Ухвала суду № 33493862, 10.09.2013, Донецький апеляційний адміністративний суд

Головуючий у 1 інстанції - Абдукадирова К.Е.

Суддя-доповідач - Казначеєв Е.Г.

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 вересня 2013 року справа №805/8400/13-а приміщення суду за адресою:83017, м. Донецьк, бул. Шевченка, 26

Донецький апеляційний адміністративний суд колегією суддів у складі: головуючого судді Казначеєва Е. Г., суддів Яманко В. Г., Васильєвої І. А., за участі секретаря судового засідання Братченко О. В., представника відповідача Вадзюк Т.Т., за довіреністю від 20.08.2013 року, розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в м.Вугледарі Донецької області на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 17 липня 2013 р. у справі № 805/8400/13-а (головуючий І інстанції Абдукадирова К.Е.) за позовом ОСОБА_3 до Управління Пенсійного фонду України в м.Вугледарі Донецької області про визнання недійсним та скасування рішення про застосування штрафних санкцій та вимоги про сплату недоїмки,-

ВСТАНОВИВ:

07 червня 2013 року ОСОБА_3 звернувся до Донецького окружного адміністративного суду з позовом до Управління пенсійного фонду України в м. Вугледарі Донецької області про визнання недійсним рішення № 252 від 12.04.2013р. про застосування штрафних санкцій в сумі 170,00 грн., вимоги від 03.05.2013р. № ф-154 у розмірі 7 464,68 грн.

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 17 липня 2013 року позовні вимоги задоволені. Суд першої інстанції визнав недійсним рішення Управління Пенсійного фонду України в м. Вугледарі Донецької області № 252 від 12.04.2013р. про застосування штрафних санкцій в сумі 170,00 грн., визнав недійсною вимогу Управління Пенсійного фонду України в м. Вугледарі Донецької області про сплату недоїмки 03.05.2013р. № ф-154 у розмірі 7 464,68 грн., сиягнув з Державного бюджету України на користь фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 витрати по сплаті судового збору у розмірі 174 грн. 41 коп.

Відповідач не погодившись з постановою суду першої інстанції подав апеляційну скаргу в якій зазначив на порушення судом норм матеріального права, мотивуючи скаргу тим, що позивач тільки після досягнення пенсійного віку встановленого ст. 26 Закону України «Про загальнообов'язкове пенсійне страхування» №1058-IV може буди платником єдиного внеску виключно за умови його добровільної участі у системі загальнообов'язкового державного соціального страхування. На даний час позивач не набув пенсійного віку та зобов'язаний сплачувати єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування відповідно до Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування". Просив постанову суду першої інстанції скасувати та прийняти нову постанову, якою відмовити в задоволенні позовних вимог.

Представник відповідача в судовому засіданні доводи викладені в апеляційній скарзі підтримав, вважає, що постанова суду першої інстанції винесена з порушенням норм матеріального та процесуального права, апеляційну скаргу обґрунтованою та такою що підлягає задоволенню.

Представник позивача у судове засідання не з'явися, про час, дату та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, що дає суду право провести апеляційний перегляд справи у його відсутність.

Відповідно до ч.1 ст. 195 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

Колегія суддів, заслухавши суддю - доповідача, представника відповідача, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, встановила наступне.

Судами першої та апеляційної інстанції встановлено, що ОСОБА_3 зареєстрований як фізична особа-підприємець, перебуває на обліку як платник податків, зареєстрований як платник єдиного податку (а.с. 10 - 15).

Відповідно до пенсійного посвідчення № НОМЕР_1 виданого Пенсійним фондом України 29.07.2011р., позивач є пенсіонером за віком з 2011 року, вид пенсії, який отримає - за віком.(а.с.16)

Управлінням пенсійного фонду України в м. Вугледарі Донецької області було винесено рішення № 252 від 12.04.2013р. про застосування штрафних санкцій в сумі 170,00 грн. за неподання звіту по єдиному соціальному внеску та вимогу про сплату недоїмки у відношенні фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 від 03.05.2013р. № ф-154 на суму 7 464,68 грн. (а.с. 18).

Статтею 19 Конституції України встановлено, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.

Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Правовідносини, що склалися між сторонами, регулюються нормами Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування"від 08.07.2010 року № 2464-VI, Законом України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування"№1058-ІV від 09.07.2003 року (далі Закон №1058), Законом України "Про пенсійне забезпечення"№1788-ХІІ від 05.11.1991 р. (далі Закон № 1788).

Відповідно до статті 1 Закону України "Про пенсійне забезпечення" громадяни України мають право на державне пенсійне забезпечення за віком, по інвалідності, у зв'язку з втратою годувальника та в інших випадках, передбачених цим Законом.

