Ухвала суду № 33493067, 09.09.2013, Севастопольський апеляційний адміністративний суд

Копія

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

Іменем України

Справа № 801/5581/13-а

09.09.13 м. Севастополь

Севастопольський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Іщенко Г.М.,

суддів Дадінської Т.В. ,

Мунтян О.І.

секретар судового засідання Бондаренко К.С.

за участю сторін:

представник позивача, Товариства з обмеженою відповідальністю "Піар Медіакрим"- Гурьєв Сергій Сергійович, довіреність № 7 від 04.06.13

представник відповідача, Державної податкової інспекції у місті Сімферополі Автономної Республіки Крим Державної податкової служби- Ільїна Марія Валеріївна, довіреність № 33/10 від 22.08.13

директор, Товариства з обмеженою відповідальністю "Піар Медіакрим"- Шибаєв Олександр Анатолійович,

розглянувши апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у місті Сімферополі Автономної Республіки Крим Державної податкової служби на постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим (суддя Маргарітов М.В. ) від 17.06.13 у справі № 801/5581/13-а

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Піар Медіакрим" (вул. Проїзна, 32, місто Сімферополь, Автономна Республіка Крим,95006)

до Державної податкової інспекції у місті Сімферополі Автономної Республіки Крим Державної податкової служби (вул. М. Залки, 1/9, місто Сімферополь, Автономна Республіка Крим,95053)

про визнання протиправним та скасування наказу, скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИВ:

Постановою Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 17.06.2013 адміністративний позов задоволено: визнано протиправним та скасовано наказ Державної податкової інспекції у місті Сімферополі Автономної Республіки Крим Державної податкової служби від 15.02.2013 №757 «Про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю "Піар Медіакрим", визнані протиправними та скасовані податкові повідомлення - рішення Державної податкової інспекції у місті Сімферополі Автономної Республіки Крим Державної податкової служби №0000541504 від 20.03.2013, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на загальну суму 32706,25грн., в тому числі по основному платежу 26165,00 грн., по штрафних санкціях 6541,25грн. та №0003651501 від 20.03.2013, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств на загальну суму 30090,00 грн., в тому числі по основному платежу 30090,00грн., вирішено питання про судові витрати.

Не погодившись з даним рішенням суду, Державна податкова інспекція у місті Сімферополі Автономної Республіки Крим Державної податкової служби звернулася з апеляційною скаргою, в якій просить постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 17.06.2013 скасувати та прийняти нове рішення по справі, яким в задоволенні адміністративного позову відмовити.

Колегія суддів, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування Окружним адміністративним судом Автономної Республіки Крим норм матеріального та процесуального права, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, Товариство з обмеженою відповідальністю «Піар Медіакрим» (далі-позивач) звернулося до суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у місті Сімферополі Автономної Республіки Крим Державної податкової служби (далі-відповідач) з вимогами про визнання протиправним та скасування наказу відповідача від 15.02.2013 №757 та скасування податкових повідомлень - рішень від 20.03.2013: №0003651501 та №0000541504.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на протиправність висновків результатів перевірки, внаслідок чого були прийняті оскаржувані податкові повідомлення-рішення, з огляду на відсутність з боку позивача порушень Податкового кодексу України при формуванні ним податкового кредиту з податку на додану вартість та матеріальних витрат при здійсненні господарських відносин з ПП «Скипер». Також позивач вказує на протиправність наказу відповідача від 15.02.2013 №757, яким було призначено проведення перевірки, через відсутність встановлених Податковим кодексом України підстав для видання такого наказу.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції дійшов висновку про наявність підстав для визнання оскаржуваного наказу відповідача протиправним та його скасування, а відповідно, податкові повідомлення-рішення від 20.03.2013: №0003651501 та №0000541504, прийняті відповідачем за наслідком такої перевірки, не можуть бути визнані такими, що прийняті на підставі, у межах повноважень та у спосіб визначений чинним законодавством.

