з обмеженою відповідальністю сільськогосподарської фірми «Зерноград», Донецька обл., м. Волноваха

товариства з обмеженою відповідальністю «Акруа», Київська обл., м. Бровари

про стягнення 944085,68 грн.

за участю представників:

від позивача: Григоренко В.І. (дов. від 25.12.2012 р.);

від відповідача 1: не з'явився;

від відповідача 2: не з'явився;

Обставини справи:

товариство з обмеженою відповідальністю «Хімагромаркетинг» (далі - позивач) звернулося до господарського суду Київської області з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю сільськогосподарської фірми «Зерноград» (далі - відповідач 1) та товариства з обмеженою відповідальністю «Акруа» (далі - відповідач 2), в якому просить суд солідарно стягнути з відповідача 1 та відповідача-2 212832,50 грн. заборгованості за договором поставки та стягнути з відповідача-1 308674,88 грн. штрафу та 422578,30 грн. відсотків річних.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач посилається на порушення відповідачем 1 умов договору поставки № АП-07-0002 від 10.02.2011 р. в частині зобов'язання з оплати вартості поставленого товару, у зв'язку з чим за ним утворилася заборгованість у сумі 212832,50 грн. У зв'язку наявністю зазначеної заборгованості позивачем на підставі п. 5.4. договору нараховано 308674,88 грн. штрафу та на підставі п. 5.5. договору нараховано 422578,30 грн. відсотків річних. Позивач зазначає, що з метою забезпечення зобов'язань відповідача 1 за договором поставки позивачем було укладено з товариством з обмеженою відповідальністю «Акруа» (відповідач 2) договір поруки № ПР-07-0002 від 07.07.2011 р., відповідно до якого поручитель, обсяг відповідальності якого перед позивачем обмежується сплатою основного боргу, поручився перед кредитором за виконання боржником зобов'язань, що випливають з договору поставки № АП-07-0002 від 10.02.2011 р. та додаткових договорів (угод) до нього (п. 1.1. договору поруки).

29.07.2013 р. до господарського суду Київської області надійшла телеграма від відповідача 1 про відкладення розгляду справи.

Представники позивача у судових засіданнях 01.08.2013 р., 29.08.2013 р. та 10.09.2013 р. позовні вимоги підтримали з підстав, викладених у позовній заяві.

Представник відповідача 1 в судовому засіданні 29.08.2013 р. позов не визнав, однак підстав, з яких він не визнає позовних вимог, не зазначив. В судові засідання 01.08.2013 р. та 10.09.2013 р. представник відповідача 1 не з'явився, хоча про час і місце судових засідань відповідач 1 був повідомлений належним чином, що підтверджується наявними в матеріалах справи рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення № 38234488, телеграмою та підписом представника відповідача 1 на бланку про відкладення розгляду справи на 10.09.2013 р. Відповідач 1 про причини неявки в судове засідання 10.09.2013 р. суд не повідомив, відзив на позов до суду не надіслав.

Представник відповідача 2 в судові засідання 01.08.2013 р., 29.08.2013 р. та 10.09.2013 р. не з'явився, хоча про час і місце судових засідань відповідач 2 був повідомлений належним чином, що підтверджується наявними в матеріалах справи рекомендованими поштовими повідомленнями про вручення поштового відправлення № 38234496, № 38715940 та № 38718833. Відповідач 2 про причини неявки суд не повідомив, відзив на позов до суду не надіслав.

Відповідно до ст. 75 ГПК України в разі якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши докази та оцінивши їх в сукупності, заслухавши пояснення представників позивача та відповідача 1, суд

ВСТАНОВИВ:

10.02.2011 р. між товариством з обмеженою відповідальністю «Хімагромаркетинг» (продавець) та товариством з обмеженою відповідальністю сільськогосподарською фірмою «Данко», яке змінило найменування на товариство з обмеженою відповідальністю сільськогосподарська фірма «Зерноград», що підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців № 770821 від 29.01.2013 р., (покупець) було укладено договір поставки № АП-07-0002 (договір 1).

Відповідно до п. п. 1.1., 1.2. договору 1 продавець зобов'язується передати у власність покупця, а покупець зобов'язується прийняти і оплатити засоби захисту рослин, перелік яких зазначений в пункті 1.1., вартість яких на дату укладення договору становить 1940722,50 грн. Вартість товару в період дії договору може змінюватись в порядку, передбаченому п. 2.2. договору, при цьому така ціна є узгодженою сторонами та не потребує додаткового узгодження шляхом підписання змін та доповнень до договору.

