Рішення № 33494121, 09.09.2013, Господарський суд Сумської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

09.09.2013 Справа № 920/1178/13

За позовом: Товариство з обмеженою відповідальністю «Велетень», м. Глухів

Сумської області

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Автодом Пассаж», м. Суми

про стягнення 64 231 грн. 18 коп.

СУДДЯ В.Л.КОТЕЛЬНИЦЬКА

Представники сторін:

від позивача - А.В.Кугай (довіреність б/н від 22.07.2013)

від відповідача - не прибув

За участю секретаря судового засідання - І.М.Мелащенко

Суть спору: позивач звернувся до господарського суду з позовною заявою, відповідно до якої просив стягнути з відповідача на свою користь 63 000 грн. 00 коп. коштів, сплачених позивачем як авансовий платіж за договором купівлі-продажу автомобіля № П0070 від 05.04.2013, 378 грн. 00 коп. штрафу за невиконання зобов'язань, 253 грн. 73 коп. штрафних санкцій (пені), нарахованих за користування чужими коштами, інфляційні та 3% річних у розмірі 599 грн. 45 коп.; а також стягнути з відповідача на свою користь витрати по сплаті судового збору у розмірі 1720 грн. 50 коп.

Представником позивача було подане клопотання (вхідний реєстраційний № 12515 від 09.09.2013), відповідно до якого у порядку ст. 22 ГПК України уточнив розмір позовних вимог в частині нарахованих штрафних санкцій та 3% річних, та просить стягнути з відповідача на свою користь крім суми основного боргу, 378 грн. 08 коп. штрафу за невиконання зобов'язань, 1117 грн. 50 коп. пені, 3% річних у розмірі 414 грн. 66 коп.

Відповідач письмового відзиву на позовну заяву не подав, в судове засідання його повноважний представник не з'явився, відповідно до ст. 75 ГПК України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, оцінивши подані сторонами докази, суд

ВСТАНОВИВ:

05.04.2013 між ТОВ «Автодом Пассаж» (відповідачем у справі) та ТОВ «Велетень» (позивачем у справі) був укладений договір № П0070 купівлі-продажу автомобіля.

Відповідно до п. 2.1 договору відповідач зобов'язався передати у власність позивача товар (автомобіль марки Nissan NP 300, 2012 року випуску), комплектація якого визначена у Додатку № 1 до договору, а позивач зобов'язався прийняти товар та своєчасно здійснити його оплату на умовах цього договору.

Відповідно до п. 4.2 укладеного договору покупець (позивач) здійснює оплату товару частинами у наступному порядку:

4.2.1 аванс, що становить 63000 грн. 00 коп. - у день підписання договору;

4.2.2 залишок ціни товару, що на дату укладання договору становить 149420 грн. 00 коп. покупець (позивач) має сплатити разовим платежем або частками у будь-який час протягом строку, визначеного п. 5.1 цього договору, але не пізніше дати оформлення продавцем довідки-рахунку встановленого зразка на ім'я покупця.

У відповідності до п. 5.1 договору № П0070 продавець (відповідач) зобов'язався поставити товар протягом 25 банківських днів з моменту сплати покупцем (позивачем) авансу відповідно до положень п. 4.2.1 цього договору.

Факт належного виконання п. 4.2.1 договору позивачем щодо перерахування відповідачеві авансу у розмірі 63000 грн. 00 коп. підтверджується матеріалами справи (копія платіжного доручення № 820 від 08.04.2013).

Однак, як підтверджено матеріалами справи (відповідні листи, додані до позовної заяви позивачем), протягом встановленого у договорі строку відповідачем товар (автомобіль) позивачу поставлений не був. Крім того, як вбачається з наявних у матеріалах справи документів, не були повідомлені відповідачем і причини неможливості отримання позивачем товару, що був предметом договору № П0070.

Частиною 1 статті 662 Цивільного кодексу України встановлений обов'язок продавця передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу, а статтею 663 Цивільного кодексу України встановлено обов'язок продавця передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу.

Статтею 526 Цивільного кодексу України визначено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Аналогічні положення містяться і в частині першій статті 193 Господарського кодексу України, яка також передбачає, що до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Однак, в порушення і умов договору, і приписів законодавства, відповідачем товар, обумовлений договором № П0070 від 05.04.2013, позивачеві поставлений не був.

