Рішення № 33494109, 10.09.2013, Господарський суд Луганської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ 91016, м. Луганськ, пл. Героїв ВВВ, 3а. Тел./факс 55-17-32, inbox@lg.arbitr.gov.ua ___________________________ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

10 вересня 2013 року Справа № 913/114/13-г

Провадження №23/913/2228/13

За позовом Приватного підприємства «Металкомплект-2001», м. Алчевськ Луганської області,

до Публічного акціонерного товариства «Луганський ливарно-механічний завод», м. Луганськ,

про стягнення 762909 грн. 92 коп.

Суддя Воронько В.Д.

Секретар судового засідання Гаращук В.М.

У засіданні брали участь:

від позивача - Жудін П.Є., паспорт серії ЕК 801540 виданий Алчевським МВ УМВС України в Луганській області 14.04.1998;

від відповідача - Матвійчук Ю.Д., довіреність б/н від 12.05.2011.

Відповідно до ст. 77 Господарського процесуального кодексу України, у судовому засіданні 10.09.2013 оголошено переву протягом дня до 12 год. 30 хв.

в с т а н о в и в:

21.12.2012 до Господарського суду Луганської області звернулось Приватне підприємство «Металкомплект-2001» з позовом до Публічного акціонерного товариства «Луганський ливарно-механічний завод» про стягнення заборгованості за поставлений товар в сумі 762909 грн. 92 коп.

Рішенням Господарського суду Луганської області від 05.03.2013 у справі № 913/114/13-г у задоволенні позовних вимог Приватного підприємства "Металакомплект-2001" відмовлено.

Не погодившись з рішенням місцевого господарського суду, Приватне підприємство "Металакомплект-2001" звернулось до Донецького апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просило скасувати рішення Господарського суду Луганської області від 05.03.2013 у справі № 913/114/13-г та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги.

Постановою Донецького апеляційного господарського суду від 15.05.2013 у справі № 913/114/13-г апеляційну скаргу Приватного підприємства "Металкомплект-2001" залишено без задоволення, а рішення Господарського суду Луганської області від 05.03.2013 - без змін.

Не погоджуючись з вказаними судовими актами, Приватне підприємство "Металкомплект-2001" звернулось до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просило скасувати рішення Господарського суду Луганської області від 15.05.2013 та постанову Донецького апеляційного господарського суду від 15.05.2013 у справі № 913/114/13-г та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги, аргументуючи порушенням норм права, зокрема, ст. ст. 11, 526, 530, 655, 712 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України.

Постановою Вищого господарського суду України від 08.08.2013 у справі № 913/114/13-г касаційну скаргу Приватного підприємства «Металкомплект-2001» задоволено частково, рішення господарського суду Луганської області від 05.03.2013 та постанову Донецького апеляційного господарського суду від 15.05.2013 - скасовано, справу передано на новий розгляд до господарського суду Луганської області.

В постанові зазначено, що відповідно до ст. 9 Закону України "Про бухгалтерській облік та фінансову звітність в Україні" підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Первинні документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Вказаний перелік обов'язкових реквізитів кореспондується з пунктом 2.4. Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, згідно якого первинні документи повинні мати такі обов'язкові реквізити: найменування підприємства, установи, від імені яких складається документ, назва документа (форми), дата і місце складання, зміст та обсяг господарської операції (у натуральному та/або у вартісному виразі), посади і прізвища осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, особистий чи електронний підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Підпунктом 2.5. п. 2 вказаного Положення передбачено, що документ має бути підписаний особисто, а підпис може бути скріплений печаткою.

Судами попередніх інстанцій не було враховано наведених норм права, у зв'язку з чим суди прийшли до передчасних висновків у справі.

Призначення і порядок ведення рахунків бухгалтерського обліку для узагальнення методом подвійного запису інформації про наявність і рух активів, капіталу, зобов'язань та факти фінансово-господарської діяльності підприємств, організацій та інших юридичних осіб (крім банків, бюджетних установ та підприємств, які відповідно до законодавства складають фінансову звітність за міжнародними стандартами фінансової звітності) незалежно від форм власності, організаційно-правових форм і видів діяльності, а також виділених на окремий баланс філій, відділень та інших відособлених підрозділів юридичних осіб (далі - підприємства). Ведення позабалансових рахунків здійснюється за простою системою (без застосування методу подвійного запису) закріплено в Інструкції про застосування Плану рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов'язань і господарських операцій підприємств і організацій, затверджену наказом Мінфіну України № 291 від 30.11.1999 року.

