Ухвала суду № 33493873, 10.09.2013, Донецький апеляційний адміністративний суд

Головуючий у 1 інстанції - Островська О.П.

Суддя-доповідач - Шишов О.О.

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 вересня 2013 року справа №812/2360/13-а приміщення суду за адресою:83017, м. Донецьк, бул. Шевченка, 26

Донецький апеляційний адміністративний суд у складі

колегії суддів: Шишова О.О., Геращенко І.В., Сіваченка І.В.,

секретарі судового засідання Сульженко А.В.,

за участю: представника позивача Степаненко Т.О.,

представника відповідача Тулупової О.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м.Луганську Міжрегіонального головного управління Міндоходів на постанову Луганського окружного адміністративного суду від 11 липня 2013 року у справі № 812/2360/13-а за позовом публічного акціонерного товариства «Луганськтепловоз» до Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м.Луганську Міжрегіонального головного управління Міндоходів про визнання недійсним та скасування податкового повідомлення - рішення, -

В С Т А Н О В И В:

Постановою Луганського окружного адміністративного суду задоволені позовні вимоги публічного акціонерного товариства «Луганськтепловоз» до Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Луганську Міжрегіонального головного управління Міндоходів про визнання недійсним та скасування податкового повідомлення - рішення № 0000011402 від 21 лютого 2013 року.

Визнано протиправним та скасоване податкове повідомлення-рішення Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Луганську Державної податкової служби № 0000011402 від 21 лютого 2013 року яким зменшено суму бюджетного відшкодування (у тому числі заявленого в рахунок зменшення податкових зобов'язань наступних періодів) з податку на додану вартість за жовтень та листопад 2012 року у розмірі 482722 грн. та визначено суму податкового зобов'язання за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) на суму 241361 грн.

З рішенням суду першої інстанції не погодився відповідач та звернулись з апеляційною скаргою у якій вказали, що рішення суду першої інстанції прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права. Зазначили, що ПАТ «Луганськтепловоз» були занижені податкові зобов'язання. Переліки таких відходів та брухту чорних і кольорових металів затверджуються Кабінетом Міністрів України, а згідно податкових накладних, виписаних ПАТ «Луганськтепловоз» на реалізацію металобрухту ПАТ «Локомотив-Ресурс», номенклатура товару визначена у податкових накладних, на підставі яких підприємство декларувало операції звільнені від оподаткування податком на додану вартість, по жодній позиції не співпадає з номенклатурою товарів, визначеною у Переліку відходів та брухту чорних і кольорових металів, операції з постачання яких, зокрема операції з імпорту, тимчасово, до 1 червня 2014 року, звільняються від обкладання податком на додану вартість, що затверджений Постановою Кабінету Міністрів України від 21.01.11 № 15, та відповідно такі операції не можуть бути звільнені від оподаткування.. Просили скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову, якою відмовити в задоволенні позовних вимог.

У судовому засіданні представник відповідача підтримав вимоги апеляційної скарги в повному обсязі.

Представник позивача у судовому засіданні просила суд залишити апеляційну скаргу без задоволення а постанову суду першої інстанції без змін.

Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, встановила наступне.

Ст.19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові та службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Ст.17 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що в числі інших юрисдикція адміністративних судів поширюється на спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.

Відповідно до ч.1 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України основним завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними управлінських функцій на основі законодавства, у тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

Тому у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті ( вчинені) вони:

- на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України,

- з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано,

- обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії),

- безсторонньо ( неупереджено),

- добросовісно,

- розсудливо,

- з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації,

- пропорційно, зокрема, з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення ( дія),

- з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення,

- своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Статус державної податкової служби України, її функції та правові основи діяльності регулюються Податковим Кодексом України.

Державна податкова інспекція є органом державної влади і, відповідно, її діяльність має підпорядковуватись вимогам наведеної норми Конституції України та аналогічним вимогам Податкового кодексу України.

Встановлено, що позивач є юридичною особою, зареєстрованою у встановленому порядку, перебуває на податковому обліку у відповідача.

