Постанова № 33492932, 09.09.2013, Івано-Франківський окружний адміністративний суд

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"09" вересня 2013 р. Справа № 809/2635/13-a

м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський окружний адміністративний суд у складі:

Судді Тимощука О.Л.

при секретарі Маковійчук С.М.

за участю:

представника позивача - Саранчук І.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду адміністративну справу

за позовом: Коломийської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів в Івано-Франківській області

до відповідача: Коломийської виправної колонії Управління державної пенітенціарної служби в Івано-Франківській області (№ 41)

про стягнення заборгованості в сумі 16938,66 грн.,-

ВСТАНОВИВ:

22 серпня 2013 року Коломийська об'єднана державна податкова інспекція Головного управління Міндоходів в Івано-Франківській області (надалі також - позивач) звернулася в суд з адміністративним позовом до Коломийської виправної колонії Управління державної пенітенціарної служби в Івано-Франківській області (№ 41) (надалі також - відповідач) про стягнення заборгованості в сумі 16938,66 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що за відповідачем обліковується податковий борг за 4 квартал 2012 року та 1 квартал 2013 року, що сформувався в результаті не в повній мірі сплаченого податкового збору за спеціальне використання поверхневих та підземних вод в сумі 16005,49 грн., несплати збору за користування надрами в сумі 626,50 грн., та екологічного податку в сумі 306,67 грн. Враховуючи, що борг в добровільному порядку не сплачений, просить суд стягнути його в судовому порядку.

Представник позивача вимоги викладені в позовній заяві підтримав в повному обсязі. Просив суд позов задовольнити повністю.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, хоч про дату, час та місце судового засідання повідомлявся завчасно та належним чином, про що свідчить рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення (а.с.33). Заяв чи клопотань про відкладення справи чи про розгляд справи без участі уповноваженого представника на адресу суду не поступало. Проте, після розгляду справи по суті на адресу суду надійшов відзив на позов в якому відповідач позовні вимоги та заборгованість визнає повністю, просить справу розглянути без участі представника.

Частиною 4 статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у разі неприбуття відповідача, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин розгляд справи може не відкладатися і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.

За наведених підстав, суд вважає за можливе розглянути справу без участі представника відповідача на підставі наявних у ній доказів.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши письмові докази та інші матеріали справи, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими, а позов підлягає до задоволення з наступних підстав.

Відповідно до витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців від 03.06.2013 року (а.с.24-28), юридична особа - Коломийська виправна колонія Управління державної пенітенціарної служби України в Івано-Франківській області (№41) зареєстрована 29.11.1999 року, згідно із ст. 15 Податкового кодексу України, № 2755-VI від 02.12.2010 року, зі змінами та доповненнями (надалі також - ПК України), відповідач є платником податків та зборів.

Судом встановлено, що заборгованість у відповідача виникла в результаті несплати самостійно задекларованих зобов'язань, зокрема, з наступних податків та зборів.

За спеціальне використання поверхневих та підземних вод, встановлено, що відповідачем подавались до Коломийської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів в Івано-Франківській області: 20.05.2013 року податкова декларація за 2012 рік (а.с.5-7), в якій нарахована сума збору з початку року в розмірі 15933,16 грн., в тому числі 7966,58 грн., до державного бюджету та 7966,58 грн., до місцевого бюджету; податкова декларація; за І квартал 2013 року, в якій визначено 7568,60 грн., збору, в тому числі 3784,30 грн., до державного бюджету та 3784,30 грн., до місцевого бюджету (а.с.8-10). В результаті несплати відповідачем узгоджених податкових зобов'язань в повному обсязі, утворився борг в сумі 16005,49 грн., що підтверджується випискою з облікової картки платника податку (а.с.19).

Щодо збору за користування надрами, відповідачем подано до податкової інспекції: 09.02.2013 року податковий розрахунок з плати за користування надрами для видобування корисних копалин за 4 квартал 2012 року, яким визначено податкове зобов'язання в сумі 304,30 грн. (а.с.11-12), 15.04.2013 року податковий розрахунок за 1 квартал 2013 року, яким визначено зобов'язання в сумі 322,20 грн. (а.с.13-14). В результаті несплати збору утворилась заборгованість в сумі 626,50 грн., що підтверджується даними виписки з облікової картки платника (а.с.20).

