Рішення № 33489632, 05.09.2013, Господарський суд Полтавської області

36000, м. Полтава, вул. Зигіна, 1, тел. (0532) 610-421, факс (05322) 2-18-60, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Р І Ш Е Н Н Я

05.09.2013р. Справа № 917/1462/13

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ТВК Крайт", вул.М.Бірюзова, 51а, м.Полтава, Полтавська область, 36000

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Полтавагазпром", вул.Куйбишева 20, м. Полтава, Полтавська область, 36039

про стягнення 7170,64 грн.

суддя Іваницький Олексій Тихонович

секретар судового засідання Жадан Т.С.

представники сторін:

від позивача: Туніцький Д.О. дов. № 840 від 05.08.2013 року

Новікова О.Б. дов. № 841 від 05.08.2013 року

від відповідача: не з'явився

СУТЬ СПРАВИ: розглядається позовна заява про стягнення 7170,64 грн., за договором купівлі- продажу № 009/01-01 від 04.01.2012 року.

01.08.2013 року за вхідним № 10819(канцелярії суду) виконавчий директор "Полтавагазпром" В.М.Василенко подав клопотання про відкладення розгляду справи.(а.с.20) Суд подане клопотання прийняв до розгляду та долучив до матеріалів справи.

05.08.2013 року за вхідним № 10898(канцелярії суду) представник ТОВ "ТВК Крайт" М.А.Жарін, на виконання вимог ухвали суду подав додаткові документи(а.с.23-39). Суд подані документи прийняв до розгляду та долучив до матеріалів справи.

14.08.2013 року за вхідним № 11437(канцелярії суду) виконавчий директор "Полтавагазпром" В.М.Василенко подав клопотання про відкладення розгляду справи.(а.с.46) Суд подане клопотання прийняв до розгляду та долучив до матеріалів справи.

05.09.2013 року за вхідним № 12531(канцелярії суду) представник ТОВ "ТВК Крайт" М.А.Жарін, на виконання вимог ухвали суду подав додаткові документи(а.с.52-80). Суд подані документи прийняв до розгляду та долучив до матеріалів справи.

Позивач та його повноважний представник в судовому засіданні заявлені позовні вимоги підтримує, вважає їх підтвердженими належними по справі доказами та просить суд задовольнити їх в повному обсязі.

Відповідач повноважного представника в судове засідання не направив, хоча і був належним чином повідомлений про час та місце проведення судового засідання / повідомлений належним чином - пов.ф-119 від 15.08.13р. вручене 16.08.13р., відзив на позовну заяву не подав, вимоги п. 4 ухвали суду від 19.07.2013 року про порушення провадження у справі не виконав.

Відповідно до пункту 3.5.11 Інструкції з діловодства в господарських судах України, затвердженою наказом Вищого господарського суду України від 10.12.2002р. № 75 (з подальшими змінами), перший, належним чином підписаний, примірник процесуального документа (ухвали, рішення, постанови) залишається у справі; на звороті у лівому нижньому куті цього примірника проставляється відповідний штамп суду з відміткою про відправку документа, що містить: вихідний реєстраційний номер, загальну кількість відправлених примірників документа, дату відправки, підпис працівника, яким вона здійснена. Дана відмітка, за умови, що її оформлено відповідно до наведених вимог названої Інструкції, є підтвердженням належного надсилання копій процесуального документа сторонам та іншим учасникам судового процесу. Водночас до повноважень господарських судів не віднесено з'ясування фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи. Примірники повідомлень про вручення рекомендованої кореспонденції, повернуті органами зв'язку з позначками "адресат вибув", "адресат відсутній" і т. п., з урахуванням конкретних обставин справи можуть вважатися належними доказами виконання господарським судом обов'язку щодо повідомлення учасників судового процесу про вчинення цим судом певних процесуальних дій.

З огляду на вищевикладене, а також достатністю документальних доказів / в матеріалах справи для її розгляду по суті, а тому суд розглядає справу за наявними в ній матеріалами відповідно до статті 75 ГПК України.

Розглянувши матеріали справи та дослідивши і оцінивши за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всі обставини справи в їх сукупності, та за результатами оцінки поданих позивачем додаткових доказів, у нарадчій кімнаті суд встановив наступне:

04 січня 2012 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "ТВК Крайт" (надалі- Позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Полтавагазпром"(надалі- Відповідач) було укладено та підписано договір купівлі продажу № 009/01-01(надалі- Договір) товару в кількості, найменуваннях та за описом згідно накладних, які є невід"ємною частиною цього договору.