У процесі своєї діяльності позивач скористався своїм правом на бюджетне відшкодування, подавши відповідному органу державної податкової служби податкові декларації та заяви про повернення суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації.

Відповідачем на підставі наказу від 16.11.2012 року № 337 з 19.11.2012 року по 07.12.2012 року було проведено документальну позапланову виїзну перевірку достовірності та законності нарахування ПАТ «Луганськтепловоз» заявленого бюджетного відшкодування в податкових деклараціях з податку на додану вартість за серпень 2012 року, за вересень 2012 року та уточнюючому розрахунку до податкової декларації з податку на додану вартість за липень 2012 року, за наслідками проведеної перевірки складено акт за №128/14-0/05763797 від 12.12.2012 року (т.2 а.с. 182-227).

Згідно висновків вищенаведеного акта перевірки виявлено порушення позивачем п. 23 Підрозділу 2 розділу XX «Перехідних положень», п. 201.1 п. 201.3 ст. 201. п. 185.1 ст.185. п. 187.1 ст. 187, п. 188.1 ст. 188, п. 192.1 ст. 192. п. 194.1 ст. 194 Податкового кодексу України - занижено податкове зобов'язання з податку на додану, вартість на загальну суму 549 860,00 грн.. у т.ч. по періодах: липень 2012 року - 127189,00 грн., серпень 2012 року - 146 153,00 грн., вересень 2012 року - 276518,00 грн., а саме:

ПАТ «Луганськтепловоз були занижені податкові зобов'язання за період липень, серпень, вересень 2012 року, оскільки відповідно до ст. 23 Підрозділу 2 розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового Кодексу України, тимчасово до 1 січня 2014 року від оподаткування податком на додану вартість звільняються операції з постачання, у тому числі операції з імпорту відходів та брухту чорних і кольорових металів та деревини товарних позицій 4401, 4403, 4404 згідно з УКТ ЗЕД ( крім брикетів та гранул товарної під категорії УКТ ЗЕД 4401309000). Переліки таких відходів та брухту чорних і кольорових металів затверджуються Кабінетом Міністрів України, а згідно податкових накладних виписаних ПАТ «Луганськтепловоз» на реалізацію металобрухту ПАТ «Локомотив-Ресурс» номенклатура товару визначена у податкових накладних, на підставі яких підприємство декларувало операції звільнені від оподаткування податком на додану вартість по жодній позиції не співпадає з номенклатурою товарів, визначеною у Переліку відходів та брухту чорних і кольорових металів, операції з постачання яких, зокрема операції з імпорту, тимчасово, до 1 червня 2014 року, звільняються від обкладання податком на додану вартість, що затверджений Постановою Кабінету Міністрів України від 21.01.11 № 15, та відповідно такі операції не можуть бути звільнені від оподаткування.

Також, за результатами висновків акта зазначеної перевірки відповідачем були встановлені порушення ПАТ «Луганськтепловоз» п. 201.1, п. 201.2, п. 201.6. п. 201.7, п. 201.10 ст. 201, п. 198.2 ст. 198, п. 198.6 ст.198 Податкового кодексу України, а саме: завищення суми податкового кредиту за період липень-вересень 2012 року на загальну суму податку на додану вартість 298 596,00 грн. в т. ч. по періодах:липень 2012 року - 149 933,00 грн., серпень 2012 року - 90746,00 грн., вересень 2012 року - 57917,00 грн., а саме:

ПАТ «Луганськтепловоз» до податкового кредиту та додатку 8 до декларації з податку на додану вартість за липень-вересень 2012 року включено податкової накладні, що виписані з порушенням без врахування норми п.201.10 ст.201 Податкового Кодексу України, а саме у додатку 8 до декларації з податку на додану вартість за липень 2012 року, серпень 2012 року, вересень 2012 року ПАТ «Луганськтепловоз» відображені податкові накладні виписані у періодах, що передують звітному, зокрема до 8 додатку податкової декларації за вересень віднесені податкові накладні від ПП „Ферія" № 49 від 31.08.12 року на суму ПДВ 175,83 грн., від ТОВ «Реалтранс Груп» № 2301 від 23.07.12 року на суму ПДВ 10408, 03 грн., від ПП «Акік Схід» № 43 від 15.12.11 на суму ПДВ 3462,6 грн., від ТОВ «Донеквіпсервіс» № 7 від 27.07.12 року на суму ПДВ 1811 грн., від ТОВ «Донбас-Євротранс» № 8 від 31.08.12 року на суму ПДВ 39171,5 грн., від ТОВ «Луганськ Ойл» № 341 від 29.08.12 року на суму ПДВ 1437,5 грн. та № 346 від 30.08.12 року на суму ПДВ 1437,5 грн.

