Рішення № 33491017, 20.06.2013, Київський районний суд м. Харкова

Справа № 640/5212/13-ц

н/п 2/640/1806/13

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 червня 2013 року Київський районний суд м. Харкова в складі:

головуючого - судді Губської Я.В.

при секретарі Снісаренко І.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління юстиції в Харківській області, Головного Управління державного казначейства України в Харківській області про відшкодування збитків та моральної шкоди

ВСТАНОВИВ:

28.03.2013 року позивач звернувся до суду з цивільним позовом до відповідача - Головного управління юстиції Харківської області, третя особа - Головне управління Державної казначейської служби в Харківській області, - про відшкодування збитків та моральної шкоди, посилаючись на вимоги ст. 56 Конституції України, ст.ст. 22, 23, 216, 1166,1167 ЦК України.

Свої вимоги позивач мотивував тим, що діями Московського відділу державної виконавчої служби Харківського міського управління юстиції при проведенні торгів і оформленні договору купівлі-продажу нежитлових приміщень йому була заподіяна шкода, в результаті якої позивач зазнав збитків на суму 22 892, 93 грн., оскільки він придбав майно, власником якого так і не став. В результаті прийняття рішень державної виконавчої служби, які визнані судами недійсними було порушено його право на участь в чесних і відкритих торгах з придбання майна. Збитки в сумі 22 892, 93 грн. підтверджуються рішенням від 07.10.2002 року за цивільною справою №2-9750/2002, прийнятим Московським районним судом м. Харкова і рішенням від 04.12.2007 року Московського районного суду м. Харкова, цивільна справа №2-10914/07. Доказами заподіяння збитків також є виконавчі листи і постанови про повернення виконавчих документів.

Крім того, зазначає позивач, індекс інфляції за період 01.01.2002 року по 30.11.2012 року склав 2, 706 рази. Це підтверджується відповіддю №19-13/1026 від 26.12.2012 року Головного управління статистики в Харківській області. Таким чином, позивач вважає, що збитки з врахуванням індексу інфляції за період, що минув, склали 61 950, 97 грн. Затрати, пов'язані з доказуванням індексу інфляції за період з 01.01.2002 року по 30.11.2012 року склали 29, 02 грн., що підтверджується актом виконаних робіт і чеком про оплату послуг на вказану суму.

Також позивач вважає, що зазнав збитків у вигляді 3% річних банківської ставки на вклади від суми 21 500 грн., що складає за 10 років суму 8 255 грн. Таким чином, позивач оцінює збитки, заподіяні йому виконавчою службою, в суму 70 234, 99 грн.

Крім того, позивач просить стягнути з відповідача завдану йому моральну шкоду, яку оцінює у розмірі 30000 грн. із розрахунку по 3000 грн. за кожен рік, обґрунтовуючи це тим, що з вини відповідача, були порушені його нормальні життєві зв'язки, порушені відносини в сім'ї, йому довелось розійтися з дружиною. Він почуває себе невдахою і обурений тим, як грубо відповідач порушує Конституцію України і діючі закони.

Згідно уточнених позовних вимог (а.с.43) просить стягнути з Головного управління юстиції Харківської області заподіяні збитки в сумі 71 237, 35 грн. та моральну шкоду в сумі 30 000 грн.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги ОСОБА_1 підтримав в повному обсязі та просив їх задовольнити. При цьому також зазначав, що позовні вимоги, які були предметом розгляду Московського районного суду м. Харкова в 2007 році та ті, які розглядаються зараз є іншими, оскільки інші сторони провадження та в цьому провадженні збільшена сума на індекс інфляції та 3% річних, і це єдина різниця.

Представник Головного управління юстиції у Харківській області в судовому засіданні проти позовних вимог заперечувала в повному обсязі, зазначаючи про те, що неправомірність дій працівників Московського відділу державної виконавчої служби Харківського міського управління юстиції при проведенні торгів і оформленні договору купівлі-продажу нежитлових приміщень не встановлена належними процесуальними документами.