Із такими висновками суду першої інстанції погоджується колегія суддів, оскільки вони відповідають фактичним обставинам справи та вимогам матеріального права, що регулює спірні правовідносини.

Відповідно до статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, завданням адміністративного судочинства України є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень. До адміністративних суддів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.

Кожному гарантується право на захист його прав, свобод та інтересів незалежним і неупередженим судом (стаття 6 Кодексу адміністративного судочинства України).

Відповідно до частини першої статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Отже, згідно з вищенаведеними нормами права, позивач має право звернутися до адміністративного суду з позовом, якщо він вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю відповідача (суб'єкта владних повноважень) порушено його права, свободи чи інтереси у сфері публічно-правових відносин. При цьому, обставину дійсного (фактичного) порушення прав, свобод чи інтересів позивача має довести належними та допустимими доказами саме відповідач.

Відповідно до частини першої статті 69 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

При апеляційному перегляді справи встановлено, що 20.03.2013 відповідачем прийняті податкові повідомлення-рішення: №0003651501 та №0000541504, передумовою прийняття яких став акт №1454/15.4/37593938 від 04.03.2013 документальної невиїзної позапланової перевірки позивача з питань дотримання вимог податкового законодавства при визначенні податку на прибуток та податку на додану вартість по взаємовідносинам з ПП «Скипер», за жовтень 2011 року - грудень 2011 року.

Як вбачається з доводів апеляційної скарги, підставою для проведення перевірки стало відправлення на адресу позивача 08.01.2013 запиту "Про надання інформації та її документального підтвердження" за вих.№139/10/15-4 та наказ начальника відповідача від 15.02.2013 №757, відповідно до статті 20, підпункту 78.1.1 пункту 78.1 статті 78, пункту 79.1 статті 79 Податкового кодексу України.

Із такими доводами відповідача колегія суддів не погоджується з огляду на наступне.

Документальна позапланова виїзна перевірка здійснюється за наявності, в тому числі (підпункт 78.1.1) таких обставин: за наслідками перевірок інших платників податків або отримання податкової інформації виявлено факти, що свідчать про можливі порушення платником податків податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов'язковий письмовий запит органу державної податкової служби протягом 10 робочих днів з дня отримання запиту (стаття 78 Податкового кодексу України).

Відповідно до частин першої та четвертої статті 70 Кодексу адміністративного судочинства України належним є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору.

Судом першої інстанції безперечно встановлено, що позивачем зазначеного запиту від відповідача отримано не було, до того ж, що не враховано заявником апеляційної скарги, через це позивач звертався до Державної податкової служби в Автономній Республіці Крим із скаргою від 06.03.2013 за вих. №1, про незаконність наказу про проведення перевірки №757 від 15.02.2013 через вказані обставини, а відповідачем у порядку частини другої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України не надані належні докази направлення відповідачем позивачу обов'язкового письмового запиту передбаченого підпунктом 78.1.1. пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України.

Поза увагою заявника апеляційної скарги залишився той факт, що відсутність направлення відповідачем запиту вказує на невиконання ним положень Податкового кодексу України, вказує на відсутність у відповідача підстав для прийняття рішення про призначення та проведення перевірки відносно позивача на підставі підпункту 78.1.1. пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України

Заявником апеляційної скарги не враховано, що наказ №757 від 15.02.2013 на проведення відповідної перевірки та повідомлення про її проведення від 15.02.2013 за №486/15.9 були отримані позивачем 25.02.2013, тобто, після проведення перевірки, яка проводилась відповідачем з 19.02.2013 на протязі 5 робочих днів.

Поза увагою заявника апеляційної скарги залишився той факт, що документи вважаються належним чином врученими, якщо вони надіслані за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручені платнику податків або його законному чи уповноваженому представникові, що повністю відповідає приписам пункту 42.2. статті 42 Податкового кодексу України.

Отже, на час проведення перевірки - з 19.02.2013 на протязі 5 робочих днів, позивач не отримав ані копію наказу, ані повідомлення про проведення перевірки.