Крім того, податковим органом згідно висновків зазначеного акту були встановлені порушення п.200.1., п. 200.3 ст.200 Податкового кодексу України, а саме: завищення суми від'ємного значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту у загальному розмірі 848 456,00 грн., в т. ч. по періодах: липень 2012 року - 277 122,00 грн., серпень 2012 року - 236 899,00 грн., вересень 2012 року - 334 435,00 грн.

З огляду на встановлені порушення, визначені у акті перевірки від 12.12.12 року №128/14-0/05763797 відповідачем було винесено податкове повідомлення рішення № 0002848013 форми «В1» від 21.12.12 року та податкове повідомлення рішення форми «В4» від 21.12.12 №0002858013, яким ПАТ «Луганськтепловоз» було зменшено розмір від'ємного значення з податку на додану вартість за період липень - вересень 2012 року на загальну суму 848 456,00 грн., в т.ч. за вересень 2012 року на суму 334435,00 грн. (т.2 а.с.182-229).

Також встановлено, що відповідачем на підставі наказу від 17.01.2013 року № 11 з 18.01.2013 року по 31.01.2013 року проведено документальну виїзну перевірку достовірності та законності нарахування ПАТ «Луганськтепловоз» заявленого бюджетного відшкодування в податкових деклараціях з ПДВ за жовтень 2012 року та уточнюючому розрахунку до податкової декларації з ПДВ за жовтень 2012 року за листопад 2012 року, за наслідками проведеної перевірки складено акт за №19/14-0/05763797 від 07.02.2013 року (т.1 а.с.16-37).

Висновками вищенаведеного акта перевірки встановлено, що на порушення позивачем п. 201.10 статті 201, п.198.6 ст.198 Податкового кодексу України ПАТ «Луганськтепловоз» завищено суму податкового кредиту за жовтень-листопад 2012 року на загальну суму ПДВ - 214754 грн., у т.ч. по періодах жовтень 2012 року -148286,74 грн., листопад 2012 року - 66467,28 грн. Також на порушення п.201.1., п.200.3., ст.200 Податкового кодексу України завищено від`ємне значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту 214754 грн., у т.р. по періодах жовтень 2012 року -148286,74 грн., листопад 2012 року - 66467,28 грн. Крім того, на порушення абз.а) п.200.4 ст.200 Податкового кодексу України ПАТ «Луганськтепловоз» завищено суму податку на додану вартість, що підлягає бюджетному відшкодуванню за рахунок платника у банку на суму 482,722 грн., в т.ч. жовтень 2012 року на суму - 334 435 грн., листопад 2012 року на суму 148 287 грн.

На думку податкового органу заниження ПАТ «Луганськтепловоз» податкових зобов'язань з податку на додану вартість у вересні 2012 року на суму 276518 грн. (по операціям з реалізації металобрухту) та завищення суми податкового кредиту за той самий період у розмірі 57917 грн. (до декларації за вересень 2012 року включені податкові накладні, що виписані з порушеннями) призвело позивача до завищення суми від`ємного значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту за вересень 2012 року на суму 334 435 грн.

Зменшення ж суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за листопад 2012 року відбулося у зв'язку з неправомірним формуванням ПАТ «Луганськтепловоз» суми податкового кредиту та від`ємного значення попереднього періоду, а саме до податкового кредиту та Додатку 8 до декларацій з податку на додану вартість за жовтень 2012 року включено податкові накладні, що виписані з порушенням на суму 148 287 грн.