Також, було винесено судом рішення про відшкодування сум, внесених ОСОБА_1 при проведенні торгів з Московського відділу державної виконавчої служби Харківського міського управління юстиції у розмірі 6 860 грн., яке було звернуто до виконання. Крім того, зазначала, що виконавчі листи, видані на виконання рішення Московського районного суду м. Харкова від 04.12.2007 року перебували на виконанні у відділах державної виконавчої служби і державними виконавцями цих відділів відповідно до Закону України "Про виконавче провадження", було вжито заходів, спрямованих на виконання рішення суду та стягнення суми боргу за виконавчими листами. Але, внаслідок проведення виконавчих дій, державними виконавцями у відношенні боржників: Московського відділу державної виконавчої служби Харківського міського управління юстиції та ВАТ "ГСКБД" м. Харкова було винесено постанови про повернення виконавчого документа стягувачеві відповідно до п.2 ч.1 ст.47 Закону України "Про виконавче провадження", тобто у зв'язку з тим, що у боржників відсутнє майно, на яке може бути звернуто стягнення. Однак, повернення виконавчого документа стягувачеві не позбавляє його права повторно пред'явити виконавчий документ до виконання. Вказує, що позовні вимоги є необґрунтованими, недоведеними та не підтвердженими належними та допустимими доказами.

Під час розгляду справи Головне Управління державного казначейства України в Харківській області залучено в якості співвідповідача, представник якого в судове засідання не з'явився, повідомлений належним чином про час та місце розгляду справи, ніяких заяв до суду не подав, у зв'язку з чим суд розглядає справу у його відсутність.

Суд, вислухавши учасників судового розгляду, дослідивши матеріали справи, приходить до наступного.

Відповідно до ч.1 ст. 11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Згідно ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Судом встановлено та сторонами не заперечується, що 11 лютого 2002 року спеціалізованим державним підприємством «Укрспец*юст» Харківської філії Міністерства юстиції України були організовані та проведені прилюдні торги (аукціон) нежилих приміщень № НОМЕР_1 в літ. «А-8» за адресою: АДРЕСА_1, належних боржнику ВАТ «ГСКБДСП». Переможцем аукціону став ОСОБА_1, який сплатив за дані приміщення суму у розмірі 21500 грн.

Згідно рішення Московського районного суду м. Харкова від 07.10.2002 року публічні торги від 11 січня 2002 року по реалізації нерухомого майна - нежитлових приміщень НОМЕР_1 літ. "А-8" за адресою: АДРЕСА_1, загальною площею 339, 9 кв.м. визнані недійсними. Визнано також недійсним свідоцтво від 24 січня 2002 року про право власності за гр.ОСОБА_1 на це майно. (а.с. 7-10).

Звертаючись з позовом до суду про відшкодування збитків ОСОБА_1 зазначає, що збитки спричинені йому внаслідок неправомірних дій працівників Московського відділу державної виконавчої служби Харківського міського управління юстиції при проведенні торгів і оформленні договору купівлі-продажу нежитлових приміщень, в результаті яких позивач зазнав збитків на суму 22 892, 93 грн., оскільки він придбав майно, власником якого так і не став.

Статтею 56 Конституції Країни передбачено, що кожна особа має право на відшкодування на рахунок держави моральної та майнової шкоди, спричиненої незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів державної влади, їх посадовими та службовими особами при виконанні ними своїх повноважень.

Підставою позовних вимог про відшкодування збитків позивача вказує норми статей 56 Конституції України, ст.ст. 22 та 1166 ЦК України, в яких зазначено, що «особа, якій завдано збитків в результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування» та що «майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала».

Аналізуючи наведені позивачем доводи та досліджені в судовому засіданні докази в їх сукупності, суд приходить до висновку, що позовні вимоги є недоведеними, необґрунтованими та такими, що не знайшли свого підтвердження в судовому засіданні.