Судами попередніх інстанцій не було взято до уваги положення вищевказаної Інструкції та не досліджено, чи були та, якщо були, то яким чином відображені господарські операції щодо спірної поставки товару у бухгалтерському обліку Приватного підприємства "Металкомплект-2001", як постачальника, та Публічного акціонерного товариства "Луганський ливарно-механічний завод", як покупця.

За таких обставин, колегія суддів касаційної інстанції зазначила, що господарськими судами попередніх інстанцій в порушення ст. 43 Господарського процесуального кодексу України не було всебічно, в повному обсязі та об'єктивно розглянуто всі обставин справи в їх сукупності та зроблено суперечливі висновки

Ухвалою суду від 22.08.2013 про призначення справи до розгляду сторони зобов'язувались надати письмові пояснення щодо зауважень, викладених в постанові Вищого господарського суду України, позивач був зобов'язаний довести свої вимоги, надати документи про походження товару, що дало б можливість порівняти товар з тим, який в подальшому переданий відповідачу, проте позивач не надав жодного пояснення чи будь-якого з документів.

Звертаючись до суду позивач в обґрунтування позовних вимог вказував, що за період з 23.02.2010 по 05.06.2010 відповідачу був поставлений товар - чавун переробний некондиційний в кількості - 1341,95 т на загальну суму 2054743 грн. 99 коп., поставлений товар був оплачений відповідачем частково в сумі 1291834 грн. 07 коп., заборгованість становить 762909 грн. 92 коп.

Зазначена поставка є без договірною, що встановлено господарським судом при вирішенні справи № 6/193/2011, у зв'язку з чим 06.03.2012 відповідачу в порядку статті 530 ЦК України було направлено вимогу про сплату боргу, яка залишена відповідачем без задоволення, що стало підставою для звернення з даним позовом..

В підтвердження заявлених вимог позивачем представлені:

- ксерокопії рахунків-фактур на оплату чавуну переробного №№ СФ-0000053 від 25.03.2010, СФ-0000054 від 30.03.2010, СФ-0000059 від 07.04.2010, СФ-0000101 від 15.04.2010, СФ-0000099 від 22.04.2010, СФ-0000102 від 23.04.2010, СФ-0000103 від 27.04.2010, СФ-0000105 від 30.04.2010, СФ-0000098 від 07.05.2010, СФ-0000137 від 26.05.2010, СФ-0000138 від 28.05.2010, СФ-0000140 від 29.05.2010, СФ-0000141 від 01.06.2010 СФ-0000142 від 02.06.2010 в кількості 919,22 т по ціні 1166 грн. 67 коп. (без ПДВ); № СФ-0000031 від 23.02.2010 в кількості 67,800 т, по ціні 1041 грн. 67 коп. (без ПДВ); № СФ-0000032 від 23.02.2010 в кількості 1,000 т, по ціні 1988 грн. 00 коп. (без ПДВ); №№ СФ-0000079 від 12.04.2010, СФ-0000104 від 28.04.2010, СФ-0000139 від 31.05.2010 в кількості 151,03 т, по ціні 1916 грн. 67 коп. (без ПДВ); № СФ-0000144 від 05.06.2010 в кількості 69,000 т, по ціні 1750 грн. 00 коп. (без ПДВ); № СФ-0000143 від 03.06.2010 в кількості 68,300 т, по ціні 1125 грн. 00 коп. (без ПДВ) (а. с. 32 - 53).

Доказів пред'явлення або одержання відповідачем зазначених рахунків позивачем суду не надано;