При цьому висновки у зазначеному акті щодо виявлених порушень з боку позивача по операціям з реалізації металобрухту та завищення суми податкового кредиту за той самий період у розмірі 57917 грн. (до декларації за вересень 2012 року включені податкові накладні, що виписані з порушеннями), відповідачем зроблено на підставі висновків щодо порушень, зафіксованих у акті за №128/14-0/05763797 від 12.12.2012 року.

Відповідачем на підставі акту перевірки №19/14-0/05763797 від 07.02.2013 року 21 лютого 2013 року винесено податкове повідомлення-рішення за № 0000021402, яким зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість на суму 214754 грн., та оскаржуване податкове повідомлення рішення №0000011402, яким зменшено суму бюджетного відшкодування (у тому числі заявленого в рахунок зменшення податкових зобов'язань наступних періодів) з податку на додану вартість за жовтень та листопад 2012 року у розмірі 482722 грн. та визначено суму податкового зобов'язання за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) на суму 241361 грн.(т.1 а.с. 13).

Суд першої інстанції правильно вважав, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення за № 0000011402 від 21 лютого 2013 року, підлягає скасуванню.

Відповідно до п.200.1 ст.200 податкового Кодексу України сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню. визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

Згідно вимог п.п. 200.2, 200.3 ст. 200 Податкового кодексу України при позитивному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума підлягає сплаті (перерахуванню)до бюджету у строки, встановлені цим розділом. При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з п.200.1 цієї статті, сума враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу), а в разі відсутності податкового боргу - зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

Відповідно до п.200.4 ст.200 Податкового кодексу України, якщо в наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з п.200.1 цієї статті, має від'ємне значення, то: а)бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів або до Державного бюджету України, а вразі отримання від нерезидента послуг на митній території України - сумі податкового зобов'язання, включеного до податкової декларації за попередній період за отримані від нерезидента послуги отримувачем послуг; б) залишок від'ємного значення попередніх податкових періодів після бюджетного відшкодування включається до складу сум, що відносяться до податкового кредиту наступного податкового періоду.

Пунктами 200.7 - 200.10 ст. 200 Податкового кодексу України визначено, що платник податку, який має право на отримання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення суми бюджетного відшкодування, подає відповідному органу державної податкової служби податкову декларацію та заяву про повернення суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації. До декларації додаються розрахунок суми бюджетного відшкодування, а також оригінали митних декларацій (примірників декларанта), що підтверджують вивезення товарів за межі митної території України. Форма заяви про відшкодування та форма розрахунку суми бюджетного відшкодування визначаються центральним органом державної податкової служби. Протягом 30 календарних днів, що настають за граничним терміном отримання податкової декларації, податковий орган проводить камеральну перевірку заявлених у ній даних.

Відповідно до п. 200.14 ст. 200 Податкового кодексу України якщо за результатами камеральної або документальної позапланової виїзної перевірки орган державної податкової служби виявляє невідповідність суми бюджетного відшкодування сумі заявленій у податковій декларації, то такий орган: а) у разі заниження платником податку суми бюджетного відшкодування щодо суми, визначеної органом державної податкової служби за результатами перевірок, надсилає платнику податку податкове повідомлення - рішення, в якому зазначаються суми такого заниження та підстави для її вирахування. У цьому випадку вважається, що платник податку добровільно відмовляється від отримання такої суми заниження як бюджетного відшкодування та враховує її згідно з п. 200.6 цієї статті у зменшення податкових зобов'язань з цього податку в наступних податкових періодах; б) у разі перевищення заявленої платником податку суми бюджетного відшкодування над сумою, визначеною органом державної податкової служби за результатами перевірок, надсилає платнику податку податкове повідомлення, в якому зазначаються сума такого перевищення та підстави для її вирахування; в) у разі з'ясування за результатами проведення перевірок факту, за яким платник податку не маж права на отримання бюджетного відшкодування, надсилає платнику податку податкове повідомлення, в якому зазначаються підстави відмови в наданні бюджетного відшкодування.

Порядок складання декларації з ПДВ та форма такої декларації визначено наказом Міністерства Фінансів України від 25.11.2011 № 1492 «Про затвердження форм та Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість», зареєстрований у Міністерстві юстиції України 20 грудня 2011 р. за № 1490/20228.

