Ухвала суду № 33493864, 27.08.2013, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Ухвала

Іменем України

"27" серпня 2013 р. справа № 419/4115/12

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Панченко О.М. (доповідач),

суддів: Чабаненко С.В., Добродняк І.Ю,

при секретарі судового засідання Чепурко А.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Дніпропетровської міської ради

на постанову Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська від 30.10.2012 р. у справі № 419/4115/12

за позовом ОСОБА_1

до Голови Дніпропетровської міської ради Куліченко Івана Івановича, Дніпропетровської міської ради, Департаменту корпоративних прав та правового забезпечення Дніпропетровської міської ради, Головного архітектурно-планувального управління Дніпропетровської міської ради

про зобов'язання вчинити певні дії, -

встановив:

Позивач звернувся до суду з позовом, в якому просив:

- зобов'язати Голову Дніпропетровської міської ради визнати право громадянина на звернення та отримання обґрунтованої відповіді та надати відповідь на звернення від 23.06.10 №13 /7681 та скарги від 02.12.2010 вх.К-299; розглянути клопотання про передачу у власність земельної ділянки за давністю користування; включити в повістку дня засідання міської ради питання про передачу земельної ділянки по АДРЕСА_1 у власність позивача за давністю користування; створити умови щодо реалізації громадянами своїх конституційних прав не залежно від раси, національності та інших видів дискримінації на звернення та отримання обґрунтованої відповіді, на отримання громадянином земельної ділянки у власність, мати власне житло та користуватися комунальною власністю на підставі закону;

- зобов'язати Департамент корпоративних прав та правового забезпечення Дніпропетровської міської ради підготувати проект рішення про дозвіл на виготовлення землевпорядної документації для передачі земельної ділянки, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 у власність позивача;

- зобов'язати Дніпропетровську міську раду розглянути питання про передачу земельної ділянки по АДРЕСА_1 в присутності позивача в якості співдоповідача;

- зобов'язати Головне архітектурно планувальне управління Дніпропетровської міської ради розробити графік виконання робіт з розмітки червоних ліній на 2012 -2013 років, вулиць ж/м Краснопілья по факту забудови (включити в першу чергу вулиці Солом'янська, Татарська,

Дивізійна і так далі). Графік виконання робіт по приведенню господарства міста до порядку установленого законом надати на затвердження міської ради.

Суд першої інстанції задовольнив позов частково: визнав бездіяльність Дніпропетровської міської ради щодо не розгляду заяви ОСОБА_1 від 23.06.2010 року за вх.№13/7681 про передачу у власність земельної ділянки по АДРЕСА_1 - протиправною; зобов'язав Дніпропетровську міську раду розглянути заяву ОСОБА_1 від 23.06.2010 року за вх.№13/7681 про передачу у власність земельної ділянки по АДРЕСА_1. В іншій частині позову відмовив.

Не погодившись з постановою суду першої інстанції, відповідач - Дніпропетровська міська рада - оскаржив її в апеляційному порядку. В апеляційній скарзі посилається на порушення судом норм матеріального та процесуального права, необґрунтованість постанови суду.

Зазначає, що суд безпідставно не застосував наслідки пропуску строку звернення до суду та не залишив позов без розгляду, оскільки від позивача не надходило клопотання про поновлення процесуального строку.

Також, зазначає, що суд не з'ясував, що відповідачем неодноразово надавались відповіді на аналогічні звернення позивача.

Посилається на те, що суд допустив порушення норм процесуального права, оскільки в постанові зазначив, що розглядав цивільну справу за адміністративною позовною заявою, тобто всупереч правилам підсудності, які визначені Кодексом адміністративного судочинства України.

Просить задовольнити апеляційну скаргу та скасувати постанову суду.

Представники відповідачів, повідомлені належним чином про місце, дату і час судового засідання, до суду не з'явились, що не перешкоджає розгляду справи.

