Ухвала суду № 33492249, 10.09.2013, Донецький апеляційний адміністративний суд

Головуючий у 1 інстанції - Стойка В.В.

Суддя-доповідач - Васильєва І. А.

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 вересня 2013 року справа №805/8275/13-а приміщення суду за адресою:83017, м. Донецьк, бул. Шевченка, 26

Донецький апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Васильєвої І. А., Казначеєва Е.Г., Яманко В.Г.,

Секретар судового засідання Братченко О.В.

За участі позивача - директора Горбаткова О.В. , представника позивача Новікова В.І. (на підставі довіреності)

За участі представника відповідача Чирикіної Н.В. (на підставі довіреності)

Розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Макіївської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Донецькій області на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 07 серпня 2013 року у справі № 805/8275/13-а за позовом Малого колективного підприємства виробничо-комерційного центру "Сталкер" до Макіївської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Донецькій області про визнання нечинними податкових повідомлень-рішень № 0000482230 та № 0000492230 від 23 травня 2013 року,-

ВСТАНОВИВ:

06 червня 2013 року позивач звернувся до суду з позовом до Макіївської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Донецькій області, в якому просив скасувати податкове повідомлення-рішення № 0000482230 про донарахування позивачу податкового зобов'язання з ПДВ в розмірі 37932,00 грн. та штрафні (фінансові) санкції в розмірі 18966,00 грн. та скасувати податкове повідомлення-рішення № 0000492230 від 23 травня 2013 року про донарахування позивачу податкового зобов'язання з податку на прибуток в розмірі 39829,00 грн. та штрафні (фінансові) санкції в розмірі 9957,25 грн. (а.с. 3-10).

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 07 серпня 2013 року позовні вимоги Малого колективного підприємства виробничо-комерційного центру "Сталкер" задоволені у повному обсязі, скасовано податкові повідомлення рішення № 0000482230 та № 0000492230 від 23 травня 2013 (а.с. 143-147).

Відповідач з постановою суду першої інстанції не погодився, подав апеляційну скаргу, в якій посилається на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи. Просив скасувати постанову суду першої інстанції, та прийняти нову, якою відмовити у задоволенні позовних вимог в повному обсязі (а.с. 149-152).

В доводах апеляційної скарги апелянт посилається на те, що як було встановлено перевіркою 25 жовтня 2012 року між МКП ПКЦ "Сталкер" та ТОВ "Брідстаф" було укладено договір на постачання товару - гумової суміші, відповідно до якого продавець зобов'язується поставляти визначений договором товар, а покупець зобов'язується прийняти названий товар та сплатити за нього. МКП ПКЦ "Сталкер" було отримано від ТОВ "Брідстаф" видаткові накладні, податкові накладні та товарно-транспортні накладні на гумові суміші, однак відповідно до інформації, яка зазначена в акті ДПІ у Солом'янському районі м. Києва ДПС від 15.03.2013 року № 521/22.02/38137898 про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ "Брідстаф" щодо підтвердження господарських відносин із платниками податків за період з 01.10.2012 по 31.10.2012, встановлена відсутність будь-якої інформації про наявність складських приміщень, штату працюючих осіб при тому, що статутна діяльність потребує участі більшої кількості людей, відсутність інформації щодо наявності ліцензії (дозволу) на здійснення фінансово-господарської діяльності у ТОВ "Брідстаф". Таким чином, ТОВ "Брідстаф" не правомірно відобразило суму податкових зобов'язань у Декларації з ПДВ та безпідставно сформувало податковий кредит. Крім того, в ході проведення перевірки не встановлено факту передачі товарів (робіт, послуг) від продавця до покупця, в зв'язку з відсутністю (не наданням до перевірки) актів приймання-передачі товару (робіт, послуг), видаткових накладних, довіреностей, документів, що засвідчують транспортування, зберігання товарів. Отже, враховуючи вищевикладене, податковим органом зроблено висновок, що правочини, вчинені між ТОВ "Брідстаф" з контрагентами у жовтні 2012 року не створюють юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з їх недійсністю.

В судовому засіданні представник відповідача підтримав доводи апеляційної скарги, просив постанову суду першої інстанції скасувати, відмовити у задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

В судовому засіданні позивач та представник позивача заперечували проти доводів апеляційної скарги, просили апеляційну скаргу залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції залишити без змін.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 195 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції може вийти за межі доводів апеляційної скарги в разі встановлення під час апеляційного провадження порушень, допущених судом першої інстанції, які призвели до неправильного вирішення справи.

Вислухавши пояснення представників сторін, дослідивши письмові матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів встановила наступне.

Позивач - Мале колективне підприємство виробничо-комерційного центру "Сталкер" зареєстровано як юридична особа виконавчим комітетом Макіївської міської ради Донецької області 13 листопада 1991 року, включено до ЄДРПОУ за № 13516811 (а.с. 11).