Встановлено, що позивачем на податкове повідомлення - рішення форми «В4» від 21.12.12 №0002858013 та податкове повідомлення - рішення №0002848013 форми «В1» від 21.12.12 була подана скарга в порядку адміністративного оскарження.

За результатами розгляду цієї скарги у березні 2013 року податкове повідомлення -рішення від 21.12.12 №0002858013 було частково скасовано, в частині зменшення податкового кредиту по операціям з реалізації металобрухту у розмірі 514012 грн., в тому числі за вересень 2012 року на суму 276518,00 грн., оскільки зафіксовані у акті за №128/14-0/05763797 від 12.12.2012 року порушення частково не знайшли свого підтвердження.

Після чого, відповідачем було прийнято податкове повідомлення-рішення № 0000021401 від 14.03.2013 року, яким ПАТ «Луганськтепловоз» було зменшено розмір від'ємного значення з податку на додану вартість на суму 298596 грн., в тому числі за вересень 2012 року на суму 57917 грн.

Зазначене податкове повідомлення-рішення було оскаржене в судовому порядку.

Постановою Луганського окружного адміністративного суду від 18 квітня 2013 року, яка набрала чинності, податкове повідомлення - рішення № 0000021401 від 14.03.2013 року визнано протиправним та скасовано (т.3 а.с. 98-104).

Таким чином, обставини, зафіксовані у акті перевірки №128/14-0/05763797 від 12.12.2012 року свого підтвердження не знайшли.

Позивачем також було оскаржено до суду податкове повідомлення-рішення за №0000021402 від 21 лютого 2013 року.

Постановою Луганського окружного адміністративного суду від 25 квітня 2013 року, яка набрала чинності, податкове повідомлення - рішення № 0000021402 від 14.03.2013 року, яким зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість на суму 214754 грн., визнано протиправним та скасовано, оскільки позивач правомірно включив сплачені суми податку в податковий кредит за вказаний у акті період, одночасно надавши додаток №8 до декларації, в межах 365 календарних днів з дати виписки податкової накладної (т.3 а.с. 116-124).

Враховуючи, що оскаржуване податкове повідомлення - рішення за № 0000011402 від 21 лютого 2013 року фактично засноване та тих же висновках перевірки та випливає з того самого періоду, за який дотримання позивачем податкового законодавства судом вже перевірено та не знайдено порушень у зазначений у акті період, що у відповідності зі ст . 72 КАС України, згідно якої обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, не підлягає повторному доказуванню, суд першої інстанції вважав, що зазначене оскаржуване податкове повідомлення рішення підлягає скасуванню, як таке, що не відповідає вимогам закону.

Стосовно доводів відповідача щодо встановлених податковим органом порушень позивачем по операціям з реалізації металобрухту ПАТ «Локомотив-Ресурс», то суд першої інстанції вважав за необхідне послатися на таке.

06.08.2011 року підрозділ 2 розділу ХХ Податкового кодексу України доповнено пунктом 23, в якому зазначено, що тимчасово до 1 січня 2014 року від оподаткування податком на додану вартість звільняються операції з постачання, у тому числі операції з імпорту відходів та брухту чорних і кольорових металів та деревини товарних позицій 4401, 4403, 4404 згідно з УКТ ЗЕД (2371б-14) (крім брикетів та гранул товарної підкатегорії УКТ ЗЕД 4401 30 90 00).

12.01.2011 року постановою Кабінетом Міністрів України № 15 було затверджено перелік відходів та брухту чорних і кольорових металів, операції з постачання яких, зокрема операції з імпорту, тимчасово, до 01.01.2014 року звільняються від обкладання податком на додану вартість відповідно до найменування товару згідно УКТЗЕД.

