Постанова № 33490006, 10.09.2013, Одеський апеляційний господарський суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

__________________

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"10" вересня 2013 р.Справа № 5016/2214/2012(5/88)

Одеський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

Головуючого судді: Таран С.В.,

Суддів: Поліщук Л.В., Туренко В.Б.

(Склад судової колегії сформований розпорядженням заступника голови суду №673 від 06.09.2013р.)

при секретарі судового засідання Підгурському Д.Л.

за участю представників:

від прокуратури - Лянна О.А., посвідчення №005252 від 22.09.2012р.;

від позивача - участі не брали;

від відповідача - Кодрян О.М., довіреність №7/1-Д від 19.03.2013р.;

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу

заступника прокурора Миколаївської області

на рішення господарського суду Миколаївської області від 24.07.2013 року

у справі №5016/2214/2012(5/88)

за позовом: Миколаївської міжрайонної прокуратури з нагляду за додержанням законів у природоохоронній сфері в інтересах держави в особі державної екологічної інспекції у Миколаївській області

до відповідача: товариства з обмеженою відповідальністю „Морська транспортна компанія"

про стягнення 3 853 199,18 грн.

ВСТАНОВИВ:

Миколаївський міжрайонний прокурор з нагляду за додержанням законів у природоохоронній сфері в інтересах держави в особі державної екологічної інспекції у Миколаївській області звернувся з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю „Морська транспортна компанія" про стягнення з останнього на користь держави в особі державної екологічної інспекції у Миколаївській області збитків, спричинених державі внаслідок порушення законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів та забруднення земельних ресурсів в розмірі 3 853 199,18 грн.

Рішенням господарського суду Миколаївської області від 24.07.2013 р. у справі №5016/2214/2012(5/88) (суддя В.І. Міщенко) позов задоволено частково: стягнуто з товариства з обмеженою відповідальністю "Морська транспортна компанія" на користь держави в особі державної екологічної інспекції у Миколаївській області збитки, спричинені державі внаслідок порушення законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів та забруднення земельних ресурсів в розмірі 86 696,08 грн., в решті позовних вимог відмовлено.

Не погодившись з прийнятим рішенням, заступник прокурора Миколаївської області звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить рішення господарського суду Миколаївської області від 24.07.2013 р. у справі №5016/2214/2012(5/88) в частині відмови у задоволенні позовних вимог про стягнення 3 769 503,10 грн. скасувати та постановити в цій частині нове рішення про задоволення позову, посилаючись на порушення судом норм процесуального права.

Позивач апеляційну скаргу підтримав (а.с. 141), відповідач в судовому засіданні 10.09.2013р. проти її задоволення висловив заперечення.

Заслухавши пояснення представників прокуратури та відповідача, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши наявні матеріали справи на предмет правильності застосування місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права, судова колегія дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Предметом спору у даній справі є матеріально-правова вимога Миколаївської міжрайонної прокуратури з нагляду за додержанням законів у природоохоронній сфері в інтересах держави в особі державної екологічної інспекції у Миколаївській області до товариства з обмеженою відповідальністю „Морська транспортна компанія" про стягнення збитків в розмірі 3 853 199,18 грн., завданих природному середовищу в результаті затоплення судна „Василий Шукшин".

Прокурор в обґрунтування своїх вимог посилався на акти перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства від 06.08.2012р., від 08.08.2012р., акт відбору проб води №110 від 06.08.2012р., акт відбору проб грунтів №41 від 06.08.2012р., протокол вимірювань показників складу та властивостей проб води №110 від 06.08.2012р., протокол вимірювань показників складу та властивостей грунтів №41 від 14.08.2012р., протокол про адміністративне правопорушення №000556 від 08.08.2012р., протокол про адміністративне правопорушення №001103 від 06.08.2012р., постанову про накладення адміністративного стягнення №04/295 від 08.08.2012р., постанову про накладення адміністративного стягнення №04/298 від 09.08.2012р. Із змісту зазначених документів вбачається наступне.