Відповідач, - Макіївська об'єднана державна податкова інспекція Головного управління Міндоходів у Донецькій області, у розумінні Кодексу адміністративного судочинства України, - є суб'єктом владних повноважень.

Макіївська ОДПІ Головного управління Міндоходів у Донецькій області проводила документальну позапланову невиїзну перевірку МКП ПКЦ "Сталкер" з питань виявлення фактів, що свідчать про можливі порушення платником податків податкового, валютного та іншого законодавства по взаємовідносинам з ТОВ "Брідстаф" за жовтень 2012 року, за результатами якої було складено акт № 3095/22-4/13516811 від 13 травня 2013 року та встановлено порушення:

- пп. 14.1.191, пп. 14.1.185 п. 14.1 ст.14, п. 185.1 ст. 185, п. 188.1 ст. 188, п. 198.2 п. 198.3 п. 198.6 ст. 198, п. 201.1 ст. 201 Податковго кодексу України № 2755-VI від 02.12.2010 (із змінами та доповненнями) безпідставно сформовано податковий кредит за рахунок сум ПДВ по податковим накладним, отриманим від підприємства ТОВ "Брідстаф" за жовтень 2012 року на загальну суму ПДВ 37932,00 грн.;

- п. 138.2, п.п. 138.1.1 п.п. 138.1 ст. 138 Податковго кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VI (із змінами та доповненнями) та порушень наведених в пункті 3.1.1 акту перевірки МКП ПКЦ "Сталкер" до складу витрат за 2012 р. включено суму витрат з придбання ТМЦ у ТОВ "Брідстаф" у розмірі 189660 грн. за непідтвердженими господарськими операціями, що призвело до заниження податку на прибуток за 2012 рік на суму 39829,00 грн. при здійсненні непідтверджених господарських операцій.

23 травня 2013 року Макіївською ОДПІ Головного управління Міндоходів у Донецькій області були прийняті податкові повідомлення-рішення:

- № 0000482230 згідно з пп.54.3.2 п.54.3 ст.54 глави 4 розділу ІІ Податкового кодексу України та відповідно до абзацу 4 п. 123.1 ст. 123 Податкового кодексу України № 2755-VI від 02.12.2010 року, на підставі акту перевірки № 3095/22-4/13516811 від 13 травня 2013 року за порушення пп. 14.1.191, пп. 14.1.185 п. 14.1 ст. 14, п. 185.1 ст.185, п. 188.1 ст. 188, п. 198.2 п. 198.3 п. 198.6 ст. 198, п. 201.1 ст. 201 Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VI, у зв'язку з чим було збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 56898,00 грн., з яких 37932,00 грн. за основним платежем та 18966,00 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами);

- № 0000492230 згідно з пп.54.3.2 п.54.3 ст.54 глави 4 розділу ІІ Податкового кодексу України та відповідно до абзацу 2 п. 123.1 ст. 123 Податкового кодексу України № 2755-VI від 02.12.2010 року, на підставі акту перевірки № 3095/22-4/13516811 від 13 травня 2013 року за порушення п.п. 138.1.1 п. 138.1, п. 138.2 ст. 138 Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VI (зі змінами та доповненнями), у зв'язку з чим було збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток у розмірі 49786,25 грн., з яких 39829,00 грн. за основним платежем та 9957,25 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами).

Судами першої та апеляційної інстанції встановлено, що 25 жовтня 2012 року між ТОВ "Брідстаф" ("Продавець") та МКП ПКЦ "Сталкер" ("Покупець") було укладено договір постачання № 25/10, згідно якого "Продавець" зобов'язаний поставляти, а "Покупець" купувати товар від "Продавця" в асортименті, по кількості і по цінам згідно накладної або рахунку по оплаті.

Фактичне виконання умов зазначеного договору (у періоді, що перевірявся податковим органом), підтверджується наступними документами:

- рахунком-фактурою № 112 від 25 жовтня 2012 року;

- видатковою накладною № 30 від 31.10.2012 року;

- товарно-транспортною накладною № 01/10 від 31.10.2012 року;

- податковою накладною № 30 від 31.10.2012 року.

Як вбачається з матеріалів справи, розрахунки по господарській операції між ТОВ "Брідстаф" та МКП ПКЦ "Сталкер" здійснювались в повному обсязі, що підтверджується виписками з банку.

Заборгованість МКП ПКЦ "Сталкер" перед ТОВ "Брідстаф" відсутня.

Суми ПДВ згідно зазначеної вище податкової накладної позивач відніс до складу податкового кредиту, що відобразив у податковій декларації з ПДВ за відповідний період. Копія зазначеної декларації наявна у матеріалах справи.

Як видно з матеріалів справи, позивачем надано достатній об'єм документів, на підставі яких можливо зробити висновок про фактичне виконання обома сторонами договору на постачання гумової суміші, що свідчить про спрямованість укладеного договору на настання реальних правових наслідків, а також підтверджує зв'язок придбаного позивачем товару з його господарською діяльністю.

