Постанова № 33490080, 11.09.2013, Рівненський апеляційний господарський суд

РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

П О С Т А Н О В А

11 вересня 2013 року Справа № 902/728/13

Рівненський апеляційний господарський суд у складі колегії:

Головуючого судді Саврій В.А.

судді Мамченко Ю.А. ,

судді Дужич С.П.

при секретарі судового засідання Бугай Н.С.

розглянувши апеляційні скарги фермерського господарства "Дар 5" та фермерського господарства "ФЕЛЕС-АРС" на рішення господарського суду Вінницької області від 01.08.13 р. у справі №902/728/13

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "КВС-Україна" (м.Київ)

до фермерського господарства "Дар 5" (Вінницька область, Хмільницький район, с.Куманівці)

про стягнення 457616, 97 грн.

За участю представників:

позивача - Глухенька Я.В. ( довіреність № 250 від 26.04.2013 р. )

відповідача (скаржника) - не з'явився

скаржника (фермерське господарство "ВЕЛЕС-АРС") - не з'явився

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "КВС-Україна" звернулося до господарського суду Вінницької області з позовом до фермерського господарства "Дар 5" про стягнення 457616,97 грн.

01.08.2013р. позивач звернувся до господарського суду Вінницької області з заявою, в якій відмовився від пені в сумі 103986 грн. 61 коп.,28726 грн.55 коп. - штрафу, 2000 грн. - збитків. Просив суд стягнути з відповідача 300 437, 83 грн., з яких: 287 265, 45 грн. - боргу, 8185, 55 грн. - інфляційних втрат за період 02.12.2010 р. - 21.06.2011 р., 4986, 83 грн. - 3% річних (2002, 66 грн. за період 02.12.2010 р. - 21.06.2011 р. та 2984, 17 грн. за період 19.06.2012 р. - 15.04.2013 р.), згідно поданого розрахунку. Дану заяву було прийнято судом.

Рішенням господарського суду Вінницької області від 01.08.2013р. у справі №902/728/13 (суддя Білоус В.В.) позов товариства з обмеженою відповідальністю "КВС-Україна" до фермерського господарства "Дар 5" про стягнення 457616, 97 грн. - задоволено.

Стягнуто з фермерського господарства "Дар 5" на користь товариства з обмеженою відповідальністю "КВС-Україна" в сумі 300437,83 грн., з яких: 287 265, 45 грн. - боргу, 8185, 55 грн. - інфляційних втрат, 4986, 83 грн. - 3% річний та судові витрати на судовий збір в сумі 6008, 76 грн.

Припинено провадження у справі щодо стягнення пені в сумі 103986 грн. 61 коп., 28726 грн. 55 коп. - штрафу, 2000 грн. - збитків.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, фермерське господарство "ФЕЛЕС-АРС" подало апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення та прийняти нове, яким відмовити в задоволенні позову. Стверджує, що оскаржуване рішення впливає на права ФГ «ФЕЛЕС-АРТ», оскільки останнє є кредитором ФГ «Дар 5» та має замовлення в боржника.

Ухвалою Рівненського апеляційного господарського суду від 27.08.2013р. апеляційну скаргу ФГ «ФЕЛЕС-АРС» прийнято до провадження, справу призначено до слухання (арк.справи 104).

04.09.2013р. до Рівненського апеляційного господарського суду надійшла апеляційна скарга фермерського господарства "Дар 5", в якій скаржник просить скасувати рішення та прийняти нове, яким відмовити в задоволенні позову (арк.справи 113-114).

Ухвалою від 05.09.2013р. апеляційну скаргу ФГ «Дар-5» прийнято до провадження, розгляд скарг ФГ «ВЕЛЕС-АРС» та ФГ «Дар 5» прийнято до спільного розгляду (арк.справи 112).

В судове засідання апеляційної інстанції 11.09.2013р. позивач подав письмовий відзив на апеляційну скаргу (арк.справи 118, 119), в якому заперечує проти доводів скаржника. Вважає апеляційну скаргу відповідача безпідставною та необґрунтованою, натомість, рішення господарського суду Вінницької області від 01.08.2013р. у справі №902/728/13 вважає законним і таким, що прийняте з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Представник позивача у судовому засіданні заперечила проти доводів апеляційних скарг, з підстав викладених у відзиві на апеляційну скаргу. Вважає, що рішення прийняте судом першої інстанції є законним та обгрунтованим, таким, що відповідає нормам матеріального та процесуального права. Просить суд рішення господарського суду Вінницької області від 01.08.13р. у справі №902/728/13 залишити без змін, а апеляційні скарги - без задоволення.

Представники відповідача та ФГ «ВЕЛЕС-АРС» (скаржника) у судове засідання не з'явилися, клопотання про відкладення розгляду справи не подавали, причини неявки суду не повідомили. Про час та місце розгляду скарги повідомлялися у встановленому законом порядку.