Пунктом 1.4. договору 1 встановлено, що кількість і асортимент товару, який підлягає поставці, визначається відповідно до п. 1.1. договору. За бажанням покупця кількість та асортимент товару може бути збільшені, що оформляється додатковою угодою, в якій визначається кількість та асортимент товару, що підлягає поставці та строк оплати. Загальна вартість товару (ціна договору) визначається як сума поставленого товару на умовах цього договору та додаткових угод до нього (п. 1.5. договору 1).

Згідно з п. 2.1. договору 1 покупець зобов'язаний сплатити продавцю вартість товару, зазначену в п. 1.2. договору, в наступні строки: не пізніше 15.09.2011 р. - 291108,38 грн., не пізніше 15.10.2011 р. - 485180,63 грн., не пізніше 10.11.2011 р. - 1164433,49 грн., всього - 1940722,50 грн.

В силу п. 2.6. договору оплата вартості товару, що залишилася, здійснюється не пізніше кінцевого строку, визначеного у п. 2.1. договору.

Відповідно до п. 3.1. договору 1 поставка товару здійснюється в строки, передбачені п. 3.3. договору 1, або раніше за заявкою покупця.

Пунктом 3.3. договору 1 встановлено, що поставка товару здійснюється продавцем на умовах СРТ (перевезення до місця призначення за рахунок продавця) у строк 05.03.2011 р.

Згідно з п. 3.4. договору 1 одержання товару за кількістю та якістю здійснюється покупцем у день поставки товару. Одночасно з передачею товару продавець зобов'язаний передати покупцеві наступні документи: рахунок на оплату товару; податкову накладну; видаткову (відвантажувальну) накладну; товарно-транспортну накладну, якщо поставка товару здійснюється на умовах СРТ (п. 4.3. договору 1).

Відповідно до п. 4.4. договору 1 покупець зобов'язаний передати продавцеві довіреність на одержання товарно-матеріальних цінностей для одержання товару. Підписання покупцем видаткової накладної підтверджує отримання останнім всіх передбачених п. 4.3. договору документів.

Пунктом 7.1. договору 1 встановлено, що договір набирає чинності з моменту його підписання сторонами і діє до 01.01.2013 р., а в частині розрахунків - до повного виконання покупцем своїх зобов'язань за договором.

07.07.2011 р. між позивачем та ТОВ СФ «Зерноград» (відповідач 1) було підписано додатковий договір № АП-07-0002ДС1, відповідно до умов якого сторони домовились доповнити основний договір поставки додатковим переліком засобів захисту рослин (акселератор NPK) на загальну суму 374088,00 грн., які позивач зобов'язувався поставити до 15.07.2011 р., а відповідач 1 прийняти та не пізніше 10.11.2011 р. повністю оплатити.

На виконання умов договору позивачем за період з 12.03.2011 р. по 08.07.2011 р. було поставлено, а відповідачем 1 прийнято товар на загальну суму 2129492,50 грн., що підтверджується наявними в матеріалах справи видатковими накладними № АП-07-0005 від 12.03.2011 р. на суму 630696,00 грн., № АП-07-0011 від 16.03.2011 р. на суму 609150,00 грн., № АП-07-0043 від 29.03.2011 р. на суму 495652,50 грн., № АП-07-0216 від 17.05.2011 р. на суму 19906,00 грн. та № АП-07-0364 від 08.07.2011 р. на суму 374088,00 грн., в кожній з яких міститься посилання на договір поставки № АП-07-0002 від 10.02.2011 р.

Для отримання товару відповідачем видано довіреності № 014 від 12.03.2011 р., № 019 від 16.03.2011 р., № 024 від 29.03.2011 р., № 38 від 17.05.2011 р., № 54 від 08.07.2011 р. на ім'я директора Любія Андрія Валерійовича. Найменування, кількість та асортимент товару, зазначені у довіреностях, відповідають кожній видатковій накладній.

07.07.2011 р. між позивачем та ТОВ СФ «Зерноград» було підписано угоду № АП-07-0002ДС2, відповідно до якої сторони дійшли згоди про повернення відповідачем 1 товару на загальну суму 71660,00 грн., в зв'язку зі зменшенням потреби.