Між сторонами немає розбіжностей щодо обставин справи, встановлених судом першої інстанції та апеляційним судом.

Статтею 19 Конституції України встановлено, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних та юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку у тому числі органів державної влади. У справах щодо оскарження рішень суди перевіряють чи прийняті вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Суд вирішує справи на підставі Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.

Спірним у даній справі є питання реальності здійснення господарських відносин між позивачем та ТОВ «Брідстаф».

Судова колегія звертає увагу на те, що основним доводом апеляційної скарги є те, що судом першої інстанції не було враховано акт перевірки ДПІ у Солом'янському районі м. Києва про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «Брідстаф» щодо підтвердження господарських відносин із платниками податків за період з 01.01.2012 року по 31.10.2012 року.

Разом з тим зазначені доводи повність спростовані первинними документами які були надані до перевірки та які були надані суду першої інстанції під час розгляду справи, достовірність їх не була спростована апелянтом.

Стосовно посилань апелянта на те, що у позивача відсутні сертифікати якості товару, судова колегія зазначає, що вказані відповідачем документи не є бухгалтерськими документами в розумінні Закону України "Про бухгалтерський облік", а тому їх відсутність не може бути підставою для надання висновку про те, що зазначена господарська операція не відбулась.

З матеріалів справи вбачається, що при проведенні перевірки позивачем були надані документи, які підтверджують використання придбаного товару у власній господарській діяльності підприємства, а саме: договір купівлі-продажу № 25/341 від 24 грудня 2012 року між МКП ПКЦ "Сталкер" (Постачальник) та ПАТ "Червона зірка" (Покупець), відповідно до якого Постачальник зобов'язується поставити на адресу Покупця продукцію, кількість якої визначається на підставі заявок, які направлені від Покупця Постачальнику та узгоджених з обох сторін письмово.

Фактичне виконання умов зазначеного договору (у періоді, що перевірявся податковим органом), підтверджується видатковими накладними № РН-0000007 від 25 січня 2013 року, № РН-0000001 від 11 січня 2013 року, № РН-0000210 від 17 грудня 2012 року, № РН-0000209 від 11 грудня 2012 року, № РН-0000203 від 06 листопада 2012 року, а також лімітно - заборними картками, бухгалтерськими обороно-сальдовими відомостями.

Судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що апелянт не довів суду обставин, які б свідчили про нікчемність договору від 25 жовтня 2012 року, укладеного ТОВ "Брідстаф" ("Продавець") та МКП ПКЦ "Сталкер" ("Покупець"), але обов'язок доказування у відповідності до вимог ч.2 ст. 71 КАС України покладено саме на суб'єкта владних повноважень.

Крім того, податкове законодавство не містить норми , яка б покладала відповідальність на платника податку - покупця товару (послуг), у разі відсутності можливості перевірки його контрагента, а також розбіжностей між податковими зобов'язаннями продавця - ТОВ "Брідстаф" та податковим кредитом покупця - МКП ПКЦ "Сталкер". Зазначені обставини не є підставою для позбавлення платника податку права на формування податкового кредиту у разі, якщо останній має всі документальні підтвердження розміру свого податкового кредиту.

Право на визначення суми податку на прибуток, а також на нарахування податкового кредиту з ПДВ по господарських операціях придбання товару виникло у позивача на підставі зазначеного договору, укладеного між ТОВ "Брідстаф" ("Продавець") та МКП ПКЦ "Сталкер" ("Покупець") виконання якого підтверджено достатнім обсягом документів бухгалтерського та податкового обліку. Суми податкового кредиту, зазначені у податкових накладних, виданими за наслідками купівлі та продажу товару, позивач відніс до складу податкового кредиту за жовтень 2012 року, про що зазначив у податковій декларації з ПДВ за відповідний період, поданій до Макіївської ОДПІ ГУ Міндоходів у Донецькій області. Враховуючи викладене, судова колегія вважає, що наданими позивачем первинними документами бухгалтерського та податкового обліку підтверджується факт того, що спірний правочин набув реального настання тих правових наслідків, на настання яких був спрямований.

На підставі викладеного, судова колегія робить висновок, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, що відповідно до вимог ст. 200 Кодексу адміністративного судочинства України є підставою для залишення апеляційної скарги без задоволення, а судового рішення без змін. Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції.

В судовому засіданні проголошено вступну та резолютивну частину.

Керуючись ст. ст. 195, 196, 198, 200, 205, 206 Кодексу адміністративного судочинства України,

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Макіївської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Донецькій області на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 07 серпня 2013 року у справі № 805/8275/13-а -залишити без задоволення.

Постанову Донецького окружного адміністративного суду від 07 серпня 2013 року у справі № 805/8275/13-а -залишити без змін.

Ухвала може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня складення в повному обсязі.

Повний текст виготовлено 13 вересня 2013 року.

Колегія суддів І.А. Васильєва

В.Г. Яманко

Е.Г. Казначеєв