В ході позапланових перевірок, проведених державними інспекторами з охорони навколишнього природного середовища Миколаївської області 06.08.2012р. та 08.08.2012р., було встановлено, що товариством з обмеженою відповідальністю „Морська транспортна компанія" (далі - ТОВ „Морська транспортна компанія") виконувалися роботи з порізки на металобрухт суховантажу „Василий Шукшин". Під час виконання даних робіт відбувся розкіл навпіл корпуса судна з його подальшим затопленням. В результаті аварії стався виток нафтопродуктів на поверхню р. Інгул. Площа плями: 350м х100м. Після потрапляння нафтопродуктів у р. Інгул на поверхні води утворилася нафтова пляма, яку течією та хвилями прибило до західної частини узбережжя р. Інгул, внаслідок чого відбулося також забруднення земельних ресурсів на території міського пляжу; загальна площа забруднення складає 830м2. Вказані обставини відображені в актах перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства від 06.08.2012р., від 08.08.2012 р., а також в протоколах про адміністративне правопорушення №001103 від 06.08.2012р., №000556 від 08.08.2012р.(а.с. 11, 12, 28, 31).

Фактичні показники концентрацій забруднюючих речовин згідно з результатами вимірювань відділу інструментально-лабораторного контролю державної екологічної інспекції у Миколаївській області відображені у протоколі вимірювань показників складу та властивостей проб води №110 від 06.08.2012 р., в акті відбору проб води №110 від 06.08.2012 р., в протоколі вимірювань показників складу та властивостей грунтів №41 від 14.08.2012р., в акті відбору проб грунтів №41 від 08.08.2012 р., із змісту яких вбачається забруднення нафтопродуктами земельних та водних ресурсів понад гранично-допустимі концентрації (а.с.17- 19, 22-24).

Працівниками державної екологічної інспекції у Миколаївській області на підставі вищезазначених документів відповідно до Методики розрахунку розмірів відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів, затвердженої наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України №389 від 20.07.2009р. та зареєстрованої Міністерством юстиції України за №767/16783 від 14.08.2009р., а також відповідно до Методики визначення розмірів шкоди, зумовленої забрудненням і засміченням земельних ресурсів через порушення природоохоронного законодавства, затвердженої наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України №149 від 04.04.2007р. та зареєстрованої Міністерством юстиції України за №422/13689 від 25.04.2007р., здійснено розрахунок розміру відшкодування збитків зумовлених забрудненням земельних ресурсів у розмірі 3769503,10 грн. та водних ресурсів у розмірі 83 696,08 грн.

Крім того, за наслідками перевірки керівника ТОВ „Морська транспортна компанія" Кузнецова В.М. притягнуто до адміністративної відповідальності за порушення вимог природоохоронного законодавства, про що винесено відповідні постанови про накладення адміністративних стягнень від 08.08.2012р. №04/295 та від 09.08.2012р. №04/298 (а.с. 29,32), а також до кримінальної відповідальності, про що свідчить вирок Центрального районного суду м. Миколаєва від 25.02.2013р. у справі №1423/18243/2012 (а.с.98-103).

Із змісту зазначеного вироку вбачається, що Кузнєцов В.М. здійснив умисні протиправні дії, які виразилися в службовій халатності, а також в порушенні правил екологічної безпеки, що призвело до забруднення значних територій та інших негативних наслідків.

Задовольняючи позов частково, суд першої інстанції виходив з доведеності прокурором та позивачем належними засобами доказування факту заподіяння відповідачем шкоди державі внаслідок порушення законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів. Оспорене судове рішення в частині відмови в задоволенні позовних вимог про стягнення шкоди у сумі 3769503,10 грн., заподіяної державі внаслідок забруднення земельних ресурсів, мотивовано тим, що завдання цієї шкоди не знайшло підтвердження в ході судового слідства під час розгляду кримінальної справи №1423/18243/2012.

Колегія суддів апеляційної інстанції вважає обгрунтованими доводи апеляційної скарги щодо неправомірної відмови в задоволенні позовних вимог в частині стягнення з відповідача шкоди, зумовленої забрудненням земельної ділянки нафтопродуктами, виходячи з такого.