- ксерокопії видаткових накладних на поставку чавуну переробного некондиційного №№ РН-0000050 від 25.03.2010, РН-0000051 від 30.03.2010, РН0000054 від 04.04.2010, РН-0000053 від 05.04.2010, РН-0000101 від 15.04.2010, РН-0000102 від 22.04.2010, РН-0000103 від 23.04.2010, РН-0000104 від 27.04.2010, РН-0000106 від 30.04.2010, РН-0000138 від 29.05.2010, РН-0000139 від 01.06.2010, РН-0000140 від 02.06.2010 в кількості 985,82 т, по ціні 1166 грн. 00 коп. (без ПДВ); № РН-0000032 від 23.02.2010 в кількості 67,80 т, по ціні 1041 грн. 00 коп. (без ПДВ); №№ РН-0000071 від 12.04.2010, РН-0000105 від 28.04.2010, РН-0000137 від 31.05.2010 в кількості 151,03 т, по ціні 1916 грн. 67 коп. (без ПДВ); №РН-0000142 від 05.06.2010 в кількості 69,00 т, по ціні 1750 грн. 00 коп. (без ПДВ); № РН-0000141 від 03.06.2010 в кількості 68,30 т, по ціні 1125 грн. 00 коп. (без ПДВ) (а. с. 54 - 75).

Ксерокопії видаткових накладних від імені постачальника Приватного підприємства "Металкомплект-2001" підписані Стреблянським Р.О., підпис якого засвідчений печаткою підприємства, від імені одержувача Закритого акціонерного товариства "Луганський ливарно-механічний завод" особою, прізвище і посада якої не вказані, підпис засвідчений печаткою канцелярії відповідача, графа в накладній стосовно повноважень особи на одержання товару (довіреність та дата її видачі) не заповнені;

- ксерокопії приймально-здавальних актів б/н від 22.02.2010, 26.03.2010 (2 рази), 30.03.2010, 05.04.2010, 08.04.2010, 12.04.2010, 15.04.2010 (2 рази), 22.04.2010, 23.04.2010, 27.04.2010, 28.04.2010, 30.04.2010, 07.05.2010, 26.05.2010, 28.05.2010, 29.05.2010, 31.05.2010, 01.06.2010, 02.06.2010, 03.06.2010, 05.06.2010 на приймання чавуну передільного на загальну суму 2240898 грн. 52 коп. (а. с. 76 - 98).

В актах в графі "прийняв" проставлена печатка канцелярії відповідача, прізвище та посада особи, уповноваженої на приймання вантажу не вказано;

- залізничні квитанції про приймання вантажу № 52178756 від 27.03.2010, № 52178772 від 31.03.2010, № 52179003 від 02.04.2010, № 52178989 від 03.06.2010, № 52178994, № 52178996 від 04.06.2010, № 52178788 від 04.04.2010, № 52178797 від 09.04.2010, № 52178811 від 13.04.2010, № 52178822 від 17.04.2010, № 52178845 від 24.04.2010, № 52178857 від 28.04.2010, № 52178865 від 02.05.2010, № 52178891 від 09.05.2010, № 52178961 від 27.05.2010, № 52178980 від 30.05.2010, № 52178972 від 30.05.2010, № 52178984 від 02.06.2010, за змістом яких відправником ПП "Металкомплект-2001" на адресу ЗАТ "Луганський ливарно-механічний завод" в вагонах №№ 63280994, 67189746, 67897843, 65354011, 65750572, 66228362, 64530157, 65325573, 65083909, 66038928, 65350662, 67867333, 67859710, 65556300, 67911958, 67902171, 60662954, 66064304 відправлений товар - шлаки металургійні загальною вагою брутто - 1652300 нетто - 1251000 (а. с. 99, 101 - 103, 105 - 119);

- залізнична квитанція приймання вантажу № 52178643 від 23.02.2010, згідно якої відправником ПП "Металкомплект-2001" на адресу ЗАТ "ЛЛМЗ" в вагоні № 66067281 відправлені відходи передільного чавуну вагою брутто - 91600, нетто - 69000 (а. с. 100);

- товарно-транспортна накладна без номеру та дати, за змістом якої автопідприємством ПП "Жудин" автомобілем КАМАЗ ВВ70-94АІ вантажовідправником ПП "Металкомплект-2001" на адресу замовника ЗАТ "ЛЛМЗ" відправлено відходи передільного чавуну вагою 23,16 т, в графі відомості про вантаж зазначено ціна "договірна", сума "договірна" (а. с. 104).

Відповідач проти позову заперечив. У відзиві від 26.02.2013 на позовну заяву зазначив, що єдиним достатнім доказом поставки товару, що містяться в матеріалах справи, є залізничні накладні, з яких вбачається, що позивач поставив відповідачу не чавун переробний некондиційний, а шлак металургійний, а тому вимога позивача може стосуватися лише шлаку металургійного.

