Постанова № 33493010, 04.09.2013, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

04 вересня 2013 року Справа №810/4329/13-а

Суддя Київського окружного адміністративного суду -Брагіна О.Є.;

при секретарі судового засідання -Луценко К.Ю.;

за участю:

представника позивача-Сторчака С.П. (довіреність б/н від 03.09.2013 р.);

представника відповідача- не з'явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу:

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Гідрокор Плюс"

до державної податкової інспекції в Обухівському районі ГУ Міністерства доходів і зборів України

про скасування податкового повідомлення-рішення №0001192201 від 06.08.2013 р. та визнання протиправними дій,

в с т а н о в и в:

товариство з обмеженою відповідальністю «Гідрокор Плюс» звернулося до суду з позовними вимогами до державної податкової інспекції в Обухівському районі ГУ Міністерства доходів та зборів України у Київській області. Свої вимоги обґрунтовує тим, що дії податкового органу, які виявилися у винесенні податкового повідомлення-рішення №0001192201 від 06.08.2013 р. про застосування штрафних (фінансових) санкцій є протиправними. За твердженням позивача, проведена перевірка здійснена з порушенням норм ПК України та зазначає, що Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо усунення обмежень у провадженні господарської діяльності» від 20.06.2013 р. №353-VII КАСУ доповнено ст.183-6 частиною 1, якою встановлена необхідність підтвердження рішення суб'єкта владних повноважень, оскільки таке підтвердження не було одержано, тому податкове-повідомлення-рішення підлягає скасуванню.

Ухвалою судді Київського окружного адміністративного суду відкрито провадження в адміністративній справі, справу призначено до судового розгляду.

У судовому засіданні представник позивача заявлені вимог підтримав з підстав, викладених у позовній заяві, просив позов задовольнити.

Уповноважений представник відповідача у судове засідання не з'явився, про дату та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, про причини неприбуття суд не повідомив, заяв чи клопотань про розгляд справи за його відсутності не надав.

На підставі ч.4 ст.128 КАСУ, суд здійснив розгляд даної справи за відстуності відповідача.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши письмові докази у справі, суд встановив наступне:

позивач зареєстрований Обухівською районною державною адміністрацією Київської області 18.04.2012 р., згідно виписки із ЄДР за №13421020000002716, перебуває на податковому обліку з 20.04.12 р. за №3585, у періоді, що перевірявся був платником ПДВ.

В липні 2013 р., відповідачем, на підставі наказу від 04.07.2013 р., виданого начальником ДПІ в Обухівському районі ГУ Міндоходів у Київській області, а також відповідно до положень п.п.75.1.2 п.75.1 ст.75, п.79.1-79.2 ст.79 ПК України було проведено документальну позапланову невиїзну перевірку ТОВ «Гідрокор Плюс» з питань правильності нарахування, повноти і своєчасності сплати податку на додану вартість з ТОВ «Аделард» та «Айпі Сервіс».

Про проведення камеральної перевірки податковим органом позивач був поставлений до відома повідомлення №50 від 04.07.2013 р. разом із копією наказу від 04.07.2013 р. №8 про проведення перевірки, яке вручене під розписку заступнику директора ТОВ «Гідрокор Плюс» Єсаулову О.В., з відома якого і була проведена перевірка.

За наслідками проведеної перевірки було складено акт №935/220/37909953 від 17.07.2013 р., яким виявлено порушення п.185.1 ст.185, п.188.1 ст.188, п.187.1 ст.187, п.198.2-198.3, 198.6 ст.198, п.200.1 ст.200, п.201.6-201.7 ст.201 ПК України.

На підставі висновків акту перевірки прийняте податкове повідомлення-рішення №0001192201 від 06.08.2013 р., яким позивачу визначено грошове зобов'язання з ПДВ у розмірі 5001 грн. та застосовано штрафну (фінансову) санкцію у сумі 1250,25 грн.

Надаючи правової оцінки відносинам, що склалися між сторонами суд зазначає:

згідно з п.п. 75.1.2 п. 75.1 ст. 75 ПКУ документальною позаплановою перевіркою вважається перевірка, що не передбачається у плані роботи органу ДПС і проводиться за наявності хоча б однієї з обставин, визначених цим Кодексом. При цьому така перевірка може бути як виїзною, так і невиїзною. Документальною невиїзною перевіркою вважається перевірка, що проводиться в приміщенні органу ДПС.

Згідно з нормами Податкового кодексу України запроваджено нові обставини для проведення документальних позапланових перевірок, що забезпечують рівність усіх платників перед законом. Серед зазначених обставин, зокрема, такі: платником податків подано до органу ДПС уточнюючий розрахунок з відповідного податку за період, який уже перевірявся; щодо платника податку подано скаргу про ненадання ним податкової накладної покупцю або про порушення правил заповнення податкової накладної у разі ненадання таким платником податків пояснень і документального підтвердження на письмовий запит органу ДПС протягом 10 робочих днів з дня його отримання; отримання інформації про ухилення податковим агентом від оподаткування виплаченої (нарахованої) найманим особам (у тому числі без документального оформлення) заробітної плати, пасивних доходів, додаткових благ, інших виплат і відшкодувань, що підлягають оподаткуванню, в тому числі внаслідок неукладення платником податків трудових договорів з найманими особами згідно із законом, а також здійснення особою господарської діяльності без державної реєстрації. Така перевірка проводиться виключно з питань, що стали підставою для проведення такої перевірки.