Згідно зі статтею 13 Конституції України земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони є об'єктами права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених Конституцією.

Стаття 50 Конституції гарантує кожному право на безпечне для життя і здоров'я довкілля та на відшкодування завданої порушенням цього права шкоди.

Згідно вимог статті 66 Конституції кожен, хто заподіяв шкоду навколишньому природному середовищу, повинен відшкодувати шкоду в повному обсязі.

У відповідності до приписів статей 68, 69 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" порушення законодавства України про охорону навколишнього природного середовища тягне за собою встановлену цим Законом та іншим законодавством України дисциплінарну, адміністративну, цивільну і кримінальну відповідальність. Підприємства, установи, організації та громадяни зобов'язані відшкодовувати шкоду, заподіяну ними внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, в порядку та розмірах, встановлених законодавством України. Застосування заходів дисциплінарної, адміністративної або кримінальної відповідальності не звільняє винних від компенсації шкоди, заподіяної забрудненням навколишнього природного середовища та погіршенням якості природних ресурсів. Шкода, заподіяна внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, підлягає компенсації в повному обсязі.

Статтею 110 Водного кодексу України за порушення водного законодавства передбачена дисциплінарна, адміністративна, цивільно-правова або кримінальна відповідальність , яку несуть особи винні у забрудненні та засмічені вод.

Відповідно до статті 111 Водного кодексу України, підприємства, установи, організації і громадяни України, а також іноземці та особи без громадянства, іноземні юридичні особи зобов'язані відшкодувати збитки, завдані ними внаслідок порушень водного законодавства, в розмірах і порядку, встановлених законодавством України. Відшкодування збитків, завданих внаслідок порушень водного законодавства, не звільняє винних від збору за спеціальне водокористування, а також від необхідності здійснення заходів щодо ліквідації шкідливих наслідків.

Притягнення винних у порушенні водного законодавства до відповідальності не звільняє їх від обов'язку відшкодування збитків, завданих ними внаслідок порушення водного законодавства.

Статтею 40 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" використання природних ресурсів громадянами, підприємствами, установами та організаціями здійснюється з додержанням обов'язкових екологічних вимог, у тому числі, здійснення заходів щодо запобігання псуванню, забрудненню, виснаженню природних ресурсів, негативному впливу на стан навколишнього природного середовища.

Загальні підстави відповідальності за завдану майнову шкоду визначені статтею 1166 Цивільного кодексу України, відповідно до якої майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала; особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Застосовуючи таку міру відповідальності як стягнення збитків (шкоди), суд повинен встановити такі елементи складу цивільного правопорушення, як протиправна поведінка відповідача, розмір збитків, причинний зв'язок між протиправною поведінкою і збитками та вина відповідача.

Факт заподіяння відповідачем державі збитків підтверджується матеріалами справи (а.с. 11, 12, 17-19, 22-24, 28, 29, 31,32), а обов'язок відшкодовувати збитки (шкоду), заподіяні внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, встановлено чинним природоохоронним законодавством. Обставин, які б спростовували зафіксовані в актах перевірки від 06.08.2012р., від 08.08.2012р., протоколах про адміністративне правопорушення №00556 від 08.08.2012р., №001103 від 06.08.2012р., постановах про накладення адміністративного стягнення №04/295 від 08.08.2012р., №04/298 від 09.08.2012р., факт забруднення відповідачем акваторії р. Інгул площею 35000 кв.м та земельної ділянки площею 830 кв.м, Одеським апеляційним господарським судом встановлено не було. Факт забруднення підтверджується також вироком Центрального районного суду м. Миколаєва від 25.02.2013 р. у справі №1423/18243/2012.

Відтак, у місцевого господарського суду були відсутні підстави для відмови в задоволенні позовних вимог про стягнення з відповідача шкоди у сумі 3769503,10 грн., заподіяної державі внаслідок забруднення земельних ресурсів.