Позивачем було надано до суду наказ Генерального директора ПАТ «Луганськтепловоз» № 955/а від 16.07.12 року, яким затверджено таблицю порівняльності відходів та лома, які визначені по Переліку Кабінету Міністрів з найменуваннями відходів та лома, які визначені ДСТУ (т.3 а.с.133) та висновок Луганської регіональної торгово-промислової палати від 26.12.2012 року, де зазначено, що номенклатура товару, що визначена у податкових накладних, на підставі яких підприємством декларувалися операції звільнені від оподаткування податком на додану вартість співпадає з номенклатурою товарів, визначеною Постановою Кабінету міністрів України № 15 від 12.01.11 року, операції з постачання яких, зокрема операції з імпорту, тимчасово до 1 січня 2014 року, звільняються від обкладання податком на додану вартість, а тому такі операції мають бути звільнені від оподаткування (т.3 а.с. 134-140).

Крім того, з цих же підстав рішенням Окружної державної податкової служби -Центральний офіс з обслуговування великих платників податків ДПС про результати розгляду скарги від 07.03.13 року № 4167/10/10-233 часткового задоволено скаргу позивача в частині зменшення податкового кредиту по операціям з реалізації металобрухту на податкове повідомлення - рішення форми «В4» від 21.12.12 №0002858013, в тому числі і по податковим зобов'язання позивача з податку на додану вартість у вересні 2012 року на суму 276518 грн. ( т.3 а.с.18-25).

Зазначені висновки вищестоящого контролюючого органу відповідачем при винесенні оскаржуваного податкового повідомлення-рішення не було враховано.

Таким чином висновки податкового органу в частині заниження ПАТ «Луганськтепловоз» податкових зобов'язань з податку на додану вартість у вересні 2012 року на суму 276518 грн. є безпідставними.

Стосовно доводів відповідача щодо завищення ПАТ «Луганськтепловоз» суми податкового кредиту за вересень 2012 року у розмірі 57917 грн. (до декларації за вересень 2012 року включені податкові накладні, що виписані з порушеннями) та за жовтень 2012 року у розмірі 148 287 грн. (до декларацій з податку на додану вартість за жовтень 2012 року включено податкові накладні, що виписані з порушеннями), то суд першої інстанції прийшов до наступного.

Згідно з пунктом 201.10 статті 201 Податкового кодексу України податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту. При здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний надати покупцю податкову накладну після реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних. Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня. Датою та часом надання податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронному вигляді до Державної податкової адміністрації України є дата та час, зафіксовані у квитанції. Якщо надіслані податкові накладні та/або розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених відповідно пунктом 201.1 статті 201 та/або пунктом 192.1 статті 192 цього Кодексу, протягом операційного дня продавцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді із зазначенням причин. Якщо протягом операційного дня не надіслано квитанції про прийняття або неприйняття, така податкова накладна вважається зареєстрованою в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Порядок ведення Єдиного реєстру податкових накладних встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Покупець має право звіряти дані отриманої податкової накладної на відповідність із даними Єдиного реєстру податкових накладних.

Відсутність факту реєстрації платником податку - продавцем товарів/послуг податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних та порушення порядку заповнення податкової накладної не дає права покупцю на включення сум податку на додану вартість до податкового кредиту та не звільняє продавця від обов'язку включення суми податку на додану вартість, вказаної в податковій накладній, до суми податкових зобов'язань за відповідний звітний період. Виявлення розбіжностей даних податкової накладної та Єдиного реєстру податкових накладних є підставою для проведення органами державної податкової служби документальної позапланової виїзної перевірки продавця та у відповідних випадках покупця товарів/послуг.

У разі відмови продавця товарів/послуг надати податкову накладну або в разі порушення ним порядку її заповнення та порядку реєстрації в Єдиному реєстрі покупець таких товарів/послуг має право додати до податкової декларації за звітний податковий період заяву із скаргою на такого постачальника, яка є підставою для включення сум податку до складу податкового кредиту. До заяви додаються копії товарних чеків або інших розрахункових документів, що засвідчують факт сплати податку у зв'язку з придбанням таких товарів/послуг або копії первинних документів, складених відповідно до Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», що підтверджують факт отримання таких товарів/послуг. Надходження такої заяви із скаргою є підставою для проведення документальної позапланової виїзної перевірки зазначеного продавця для з'ясування достовірності та повноти нарахування ним зобов'язань з податку за такою операцією.