Відповідно до ст. 2 цього Закону за цим Законом призначаються трудові пенсії: за віком; по інвалідності; в разі втрати годувальника; за вислугу років.

Статтею 1 Закону №1058 "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" визначене поняття "пенсія"- як, щомісячна пенсійна виплата в солідарній системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, яку отримує застрахована особа в разі досягнення нею передбаченого цим Законом пенсійного віку чи визнання її інвалідом, або отримують члени її сім'ї у випадках, визначених цим Законом.

Відповідно до ч.1 ст. 9 Закону №1058 за рахунок коштів Пенсійного фонду в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати: 1) пенсія за віком; 2) пенсія по інвалідності внаслідок загального захворювання (у тому числі каліцтва, не пов'язаного з роботою, інвалідності з дитинства); 3) пенсія у зв'язку з втратою годувальника.

Згідно ст. 26 Закону №1058 особи мають право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років та наявності страхового стажу не менше 15 років.

Відповідно до пункту 4 частини 1 статті 4 Закону № 2464 "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" платниками єдиного внеску є фізичні особи - підприємці, в тому числі ті, які обрали спрощену систему оподаткування, та члени сімей цих осіб, які беруть участь у провадженні ними підприємницької діяльності.

Відповідно до ч.2 ст.6 Закону № 2464 платник єдиного внеску зобов'язаний: своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок; вести облік виплат (доходу) застрахованої особи та нарахування єдиного внеску за кожним календарним місяцем і календарним роком, зберігати такі відомості в порядку, передбаченому законодавством; подавати звітність до територіального органу Пенсійного фонду у строки, в порядку та за формою, встановленими Пенсійним фондом за погодженням з відповідними фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування та центральним органом виконавчої влади.

Згідно з частиною 8 статті 9 Закону № 2464 платники єдиного внеску зобов'язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за відповідний базовий звітний період, не пізніше 20 числа місяця, що настає за базовим звітним періодом. Єдиний внесок підлягає сплаті незалежно від фінансового стану платника, як передбачено частиною 12 статті 9 Закону № 2464.

Статтею 4 Закону № 2464 , визначено, що особи, зазначені у пункті 4 частини першої цієї статті, які обрали спрощену систему оподаткування, звільняються від сплати за себе єдиного внеску, якщо вони є пенсіонерами за віком або інвалідами та отримують відповідно до закону пенсію або соціальну допомогу. Такі особи можуть бути платниками єдиного внеску виключно за умови їх добровільної участі у системі загальнообов'язкового державного соціального страхування.

Як вже було вище зазначено відповідно до матеріалів справи, позивач є пенсіонером за віком, є фізичною особою - підприємцем перебуває на спрощеній системі оподаткування, договорів про добровільну участь у системі загальнообов'язкового державного соціального страхування не укладав тобто відноситься до осіб на яких розповсюджується зазначена стаття. Посилання відповідача на необхідність досягнення позивачем пенсійного віку та неможливість застосування зазначеної статті на осіб яким призначена пенсія на пільгових умовах є незмістовними, оскільки в зазначеній нормі законодавцем визначено особу яка звільняється від сплати єдиного внеску - яка здобула статус пенсіонера за віком, в зазначеній нормі не виключені особи, які є пенсіонерами та отримують пенсію за віком на пільгових умовах, законодавець взагалі не ставить в залежність звільнення від сплати єдиного внеску від того, чи досягла особа пенсійного віку встановленого ст. 26 Закону №1058 .

На підставі вищезазначеного, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції правомірно дійшов висновку про визнання недійсним рішення Управління Пенсійного фонду України в м. Вугледарі Донецької області № 252 від 12.04.2013р. та вимоги від 03.05.2013р. № ф-154.

На підставі викладеного, судова колегія робить висновок, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, що є підставою для залишення апеляційної скарги без задоволення, а судового рішення без змін, оскільки доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції.

Керуючись ст. ст. 195, 196, 198, 200, 205, 206 Кодексу адміністративного судочинства України,-

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в м.Вугледарі Донецької області на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 17 липня 2013 р. у справі № 805/8400/13-а залишити без задоволення.

Постанову Донецького окружного адміністративного суду від 17 липня 2013 р. у справі № 805/8400/13-а залишити без змін.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили до Вищого адміністративного суду України, а в разі складення в повному обсязі - з дня складення в повному обсязі.

Повний текст складено та підписано колегією суддів 12 вересня 2013 року

Головуючий Е.Г. Казначеєв

Судді В.Г. Яманко

І.А. Васильєва