Враховуючи приписи ст.101 ГПК України про межі перегляду справ в апеляційній інстанції, ст. 102 ГПК України про строки розгляду апеляційної скарги та той факт, що неявка в засідання суду представників сторін, належним чином та відповідно до законодавства повідомлених про дату, час та місце розгляду справи, не перешкоджає перегляду оскарженого рішення, судова колегія визнала за можливе розглянути апеляційну скаргу за відсутності представників відповідача та ФГ «ВЕЛЕС-АРТ».

Розглядом матеріалів справи встановлено:

19 квітня 2010 року товариство з обмеженою відповідальністю "КВС-Україна" (постачальник) та фермерське господарство "Дар 5" (покупець) уклали договір поставки №27/04/2010 (арк.справи 12-16), відповідно до п.1.1. якого, у терміни і на умовах, визначених даним договором, постачальник зобов'язався передати покупцю насіння (надалі - товар), а покупець зобов'язався прийняти й оплатити товар, асортимент, ціна і кількість якого зазначаються у додатку до даного договору.

Ціна товару, згідно п.2.1. договору, визначається в додатках до договору, що є невід'ємною частиною договору.

Згідно п.3.1. договору, порядок, розміри та строки розрахунків за поставлений товар визначається в додатках до даного договору.

Пунктом 4.2 договору встановлено, що покупець зобов'язався своєчасно і в повному об'ємі прийняти насіння і оплатити його.

Згідно додатку №1 від 19.04.2010р. до договору (арк.справи 17), постачальник зобов'язався поставити партію товару у кількості 160 посівних одиниць загальною вартістю 120622,40 грн. із строком постачання даної партії до 23.04.2010 року.

Відповідно до п.7.1 додатку оплата в розмірі 100% від загальної вартості товару за даним додатком, здійснюється до 01.12.2010р.

У разі прострочення сплати за насіння по кожному з етапів оплати більше ніж на 7 календарних днів, покупець зобов'язується виплатити постачальнику суму боргу з урахуванням індексу інфляції за весь період прострочення платежу, сплатити пеню та додатково, крім пені сплатити постачальнику штраф у розмірі 10 % від вартості несплаченої/несвоєчасно сплаченої суми (п. 8.4 договору).

Згідно п.8.5 договору сторони домовились про те, що строк позовної давності щодо стягнення штрафних санкцій збільшується до повного виконання сторонами своїх грошових зобов'язань, а нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язань здійснюється за весь період прострочення зобов'язання без обмеження строку.

Як підтверджується видатковою накладною №80252103 від 20.04.2010р. (арк.справи 18) позивачем передано відповідачеві товару у кількості 160 одиниць за ціною 120 622,40 грн. Отримання відповідачем вказаного товару підтверджується довіреністю серії ЯОФ №172885 від 20.04.2010р., виданою на Гончаренко 0.0.

Згідно видаткової накладної №80254854 від 11.05.2010р. (арк.справи 21), на виконання умов договору, позивачем передано відповідачеві товару у кількості 312 одиниць за ціною 216 643,05 грн. Отримання відповідачем товару підтверджується довіреністю серії ЯОФ №172888 від 11.05.2010 року, виданою на Гончаренко О.О.

Отже, на виконання умов договору позивач передав відповідачу товару на загальну суму 337265,45 грн.

Як підтверджується матеріалами справи, відповідач взяті зобов'язання виконав частково, сплатив за видатковою накладною №80254854 від 11.05.2010р. лише 50 000,00 грн., що стверджується випискою по особовому рахунку №260050237800 за 07.11.2011р. (арк.справи 74).

Розглянувши доводи апеляційної скарги, вивчивши матеріали справи, наявні в ній докази, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, Рівненський апеляційний господарський суд прийшов до висновку про наступне:

Статтею 173 Господарського кодексу України встановлено, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до положень ст.174 Господарського кодексу України, господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Частиною 7 статті 179 Господарського кодексу України передбачено, що господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів.

Як було вірно встановлено судом першої інстанції, зміст договору, додатку №1 до нього, взятих в них зобов'язань свідчать про виникнення між сторонами правовідносини з поставки, купівлі-продажу товару, які регулюються ст.ст.655, 712 Цивільного кодексу України.

Відповідно до ст.655 Цивільного кодексу України, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Статтю 712 Цивільного кодексу України встановлено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Статтею 193 Господарського кодексу України визначено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Також кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Положеннями ст.ст.525, 526 Цивільного кодексу України встановлено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Як вбачається із приписів ст.530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Згідно ст.ст.692, 693 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Якщо договором встановлений обов'язок покупця частково або повністю оплатити товар до його передання продавцем (попередня оплата), покупець повинен здійснити оплату в строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо такий строк не встановлений договором, - у строк, визначений відповідно до статті 530 цього Кодексу.

Зобов'язання, відповідно до ст.599 Цивільного кодексу України, припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Як свідчать матеріали справи, борг відповідача перед позивачем за отриманий товар становить 287 265, 45 грн., в тому рахунку борг за товар згідно накладної №80252103 в сумі 120622,40 грн.+166643,05 грн. (216643, 05 грн. - 50000 грн.) борг за товар згідно накладної №80254854.