Постановою Кабінету Міністрів України від 29 грудня 2010 року № 1246 затверджений Порядок ведення Єдиного реєстру податкових накладних, який визначає механізм внесення відомостей, що містяться у податковій накладній та/або розрахунку коригування кількісних і вартісних показників до неї (далі - податкова накладна та/або розрахунок коригування), до Єдиного реєстру податкових накладних (далі - Реєстр) платників податку на додану вартість - продавців товарів (послуг), звіряння даних, що містяться у виданих платникам такого податку - покупцям товарів (послуг) податковій накладній та розрахунку коригування з відомостями, які містяться у Реєстрі.

Відповідно до пункту 11 підрозділу 2 розділу ХХ Податкового кодексу України реєстрація податкових накладних платниками податку на додану вартість - продавцями в Єдиному реєстрі податкових накладних запроваджується для платників цього податку, у яких сума податку на додану вартість в одній податковій накладній становить: понад 1 мільйон гривень - з 1 січня 2011 року; понад 500 тисяч гривень - з 1 квітня 2011 року; понад 100 тисяч гривень - з 1 липня 2011 року; понад 10 тисяч гривень - з 1 січня 2012 року. Податкова накладна, в якій сума податку на додану вартість не перевищує 10 тисяч гривень, не підлягає включенню до Єдиного реєстру податкових накладних. До платників податку, для яких на дату виписки накладної цим підрозділом не запроваджено обов'язковість реєстрації податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних, не застосовуються норми абзаців восьмого і дев'ятого пункту 201.10 статті 201 цього Кодексу.

Таким чином, слід зазначити, що Податковий кодекс України надає право покупцю на включення сум податку на додану вартість до податкового кредиту не тільки за умови наявності належним чином оформленої податкової накладної, а й при наявності її реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних, що є обов'язком продавця.

Податковий кодекс України чітко визначає, що відсутність факту реєстрації платником податку - продавцем товарів/послуг податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, так само як і порушення порядку заповнення податкової накладної не дає право покупцю на включення сум податку на додану вартість до податкового кредиту та не звільняє продавця від обов'язку включення суми податку на додану вартість, вказаної в податковій накладній, до суми податкових зобов'язань за відповідний звітний період. Одночасно, Податковий кодекс України надає право покупцю, у випадку відсутності реєстрації податкової накладної продавцем в Єдиному реєстрі податкових накладних, звернутися зі скаргою на такого постачальника, що є підставою для включення сум податку до складу податкового кредиту.

Враховуючи вищевикладене, суд першої інстанції зазначив, що заява із скаргою на постачальника (додаток №8) подається лише з податковою декларацією за той звітний період, у якому платник включив суму податку до складу податкового кредиту.

Питання правомірності нарахування податкового кредиту ПАТ «Луганськтепловоз» за вересень 2012 року у розмірі 57917 грн. (до декларації за вересень 2012 року включені податкові накладні, що виписані з порушеннями) були дослідженні в ході розгляду Луганським окружним адміністративним судом адміністративної справи № 812/2811/13-а.

Постановою Луганського окружного адміністративного суду від 18 квітня 2013 року, яка набрала чинності та як вже зазначалось вище, було податкове повідомлення - рішення № 0000021401 від 14.03.2013 року визнано протиправним та скасовано (т.3 а.с. 98-104).

При цьому було встановлено, що позивачем після неотримання (несвоєчасного отримання) податкових накладних від своїх контрагентів, оформлених належним чином, були вчинені всі необхідні дії, передбачені чинним законодавством, тобто до податкових декларацій з ПДВ за липень, серпень та вересень 2012 року 2012 року були подані додатки №8 «Заява про відмову постачальника надати податкову накладну (порушення ним порядку заповнення та/або порядку реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних)» та заяви (скарги) разом із копіями первинних документів, що засвідчують факт придбання та факт отримання товарів/послуг.

На підтвердження виконання вимог законодавства та реальності господарських операцій позивачем були надані: реєстри копій документів до додатку №8 за липень-вересень 2012р., господарські договори з постачальниками, первинна бухгалтерська документація на підтвердження їх виконання, у тому числі платіжні документи, копії податкових накладних, включених до додатків №8 до декларацій з ПДВ за вересень 2012 року.