Позивач в судовому засіданні проти задоволення апеляційної скарги заперечував та просив залишити постанову суду без змін.

Вислухавши пояснення учасників процесу, дослідивши докази, наявні в матеріалах справи, перевіривши в межах доводів апеляційної скарги дотримання судом першої інстанції норм процесуального та матеріального права, суд дійшов висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та знайшло своє підтвердження під час розгляду апеляційної скарги, що позивач звернувся до міського голови м. Дніпропетровська Куліченка І.І. з клопотанням про розгляд на сесії міської ради питання про надання у власність земельної ділянки за давністю користування, яка розташована за адресою вул. Дивізійна, 111 (Солом'янська) для обслуговування житлового будинку та надання дозволу на розробку технічної документації із землеустрою.

Як вбачається з матеріалів справи, та це не спростовано відповідачами, відповіді на звернення міським головою або міською радою надано не було.

Надаючи правову оцінку правовідносинам, які виникли між сторонами, суд першої інстанції вірно застосував положення ст. 19, 20, 22 Закону України «Про звернення громадян».

Колегія суддів звертає увагу також на наступне. Пунктом 34 ст. 26 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» вирішення відповідно до закону питань регулювання земельних відносин віднесено до виключної компетенції сільських, селищних, міських рад.

Обсяг цих повноважень визначений ст. 12 Земельного кодексу України. До таких повноважень, зокрема, відноситься і передача земельних ділянок комунальної власності у власність громадян.

Згідно частин 6, 7 ст. 118 ЗКУ, громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки, зокрема, із земель комунальної власності для будівництва та обслуговування жилого будинку, у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу. Відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування об'єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.

Отже, клопотання позивача мало бути розглянуто та відповідь надана у встановлені законом строки.

Щодо доводів апеляційної скарги, слід зазначити, що суд першої інстанції в своєї постанові не надає правової оцінки пропуску позивачем строку звернення до суду, що дійсно є порушенням процесуального закону. Разом з тим, колегія суддів вважає за необхідне врахувати, що позивач, не отримавши відповіді на клопотання від 23.06.2010 року, вдруге звернувся до відповідача 04.03.2011 року (а.с. 137), проте і на це звернення відповіді також не отримав. Колегія суддів вважає, що за таких обставин строк звернення до суду не є пропущеним.

Щодо посилань заявника апеляційної скарги на неодноразові надання відповідей на аналогічні звернення позивача, колегія суддів зауважує, що належних доказів на підтвердження цієї обставини матеріали справи не містять.

Посилання апелянта на порушення правил підсудності до уваги не приймаються, оскільки з матеріалів справи та постанови суду вбачається, що справу розглянуто в порядку адміністративного судочинства, а зазначення у вступній частині постанови суду про розгляд цивільної справи є опискою, яка не тягне за собою жодних правових наслідків.

Погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, колегія суддів зазначає, що відповідно до ч. 2 ст. 200 КАС України, не може бути скасовано правильне по суті рішення суду з одних лише формальних міркувань.

Відповідно до пункту 4 частини 1 ст. 202 КАС України, підставою для скасування постанови суду є порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи або питання. Таких порушень судом першої інстанції не допущено.

За таких обставин, колегія суддів доходить висновку, що суд першої інстанції об'єктивно, повно, всебічно дослідив обставини, які мають суттєве значення для вирішення справи, та ухвалив судове рішення без порушення норм матеріального і процесуального права; доводи апеляційної скарги суперечать матеріалами справи, та не спростовують висновків суду

першої інстанції, а тому апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, постанову суду без змін.

Керуючись ст. 200, 206 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційний суд, -

ухвалив:

Апеляційну скаргу Дніпропетровської міської ради залишити без задоволення.

Постанову Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська від 30.10.2012 р. у справі № 419/4115/12 залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядку та строки, визначені ст. 212 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя: О.М. Панченко

Суддя: С.В. Чабаненко

Суддя: І.Ю. Добродняк