Між позивачем та відповідачем відсутній господарський договір у формі єдиного документа. Позивач, виконуючи усне замовлення відповідача, за період з 23.02.2010 по 05.06.2010 поставив шлак у кількості 1320,00 тон, який оплачений у повному обсязі. Між сторонами всі взаємні зобов'язання припинилися виконанням, проведеним належним чином.

У видаткових накладних, на які посилається позивач, як на підставу своїх позовних вимог, відсутні відомості щодо посади, прізвища, ім'я по-батькові особи, яка отримала товар та відповідає за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, а також не зазначені дані, які дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції, а тому зазначені накладні не є належними доказами.

Згідно із статтею 632 Цивільного кодексу України, якщо ціна у договорі не встановлена і не може бути визначена виходячи з його умов, вона визначається виходячи із звичайних цін, що склалися на аналогічні товари, роботи або послуги на момент укладення договору.

Ціна шлаку металургійного складає 1102,00 грн. за 1 тону товару, сума грошових коштів сплачених за товар - 1454750,00 грн. (кількість отриманого товару - 1320,00 тон Х 1102,00 грн.), що підтверджується діями сторін, з боку позивача поставкою наступної партії товару, а з боку відповідача його оплатою.

Позивач не надав на підтвердження своїх вимог належно оформлених первинних бухгалтерських документів та доказів, як поставки у якості товару чавуну переробного некондиційного, так і погодження з відповідачем ціни товару, а тому у відповідача не може існувати перед позивачем ніякого боргу. Відповідач розрахувався за отриманий товар у повному обсязі і всі взаємні зобов'язання між сторонами припинилися виконанням.

Враховуючи обставини справи, надані матеріали, суд дійшов до наступного.

Стягнення заборгованості в сумі 762909 грн. 92 коп. за товар (чавун некондиційний), поставлений згідно вище перелічених відгрузочних документів, вже було предметом судового розгляду у справі № 6/193/2011. Підставою позову у зазначеній справі було невиконання відповідачем зобов'язань з оплати товару, поставленого за договором № 38 від 18.02.2010, що було укладений між позивачем ПП "Металкомплект-2001" та відповідачем ПАТ "Луганський ливарно-механічний завод".

Постановою від 31.01.2011 у справі № 6/193/2011 Донецьким апеляційним господарським судом було відмовлено у задоволенні позову про стягнення заборгованості в сумі 762909 грн. 92 коп., втрат від інфляції, процентів річних та пені, нарахованих за прострочення виконання грошових зобов'язань за договором № 38. Апеляційний суд дійшов висновку, що здійсненні позивачем поставки проведені не в межах договору № 38 від 18.02.2010, оскільки первинні документи не містять підстави поставки товару (а. с. 127 - 132).

Предметом даного судового розгляду є стягнення заборгованості в сумі 762909 грн. 92 коп. за товар - чавун переробний некондиційний на підставі вище перелічених первинних документів.

Розглянувши матеріали справи в їх сукупності, оцінивши подані докази, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позову з огляду на наступне.

Відповідно до статті 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки, підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Статтею 174 Господарського кодексу України встановлено, що господарські зобов'язання можуть виникати з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Відповідно до частини 1 статті 181 Господарського кодексу України господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами та скріпленого печатками. Допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.

Отже, з огляду на вищенаведені норми чинного законодавства, допускається укладення договорів у спрощений спосіб, без укладення договору у формі єдиного письмового документа. Але в будь-якому разі повинні бути узгоджені суттєві умови, необхідні для певного виду правовідносин.

Загальні положення про купівлю-продаж визначені главою 54 Цивільного кодексу України.

Відповідно до статті 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

За правилами статті 692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

Таким чином, суттєвими умовами правовідносин купівлі - продажу, щодо яких повинно бути досягнуто згоди між продавцем та покупцем, є предмет (найменування товару), його кількість та ціна.

Матеріалами даної справи не підтверджуються доводи позивача щодо існування між сторонами даної справи правовідносин купівлі - продажу чавуну переробного некондиційного в кількості 1341,95 т та обов'язок відповідача розрахуватися з позивачем за цінами, зазначеними в видаткових накладних та актах прийому-передачі товару.