Посилання місцевого господарського суду на те, що завдання цієї шкоди не знайшло підтвердження в ході судового слідства під час розгляду кримінальної справи №1423/18243/2012 не може бути підставою для відмови в задоволенні позовних вимог в цій частині, оскільки преюдиціальне значення процесуальним законом (стаття 35 Господарського процесуального кодексу України) надається саме фактам, встановленим судовими рішеннями, але не правовій оцінці таких фактів, здійсненій іншим судом чи іншим органом. При цьому, як вбачається із змісту вироку Центрального районного суду м. Миколаєва від 25.02.2013р. цивільний позов по кримінальній справі №1423/18243/2012 не заявлявся, а завдання шкоди державі в розмірі 3853199,18 грн. було визнано не підтвердженим з тих підстав, що зазначена сума є предметом розгляду у даній господарській справі №5016/2214/2012(5/88).

Твердження відповідача, викладене у відзиві на позовну заяву (а.с.94) щодо значного завищення позивачем площі забрудненої земельної ділянки, не підтверджено належними в розумінні статті 34 Господарського процесуального кодексу України доказами, так як акт приймання виконаних робіт за серпень 2012 р. (а.с.95-96), на який посилається ТОВ „Морська транспортна компанія" як на підставу визначення іншого розміру забрудненої земельної ділянки, підписаний лише виконавцем робіт. До того ж, акти перевірок від 06.08.2012 р., від 08.08.2012 р. не містять зауважень відповідача щодо помилковості визначення площі забрудненої земельної ділянки; постанови про накладення адміністративних стягнень №000556 від 08.08.2012р. та №04/298 від 09.08.2012р. оплачені в повному обсязі.

Інші доводи відповідача не спростовують викладених вище обставин.

Рішення з господарського спору повинно прийматись у цілковитій відповідності з нормами матеріального і процесуального права та фактичними обставинами справи, з достовірністю встановленими господарським судом, тобто з'ясованими шляхом дослідження та оцінки судом належних і допустимих доказів у конкретній справі (пункт 1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 23.03.2012 р. №6 "Про судове рішення").

Оспорене судове рішення господарського суду Миколаївської області від 24.07.2012 р. зазначеним вимогам в частині розгляду позовних вимог про стягнення з відповідача 3769503,10 грн. збитків, зумовлених забрудненням земельних ресурсів, не відповідає, а тому підлягає частковому скасуванню.

Судові витрати у відповідності до вимог статті 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на відповідача.

Керуючись статями 49, 99, 101, 103-105 Господарського процесуального кодексу України, Одеський апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу заступника прокурора Миколаївської області задовольнити.

Рішення господарського суду Миколаївської області від 24.07.2013р. у справі №5016/2214/2012(5/88) в частині відмови в задоволенні позовних вимог про стягнення 3769503,10 грн. збитків, спричинених державі внаслідок забруднення земельних ресурсів, та в частині розподілу судових витрат скасувати.

Резолютивну частину рішення господарського суду Миколаївської області від 24.07.2013р. у справі №5016/2214/2012(5/88) викласти в наступній редакції:

„Позовні вимоги задовольнити повністю.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю „Морська транспортна компанія" на користь держави в особі державної екологічної інспекції у Миколаївській області збитки, спричинені державі внаслідок порушення законодавства про охорону й раціональне використання водних ресурсів та забруднення земельних ресурсів в розмірі 3 853 199,18 грн.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю „Морська транспортна компанія" в дохід Державного бюджету України (отримувач коштів: УК у м. Миколаїв 2203001, код ЄДРПОУ: 37992781, банк отримувача: ГУДКС України в Миколаївській області, МФО 826013, № рахунку: 31218206783002) - 68 820 грн. судового збору за подання позовної заяви."

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю „Морська транспортна компанія" в дохід Державного бюджету України (отримувач коштів: ГУДКС України в Одеській області, код ЄДРПОУ: 37607526, банк отримувача: ГУДКС України в Одеській області, МФО 828011, № рахунку: 31217206782002) - 34 410 грн. судового збору за подання апеляційної скарги.

Доручити господарському суду Миколаївської області видати відповідні накази.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку.

Повний текст постанови складено та підписано 16.09.2013р.

Головуючий суддя С.В. Таран

Суддя Л.В. Поліщук

Суддя В.Б. Туренко