Що стосується екологічного податку, відповідачем 29.01.2013 року подано податкову декларацію за 4 квартал 2012 року, яким визначено податок в розмірі 304,69 грн., зокрема за скиди забруднених речовин безпосередньо у водні об'єкти в сумі 303,47 та за розміщення відходів у спеціально відведених для цього місцях чи на об'єктах в сумі 1,22 грн. (а.с.15-16). Також, 15.04.2013 року подано податкову декларацію за 1 квартал 2013 року, якою визначено податок за розміщення відходів у спеціально відведених для цього місцях чи на об'єктах в сумі 1,98 грн. (а.с.17-18). У зв'язку із несплатою податку утворилась заборгованість в загальній сумі 306,67 грн., що прослідковується у виписці з облікової картки платника (а.с.21,22).

У зв'язку із несплатою заборгованості за попередні періоди, відповідачу надсилалася податкова вимога №244 від 20.11.2012 року (а.с.23) з визначеною загальною сумою узгодженого податкового боргу в сумі 3064,60 грн., яка отримана уповноваженою особою відповідача згідно з відміткою на корінці податкової вимоги (а.с.23) та не оскаржувалася. Представник позивача пояснила, що заборгованість визначена в даній вимозі не погашена в повному обсязі, а тому в наступних періодах податкова вимога більше не надсилалася, що передбачено пунктом 59.5 статті 59 ПК України.

Відповідно до статті 67 Конституції України, кожен зобов'язаний сплачувати податки та збори в порядку та в розмірах встановлених законом. Згідно з статтею 68 Конституції України, кожен зобов'язаний неухильно додержуватися Конституції України та законів України.

Відповідно до пункту 323.1. статті 323 ПК України, платниками збору за спеціальне використання води є водокористувачі - суб'єкти господарювання незалежно від форми власності: юридичні особи, їх філії, відділення, представництва, інші відокремлені підрозділи без утворення юридичної особи (крім бюджетних установ), постійні представництва нерезидентів, а також фізичні особи - підприємці, які використовують воду, отриману шляхом забору води з водних об'єктів (первинні водокористувачі) та/або від первинних або інших водокористувачів (вторинні водокористувачі), та використовують воду для потреб гідроенергетики, водного транспорту і рибництва.

Згідно з приписами статті 328 ПК України, базовий податковий (звітний) період для збору за спеціальне використання води дорівнює календарному кварталу. Платники збору обчислюють суму збору наростаючим підсумком з початку року та складають податкові декларації за формою, встановленою в порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу. Податкові декларації збору подаються платниками збору контролюючим органам у строки, визначені для квартального податкового (звітного) періоду, за місцем податкової реєстрації. Збір сплачується платниками збору у строки, визначені для квартального податкового (звітного) періоду, за місцем податкової реєстрації.

Відповідно до пункту 4 частини 1 статті 29 Бюджетного кодексу України, № 2456-VI від 08.07.2010 року, до доходів Державного бюджету України включаються доходи бюджету, 50 відсотків збору за спеціальне використання води.

Зі змісту правових норм випливає, що збір за спеціальне використання поверхневих вод справляється до державного бюджету та місцевих бюджетів рівними частками.

Згідно із статтею 262 ПК України, плата за користування надрами - загальнодержавний платіж, який справляється у вигляді, також, плати за користування надрами для видобування корисних копалин.

Підпунктом 263.1.1 пункту 263.1 статті 263 ПК України встановлено, що платниками плати за користування надрами для видобування корисних копалин є суб'єкти господарювання, у тому числі громадяни України, іноземці та особи без громадянства, зареєстровані відповідно до закону як підприємці, які набули права користування об'єктом (ділянкою) надр на підставі отриманих спеціальних дозволів на користування надрами (далі - спеціальний дозвіл) в межах конкретних ділянок надр з метою провадження господарської діяльності з видобування корисних копалин, у тому числі під час геологічного вивчення (або геологічного вивчення з подальшою дослідно-промисловою розробкою) в межах зазначених у таких спеціальних дозволах об'єктах (ділянках) надр.

Згідно з підпунктом 263.11.1 пункту 263.11 статті 263 ПК України, платник плати за користування надрами для видобування корисних копалин до закінчення граничного строку подання податкових розрахунків, визначеного розділом II цього Кодексу, та за формою, встановленою відповідно до статті 46 цього Кодексу, подає за податковий (звітний) період, що дорівнює календарному кварталу податкові розрахунки з плати за користування надрами для видобування корисних копалин до контролюючого органу.

Підпунктом 263.12.1 пункту 263.12 статті 263 ПК України передбачено, що платник плати за користування надрами для видобування корисних копалин протягом десяти календарних днів після закінчення граничного строку подання податкового розрахунку за податковий (звітний) період сплачують податкові зобов'язання у сумі, визначеній в розрахунку з плати, поданому ними контролюючому органу.