У зв'язку з цим та на підставі ч.1 ст. 665 Цивільного кодексу України позивач скористався своїм правом та відмовився від договору купівлі-продажу, повідомивши про це відповідача письмово (листи від 11.06.2013 та від 21.06.2013 додані до матеріалів справи), а також у відповідності до ч. 2 ст. 693 Цивільного кодексу України, яка передбачає, що у разі, якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати, вимагав від відповідача вчинення дій щодо повернення авансу.

Листом № 1307.1 від 03.07.2013 ТОВ «Автодом Пассаж» повідомив позивача, що кошти в сумі 63000,00 грн. будуть повернуті йому у строк не пізніше 10 банківських днів від дати цього листа.

Однак, станом на дату звернення позивача з даною позовною заявою до суду, відповідачем дії щодо повернення авансового платежу позивачеві вчинені не були.

В ході судового розгляду позивачем були подані документи на підтвердження часткового повернення йому суми авансового платежу відповідачем у розмірі 20000,00 грн. (виписка по рахунку ТОВ «Велетень» за 18.07.2013).

Суд вважає поданий позивачем документ належним доказом у розумінні ст. 34 Господарського процесуального кодексу України, тому припиняє провадження в частині стягнення з відповідача 20000,00 грн. основного боргу на підставі п. 1-1 ч. 1 ст. 80 вищезазначеного Кодексу, оскільки сплата відбулась після порушення провадження у справі і на час судового розгляду в цій частині відсутній предмет спору.

Сума заборгованості у розмірі 43000,00 грн. залишається несплаченою відповідачем, а тому підлягає стягненню з нього у примусовому порядку, оскільки суд вважає вимоги позивача у цій частині обґрунтованими, правомірними та такими, що підлягають задоволенню.

Що стосується вимоги позивача щодо стягнення з відповідача пені у розмірі 1117 грн. 50 коп. (відповідно до уточнених позовних вимог), суд не вбачає правових підстав для її задоволення, виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 546 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

За змістом ч.1,3 ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Статтею 547 Цивільного кодексу України встановлено, що правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання вчиняться у письмовій формі.

Оскільки у договорі між позивачем та відповідачем не було передбачено за неналежне виконання зобов'язання нарахування пені, тому вимоги позивача щодо стягнення 1117 грн. 50 коп. пені визнаються судом необґрунтованими і задоволенню не підлягають.

Також відповідно до позовних вимог позивач просить стягнути з відповідача 378 грн. 08 коп. штрафу, нарахованого у відповідності з умовами договору № П0070 від 05.04.2013.

Пунктом 6.1 вказаного договору встановлено, що у разі невиконання або неналежного виконання зобов'язань, передбачених пунктом 5.1 даного договору, продавець (відповідач) сплачує покупцю (позивачу) штраф за кожний день прострочки у розмірі 0,03% від сплаченої суми договору.

Відповідно до ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності,

невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

У відповідності до ч. 4 ст. 231 вказаного Кодексу у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

На підставі наведеного, суд вважає вимоги позивача в частині стягнення з відповідача штрафу у розмірі 378 грн. 08 коп. правомірними, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Що стосується вимоги позивача про стягнення з відповідача 414 грн. 66 коп. суми 3% річних, то вони також підлягають задоволенню, оскільки їх стягнення передбачене приписами діючого цивільного законодавства.

Так, частиною 2 статті 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлено договором, або законом.

Відповідно до ст. ст. 44, 49 Господарського процесуального кодексу України позивачу за рахунок відповідача підлягають відшкодуванню витрати по сплаті судового збору пропорційно задоволеним позовним вимогам.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 44, 49, 80, 82-85 Господарського процесуального кодексу України , суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Автодом Пассаж» (40000, м. Суми, пр-т Курський, 135; код ЄДРПОУ 32462510) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Велетень» (41400, Сумська область, м. Глухів, вул. Матросова, 16; код ЄДРПОУ 03778450) 43000 грн. 00 коп. суми попередньої оплати, 378 грн. 08 коп. штрафу, 3% річних в сумі 414 грн. 66 коп., 1691 грн. 25 коп. витрат по сплаті судового збору.

3. Провадження у справі в частині стягнення 20000 грн. 00 коп. суми попередньої оплати - припинити.

4. В іншій частині позову відмовити.

5. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено 13.09.2013.

Суддя В.Л.Котельницька