Представлені позивачем документи - видаткові накладні та приймально - здавальні акти не відповідають вимогам, що пред'являються до первинних документів Законом України від 16.07.1999 № 996-ХІ\/ "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні". Як зазначалось в описовій частині даного рішення у видаткових накладних не зазначено посади, прізвища осіб, відповідальних за здійснення господарської операції, що унеможливлює з'ясувати наявність повноважень на приймання товару та узгодження ціни товару від імені відповідача.

Більш того, зміст видаткових накладних та приймально - здавальних актів не відповідає змісту залізничних накладних щодо найменування відвантаженого на адресу відповідача товару.

Як свідчать матеріали справи, залізницею, згідно залізничних накладних №№ 52178756, 52178772, 52178788, 52178797, 52178811, 52178822, 52178845, 52178857, 52178865, 52178891, 52178961, 52178972, 52178980, 52178984, 52178989, 52178994, 52178996, 52179003, в вагонах №№ 67189746, 63280994, 65083909, 65325573, 64530157, 66228362, 65750572, 65354011, 67897843, 66064304, 60662954, 67902171, 67911958, 65556300, 67859710, 67867333, 65350662, 66038928, на які є посилання у видаткових накладних, як доказ поставки товару, відповідачу виданий відправлений позивачем шлак металургійний, а не чавун переробний.

Лише в одній залізничній накладній № 52178643 та товарно - транспортній накладній без дати та номеру зазначено про відправку на адресу відповідача відходів чавуну переробного у кількості 69000 т та 23,16 т відповідно. Але зазначена обставина не впливає на результати вирішення спору, оскільки в матеріалах справи відсутні докази узгодження ціни відвантаженого товару, а згідно позовних вимог відповідачем проведені розрахунки на суму 1291834 грн. 00 коп.

В силу вимог статей 33, 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Надані позивачем видаткові накладні не можуть бути сприйняті як беззаперечний доказ поставки відповідачу чавуну некондиційного, оскільки від імені одержувача підписані невідомою особою, у позивача відсутні довіреності відповідача на отримання товару відповідальною особою.

У своїх пояснення відповідач зазначив, що бухгалтерський облік на підприємстві відповідача ведеться згідно із Законом України «Про бухгалтерський облік» та стандартів ведення бухгалтерського обліку.

Господарські операції, які відображають розрахунки між позивачем та відповідачем обліковуються на балансовому рахунку 631 згідно із первинними документами, які відображають поставку сировини, у даному випадку залізничних накладних № 52178756, № 52178772, № 52178788, № 52178797, № 52178811, № 52178822, № 52178845, № 52178857, № 52178865, № 52178891, № 52178961, № 52178972, № 52178980, № 52178984, № 52178989, № 52178994, № 52178996, № 52179003 в яких, в якості товару, вказаний шлак металургійний, що і було оприбутковано.

Вказаний вище товар, є для відповідача сировиною, і тому бере участь у формуванні витрат на виробництво. Відповідно до технології і враховуючи особливості ливарного виробництва для формування та відображення в калькуляції випуску готової продукції формується баланс металу де відображені шлаки металургійні та в результаті плавки отриманий рідкий чавун на підставі первинних документів, а саме залізничних накладних.

Фактично отриманий шлак металургійний списаний на собівартість готової продукції на підставі технологічного процесу та у відповідності до вимог стандартів бухгалтерського обліку. Отриманий по залізничним накладним товар відображається у балансі металу.

При прийнятті товару відповідачем взяті до уваги, у якості первинних документів тільки залізничні накладні, які, згідно із Статутом залізниць України, затвердженим -постановою Кабінету Міністрів України від 6 квітня 1998 pоку N 457, є обов'язковою двосторонньою письмовою формою угоди на перевезення вантажу, яка укладається між відправником та залізницею на користь третьої сторони - одержувача.

Видаткові накладні, які надав суду позивач, відповідачем не приймались виходячи з того, що відповідно до листа Міністерства фінансів України від 31.10.2000 № 053-291516 довіреність на одержання цінностей є первинним документом, що фіксує рішення уповноваженої особи (керівника) підприємства про уповноваження конкретної особи одержати для підприємства визначені перелік та кількість цінностей. Без довіреності не може бути створено (виписано, підписано) інший первинний документ - накладну вимогу, товарно-транспортну накладну, який є дозволом для здійснення господарської операції з відпуску цінностей.

