Вирок № 33493694, 16.09.2013, Новобаварський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Жовтневий районний суд м. Харкова)

Справа №639/7290/13-к

Провадження №1-кп/639/309/2013

В И Р О К

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 вересня 2013 року м.Харків

Жовтневий районний суд м.Харкова у складі:

головуючого судді - Курила В.О.,

при секретарі судового засідання - Машура Г.І.,

за участю: прокурора - Ніхаєнка С.А.,

потерпілої - ОСОБА_1,

обвинуваченого - ОСОБА_2,

розглянувши у підготовчому судовому засіданні в залі суду в м.Харкові кримінальне провадження, внесене в ЄРДР за №12013220500001278 від 30 квітня 2013 року, згідно якого:

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженець м.Харкова, українець, громадянин України, з середньою освітою, не працюючий, не одружений, раніше неодноразово судимий, останній раз 10.04.2009 року Жовтневим районним судом м.Харкова за ч.2 ст.185, ч.2 ст.15 ч.2 ст.185, ч.3 ст.185, 70 КК України до 4 років позбавлення волі, не зареєстрований, фактично мешкає за адресою: АДРЕСА_1,

обвинувачується у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.185 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

21.04.2013 року о 15 годині 17 хвилин гр. ОСОБА_2 шляхом вільного доступу зайшов до приміщення спортивного клубу "Нео", розташованого за адресою: м.Харків, вул.Жовтневої революції, 106, звідки з приміщення спортивного залу, таємно викрав програвач касет та компакт-дисків фірми "LG" моделі LPC54, що належить громадянці ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_4. Після скоєння крадіжки ОСОБА_2 з місця події зник, а викрадене майно звернув на свою користь, віднісши додому за адресою: АДРЕСА_1, де і зберігав до моменту виявлення та вилучення його співробітниками міліції. Вартість викраденого майна згідно судово-товарознавчої експертизи №1731 від 12.06.2013 року складає 161 грн., чим спричинив потерпілій ОСОБА_1, матеріальну шкоду на загальну суму 161 грн.

Таким чином, своїми діями ОСОБА_2 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч.2 ст.185 КК України, тобто таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинене повторно.

22 серпня 2013 року між потерпілою ОСОБА_1 та підозрюваним ОСОБА_2 на підставі ст.ст. 468, 469, 471 КПК України укладена угода про примирення. Згідно з укладеною угодою ОСОБА_2 повністю визнав свою винуватість у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч.2 ст.185 КК України, тобто таємного викрадання чужого майна (крадіжка), вчиненого повторно. Під час досудового розслідування підозрюваний ОСОБА_2 заподіяну шкоду потерпілій ОСОБА_1 відшкодував у повному обсязі.

Сторонами погоджено, що при затвердженні угоди ОСОБА_2 буде призначено покарання за ч.2 ст.185 КК України у вигляді 3 (трьох) років позбавлення волі, із звільненням на підставі ст.75 КК України від відбування покарання з іспитовим строком на 1 (один) рік 6 (шість) місяців та встановленням обов'язків, що передбачені п.3, 4 ч.1 ст.76 КК України.

Розглядаючи питання про затвердження угоди про примирення, суд виходить з наступних обставин.

Згідно п.1 ч.3 ст.314 КПК України, у підготовчому судовому засіданні суд має право прийняти, зокрема, рішення про затвердження угоди.

Вимогами ч.3 ст.469 КПК України встановлено, що угода про примирення між потерпілим та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена у провадженні щодо кримінальних проступків, злочинів невеликої чи середньої тяжкості та у кримінальному провадженні у формі приватного обвинувачення.

Судом встановлено, що обвинувачений ОСОБА_2 беззаперечно визнав свою винуватість у вчиненні інкримінованому йому органами досудового слідства злочині та погоджується на призначення узгодженого покарання.

Злочин, у вчиненні якого обвинувачений ОСОБА_2 визнав себе винуватим, відповідно до статті 12 КК України є злочином середньої тяжкості. Потерпіла під час підготовчого судового засідання просила суд затвердити угоду. Отже, в даному кримінальному провадженні можливе укладання угоди про примирення.