З огляду на викладене господарський суд Вінницької області дійшов вірного висновку про законність і обґрунтованість належними доказами вимог позивача про стягнення 287 265, 45 грн. боргу.

Також позивачем було заявлено до стягнення 8185,55 грн. - інфляційних втрат, 4986, 83 грн. - 3% річних.

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ч.1 ст.612 ЦК України).

Згідно ч.2 ст.625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Перевіривши в апеляційному провадженні розрахунок пені та 3% річних, колегія суддів погоджується з висновком першої інстанції про задоволення позовних вимог про стягнення 8185,55 грн. - інфляційних втрат за період 02.12.2010 р. - 21.06.2011 р., 4986, 83 грн. - 3% річних (2002, 66 грн. за період 02.12.2010 р. - 21.06.2011 р. та 2984, 17 грн. за період 19.06.2012 р. - 15.04.2013 р.).

Також, судом правомірно, на підставі п.4 ч.1 ст. 80 ГПК України, припинено провадження у справі щодо стягнення пені в сумі 103986 грн. 61 коп., 28726 грн. 55 коп. - штрафу, 2000 грн. - збитків.

Статтею 33 ГПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Відповідно до ст.43 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Доводи скаржників зазначені в апеляційних скаргах, апеляційним судом не визнаються такими, що можуть бути підставою згідно ст.104 Господарського процесуального кодексу України для скасування чи зміни оскаржуваного рішення, тому суд апеляційної інстанції вважає, що рішення місцевого господарського суду прийняте у відповідності до норм матеріального та процесуального права і його слід залишити без змін, а апеляційні скарги - без задоволення.

Крім цього, колегія суддів зазначає, що при зверненні з апеляційними скаргами ФГ «ВЕЛЕС-АРТ» сплатило 60 грн. судового збору (платіжне доручення № 49 від 12.08.2013 р.). ФГ «Дар 5» також сплатило 60 грн. судового збору (платіжне доручення №95 від 16.08.2013 р.).

Згідно підпункту 4 пункту 2 частини 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір" від 8 липня 2011 року, за подання до господарського суду апеляційної скарги на рішення сплачується 50 відсотків ставки, що підлягає сплаті при поданні позовної заяви, а у разі подання позовної заяви майнового характеру - 50 відсотків ставки, обчисленої виходячи з оспорюваної суми.

За звернення з апеляційною скаргою до Рівненського апеляційного господарського суду у даному випадку підлягає до сплати судовий збір у розмірі 3004,37 грн.

Статтею 8 Закону України «Про судовий збір» встановлено, що враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі.

Ухвалами Рівненського апеляційного господарського апеляційного суду від 27.08.2013р. та від 05.09.2013р. фермерському господарству «ВЕЛЕС-АРС» та фермерському господарству «Дар 5» відстрочено сплату судового збору до судового засідання 11.09.2013р.

Відповідно до п.3.3. Постанови Пленуму ВГСУ «Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України» якщо строк (строки), на який (які) судом було відстрочено або розстрочено сплату судового збору, закінчився, а таку сплату не здійснено, господарський суд з урахуванням конкретних обставин справи може своєю ухвалою продовжити цей строк (але не довше ніж до прийняття судового рішення по суті справи), або звільнити сторону від сплати судового збору, або залишити позов чи скаргу без розгляду на підставі пункту 5 частини першої статті 81 ГПК, або стягнути несплачену суму судового збору у прийнятті судового рішення.

Отже, колегія суддів вважає за необхідне стягнути з ФГ «ВЕЛЕС-АРГ» та ФГ «Дар 5» несплачені суми судових зборів за подання апеляційних скарг.

Керуючись, ст.ст. 33, 43, 99, 101, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, Рівненський апеляційний господарський суд -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційні скарги фермерського господарства "Дар 5" та фермерського господарства "ФЕЛЕС-АРС" на рішення господарського суду Вінницької області від 01.08.2013р. у справі №902/728/13 - залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.

Стягнути з фермерського господарства «Дар 5», код ЄДРПОУ 36401933 (вул.Гагаріна, 30, с.Куманівці, Хмільницький район, Вінницька область, 22053) до Державного бюджету України 2944 (дві тисячі сорок чотири) грн. 37 коп. несплаченої суми судового збору.

Стягнути з фермерського господарства «ВЕЛЕС-АРТ» код ЄДРПОУ 37467052 (вул.Гагаріна, 30, с.Куманівці, Хмільницький район, Вінницька область, 22053) до Державного бюджету України 2944 (дві тисячі сорок чотири) грн. 37 коп. несплаченої суми судового збору.

Видачу наказів доручити господарському суду Вінницької області.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку.

Головуючий суддя Саврій В.А.

Суддя Мамченко Ю.А.

Суддя Дужич С.П.