Згідно з прибутковою накладною (повернення) № АП-07-0016 від 07.07.2011 р. відповідачем 1 повернуто, а позивачем прийнято товар на загальну суму 71660,00 грн.

Таким чином, загальна вартість поставленого позивачем товару за договором поставки становить 2057832,50 грн., який відповідач 1 зобов'язувався оплатити до 10.11.2011 р.

07.07.2011 р. між товариством з обмеженою відповідальністю «Хімагромаректинг» (позивач, кредитор) та товариством з обмеженою відповідальністю «Акруа» (відповідач 2, поручитель) було укладено договір поруки № ПР-07-0002 (договір 2), відповідно до умов якого відповідач 2 поручився перед позивачем за виконання обов'язків відповідача 1 за договором поставки № АП-07-0002 від 10.02.2011 р., додатковим договором № АП-07-0002ДС1 від 07.07.2011 р. та угодою № АП-07-0002ДС2 від 07.07.2011 р. (п. п. 1.1., 2.1. договору 2).

Відповідно до п. п. 1.2., 1.3. договору 2, у разі порушення боржником основного договору боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники. Обсяг відповідальності поручителя перед кредитором обмежується сплатою суми основного боргу.

Згідно з п. 4.3. договору 2 порука припиняється з припиненням зобов'язання. Порука також припиняється, якщо кредитор на протязі трьох років з дня настання строку виконання зобов'язання по договору не звернеться з вимогою до поручителя.

Відповідач 1 в порушення п. 2.1. договору 1, розрахувався за отриманий товар частково та з порушенням встановлених договором строків на загальну суму 1845000,00 грн., що підтверджується банківськими виписками з рахунку позивача за період з 06.12.2011 р. по 07.03.2012 р., в зв'язку з чим за ним утворилася заборгованість у сумі 212832,50 грн.

За таких обставин, позивачем було виставлено відповідачу 2 вимогу від 25.06.2013 р. про сплату заборгованості у сумі 212832,50 грн., яка була отримана ним 26.06.2013 р., що підтверджується підписом директора відповідача 2.

Проте, вказана вимога була залишена відповідачем 2 без задоволення.

З огляду на вищевикладене, позивач просить суд стягнути солідарно з відповідача 1 та відповідача 2 заборгованість за договором поставки № АП-07-0002 від 10.02.2011 р. у сумі 212832,50 грн.

Відповідно до ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Частинами 1, 2 ст. 692 ЦК України передбачено, що покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

Згідно з ч. 1 ст. 553 ЦК України за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником.

Відповідно до ст. 554 ЦК України у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.

Згідно приписів статей 525, 526 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Отже, з огляду на неналежне виконання відповідачем 1 своїх зобов'язань за договором поставки № АП-07-0002 від 10.02.2011 р. в частині оплати поставленого товару, а також отримання відповідачем 2 вимоги про виконання ним взятих на себе грошових зобов'язань за договором поруки, яка не припинилась відповідно до п. 4.3. договору 2, у відповідача 1, як покупця, та відповідача 2, як поручителя, виник солідарний обов'язок щодо сплати заборгованості за поставлений за договором № АП-07-0002 від 10.02.2011 р. товар.

Враховуючи вищевикладене та те, що заборгованість відповідача 1 перед позивачем у сумі 212832,50 грн. за товар, отриманий на підставі договору поставки № АП-07-0002 від 10.02.2011 р., на час прийняття рішення не погашена, розмір вказаної заборгованості відповідає фактичним обставинам справи, то вимога позивача про стягнення солідарно з відповідача 1 та відповідача 2 заборгованості у сумі 212832,50 грн. підлягає задоволенню.

Позивачем також заявлено вимогу про стягнення з відповідача 1 штрафу у розмірі 15% від ціни договору 1, що становить 308674,88 грн.

Згідно з статтею 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Частиною 1 ст. 230 ГК України передбачено, що штрафними санкціями у Господарському кодексі України визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Згідно з ч. 4 ст. 231 ГК України, у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Відповідно до ч. 1 ст. 624 ЦК України, якщо за порушення зобов'язання встановлено неустойку, то вона підлягає стягненню у повному розмірі.