Суд зазначає, що зміст угоди відповідає вимогам ст.471 КПК України та положенням закону, зокрема вимогам ст.ст.65, 75, 76, 185 КК України, правова кваліфікація кримінального правопорушення є правильною, умови угоди не суперечать інтересам суспільства, не порушують права, свободи чи інтереси сторін або інших осіб, сторони добровільно уклали угоду про примирення та примирилися, зобов'язання взяті за угодою обвинуваченим можуть бути виконані повністю, наявні фактичні підстави для визнання винуватості. Судом не встановлені підстави для відмови у затвердженні угоди, що передбачені ч.7 ст.474 КПК України.

Суд переконався, що обвинувачений цілком розуміє права, передбачені ч.5 ст.474 КПК України. Обвинувачений та потерпіла розуміють наслідки укладення та затвердження даної угоди, визначені ст.473 КПК України, зокрема обмеження права на оскарження вироку згідно з положеннями статей 394 і 424 КПК України та відмова обвинуваченого від здійснення прав, передбачених пунктом 1 частини 5 статті 474 КПК України, а потерпілим - права вимагати в подальшому притягнення обвинуваченого до кримінальної відповідальності за відповідне кримінальне правопорушення і змінювати розмір вимог про відшкодування шкоди.

Обставиною, що пом'якшує покарання ОСОБА_2 відповідно до ст.66 КК України є щире каяття у скоєному злочині. Обставин, які обтяжують покарання ОСОБА_2 відповідно до ст.67 КК України судом не встановлено.

Вивченням особи ОСОБА_2 встановлено, що він на обліку у лікарів-психіатра та нарколога не перебуває, за місцем проживання характеризується посередньо, раніше судимий.

Суд зазначає, що узгоджені сторонами вид і міра покарання відповідають ступеню тяжкості вчиненного злочину та даним про особу обвинуваченого, у зв'язку з чим суд дійшов висновку про наявність підстав для затвердження угоди про примирення. Також суд вважає за необхідне покласти на ОСОБА_2 обов'язки, що передбачені п.п. 3, 4 ч.1 ст.76 КК України.

Судові витрати по справі суд стягує з ОСОБА_2 відповідно до ст.124 КПК України.

Долю речових доказів необхідно вирішити відповідно до вимог ст.100 КПК України.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 314, 373, 374, 475 КПК України, суд -

УХВАЛИВ:

Затвердити угоду про примирення від 22 серпня 2013 року по кримінальному провадженню №12013220500001278, укладену між потерпілою ОСОБА_1 та обвинуваченим ОСОБА_2.

ОСОБА_2 визнати винним у вчинені злочину, передбаченого ч.2 ст.185 КК України та призначити йому узгоджене сторонами покарання у вигляді 3 (трьох) років позбавлення волі.

На підставі ст.75 КК України звільнити ОСОБА_2 від відбування покарання у вигляді позбавлення волі з випробуванням з іспитовим строком на 1 (один) рік 6 (шість) місяців, поклавши на нього зобов'язання передбачені п.п. 3, 4 ч.1 ст.76 КК України, а саме: повідомляти органи кримінально-виконавчої інспекції про зміну місця проживання, роботи або навчання; періодично з'являтися для реєстрації в кримінально-виконавчу інспекцію.

Стягнути з ОСОБА_2 процесуальні витрати за проведену у кримінальному проводженні судово-товарознавчу експертизу в розмірі 293 (двісті дев'яносто три) гривні 40 копійок, шляхом перерахування їх на р/р НДЕКЦ при ГУМВС України в Харківській області, код ОКПО 25574728, р/р №31419544700005, код банку 37999680, МФО 851011, установа банку УДКС України в Комінтернівському районі м.Харкова, код доходів 24060300, з відміткою виду платежу "за експертні послуги" (к/п, а.с.35).

Речовий доказ - програвач касет та компакт-дисків фірми "LG" моделі LPC-54 - повернути ОСОБА_1 як законному власнику.

Вирок може бути оскаржений, з підстав, передбачених статтею 394 КПК України до Апеляційного суду Харківської області через Жовтневий районний суд м.Харкова протягом 30 днів з дня його проголошення.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку суду. Копію вироку негайно після його проголошення вручити прокурору, обвинуваченому та потерпілій.

Суддя В.О.Курило