Так, позивач посилається на те, що неправомірність дій робітників Московського відділу державної виконавчої служби Харківського міського управління юстиції при проведенні торгів та оформленні йому права власності на майно встановлена рішеннями Московського районного суду м. Харкова від 07.10.2002 року та 04.12.2007 року.

Однак дана обставина не відповідає дійсності, оскільки рішенням від 07.10.2002 року в мотивувальній частині було зазначено про те, що «причиною визнання торгів недійсними суд вказав продаж приміщень, на які не був накладений арешт, і які згідно інформаційного повідомлення про проведення торгів не виставлялись на торги. Крім того, продані приміщення НОМЕР_1 не входять до адміністративної споруди літ. "А-8". Тобто, при підготовці, проведенні і затвердженні результатів торгів були допущені численні помилки як з боку працівників ХФСП "Укрспец"юст" та Московського відділу державної виконавчої служби ХМУЮ, так і позивача ОСОБА_1». Також, суд звертає увагу на те, що позовних вимог про визнання дій працівників Московського ВДВС неправомірними ніким заявлено не було, процесуальних рішень щодо оцінки дій працівників Московського ВДВС при проведенні торгів постановлено не було.

Під час звернення позивача до суду в 2007 році, Московським районним судом м. Харкова від 04.12.2007 року позивачу ОСОБА_1 було відмовлено в задоволенні позовних вимог про відшкодування шкоди, і постановлено рішення про повернення кожною із сторін іншій стороні отриманого по угоді, визнаній недійсною.

Згідно резолютивної частини даного рішення на користь позивача ОСОБА_1 вирішено: стягнути отримані по угоді купівлі-продажу на публічних торгах 11.02.2002 р. кошти з: -Московського відділу державної виконавчої служби Харківського міського управління юстиції у розмірі 6 860 (шість тисяч вісімсот шістдесят) гривень, - Харківського філіалу спеціалізованого підприємства "Укрспец"юст" у розмірі 4 300 (чотири тисячі триста) гривень, - відкритого акціонерного товариства "Головне спеціалізоване конструкторське бюро по двигунам середньої потужності" м. Харкова у розмірі 10 340 (десять тисяч триста сорок) гривень. В задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 про відшкодування моральної шкоди відмовлено. (а.с. 11-13).

Згідно досліджених судом матеріалів справи, на виконання даного рішення були видані виконавчі листи, які звернуті до виконання.

Ухвалою Московського районного суду м. Харкова від 30.05.2011 р. по справі №2- 10914/07 задоволено заяву представника позивача ОСОБА_1 та поновлено стягувачу ОСОБА_1 пропущений строк для пред'явлення виконавчих листів до виконання за вищевказаним рішенням суду

02.08.2011 р. ОСОБА_1 подав до Московського відділу державної виконавчої служби заяви про примусове виконання та виконавчі листи за справою №2-10914/07 про стягнення на користь ОСОБА_1 коштів з ВАТ "Головне спеціалізоване конструкторське бюро по двигунам середньої потужності" у розмірі 10 340, 00 (десять тисяч триста сорок) гривень, що підтверджується постановою про відкриття виконавчого провадження від 03.08.2011 р. №ВП №28017189 та про стягнення витрат на інформаційно-технічне забезпечення справи у розмірі 10, 00 грн., що підтверджується постановою про відкриття виконавчого провадження від 03.08.2011 р. ВП №28016123.

Згідно даних Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, - Форма №7 "Реєстраційна картка про проведення державної реєстрації припинення юридичної особи у зв'язку з ліквідацією або на підставі судового рішення щодо припинення юридичної особи, що не пов'язане з банкрутством", - 04.02.2010 р. здійснено державну реєстрацію припинення юридичної особи "Головне спеціалізоване конструкторське бюро по двигунах середньої потужності".