Фактична сплата сум податку на додану вартість, визначених у податкових накладних, які включені до складу податкового кредиту, підтверджена платіжними дорученнями, копії яких містяться в матеріалах справи та були надані відповідачу разом з Додатками 8 до податкових декларацій та під час перевірки.

Таким чином, позивачем при нарахуванні податкового кредиту за липень - вересень 2012 року були виконані вимоги ч.11 п.201.10 ст. 201 ПК України в якості обов'язкової підстави правомірності нарахування податкового кредиту до декларації, додані скарги та первинні бухгалтерські документи.

Отже, враховуючи встановлені вищезазначеною постановою суду, факти, суд першої інстанції погодився з твердженнями позивача, що висновки податкового органу в частині завищення ПАТ «Луганськтепловоз» суми податкового кредиту за вересень 2012 року у розмірі 57917 грн. є безпідставними.

Питання правомірності нарахування податкового кредиту ПАТ «Луганськтепловоз» за жовтень 2012 року у розмірі 148 287 грн. грн. (до декларації за жовтень 2012 року включені податкові накладні, що виписані з порушеннями) були дослідженні в ході розгляду Луганським окружним адміністративним судом адміністративної справи № 812/2811/13-а.

Постановою Луганського окружного адміністративного суду від 25 квітня 2013 року, яка набрала чинності та як вже зазначалось вище, податкове повідомлення - рішення № 0000021402 від 14.03.2013 року, яким зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість на суму 214754 грн. в тому числі за жовтень 2012 року на суму 148 287 грн., визнано протиправним та скасовано (т.3 ас.116-124).

При цьому було встановлено, що позивач реалізував своє право на включення, сплаченого ним у ціні товару податку на додану вартість у загальній сумі 148286,74 грн. за податковими накладними, виданими ПрАТ «Луганськспецтехкомплект», ПАТ «Полтавський турбомеханічний завод»; ПП «Акік-Схід ЕК»; ПП «Славутич»; ТОВ «Протон ПІТ»; ТОВ «МЕМ ЦТП»; ДП «Електротяжмаш»; ДП «Лугветсервіс» до податкового кредиту, в межах строку, визначеного Податковим кодексом України, а тому, враховуючи попередні висновки суду щодо вчинення позивачем усіх необхідних дій передбачених ст.201 Податкового кодексу України, суд зазначив, що позивач діяв правомірно, включивши сплачені суми податку в податковий кредит за жовтень 2012 року, одночасно подавши додаток №8 до декларації, в межах 365 календарних днів з дати виписки податкової накладної.

Отже, враховуючи встановлені вищезазначеною постановою суду, факти, суд першої інстанції погодився з твердженнями позивача, що висновки податкового органу в частині завищення ПАТ «Луганськтепловоз» суми податкового кредиту за жовтень 2012 року у розмірі 148 287 грн. є безпідставними.

Відповідно до ч.2 ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

З огляду на викладене, суд першої інстанції вважав, що податковим органом не доведено суду достатніх підстав, які б свідчили про правомірність оспорюваного податкового повідомлення-рішення, та як наслідок, приходить до висновку, що заявлений адміністративний позов підлягає задоволенню.

З вказаними висновками суду першої інстанції погоджується колегія суддів.

Статтею 200 КАС України визначено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Колегія вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, тому при таких обставинах апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення а рішення суду без змін.

Повний текст ухвали складений 11 вересня 2013 року.

Керуючись статтями 24, 160, 167, 184, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Луганську Міжрегіонального головного управління Міндоходів на постанову Луганського окружного адміністративного суду від 11 липня 2013 року у справі № 812/2360/13-а - залишити без задоволення.

Постанову Луганського окружного адміністративного суду від 11 липня 2013 року у справі № 812/2360/13-а - залишити без змін.

На підставі частини 3 статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України складення рішення у повному обсязі відкласти на строк - до 5 днів.

Рішення може бути оскаржена протягом двадцяти днів після складення постанови в повному обсязі.

Головуючий О.О.Шишов

Судді І.В.Сіваченко

С.В.Жаботинська