Відповідно до ч. 1 ст. 550 ЦК України право на неустойку виникає незалежно від наявності у кредитора збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов'язання.

Пунктом 5.4. договору 1 встановлено, що у випадку прострочення виконання зобов'язань, передбачених розділом 2 договору, більш ніж на 30 днів винна особа додатково сплачує іншій стороні за договором штраф у розмірі п'ятнадцяти відсотків від ціни договору.

Згідно з п. 1.5. договору 1 ціна договору визначається як сума поставленого товару на умовах цього договору та додаткових угод до нього.

Як встановлено господарським судом та підтверджується матеріалами справи, загальна вартість поставленого позивачем товару за договором поставки становить 2057832,50 грн., що складає ціну договору, а отже позивачем вірно нараховано штраф на вказану суму.

Враховуючи, що станом на день прийняття рішення у справі відповідач 1 не сплатив суму штрафу, а застосування штрафних санкцій у вигляді штрафу за порушення відповідачем строків оплати отриманого товару передбачено умовами договору 1, розрахунок заявленого до стягнення з відповідача штрафу є вірним, то позовна вимога про стягнення 308674,88 грн. підлягає задоволенню.

Крім того, позивач просить суд стягнути з відповідача 1 відсотки річних у сумі 422578,30 грн.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно з п. 5.5. договору 1 сторони прийшли до згоди щодо зміни розміру процентної ставки, передбаченої частиною 2 ст. 625 ЦК України, і встановлюють її в розмірі сорока відсотків річних від несплаченої загальної вартості товару протягом 90 календарних днів з дати, коли товар повинен бути сплачений покупцем та дев'яносто шість відсотків річних від несплаченої ціни товару до дня повної оплати з дати закінчення дев'яноста календарних днів.

Отже, сторонами в п. 5.5. договору 1 встановлено інший розмір процентів річних, а саме 40% річних та 96% річних, що підлягають стягненню з відповідача 1 на користь позивача у разі прострочення відповідачем оплати отриманого товару.

Позивач просить суд стягнути з відповідача 1 40% річних у сумі 115227,31 грн., що нараховані за загальний період з 11.11.2011 р. по 08.02.2012 р. (90 днів) на загальну заборгованість відповідача 1 за договором поставки з урахуванням часткових проплат.

Позивач просить суд стягнути з відповідача 1 96% річних у сумі 307350,99 грн., що нараховані за загальний період з 09.02.2012 р. по 03.07.2013 р. на загальну заборгованість відповідача 1 за договором поставки з урахуванням часткових проплат.

Оскільки наданий позивачем розрахунок відсотків річних є вірним, то вказані позовні підлягають задоволенню.

Відповідно до статті 49 ГПК України судовий збір покладається на відповідачів.

Керуючись ст. 124 Конституції України, ст.ст. 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути солідарно з товариства з обмеженою відповідальністю сільськогосподарської фірми «Зерноград» (85700, Донецька обл., Волноваський район, м. Волноваха, вул. Радянська, 51, код 36092159) та товариства з обмеженою відповідальністю «Акруа» (07400, Київська обл., м. Бровари, вул. Київська, 290, код 36432705) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Хімагромаркетинг» (02160, м. Київ, Дніпровський район, проспект Возз'єднання, 15, код 30262667) 212832,50 грн. (двісті дванадцять тисяч вісімсот тридцять дві грн. 50 коп.) заборгованості та 4256,65 грн. (чотири тисячі двісті п'ятдесят шість грн. 65 коп.) судового збору.

3. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю сільськогосподарської фірми «Зерноград» (85700, Донецька обл., Волноваський район, м. Волноваха, вул. Радянська, 51, код 36092159) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Хімагромаркетинг» (02160, м. Київ, Дніпровський район, проспект Возз'єднання, 15, код 30262667) 422578,30 грн. (чотириста двадцять дві тисячі п'ятсот сімдесят вісім грн. 30 коп.) відсотків річних, 308674,88 грн. (триста вісім тисяч шістсот сімдесят чотири грн. 88 коп.) штрафу та 14625,06 грн. (чотирнадцять тисяч шістсот двадцять п'ять грн. 06 коп.) судового збору.

Видати накази після набрання рішенням законної сили.

Суддя Рябцева О.О.

Рішення підписано 16.09.2013 р.