Щодо печатки на видатковій накладній відповідач зазначив, що редакція підпункту 2.5. п. 2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України №88 від 24.05.1995, на яку посилається ВГСУ, набрала чинності 24.07.2010, тобто вже після поставки товару і оформлення первинних документів. Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, у редакції, що діяла на момент оформлення документів, взагалі не містило будь-яких посилань на печатку, якою скріплюються документи.

Згідно із наказом керуючого санацією, директора Закритого акціонерного товариства "Луганський ливарно-механічний завод" від 01.08.2006 року № 179, на видаткові накладні ставиться відбиток основної печатки, а відбиток печатки "КАНЦЕЛЯРІЯ", замість основної печатки, на видатковій накладній тягне за собою недійсність такої накладної.

Крім того відповідач пояснив, що у платіжних дорученнях № 74 від 23.02.2010 на суму 50 000,00 грн., № 86 від 24.02.2010 на суму 84 750,00 грн., № 820 від 01.04.2010 на суму 100 000,00 грн., № 185 від 07.04.2010 на суму 100 000,00 грн., № 928 від 12.04.2010 на суму 150 000,00 грн., № 219 від 13.04.2010 на суму 100 000,00 грн., № 53 від 20.04.2010 на суму 69 000,00 грн., № 1061 від 20.04.2010 на суму 31 000,00 грн., № 1134 від 27.04.2010 на суму 150 000,00 грн., № 275 від 30.04.2010 на суму 70 000,00 грн., № 329 від 13.05.2010 на суму 150 000,00 грн., № 337 від 17.05.2010 на суму 100 000,00 грн., № 1384 від 27.05.2010 на суму 100 000,00 грн., № 447 від 31.05.2010 на суму 200 000,00 грн. в графі призначення платежу зазначалось «оплата за чугун некондиційний згідно договору №242 від 14.07.2006 року» з причин того, що договір № 242 від 14.07.2006, укладений між позивачем та відповідачем із строком дії договору до 31.12.2006, був первинний договір який укладався між позивачем та відповідачем, тому у комп'ютерній програмі "клієнт-банк" внесені дані саме про первинні відносини між сторонами, але оплата фактично відбувалась за шлак металургійний, отриманий від позивача по залізничних накладних: № 52178643, № 52178756, № 52178772, № 52178788, № 52178797, № 52178811, № 52178822, № 52178845, № 52178857, № 52178865, № 52178891, № 52178961, № 52178972, № 52178980, № 52178984, № 52178989, № 52178994, № 52178996, № 52179003.

Незважаючи на закінчення дії Договору № 242 від 14.07.2006 року, дані про цей договір у базі "клієнт-банк" залишилися і всі наступні платежі здійснювались з вказаним раніше призначенням платежу через те, що працівники бухгалтерії у програмі "клієнт-банк" не змінили дані з первинних на нові правовідносини між сторонами.

Зі ст. 6 Статуту Залізниць України слідує, що накладна - основний перевізний документ встановленої форми, оформлений відповідно до цього Статуту та Правил і наданий залізниці відправником разом з вантажем. Накладна є обов'язковою двосторонньою письмовою формою угоди на перевезення вантажу, яка укладається між відправником та залізницею на користь третьої сторони - одержувача. Накладна одночасно є договором на заставу вантажу для забезпечення гарантії внесення належної провізної плати та інших платежів за перевезення. Накладна супроводжує вантаж на всьому шляху перевезення до станції призначення

Відповідно до ст. 24 Статуту Залізниць України вантажовідправники несуть відповідальність за всі наслідки неправильності, неточності або неповноти відомостей, зазначених ним у накладній.

Звертаючись до залізниці для відправки вантажу відповідачу позивач виразив своє волевиявлення і зазначив в залізничних накладних про перевезення шлаку металургійного. Між сторонами виникли договірні взаємовідносини і позивач сам вказав предмет поставки.

Під час нового розгляду справи позивач не надав жодного нового доказу, який міг дати підстави для інших висновків, ні ті, до яких суд дійшов при первісному розгляді справи.

Наявні у справі матеріали не підтверджують наявність заборгованості відповідача перед позивачем, тому в задоволені позову слід відмовити.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на позивача.

У судовому засіданні відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 49, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

в и р і ш и в:

1.У задоволені позову відмовити.

2.Судові витрати покласти на позивача.

3.Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

4.Повне рішення складено і підписано - 16.09.2013.

Суддя В.Д. Воронько