Особливістю організації документальної позапланової перевірки є те, що право на проведення такої перевірки платника податків надається органам ДПС лише у разі, коли йому до початку проведення перевірки вручено під розписку копію наказу про проведення документальної позапланової перевірки.

Тривалість проведення документальних позапланових перевірок відповідно до ст. 82 ПКУ не повинна перевищувати: 15 робочих днів - для великих платників податків; 5 робочих днів - для суб'єктів малого підприємництва; 10 робочих днів - для інших платників податків. Продовження строків таких перевірок можливе за рішенням керівника податкового органу не більш як на: 10 робочих днів - для великих платників податків; 2 робочих дні - для суб'єктів малого підприємництва; 5 робочих днів - для інших платників податків.

Згідно з п. 85.2 ст. 85 ПКУ після початку документальної перевірки платник податків зобов'язаний надати посадовим (службовим) особам органів ДПС у повному обсязі всі документи, що належать або пов'язані з предметом перевірки.

Щодо порядку оформлення органами ДПС результатів документальної позапланової перевірки, то акт (довідка) документальної позапланової як виїзної, так і невиїзної перевірки складається у двох примірниках, підписується посадовими особами органу ДПС, які проводили перевірку та реєструється в органі ДПС протягом п'яти робочих днів з дня, що настає за днем закінчення установленого для проведення перевірки строку (для платників податків, які мають філії та/або перебувають на консолідованій сплаті, - протягом 10 робочих днів). При цьому один примірник акта або довідки про результати документальної виїзної перевірки у день його підписання або відмови від підписання вручається або надсилається платнику податків чи його законному представнику, а акт (довідка) документальної невиїзної перевірки після його реєстрації вручається платнику податків або його законним представникам особисто.

Отже, нормами Податкового кодексу встановлено чіткий порядок організації та проведення органами ДПС документальної позапланової перевірки, яка повинна здійснюватися з дотриманням усіх процедур, передбачених цим Кодексом.

Позивач стверджує, що оформлене за результатами проведеної перевірки рішення підлягає скасуванню з огляду на те, що відповідачем у судовому порядку не було підтверджено обґрунтуваність вжиття заходів реагування під час здійснення державного нагляду у сфері господарської діяльності.

З огляду на викладене суд зазначає, що з 01.07. 2013 р. набули чинності зміни до частини п'ятої статті 4 та частини сьомої статті 7 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності", внесені Законом України від 02.10.2012 № 5404-VI. Так, частина п'ята статті 4 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" викладається у новій редакції, зокрема, «повне або часткове зупинення виробництва (виготовлення) або реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг допускається за постановою адміністративного суду, ухваленою за результатами розгляду позову органу державного нагляду (контролю) щодо застосування заходів реагування. Вжиття інших заходів реагування, передбачених законом, допускається за вмотивованим письмовим рішенням керівника органу державного нагляду (контролю) чи його заступника, а у випадках, передбачених законом, - із наступним підтвердженням обґрунтованості вжиття таких заходів адміністративним судом».

Відтепер провадження у справах щодо підтвердження обґрунтованості вжиття суб'єктами владних повноважень заходів реагування на виявлені під час здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності порушення вимог законодавства у разі, якщо необхідність такого підтвердження передбачена законом, здійснюється на підставі адміністративного позову суб'єкта владних повноважень, яким ужито відповідних заходів реагування. Тобто, контролюючий орган не має права без рішення суду зупинити діяльність підприємства. Якщо контролюючий орган виносить рішення про вжиття інших заходів реагування за результатами перевірок (наприклад щодо застосування штрафних санкцій, винесення приписів про усунення недоліків тощо), то він зобов'язаний звернутися до суду для підтвердження такого рішення. Ці випадки повинні бути встановлені галузевими законами.

Відповідні зміни внесено у Закон України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» від 05.04.2007 р. № 877-V. Зокрема його доповнено положеннями, на підставі яких заходи реагування, обґрунтованість яких має бути підтверджена адміністративним судом, не застосовуються, а відповідний розпорядчий документ підлягає негайному скасуванню органом державного нагляду (контролю).

Станом на день розгляду справи відсутнє законодавче визначення такої підстави, як звернення податкового органу для підтвердження прийнятого податкового повідомлення-рішення, а відтак цей обов'язок на відповідача не розповсюджується у даному випадку.

Перевіривши дії податкового органу на предмет їх відповідності нормам чинного законодавства, суд знаходить їх правомірними, а позовні вимоги такими, що не підлягають задоволенню.Керуючись статтями 11, 14, 70, 71, 72, 86, 94, 159-163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

п о с т а н о в и в:

У задоволенні адміністративного позову,-відмовити.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано в установлені строки. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга на постанову суду подається до Київського апеляційного адміністративного суду через Київський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя Брагіна О.Є.

Дата виготовлення і підписання повного тексту постанови - 06 вересня 2013 р.