На виконання п.1.1 та п.3.1. Договору за довіреністю № 41 від 18 жовтня 2012 року та видатковою накладною № 18544 від 18.10.12 було передано товар на загальну суму 7170,64 грн.(надалі-Товар)

Відповідно до вимог п.3.1 Договору товар надавався відповідачеві з відстроченням оплати на 14 днів. В порушення вимог договірних зобов"язань та ст.188 ГК України відповідач в односторонньому порядку не здійснив оплату за отриманий товар. Станом на 20.11.2012 року на адресу позивача надійшов гарантійний лист за вих. № 65-11, яким підприємство відповідача гарантувало погашення заборгованості до 31 грудня 2012 року. Звірка взаємних розрахунків проведених з підприємством відповідача станом на 01.05.2013 року підтверджує факт порушення грошового зобов"язання за договором і наявність непогашеної заборгованості в сумі 7170,64 грн. Станом на 10.07.2013 р. заборгованість за отриманий товар по вказаним вище накладним становить 7170,64 грн.

Згідно зі статтею 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до частини 1 статті 662 ЦК України продавець зобов'язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу.

Статтями 509, 510 ЦК України передбачено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу. Зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості. Сторонами у зобов'язанні є боржник і кредитор.

Відповідно до статей 526-527 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.

Стаття 599 ЦК України передбачає, що зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Відповідно до статті 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до статті 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Боржник, який прострочив виконання зобов'язання, відповідає перед кредитором за завдані простроченням збитки і за неможливість виконання, що випадково настала після прострочення.

Згідно з ч.1 ст. 216, ч.2 ст.217 Господарського кодексу України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбаченому цим Кодексом, іншими законами та договором. У сфері господарювання застосовуються такі види господарських санкцій: відшкодування збитків; штрафні санкції; оперативно-господарські санкції.

Відповідно до статті 546 ЦК України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком. Договором або законом можуть бути встановлені інші види забезпечення виконання зобов'язання.

Згідно приписів статей 549-552 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) визнається грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання. Право на неустойку виникає незалежно від наявності у кредитора збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов'язання. Проценти на неустойку не нараховуються. Сплата (передання) неустойки не звільняє боржника від виконання свого обов'язку в натурі.

Законом України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" (543/96-ВР) передбачено, що розмір пені за прострочення платежу повинен встановлюватися за згодою сторін.

Згідно ст.1 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань", платники грошових коштів (відповідач у цій справі) сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Виходячи зі ст. 3 цього Закону, розмір пені, передбачений статтею 1 Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Відповідно до ст. 625 ЦК України, Боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до пункту 7.2. Договору, у разі невиконання Покупцем (Відповідачем) п. 7.1. Договору він у безспірному порядку зобов'язується сплатити Продавцю крім суми заборгованості пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу, за кожен день прострочення платежу.

Керуючись вищевказаним Позивачем була нарахована пеня в сумі 730,81 грн.

Відповідно до наданого Позивачем розрахунку - 3% річних з простроченої суми за період з 23.03.12 по 09.06.13 становить 147,93 грн. (розрахунок в матеріалах справи).

Відповідно до статті 32 ГПК України, доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у встановленому законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Стаття 33 ГПК України встановлює, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Згідно зі статтею 34 ГПК України, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Стаття 36 ГПК України передбачає, що письмовими доказами є документи i матеріали, які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору. Письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього. Оригінали документів подаються, коли обставини справи відповідно до законодавства мають бути засвідчені тільки такими документами, а також в інших випадках на вимогу господарського суду.

Відповідно до ч. 2 ст. 82 ГПК України рішення приймається господарським судом за результатами оцінки доказів, а також доказів, які були витребувані господарським судом, у нарадчій кімнаті.

Відповідно до статей 32-34,36,38 ГПК України позивач у встановленому порядку подав суду належні докази ( у матеріалах справи ) які дають підставу суду задовольнити позовні вимоги повністю.

Після виходу з нарадчої кімнати суд оголосив вступну та резолютивну частини рішення яким позовні вимоги задоволено повністю.

Враховуючи викладене, матеріали справи, обставин справи в їх сукупності, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши і оцінивши подані додаткові докази, керуючись статтями 4 - 47, 22, 28, 32 - 34, 36, 43, 44 - 45, 471, 49, 75, 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, у нарадчій кімнаті, суд, -

В И Р І Ш И В :

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Полтавагазпром", код ЄДРПОУ 338910816011(вул.Куйбишева 20, м. Полтава, Полтавська область, 36039; р/р 260034632 в ПАТ "Полтава-Банк", МФО 331489) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ТВК Крайт", код ЄДРПОУ 30336335( вул.М.Бірюзова, 51а, м.Полтава, Полтавська область, 36000; р/р 260001814 в ПАТ "Полтава-банк" МФО 331489) заборгованість за Договором в розмірі 7170,64 грн., 3% річних в розмірі 147,93 грн., пеню - 730,81 грн., а також витрати на сплату судового збору в розмірі 1720,50 грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

СУДДЯ Іваницький О.Т.

Повне рішення складено 12.09.2013 року.

Відповідно до ч. 5 ст. 85 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.