Згідно матеріалів справи, ОСОБА_1 звернувся за виконанням рішення суду після реєстрації припинення юридичної особи боржника "Головне спеціалізоване конструкторське бюро по двигунах середньої потужності".

21.09.2011 р. ОСОБА_1 подав до підрозділу примусового виконання рішень відділу державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Харківській області заяви про стягнення з Московського відділу державної виконавчої служби Харківського міського управління юстиції коштів, отриманих по угоді купівлі-продажу на публічних торгах 11.02.2002 р., про стягнення 6 860 грн., що підтверджується постановою про відкриття виконавчого провадження від 21.09.2011 р. ВП №28830052 та про стягнення витрат на інформаційно-технічне забезпечення справи у розмірі 10, 00 грн., що підтверджується постановою про відкриття виконавчого провадження від 21.09.2011 ВП №28830129 22.02.2012 р. ОСОБА_1 подав до Комінтернівського відділу державної виконавчої служби заяву про примусове виконання та виконавчий лист за справою №2-10914/07 про стягнення на користь ОСОБА_1 коштів з Харківського філіалу спеціалізованого підприємства "Укрспец"юст" у розмірі 4 300 (чотири тисячі триста) гривень, що підтверджується постановою про відкриття виконавчого провадження від 28.02.2012 р. ВП №31456467. 24.02.2012 подав до того ж відділу заяву та виконавчий лист за тією ж справою про стягнення витрат на інформаційно-технічне забезпечення справи у розмірі 10, 00 грн., що підтверджується постановою про відкриття виконавчого провадження від 28.02.2012 ВП №31455827.

Відповідно до даних Єдиного державного реєстру, Державна реєстрація Спеціалізованого державного підприємства "Укрспец"юст" Міністерства юстиції України припинена у зв"язку з визнанням банкрутом 22.08.2012 р. (а.с.91). Згідно Постанови Кабінету Міністрів України від 05.04.2006 р. №452, вирішено здійснити в установленому порядку заходи з ліквідації Спеціалізованого державного підприємства "Укрспец"юст" (а.с.99), ухвалою Господарського суду міста Києва від 14.04.2006 р. порушено провадження у справі за №23/127-б, введено процедуру розпорядження майном боржника, введено мораторій на задоволення вимог кредиторів боржника.

В усіх зазначених випадках органами державної виконавчої служби вчинено дії, направлені на виявлення майна боржників. Вказівка позивача про те, що "майнова шкода доказується тим, що виконавча служба не вжила ніяких дій щодо повернення грошових коштів отриманих від позивача за придбання нежитлових приміщень", - не підтверджуються встановленими в судовому засіданні даними та матеріалами справи. Постанови про повернення виконавчого документа стягувачеві та про закінчення виконавчого провадження ОСОБА_1 не оскаржувались. Позивачем не наведеного жодного рішення суду, яким було визнано дії державних виконавців з виконання рішення Московського районного суду м. Харкова від 04.12.2007 року незаконними.

Крім того, суд звертає увагу на те, що повернення виконавчих листів стягувачеві не позбавляє його права повторно пред'явити виконавчий документ до виконання і суд не вбачає підстав для відшкодування збитків з тих підстав, що рішення Московського районного суду про стягнення на користь ОСОБА_1 сум, витрачених ним при придбанні нежитлових приміщень на аукціоні в розмірі 21500 грн. неможливо виконати, оскільки не наведені ці підстави позивачем і судом не встановлені щодо неможливості виконання даного рішення на теперішній час.

Щодо стягнення збитків з відповідача - Головного управління юстиції в Харківській області, суд також зазначає, що відповідно до Положення про Московський відділ державної виконавчої служби Харківського міського управління юстиції, зазначений відділ є юридичною особою, яка має відповідні рахунки в органах державного казначейства та печатку. Тобто відділ державної виконавчої служби є юридичною особою, яка самостійно несе юридичну відповідальність. Таким чином, вимога позивача про стягнення шкоди, заподіяної, на його думку, діями Московського відділу державної виконавчої служби Харківського міського управління юстиції, з Головного управління юстиції в Харківській області задоволенню не підлягає.