Відповідно до пункту 240.1 статті 240 ПК України, платниками податку є суб'єкти господарювання, юридичні особи, що не провадять господарську (підприємницьку) діяльність, бюджетні установи, громадські та інші підприємства, установи та організації, постійні представництва нерезидентів, включаючи тих, які виконують агентські (представницькі) функції стосовно таких нерезидентів або їх засновників, під час провадження діяльності яких на території України і в межах її континентального шельфу та виключної (морської) економічної зони здійснюються, зокрема, скиди забруднюючих речовин безпосередньо у водні об'єкти, розміщення відходів (крім розміщення окремих видів (класів) відходів як вторинної сировини, що розміщуються на власних територіях (об'єктах) суб'єктів господарювання).

Пунктом 250.1 та 250.2 статті 250 ПК України передбачено, що базовий податковий (звітний) період по екологічному податку дорівнює календарному кварталу. Платники податку складають податкові декларації за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу, подають їх протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) кварталу, до контролюючих органів та сплачують податок протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем граничного строку подання податкової декларації.

Згідно з пунктом 46.1 статті 46 ПК України, Податкова декларація, розрахунок (далі - податкова декларація) - документ, що подається платником податків (у тому числі відокремленим підрозділом у випадках, визначених цим Кодексом) контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов'язання, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку.

Пунктом 49.18 статті 49 ПК України передбачено, податкові декларації, крім випадків, передбачених цим Кодексом, подаються за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює, в тому числі, календарному кварталу або календарному півріччю (у тому числі в разі сплати квартальних або піврічних авансових внесків) - протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу (півріччя).

У відповідності до пункту 54.1 статті 54 ПК України, крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою.

Згідно з пунктом 57.1 статті 57 ПК України, платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Зі змісту статті 59 ПК України випливає, у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку , визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Податкова вимога надсилається (вручається) також платникам податків, які самостійно подали податкові декларації, але не погасили суми податкових зобов'язань у встановлені цим Кодексом строки, без попереднього надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

У разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення.

Підпунктом 16.1.4 пункту 16.1 статті 16 Податкового кодексу України визначено, що платник податків зобов'язаний, зокрема сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Пунктом 14.1.175 Податкового кодексу України визначено, що податковий борг - сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

Статтею 87 Податкового кодексу України визначено, що джерелами самостійної сплати грошових зобов'язань або погашення податкового боргу платника податків є будь-які власні кошти, у тому числі ті, що отримані від продажу товарів (робіт, послуг), майна, випуску цінних паперів, зокрема корпоративних прав, отримані як позика (кредит), та з інших джерел, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею, а також суми надміру сплачених платежів до відповідних бюджетів.

Джерелами погашення податкового боргу платника податків є будь-яке майно такого платника податків з урахуванням обмежень, визначених цим Кодексом, а також іншими законодавчими актами.

Згідно із п. 95.3. ст. 95 Податкового кодексу України стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання органам державної податкової служби, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Пунктом 95.4 ст.95 Податкового кодексу України встановлено, що орган державної податкової служби на підставі рішення суду здійснює стягнення коштів у рахунок погашення податкового боргу за рахунок готівки, що належить такому платнику податків. Стягнення готівкових коштів здійснюється в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Враховуючи, що на момент розгляду даної справи, відповідачем не сплачено заборгованість в загальній сумі 16938,66 грн., суд вважає позовні вимоги обгрунтованими, а позов таким, що підлягає до задоволення в повному обсязі.

На підставі ст. 124 Конституції України, керуючись ст. ст. 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд ,-

ПОСТАНОВИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з розрахункових рахунків у банках, що обслуговують Коломийську виправну колонію Управління державної пенітенціарної служби в Івано-Франківській області (№ 41) (ідентифікаційний код 08563613) та за рахунок готівки, що належить Коломийській виправній колонії Управління державної пенітенціарної служби в Івано-Франківській області (№ 41) (ідентифікаційний код 08563613) в дохід державного та місцевого бюджетів податковий борг в сумі 16938 (Шістнадцять тисяч дев'ятсот тридцять вісім) гривень 66 коп.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку. Відповідно до статті 186 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Апеляційна скарга подається до Львівського апеляційного адміністративного суду через Івано-Франківський окружний адміністративний суд.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку скаргу не було подано.

Суддя: /підпис/ Тимощук О.Л.

Постанова складена в повному обсязі 13.09.2013 року.