Відповідачем не надані докази отримання вказаного наказу та повідомлення позивача саме до початку проведення перевірки.

Судом першої інстанції безперечно встановлено, що операції з даним контрагентом мали реальний характер, в результаті них були придбані послуги, які були використані у господарській діяльності позивача.

Відповідно до частини першої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Згідно з частиною другою статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

У порушенні вимог частини першої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України, відповідачем не доведено обставини, на яких ґрунтуються його заперечення.

Оцінюючи дії Державної податкової інспекції у місті Сімферополі Автономної Республіки Крим Державної податкової служби щодо прийняття спірних повідомлень-рішень, суд повинен керуватися вимогами частини третьої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України та перевіряти, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Стаття 19 Конституції України зобов'язує орган влади діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією та законами України.

Отже, "на підставі"означає, що суб'єкт владних повноважень повинний бути утворений у порядку, визначеному Конституцією та законами України та зобов'язаний діяти на виконання закону, за умов та обставин, визначених ним.

Отже, "у межах повноважень"означає, що суб'єкт владних повноважень повинен вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов'язків, встановлених законами.

Отже, "у спосіб"означає, що суб'єкт владних повноважень зобов'язаний дотримуватися встановленої законом процедури вчинення дії, і повинен обирати лише встановлені законом способи правомірної поведінки при реалізації своїх владних повноважень.

Враховуючи наведене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що податкові повідомлення-рішення від 20.03.2013: №0003651501 та №0000541504 є протиправними та підлягають скасуванню, оскільки прийняті відповідачем за наслідком такої перевірки, яка не може бути визнана проведеною на підставі, у межах повноважень та у спосіб визначений чинним законодавством, через не направлення відповідачем запиту, що вказує на відсутність у відповідача підстав для прийняття рішення про призначення та проведення перевірки відносно позивача на підставі підпункту 78.1.1. пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України, зокрема, таки факти вказують на протиправність наказу відповідача від 15.02.2013 №757 «Про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ «Піар Медіакрим», та, як наслідок, такий наказ підлягає скасуванню.

Таким чином, відповідач діяв не в порядку статті 19 Конституції України, тобто, не на підставі діючого законодавства України.

Апеляційна скарга не містить доводів, які спростували б висновки суду першої інстанції.

Суд першої інстанції повно та правильно з'ясував характер спірних правовідносин, правильно застосував зазначені норми матеріального права, що підлягають застосуванню, висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, підтверджуються достовірними доказами, дослідженими при розгляді справи.

Доводи апеляційної скарги щодо неправильного застосування норм матеріального та процесуального права висновків суду першої інстанції не спростовують, оскільки ґрунтуються на невірному трактуванні відповідачем наведених правових норм.

Враховуючи те, що посилання відповідача в апеляційній скарзі на порушення судом першої інстанції норм матеріального права не знайшли свого підтвердження при розгляді даної справи, а судом першої інстанції повно та всебічно перевірені надані сторонами докази, дана їм належна оцінка у рішенні, яке належним чином мотивовано і за своїм змістом та формою відповідає вимогам матеріального та процесуального закону, апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а судове рішення - без змін.

Суд першої інстанції вірно встановив фактичні обставини справи, ретельно дослідив наявні докази, дав їм належну оцінку та прийняв законне та обґрунтоване рішення відповідно до вимог матеріального та процесуального права, рішення не може бути змінено чи скасовано з підстав, що викладені в апеляційній скарзі.

Керуючись статтями 195, 196, пунктом 1 частини першої статті 198, статтею 200, пунктом 1 частини першої статті 205, статтями 206, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у місті Сімферополі Автономної Республіки Крим Державної податкової служби залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 17.06.2013 у справі № 801/5581/13-а залишити без змін.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України в порядку та строки, передбачені статтею 212 Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст судового рішення виготовлений 16 вересня 2013 р.

Головуючий суддя підпис Г.М. Іщенко

Судді підпис Т.В. Дадінська

підпис О.І. Мунтян

З оригіналом згідно

Головуючий суддя Г.М. Іщенко