Відповідно до ч.1 ст.3 Закону України "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень", виконання рішень суду про стягнення коштів, боржником за якими є державний орган, здійснюється Державною казначейською службою України в межах відповідних бюджетних призначень шляхом списання коштів з рахунків такого державного органу, а в разі відсутності у зазначеного державного органу відповідних призначень - за рахунок коштів, передбачених за бюджетною програмою для забезпечення виконання рішень суду. Згідно ч.2 зазначеної статті, стягувач за рішенням суду про стягнення коштів з державного органу звертається до Державної казначейської служби України у строки, встановлені Законом України "Про виконавче провадження", із заявою про виконання рішення суду.

У зв'язку з відмовою у задоволенні позовних вимог до Головного управління юстиції в Харківській області про відшкодування збитків у розмірі 21500 грн., не підлягають задоволенню і вимоги позивача про збільшення цієї суми на індекс інфляції та 3% річних за необґрунтованістю та безпідставністю.

Стосовно вимог позивача про стягнення моральної шкоди необхідно зазначити наступне.

Статтею 1174 ЦК України визначено, що шкода, завдана фізичній або юридичній особі незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю посадової або службової особи органу державної влади, органу влади Автономної республіки Крим або органу місцевого самоврядування при здійсненні нею своїх повноважень, відшкодовується державою, Автономною Республікою Крим або органом місцевого самоврядування незалежно від вини цієї особи.

Відповідальність заподіювача моральної шкоди без вини може мати місце лише у випадках, спеціально передбачених законодавством.

Пункт 2 статті 1167 Цивільного Кодексу України містить перелік випадків цивільно-правової відповідальності заподіювача незалежно від його вини, до яких не відноситься підстава відповідальності за завдану моральну шкоду позивачу, вказану їм в своїй позовній заяві.

Крім цього, Цивільний кодекс передбачає загальні підстави відшкодування заподіяної особі моральної шкоди. Так, моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовуються особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків встановлених частиною 2 статті 1167.

Юридичною підставою відповідальності, яка виникає внаслідок заподіяння шкоди, є склад цивільного правопорушення. Його елементами є: протиправна поведінка правопорушника; вина (винний характер дій) правопорушника; безпосередній причинно-наслідковий зв'язок між шкодою та протиправною поведінкою правопорушника; шкода правам чи охоронюваним законом інтересам осіб, постраждалих дій правопорушника.

Позивачем не доведено, що заподіяна йому моральна шкода в розмірі 30000 грн. стала наслідком саме дій чи бездіяльності Головного управління юстиції у Харківській області та відсутній причинний зв'язок між діями відділів державної виконавчої служби та збитками, заподіяними позивачу.

Для вирішення питання про притягнення особи до відповідальності на підставі статі 1167 Цивільного кодексу України, обов'язково необхідно встановити наявність всіх вищевказаних елементів цивільного правопорушення, а в даному випадку відсутність причинного зв'язку, вини та недоведеність інших елементів складу цивільного правопорушення виключає можливість притягнення Головного управління юстиції у Харківській області до матеріальної відповідальності.

На підставі вищезазначеного, суд приходить до висновку, що вимоги позивача є необґрунтованими, недоведеними, безпідставними, у зв'язку з чим задоволенню не підлягають в повному обсязі.

Виходячи з викладеного, керуючись ст.ст. 10,11,60,169,212-215,218 ЦПК України, суд -

ВИРІШИВ:

В задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Головного управління юстиції в Харківській області, Головного Управління державного казначейства України в Харківській області про відшкодування збитків у розмірі 71237,35 грн. та моральної шкоди 30000 грн. - відмовити.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Харківської області через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги.

Суддя -